Рішення

від 30.05.2022 по справі 375/659/16-ц

ТАРАЩАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 375/659/16-ц

Провадження № 2/379/20/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2022 року Таращанський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Зінкіна В.І.,

за участю секретаря судового засідання Мовчан М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Таращі, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Рокитнянська районна державна нотаріальна контора про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Лободи Надії Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області про відновлення меж земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС 181192070628 від 26.07.2019 та рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Лободи Надії Василівни № 48122896,

ВСТАНОВИВ:

08.06.2016 позивачка звернулася до Рокитнянського районного суду Київської області з позовом ОСОБА_1 до Острівської сільської ради, ОСОБА_4 , ОСОБА_2 , третя особа: Рокитнянська районна державна нотаріальна контора та з урахуванням збільшенням позивних вимог, прохала:

-визнати недійсним рішення 34 сесії п`ятого скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 06.04.2009 року № 744 в частині затвердження матеріалів інвентаризації та передачі у власність ОСОБА_5 земельної ділянки площею 0,1767 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №457483, виданого 28 серпня 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 04095301173;

-визнати недійсним рішення 27 сесії четвертого скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 05.01.2006 року № 127 в частині затвердження матеріалів інвентаризації та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1874 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку та державний акт на право власності на земельну ділянку ЯГ №204172, виданого 01.08.2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за № 010634700186;

-визнати недійсним Свідоцтво про право на спадщину за законом, виданого ОСОБА_1 19.11.2013 року Рокитнянською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 4012 (спадкова справа № 176/2013 рік);

- встановити постійний безоплатний сервітут та надання ОСОБА_1 та членам її сім`ї, а також іншим особам (працівники, виконавці робіт) права проходу до стіни будинку розміром 9,50 м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , через частину земельної ділянки площею 0,1874 га, яка належить ОСОБА_4 , для обслуговування, ремонту та догляду за будинком ОСОБА_1 ;

-зобов`язати ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 та членам її сім`ї у користуванні частиною земельної ділянки для обслуговування, ремонту та догляду за будинком ОСОБА_1 ;

-судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що на підставі свідоцтва про спадщину за законом, виданого 19.11.2013 року Рокитнянською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 4012 (спадкова справа № 176/2013 рік), позивачка успадкувала після свого чоловіка ОСОБА_5 земельну ділянку площею 0,1767 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 . Ця земельна ділянка була передана ОСОБА_5 безоплатно у власність Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області згідно рішенням 34 сесії п`ятого скликання від 06.04.2009 року №744. Суміжна земельна ділянка площею 0,1874 га для будівництва та обслуговування жилого будинку по АДРЕСА_1 належить відповідачці ОСОБА_4 , яка була передана їй безоплатно у власність Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області згідно з рішенням 27 сесії четвертого скликання від 05.01.2006 року № 127.

З приводу суміжної межі між позивачкою та відповідачкою постійно виникають непорозуміння та конфлікти. Причиною цьому є помилка спеціаліста з геодезії при обмірі земельних ділянок та виготовленні кадастрових планів, що є складовою частиною технічної документації із землеустрою, допущена в процесі приватизації земельних ділянок. Помилка полягає у невідповідності фактичної конфігурації та площі обох земельних ділянок правовстановлюючим документам. Межа, позначена в державному акті померлого ОСОБА_5 буквами «Б до В ОСОБА_4 » не відповідає фактичній межі настільки, що частина житлового будинку позивачки знаходиться на суміжній земельній ділянці відповідачки ОСОБА_4 .

Відповідачка ОСОБА_4 заперечує факт помилки при визначенні спірної межі у правовстановлюючих документах та постійно вимагає знести частину житлового будинку позивачки. Насправді, фактична межа між її ділянкою та ділянкою позивачки на місцевості завжди проходила в т.ч. і на момент приватизації, в обхід будинку позивачки. Будинок ОСОБА_1 задовго до приватизації земельних ділянок - у 1958 році, що підтверджується технічним паспортом на будинок.

Ухвалою Рокитнянського районного суду Київської області від 26.07.2016 прийнято зустрічну позовну заявупредставника відповідачки ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Острівська сільська рада Рокитнянського району Київської області про відновлення меж земельної ділянки шляхом знесення самовільної забудови та об`єднано в одне провадження.

Ухвалою судді Рокитнянського районного суду Київської області Литвина О.В. від 23.01.2020 у зазначеній справі було зупинено провадження до залучення до участі у справі правонаступника (-ів) (спадкоємця) після смерті відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 .

Розпорядженням в.о. голови Рокитнянського районного суду Київської області Литвина О.В. від 29.04.2020 на підставі ч. 4 ст. 31 ЦПК України, оскільки суддя Литвин О.В. звільнений з посади судді у зв`язку з поданням заяви про відставку відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 29.04.2020, справу передано до Таращанського районного суду Київської області.

03.06.2020 справа надійшла до Таращанського районного суду Київської області.

Відповідно допротоколу автоматизованогорозподілу судовоїсправи міжсуддями від03.06.2020справу переданодля розглядусудді ЗінкінуВ.І.

Ухвалою судувід 12.10.2020справу прийнятодо розгляду,поновлено провадженняу справі,залучено доучасті усправі вякості правонаступникапозивача зазустрічним позовом ОСОБА_4 - ОСОБА_2 .

21.01.2021 ухвалою суду прийнято уточнений зустрічнийпозов ОСОБА_2 , з наступними позивними вимогами:

відновити межі земельної ділянки ОСОБА_2 з кадастровим номером 3223784502:01:007:0013, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинного будівництва прибудованих кухні та ванни до житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ;

скасувати реєстрацію Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС 181192070628 від 26.07.2019, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області;

скасувати рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Любоди Надії Василівни №48122896 про зміну запис про зміну загальної площі житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: загальна площа (кв. м.):73,2, житлова площа (кв. м.) 44,8 змінено на загальна площа (кв. м.): 84,20, житлова площа (кв. м.): 40,4.

В обґрунтування зустрічних позовних вимог зазначала, що відповідачка ОСОБА_1 після смерті свого чоловіка, ОСОБА_5 , якому належало право власності на земельну ділянку 3223784502:01:007:0040, здійснила самочинне будівництво (перепланування шляхом добудови кухні та ванни, загалом значно збільшила загальну площу її житлового будинку) на частині суміжної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 , а на сьогоднішній день і належить ОСОБА_2 . Відповідачка здійснила реконструкцію житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 за відсутності необхідної проектної документації, а також дозволу на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією об`єкта архітектури, а відтак дане будівництво є самочинним. Більш того, здійснюючи самочинне будівництво шляхом самовільного виконання робіт з реконструкції житлового будинку, ОСОБА_1 створила перешкоди у володінні, користуванні та розпорядженні земельною ділянкою ОСОБА_2 , чим порушила її права, як власника земельної ділянки (а.с. 42-54 т.3).

08.12.2020 представником відповідачки за первісним позовом тапозивачки зазустрічним позовом ОСОБА_2 адвокатомШеїн К.О.подано відзив на позовну заяву про визнання недійсним рішень сільської ради, державних актів на право приватної власності на землю, свідоцтва про право на спадщину за законом. В даному відзиві зазначено, що відповідач ОСОБА_2 заперечує проти задоволення заявлених позовних вимог та вважає їх безпідставними, а також такими, що суперечать нормам чинного законодавства та спрямованими на безпідставне та протиправне заволодіння частиною суміжної земельної ділянки, на якій позивачем зведено об`єкт самочинного будівництва. Також зазначає, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223784502:01:007:0013, загальною площею 0,1874 га по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування жилого будинку, була передана у власність ОСОБА_4 ще 01.08.2006, тобто за три роки до того, як ОСОБА_5 приватизував суміжну земельну ділянку площею 0,1767 га по АДРЕСА_3 28 серпня 2009 року. Тому вважає, що межі земельної ділянки сформованої на три роки раніше і не можуть накладатися на межі земельної ділянки померлого чоловіка позивачки. Висновком експерта було встановлено, що межі земельної ділянки 3223784502:01:007:0013, були порушені внаслідок зміни загальної площі приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (з 2013 по 2016 роки). Таким чином, позивачка за первісним позовом, після смерті свого чоловіка ОСОБА_5 , якому належало право власності на земельну ділянку 3223784502:01:007:0040, здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці відповідачки. Позивачка ОСОБА_1 успадкувала земельну ділянку 3223784502:01:007:0040 у тих самих розмірах (0,1767 га) і з тими самими технічними характеристиками, що належали її померлому чоловіку. Фактично станом на сьогоднішній день позивачка користується земельною ділянкою площею 0,1957 га. Померлий за життя не вчиняв жодних дій, спрямованих на зміну меж належної йому земельної ділянки, адже він належно користувався власною земельною ділянкою й не чинив протиправних дій щодо будівництва прибудови на чужій земельні ділянці. Окрім того, строк позовної давності на звернення померлого ОСОБА_5 з позовом до суду про визнання недійсним рішення 34 сесії п`ятого скликання острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 06.04.2009року №744 сплив у квітні 2012 року, а строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №457483, виданого 28 серпня 2009 року сплив у серпні 2012 року (Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 у справі №509/171/17-ц). Оскільки, ОСОБА_5 за життя не оскаржував затвердження документації та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1874 га вважає, що до спадкоємця ОСОБА_1 не перейшло право на пред`явлення вимоги про визнання недійсними державного акту та рішення сесії, що є підставою для відмови у задоволенні її вимог.

19.04.2021 представником відповідача запервісним позовом Рокитнянськоїселищної радиКиївської областіподано відзив щодо відмовлення в задоволенні первинного позову, а вирішення позовних вимог за зустрічним позовом покладався на розсуд суду. Оскільки, державні акти права власності на земельні ділянки містять плани земельних ділянок з чітко визначеними межами, а померлий ОСОБА_6 , якому належала земельна ділянка з кадастровим номером № 3223784502:01:007:0040, ще в 2006 році дізнався про розміри суміжної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 . Проте, померлий з 2006 року до самої смерті не оскаржував законність державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 204172 та законність рішення 27 сесії 4-го скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 05.01.2006 року № 127. У зв`язку з чим вважає, що строк позовної давності на звернення померлого ОСОБА_5 з позовом до суду щодо оскарження вищезазначених документів сплив ще за його життя. Оскільки, позивачка ОСОБА_1 є правонаступником померлого ОСОБА_5 , який за життя не вчиняв жодних дій щодо оскарження спірних правовстановлюючих документів на земельні ділянки, вважає, що до спадкоємця ОСОБА_1 не перейшло відповідне право на пред`явлення таких вимог (а.с.204-206 т.3).

09.03.2022 представником відповідача за зустрічним позовом - Державної інспекції архітектури та містобудування України подано відзив на заяву про зміну предмету зустрічного позову ОСОБА_2 щодо скасування реєстрації декларації, рішення та запису про державну реєстрацію права власності не погоджується з нею, в частині вимог до ДІАМ. Оскільки, ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» та Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду передбачене виключне право органів державного архітектурно-будівельного контролю звертатися до суду із позовом про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації. Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі 815/4789/16 зроблено висновок про те, що скасування оскаржуваного рішення ДАБІ за умови реєстрації нерухомого майна за особою, яка стала власником цього майне, не призведе до поновлення прав та інтересів позивача. Декларація про готовність об`єкта до експлуатації є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент реєстрації, як зазначено в п.5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 акти одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання. А сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення (пункт 44 постанови Верховного Суду в справі № 916/1986/18 від 12.06.2019). У постанові від 21.11.2018 по справі № 127/93/17-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що належним відповідачем за вимогою про скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації є замовник будівництва (особа, на користь якої така декларація зареєстрована). Таким чином, вимоги позивача за зустрічним позовом щодо скасування реєстрації декларації про готовність об`єкта до експлуатації помилково адресовані ДІАМ, оскільки належним відповідачем за даною позовною вимогою є ОСОБА_1 . Також зазначено, що ДІАМ України є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Протокольною ухвалою суду від 31.05.2022 клопотання представника позивача за первинним позовом та відповідача за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвоката Каракой Т.В. задоволено та прийнята відмова від позовних вимоги щодо постійного безоплатного сервітуту та зобов`язання ОСОБА_4 не чинити перешкод ОСОБА_1 та членам її сім`ї у користуванні частини земельної ділянки для обслуговування, ремонту та догляду за будинком ОСОБА_1 (т.4 а.с. 153).

Представник позивачки за первісним позовом та відповідачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 адвокат Каракой Т.В. у судовому засіданні прохала задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та відмовити в задоволені зустрічного позову. Пояснила, що ОСОБА_1 в 2013 році отримала свідоцтво на право на спадщину на житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 . Геодезисти визнали помилку при розробці технічної документації на земельні ділянки. Експертиза встановила накладення земельних ділянок. ОСОБА_4 виготовила технічну документацію на земельну ділянку і перша отримала державний акт на земельну ділянку. Є акт погодження меж земельних ділянок від 07.04.2004 року, в якому замість ОСОБА_7 розписалася невідома особа, що підтверджено висновком експерта. В акті погодження меж земельних ділянок від 18.06.2008, якій міститься в матеріалах технічної документації на земельну ділянку ОСОБА_7 , також підписувалась не ОСОБА_4 . Таким чином ОСОБА_8 та ОСОБА_4 не погоджували межі земельних ділянок друг другу. Не проводилась добудова до будинку по АДРЕСА_2 , лише була заміна дерев`яних стін на цегляні. Якщо порівняти з конфігурацією будинку, яка зафіксована в технічному паспорті 1988 року, конфігурація житлового будинку АДРЕСА_2 не змінилася. Вважає, що строк позовної давності не порушено, оскільки ОСОБА_1 стала власником в 2015 році.

Позивачка запервісним позовомта відповідачказа зустрічнимпозовом ОСОБА_1 у судовому засіданні пояснила, що в 2013 році помер свекор, та її чоловік успадкував хату за адресою АДРЕСА_2 . Вони просто змінили дерев`яну стіну по тому самому фундаменту на цегляну з білої цегли. Її чоловік не підписував акт узгодження меж земельної ділянки, оскільки на той час знаходився в лікарні. Спочатку ОСОБА_4 приватизувала свою земельну ділянку, а потім вже вони з чоловіком. Збільшення площі будинку відбулося за рахунок збільшення веранди, яка збільшилась не на ділянку ОСОБА_4 .

Представник відповідачки за первісним позовом тапозивачки зазустрічним позовом ОСОБА_2 адвокатШеїн К.О. у судовому засіданні прохала відмовити у задоволенні позову та задовольнити зустрічні позовні вимоги. Пояснила, що технічна документація на земельну ділянку ОСОБА_4 була виготовлена в 2005 році, а земельна ділянка була передана ОСОБА_4 в 2006 році. Підписання акту узгодження меж земельної ділянки самостійного значення не має. Земельна ділянка передана ОСОБА_4 раніше на три роки, чим земельна ділянка ОСОБА_9 . Загальна площа будинка АДРЕСА_2 збільшилась з 73.2 до 84 квадратних метрів з 2013 по 2016 роки. Висновком експерта підтверджено, що межа земельної ділянки ОСОБА_4 порушена внаслідок самовільної прибудови до будинку АДРЕСА_2 . Не видавалися документи дозвільного характеру на добудову до будинку АДРЕСА_2 . Сільрада дозволу не надавала. Прибудова до будинку АДРЕСА_2 розташована на земельній ділянці ОСОБА_4 . Працівники ДАБІ виїжджали, але не були допущені до перевірки. ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку тієї ж самої площі, яка належала померлому чоловіку. Вважає, що пропущений строк позовної давності, оскільки ОСОБА_8 не оскаржував межі земельної ділянки ОСОБА_4 . Таким чином, строк позовної давності сплив у серпні 2008 року.

Представник відповідача за зустрічним позовом Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області Атаманюк Б.Р. у судовому засіданні, в режимі відеоконференції, прохав відмовити в задоволені зустрічного позову в частині позовних вимог до ДІАМ України. Оскільки, ДІАМ України є новоутвореним центральним органом виконавчої влади та не є правонаступником Державної архітектурно-будівельної інспекції.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про розгляд даної справи повідомлені належно.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд, заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, що мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, приходить до наступного.

Судом встановлено, що на праві приватної власності ОСОБА_1 належить:

1) на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 19.11.2013 року Рокитнянською державною нотаріальною конторою, зареєстрованого у реєстрі за № 4012 (а.с. 14 т.1) земельна ділянка кадастровий номер 3223784502:01:007:0040, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1767 га, яка належала ОСОБА_5 (покійному чоловіку позивачки за первинним позовом) на праві приватної власності на підставі державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯИ №457483, виданого Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області 28 серпня 2009 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №04095301173 (а.с.5 т.1).

Згідно рішення 34 сесії 05 скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 06.04.2009 № 744 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства громадянам в с. Довгалівське Рокитнянського району Київської області» затверджено матеріали документації із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 2,1670 га та у зв`язку з відсутністю спірних питань при встановлені та узгодженні меж земельних ділянок затверджено їх остаточний розмір, а також видано державні акти громадянам, в тому числі і ОСОБА_5 (а.с. 6-7, 43-44 т.1).

В матеріалах Технічної документаціх із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства громадянам в с. Довгалівське Рокитнянського району Київської області, виконана ТОВ «Земля і ринок» від 02.07.2009 (а.с. 37-50 т.1) міститься Акт про встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межу земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки (а.с. 49 т.1), який містить підпис суміжного землекористувачів, в тому числі і від імені ОСОБА_4

2)житловий будинок дерев`яний обкладений цеглою, 1960 року забудови, який має в цілому 73,2 кв.м. загальної площі, 44,8 кв.м. житлової площі, з господарськими та побутовими спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 96 т.1), який належав померлому чоловіку, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого Таращанською державною нотаріальною конторою Київської області 25.01.2005 за реєстровим № 76 (а.с. 192 т.1) та зареєстрованого в Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації 22.02.2005 за реєстровим № 140 в реєстрову книгу № 1 (а.с. 181-182 т.1).

Згідного технічного паспорта від 19.03.1988 року на житловий будинок індивідуального житлового АДРЕСА_2 , 1959 року побудови, - будинок загальною площею 73,2 кв.м. та складається з 5 приміщень, а саме: веранда, коридор, кухня, кладова та 3 житлові кімнати. Як вбачається з плану побудови, що довжина будинку складає 13,95 кв.м. (а.с. 117 т.1).

Відповідно до технічного паспорта від 04.07.2016 на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_2 (згідно теперішнього територіального устрою), 1960 року побудови, загальною площею 84,20 кв.м. та складається з 7 приміщень, а саме: веранда, санвузол, кухня, передпокій та 3 житлові кімнати (а.с. 92-95 т.1). Як вбачається з плану побудови, що довжина будинку складає 13,70 кв.м. (а.с. 93 т.1).

07.08.2019 ОСОБА_10 , Шкарівська сільська рада Білоцерківського району Київської області зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, на підставі: декларації про готовність об`єкта до експлуатації, серія КС №181192070628, виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Київській області та технічного паспорта № 44, виданого 22.05.2019 КП КОР «Південне бюро технічної інвентаризації», зміни щодо житлового будинку АДРЕСА_2 , а саме:загальну площу 73,2 кв.м., житлова площа 44,8 кв.м. змінено на загальну площу 84,2 кв.м., житлова площа 40,4 кв.м.(а.с. 55-57 т.3).

ОСОБА_2 на праві приватної власності належить:

1)На підставі договору довічного утримання від 12.04.2006 (а.с. 90 т.1) житловий будинок з господарськими спорудами АДРЕСА_4 , 1987 року забудови, який належав ОСОБА_4 , на підставі рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 22.07.1996, зареєстрованого у Білоцерківському міжміському бюро технічної інвентаризації Київської області 10.10.2001, за реєстровим №1-23.

2)На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, виданого 15.07.2020 року Рокитнянською державною нотаріальною конторою Київської області за реєстраційним № 1442 (а.с. 241 т.2), земельна ділянка кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, загальною площею 0,1874 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 , яка належала на праві приватної власності ОСОБА_4 відповідно до державного акту на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №204172, виданого Острівською сільською радою Рокитнянського району Київської області 01 серпня 2006 року та зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №010634700186 (а.с.82 т.1).

Згідно рішення 27 сесії 04 скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 05.01.2006 № 127 «Про затвердження матеріалів технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства громадянам в с. Довгалівське Рокитнянського району Київської області» затверджено матеріали документації із землеустрою, що посвідчують право на земельні ділянки загальною площею 20,4875 га та у зв`язку з відсутністю спірних питань при встановлені та узгодженні меж земельних ділянок затверджено їх остаточний розмір, а також видано державні акти громадянам, в тому числі і ОСОБА_11 (а.с.56-57 т.1).

В матеріалах Технічної документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельні ділянки громадянам в с. Довгалівське Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області, виконана ТОВ «Земля і ринок», від 29.03.2005р. (а.с. 51-68 т.1) міститься Акт установлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі (а.с. 65 т.1), який містить підпис суміжного землекористувачів, в тому числі і від імені ОСОБА_5 .

Як вбачається з висновку експертів за результатами проведення судово-почеркознавчої експертизи від 08.08.2017 № 21909/16-32/22289/16-32(а.с. 217-221 т.1), що померлим ОСОБА_5 та ОСОБА_4 не було відомо про встановлені межі їхніх та сусідньої земельних ділянок в натурі на місцевості, в тому числі і накладення межі земельної ділянки одна на одну, оскільки судовий експерт КНДІСЕ Таєвський А.В. дійшов висновку:

2. Підпис від імені ОСОБА_5 , що розміщений праворуч від запису « ОСОБА_5 », в акті установлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі ОСОБА_4 від 07.04.2004 виконаний не ОСОБА_5 , а іншою особою з деяким наслідуванням підпису ОСОБА_5 (а.с. 221 т.1);

3. Підпис від імені ОСОБА_4 , що розміщений праворуч від запису « ОСОБА_4 », в акті про встановлення на місцевості, погодження зовнішньої межі земельної ділянки та передачі на зберігання межових знаків землекористувачу земельної ділянки ОСОБА_5 від 18.06.2008 виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою (а.с.221 т.1).

За результатами проведення судової земельно-технічної експертизи у даній справі експертом КНДІСЕ складено висновок від 16.07.2018 № 22355/17-41 (а.с.20-36 т.2), в якому зазначено що:

1)Фактичні межі земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0040, державний акт серії ЯИ №457483 від 28.08.2009, що належить ОСОБА_1 , не відповідають межам, які були визначені при розроблені відповідної документації із землеустрою.

Частина житлового будинку, а саме: 29,5кв.м. від загальної площі житлового будинку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на території земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 ;

2)фактичні межі земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, державний акт серії ЯГ №204172 від 01.08.2006 року, що належить ОСОБА_4 , не відповідають межам, які були визначені при розроблені відповідної документації із землеустрою;

3) межі земельної ділянки, кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, державний акт серії ЯГ №204172 від 01.08.2006, що належить відповідачу ОСОБА_4 , які були визначені при розроблені відповідної документації із землеустрою, частково накладаються на земельну ділянку ОСОБА_1 , якою вона фактично користується.

Статтями15,16 ЦК Українипередбачено право на звернення до суду за захистомсвоїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як передбачено п.3 ч.2ст.16 ЦК Українивипливає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право.

Відповідно дост.321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ч.1ст.391 ЦК Українивласник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 78Земельного кодексу Українивизначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставіКонституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Відповідно дост.79-1 Земельного кодексу Україниформування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування.

У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно ч.2ст.90 Земельного кодексу Українипорушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно дост.91 Земельного кодексу Українивласники земельних ділянок зобов`язані не порушувати права власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватись правил добросусідства.

Як передбаченостаттею 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням (неприпустимий вплив).

Власники та землекористувачі земельних ділянок зобов`язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них та використання цих ділянок із запровадженням і додержанням прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур та охорони земель (обмін земельних ділянок, раціональна організація територій, дотримання сівозмін, встановлення, зберігання межових знаків тощо).

Згідност.106 Земельного кодексу Українивласник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Види межових знаків і порядок відновлення меж визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері земельних відносин.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Відповідно дост.107 Земельного кодексу Україниосновою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації.

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У випадках, коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Крім того, частиною другоюстатті 95 ЗК Українивизначено, що порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно достатті 152 ЗК Українидержава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язаніз позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною;г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Результат аналізу наведених норм права дає підстави для висновку, що правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод та інтересів, а тому суд повинен установити, чи були порушені або невизнані права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду за їх захистом, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або про відмову в їх задоволенні.

Відповідно до частин другої, п`ятоїстатті 158ЗК України виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. У разі незгоди власників землі або землекористувачів з рішенням органів місцевого самоврядування, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, спір вирішується судом.

Звертаючись до суду із позовом, ОСОБА_1 зазначала про порушення її прав тим, що допущено помилку спеціалістом геодезії при обмірі земельних ділянок та виготовленні кадастрових планів, що є складовою частиною технічної документації із землеустрою в процесі приватизації земельних ділянок. Помилка полягає у невідповідності фактичної конфігурації та площі земельних ділянок правовстановлюючим документам. Межа, позначена в державному акті померлого чоловіка ОСОБА_5 не відповідає фактичні межі настільки, що частина житлового будинку позивачки знаходиться на суміжній земельній ділянці відповідачки ОСОБА_2 .

Згідно з положеннями частин першої та другоїстатті 12 ЦК Україниособа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Одним із таких випадків, що створює правові наслідки втрати права особи на судових захист, є пропуск строку позовної давності.

Відповідно достатті 256 ЦК Українипозовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четвертастатті 267 ЦК України).

Згідно ч.1ст. 261 ЦК України,позовна давність - це строк ,у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Частиною 1ст. 261 ЦК Українипередбачено, що перебіг строку позовної давності починається від дня ,коли особа дізналася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відзивіпредставника відповідачки за первісним позовом та позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 адвокат Шеїн К.О. посилаючись на правову позицію, яка викладена у постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 у справі №509/171/17 стверджувала, що строк позовної давності на звернення померлого ОСОБА_5 з позовом до суду про визнання недійсним рішення 34 сесії п`ятого скликання Острівської сільської ради Рокитнянського району Київської області від 06.04.2009 №744 сплив у квітні 2012 року, а строк позовної давності на звернення з позовом про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯИ №457483 від 28 серпня 2009 року сплив у серпні 2012 року. Оскільки, ОСОБА_5 за життя не оскаржував затвердження документації та передачі у власність ОСОБА_4 земельної ділянки площею 0,1874 га вважає, що до спадкоємця ОСОБА_1 не перейшло право на пред`явлення вимоги про визнання недійсними державного акту та рішення сесії, що є підставою для відмови у задоволенні її вимог.

Суд оцінює критично дані доводи представника ОСОБА_2 , оскільки на відміну від фактичних обставин у справі № 509/171/17, в даній справі відсутні відомості про те, що колишній власник земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0040 ОСОБА_5 (померлий чоловік позивачки ОСОБА_1 ) знав про ту обставину, що межа суміжної ділянки проходить по його будинку АДРЕСА_2 .

Крім того, як доведено за результатами проведеної судово-почеркознавчої експертизи (а.с. 221 т.1), що підписи в актах установлення та узгодження меж земельної ділянки в натурі від 2004 та 2008 роках виконані не ОСОБА_5 і не ОСОБА_4 , а іншою особою.

Оскільки, до позивачки ОСОБА_1 , відповідно дост. 1216 ЦК України, 12.11.2012 (а.с.14 т.1) перейшли права та обов`язки померлого чоловіка ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 дотримано строки позовної давності.

У зв`язку з чим, твердження Рокитнянської селищної ради Київської області про те, що до спадкоємця ОСОБА_1 не перейшло відповідне право на пред`явлення таких позовних вимог, суд до уваги не бере.

При поданні зустрічного позову, ОСОБА_2 зазначила про порушення її прав тим, що ОСОБА_1 здійснила самочинне будівництво шляхом добудови кухні та ванни, загалом значно збільшила загальну площу житлового будинку АДРЕСА_1 , яке знаходиться на частині суміжної земельної ділянки, яка належала ОСОБА_4 , а на сьогоднішній день і належить ОСОБА_2 . Так реконструкція даного житлового будинку здійснена за відсутності необхідної проектної документації, а також дозволу на виконання робіт, пов`язаних із реконструкцією об`єкта архітектури, а відтак дане будівництво є самочинним.

Відповідачка за зустрічним позовом ОСОБА_1 стверджує, що дійсно була перебудова будинку, але кухня та ванна були дерев`яні, їх було знесено і на тому ж самому фундаменту зроблена цегляна стіна. Збільшення площі будинку з 73,2 кв.м. до 84 кв.м. відбулося не за рахунок зміщення границі будинку в напрямку суміжної земельної ділянки, а за рахунок збільшення площі веранди та побудови санвузлу, в результаті межа будинку не рухалася.

Відповідно достатті 81ЦПК України кожнасторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно зістаттею 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

При аналізі двох технічних паспортів житлового будинку АДРЕСА_2 від 19.03.1988 (а.с.116-120) та від 04.07.2016 (а.с.92-95 т.1) вбачається, що:

- довжина даного будинку в 1988 році була 13,95 м., і вона навіть зменшилися, а не збільшилася і станом на 2016 рік має 13,70 м.;

- загальна площа будинку збільшилася на 11 кв.м., оскільки у 1988 році становила 73,2 кв.м., а станом на 2016 рік становила 84,20 кв.м.;

- збільшення площі будинку відбулося за рахунок збільшення площі веранди позначеної «1-1(1-І)» на 8,4 кв.м. та добудови санвузла позначеного «1-2» площею 3,20 кв.м. (8,4+3,20=11,60 кв.м.);

- добудова санвузла відбулася в перпендикулярному напрямку відносно суміжних земельних ділянок, тобто прибудова не робилася із збільшенням площі будинку в напрямку земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 (раніше померлій ОСОБА_4 ).

З висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи вбачається, що:

- межа між земельними ділянками відповідно до документації із землеустрою, за якою сформовані земельні ділянки, проходить по будинку АДРЕСА_2 (позначено червоною лінією на а.с. 35 т. 2);

- частина житлового будинку, а саме 29,5 кв.м. від загальної площі житлового будинку, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , знаходиться на території земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0013, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_5 (а.с. 33 т.2).

Даний будинок збудований у 1959 році та його границі зафіксовані у технічному паспорті 1988 року (а.с.120 т.1), а технічна документація із землеустрою на земельні ділянки сторін розроблялися у 2006 та 2009 роках, отже вбачається помилка при розробці відповідної документації із землеустрою, оскільки межа суміжних земельних ділянок не може проходити по будинку, який побудований набагато раніше.

Навіть, якщо припустити, що накладення на земельну ділянку кадастровий номер 3223784502:01:007:0013 відбулося за рахунок самовільної добудови будинку АДРЕСА_2 , то виникає протиріччя, оскільки площа будинку в результаті перебудови збільшилася на 11 кв.м., а площа накладення даної земельної ділянки на будинок АДРЕСА_2 складає набагато більше, аж 29,5 кв.м.

Отже, посилання експерта (зворотній бік а.с.32 т.2), що «межі земельної ділянки 3223784502:01:007:0013, були визначені при розроблені відповідної документації із землеустрою раніше (у 2006 році), чим була змінена площа приміщень житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2 (з 2013 по 2016 рік)», не має доказового значення, оскільки площа збільшення будинку 11 кв. м., а площа накладення суміжної земельної ділянки на будинок 29,5 кв.м., отже накладення земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0013 на будинок АДРЕСА_2 виникло ще до перебудови даного будинку, а саме: при розробці технічної документації із землеустрою на дану земельну ділянку ОСОБА_4 у 2006 році.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 21 грудня 2021 року справа № 375/898/17.

Суд оцінює критично Акт Острівської сільської ради від 16.06.2016 (а.с. 98 т.3) про розміщення прибудови на земельній ділянці ОСОБА_4 , оскільки судом встановлено, що при розробці технічної документації із землеустрою в 2006 році допущено помилку у виді: накладення земельної ділянки кадастровий номер 3223784502:01:007:0013 на будинок АДРЕСА_2 .

У зв`язку з чим, суд вбачає, що при виготовлені технічної документації із землеустрою на обидві земельні ділянки було допущено помилки в технічній документації обох сторін, у зв`язку з чим виникло зміщення межі земельних ділянок, таким чином наявна необхідність виправлення помилок у технічних документаціях із землеустрою обох сторін.

Суд приходить до висновку про відмову у задоволені первісного позову, оскільки скасування оспорюваних нормативно правових актів не відновить порушене право позивачки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 03.07.2019 №467/1637/16.

Відповідно до частини 9статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»зареєстрована декларація про готовність об`єкта до експлуатації є підставою, серед іншого, для оформлення права власності на нього.

Разом з тим, після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпує свою дію фактом виконання, та виключає можливість віднесення такого об`єкту до самочинного в силу його узаконення. А відтак, не може визнаватись законною перевірка контролюючого органу такого об`єкта та акти, оформлені за результатами державного архітектурно-будівельного контролю.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19 вересня 2018 року у справі № 804/1510/16 та від 02 жовтня 2018 року у справі № 465/1461/16-а.

Дана правовапозиція підтверджуєтвердження представникавідповідача зазустрічним позовом-Державної інспекціїархітектури тамістобудування України,що декларація про готовність об`єкта до експлуатації є актом одноразового застосування, який вичерпав свою дію в момент реєстрації, як зазначено в п.5 рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2009 акти одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.

Згідно пункту 44 постанови Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі № 916/1986/18 після реєстрації права власності на збудований об`єкт нерухомості на підставі зареєстрованої декларації про готовність об`єкту до експлуатації, остання вичерпала свою дію фактом виконання, в зв`язку з чим, оскаржуваною у справі декларацією будь-які права або охоронювані законні інтереси позивача не порушуються, а скасування реєстрації такої декларації не буде нести будь-яких правових наслідків. Сам факт реєстрації такої декларації та отримання свідоцтва на право власності на підставі неї виключає можливість віднесення спірного об`єкту нерухомого майна до самочинного в силу його узаконення, в зв`язку з чим висновки судів про незаконність проведення позапланової перевірки щодо зазначеного об`єкту нерухомого майна, на яку у своїй позовній заяві посилається скаржник також є правомірними.

З огляду на правову позицію Верховного Суду у справі № 916/1986/18 документи:

- направлення для проведення позапланового заходу від 14.05.2019,

- акт недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об`єкти будівництва від 27.05.2019,

- припис № с-2705/2 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 27.05.2019,

-припис № с-2207/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 22.07.2019,

- листи Департаменту ДАБІ у Київській області від 06.09.2019, 22.10.2019,

- довідка Острівської сільської ради № 622 від 21.06.2016 про відсутність дозволу на добудову будинку АДРЕСА_2 ,

- акт Острівської сільради від 16.06.2016, (а.с. 90-98 т.3)

не мають доказового значення, оскільки перебудова житлового будинку №20 узаконена, то її не можна віднести до самочинного будівництва.

Таким чином, зустрічний позов не підлягає до задоволення.

Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно правил статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні первісного та зустрічного позовів повністю.

Керуючись статтями3,4,12,13,19,76-78,81,82,89, 141,200,206,258,259,263-265,268,352,354-355 ЦПК України,статтями 15,16, 256, 257, 261, 321, 391, 1216 ЦК України,статтями78,79-1,90,91,95,103,106,107,152,158ЗУ України та Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до Рокитнянської селищної ради Білоцерківського району Київської області, ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_3 , Рокитнянська районна державна нотаріальна контора про визнання недійсними рішень сільської ради та державних актів на право приватної власності на земельну ділянку, свідоцтва про право на спадщину відмовити у повному обсязі.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , Державної інспекції архітектури та містобудування України, державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Лободи Надії Василівни, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області про відновлення меж земельної ділянки шляхом знесення самочинного будівництва, скасування реєстрації Декларації про готовність об`єкта до експлуатації КС 181192070628 від 26.07.2019 та рішення державного реєстратора Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Лободи Надії Василівни № 48122896 відмовити у повному обсязі.

Повне рішення складено 10.06.2022.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивні частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих положень Цивільного процесуального кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.

Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Сторони справи:

позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач за первісним позовом: Рокитнянська селищна рада Білоцерківського району Київської області, ЄДРПОУ 04358997, місце знаходження: вул. Незалежності, буд. 2, смт. Рокитне Білоцерківського району Київської області;

відповідач за первісним позовом та позивачка за зустрічним позовом: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_6 ;

відповідач за зустрічним позовом: Державна інспекціяархітектури тамістобудування України, ЄДРПОУ 44245840, місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 26, м. Київ, 01133;

відповідач за зустрічним позовом: Державний реєстратор Шкарівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Лобода Надія Василівна, місце знаходження: вул. Миру, буд. 4, с. Шкарівка Білоцерківського району Київської області.

Головуючий:В. І. Зінкін