Рішення

від 08.06.2022 по справі 910/12719/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.06.2022Справа №910/12719/20

За позовом Приватного підприємства "Юніс Пак"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Делівері"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні відповідача -1. Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум"за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,на стороні позивача -2. Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод"простягнення 94 444,00 грн. Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М.Представники учасників справи:від позивача:Росавіцька В.П.від відповідача:не з`явивсявід третьої особи-1:не з`явивсявід третьої особи-2:не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2020 року Приватне підприємство "Юніс Пак" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про стягнення 94 444,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог Приватне підприємство "Юніс Пак" вказує, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері", як експедитором, не виконано свої зобов`язання за Договором на транспортно-експедиторські послуги №Д-Т-00035551 від 06.02.2015 із забезпечення збереження переданого на перевезення вантажу, у зв`язку з чим останній був ушкоджений (зіпсований) та став непридатним для використання за прямим призначенням, а тому, на думку позивача, у відповідача наявний обов`язок із відшкодування вартості такого товару, яка становить суму 92 500,00 грн., а також сплаченої Приватним підприємством "Юніс Пак" на підставі вказаного договору плати за транспортно-експедиторське обслуговування (вартість перевезення вантажу) у розмірі 1 944,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2020 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, які стали підставою для залишення її без руху, згідно ухвали суду від 31.08.2020) відкрито провадження у справі №910/12719/20 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; залучено до участі у справі Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача; встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору; призначено судове засідання.

Судові засідання у справі неодноразово відкладались.

Під час розгляду справи №910/12719/20 протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2020 залучено до участі справі ТДВ "Лисичанський желатиновий завод" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача; встановлено залученій третій особі строк для надання суду письмових пояснення щодо заяв по суті спору з доказами їх направлення іншим учасникам справи; запропоновано позивачу надати пояснення щодо опису вантажу, а відповідачу надати свої міркування щодо експертної установи, а також перелік питань, які можуть бути вирішені на судовій експертизі; протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2020 вирішено розгляд справи №910/12719/20 здійснювати за правилами загального позовного провадження; встановлено сторонам строк для подачі заяв свідків на підтвердження своїх доводів.

Крім того, ухвалами Господарського суду міста Києва від 11.02.2021 та від 15.07.2021 призначались судові експертизи, проведення яких доручались Товариству з обмеженою відповідальністю "Незалежний інститут судових експертиз" та Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" відповідно, зупинялось провадження.

Також 24.06.2021 судом було оглянуто речові докази - 20 мішків желатину.

В судовому засіданні 15.02.2022 судом було допитано в якості свідка ОСОБА_1 , а у судовому засіданні 09.06.2022 - було допитано в якості свідка ОСОБА_2 .

Суть заперечень Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері", викладених у відзиві, зводиться до того, що сторонами не складався акт приймання вантажу за кількістю та якістю, розмір збитків не фіксувався, в той час як акт від 21.02.2020 щодо огляду вантажу та відмови у отриманні вантажу складений з порушенням умов Договору на транспортно-експедиторські послуги №Д-Т-00035551 від 06.02.2015 в односторонньому порядку та невстановленої форми, а акт від 18.07.2020 складено невідомими відповідачу особами лише через 5 місяців після фактичної доставки вантажу. Крім того, відповідач стверджує, що позивачем не доведено, що весь вантаж зіпсувався, що його неможливо використовувати за призначенням, а відтак і що Приватне підприємство "Юніс Пак" понесло збитки в розмірі ціни позову. До того ж, Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" звертає увагу суду, що у разі настання страхового випадку шкода підлягає відшкодуванню Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум". Усно представник відповідача посилався на імовірність того, що спірний вантаж був переданий перевізнику вже забрудненим.

Приватне підприємство "Юніс Пак" у відповіді на відзив зазначило, що 21.02.2020 після виявлення псування вантажу позивачем було зареєстровано заяву (реєстраційний №62420 від 21.02.2020) і було складено акт про прийняття вантажу за кількістю та якістю, однак представник відповідача ухилився від його підписання, у зв`язку з чим даний акт було направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" поштою. Також позивач вказує, що 24.02.2020 пред`явив відповідачу претензію (вих. №24/02-2020), до якої долучив акт про прийняття вантажу за кількістю та якістю підписаний зі своєї сторони та вимагав підписати даний акт. Позивач пояснює складення акту від 18.07.2020 (через 5 місяців після доставки вантажу) тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" не надавало жодної відповіді на претензію вих. №24/02-2020 до 25.05.2020, а також запровадженням з 11.03.2020 карантину для запобіганню поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Щодо осіб, які підписали акт від 18.07.2020, то позивач зазначає, що у зв`язку з відмовою комірника складу №11 від підписання акту, даний акт підписаний незаінтересованими особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , якими підтверджено, що вантаж зіпсований, а комірник ОСОБА_5 відмовився від підписання даного акту. В свою чергу, позивач звертає увагу суду, що в акті від 15.10.2020 сторонами було зафіксовано, що мішки №№ 1, 7 - забруднені, мають плями, запах паливно-мастильних матеріалів, мішки №№ 2, 5, 8, 9, 11, 15, 18, 19, 20 - забруднені, мають плями, мішок №6 - має пошкодження (дірку) у нижньому куті. При цьому, Приватне підприємство "Юніс Пак", посилаючись на неприйнятні умови транспортування та зберігання Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" мішків із желатином, стверджує, що з вини відповідача вся партія желатину стала неприйнятною для використання.

Товариство з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" у своїх письмових поясненнях по суті спору повідомило, що третьою особою-2, як продавцем за договором поставки №22 від 02.01.2019, було відвантажено позивачу, як покупцю за вказаним договором, товар - желатин через службу доставки - Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" та на день відправки товару останній відповідав вимогам ТУ У24.6-00418030-002:2007 (має зовнішній вид - крупинки, порошок, пластинки, гранули; колір - від світло-жовтого до жовтого; запах - без запаху, був запакований належним чином), упаковка жодних пошкоджень та сторонніх домішок не мала, в той час як ні від позивача, ні від відповідача не надходило претензій щодо кількості, якості, способу упакування тощо.

У поясненнях щодо висновку експерта Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" вказує, що експертом було відібрано проби желатину лише з п`яти мішків, проте висновок експерта стосується всієї партії желатину. Також відповідач вказує, що у квитанції про прийом вантажу від 18.02.2020 №1190021159 було зазначено тип вантажу - харчові спеції, а відтак експедитору не була надана достовірна інформація щодо відправленого вантажу, а також не було повідомлено про необхідність дотримання температурного режиму та необхідної вологості під час перевезення. До того ж, відповідач вказує, що експертом не було встановлено яким саме нафтопродуктом було забруднено желатин, коли та яким чином. З огляду на наведене, Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" просить суд відхилити висновок експерта. А в поясненнях від 15.02.2022 відповідач повторно звертає увагу суду, що ним було прийнято до перевезення харчові спеції, а не желатин. В свою чергу, факт пошкодження вантажу підлягав підтвердженню шляхом складення представниками експедитора у присутності представників вантажоодержувача акту про прийняття вантажу за якістю та кількістю, проте такий акт було складено лише 15.10.2020 на підставі доручення суду, а тому позивач позбавлений права пред`явлення подальших претензій з цілісності та кількості вантажу. В свою чергу експерт при дослідженні врахував акт від 21.02.2020, дані в якому, за переконанням відповідача, є хибними.

В судове засідання, призначене на 09.06.2022 з`явився представник позивача, надав пояснення по суті спору, за змістом яких позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Відповідач та треті особи явку своїх представників в судове засідання, призначене на 09.06.2022, не забезпечили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується наступним.

Ухвала суду від 18.05.2022 про повідомлення місця, дати та часу засідання була надіслана Товариству з обмеженою відповідальністю "Делівері" 20.05.2022 на адресу, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2), рекомендованим листом з повідомленням про вручення, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, та у відповідності до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0105492217448 була вручена відповідачу 26.05.2022.

Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" ухвала суду від 18.05.2022 була надіслана 20.05.2022 рекомендованим листом, що підтверджується відтиском печатки про відправлення на зворотному боці ухвали, на адресу місцезнаходження третьої особи-1, вказану у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: 01001, м. Київ, вул. Лютеранська, буд. 3.

Однак поштове відправлення не було вручене відповідачу та було повернуте до суду 02.06.2022 у зв`язку з тим, що адресат відсутній за вказаною адресою, що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку від 28.05.2022 на відповідному конверті.

Згідно пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Керуючись приписами п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, суд приходить до висновку, що днем вручення третій особі-1 ухвали суду від 18.05.2022 є 28.05.2022 (дата проставлення на довідці відділення поштового зв`язку відмітки щодо причини повернення поштового відправлення).

Товариству з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" ухвала суду від 18.05.2022 була надіслана на електронну адресу - office@gelatin.com.ua, вказану третьою особою-2 у вступній частині своїх письмових пояснень по суті спору, та була вручена 19.05.2022, що підтверджується довідкою Господарського суду міста Києва про доставку електронного листа.

Суд відзначає, що повідомлення третьою особою-2 (в особі директора Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод") у поданій нею заяві по суті спору своєї електронної адреси надає такій інформації статусу офіційної (наприклад, як повідомлення іншої адреси свого місцезнаходження, відмінної вказаній у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Таким чином, суд приходить до висновку, що вказана у поясненнях третьої оосби-2 електронна адреса Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" - office@gelatin.com.ua є офіційною електронною адресою третьої особи-2 у розумінні законодавства, в тому числі Господарського процесуального кодексу України.

Згідно пункту 2 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.

Як вбачається із автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" ухвала суду від 18.05.2022 була доставлена на електронну адресу Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" - inbox.cou@sso.gov.ua 19.05.2022 о 12 год. 00 хв.

Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (абз. 2 п. 5 ч. 6 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у відповідності до господарського процесуального закону ухвала суду від 18.05.2022 є такою, що вручена позивачу 19.05.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача та третьої особи-1 жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, в той час як третя особа-2 у своїх поясненнях просила суд здійснювати розгляд справи №910/12719/20 без участі її представника, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері", Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" та Товариства з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод".

У судовому засіданні 09.06.2022 судом було завершено розгляд справи №910/12719/20 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (в тому числі, надані у попередніх засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" (експедитор) та Приватним підприємством "Юніс Пак" (замовник) укладено договір на транспортно-експедиторські послуги №Д-Т-00035551 (надалі - Договір), умовами якого передбачено, що замовник (вантажовідправник) надає для перевезення вантаж (багаж) або замовник (вантажоодержувач) приймає доставлений на його адресу вантаж (багаж), а експедитор організовує та забезпечує перевезення і супроводження вантажів (багажу), на умовах, обумовлених дійсним договором, Правилами транспортного експедирування вантажів (багажу) №39 від 20.11.2002, Правилами перевезень вантажів автотранспортом, наказ Мінтрансу №363 від 14.10.1997, зареєстрований Міністерством юстиції України 20.02.1998 за №128/2568. Експедитор за свій рахунок може укладати договори на одержання транспортних або допоміжних транспортних послуг від третіх осіб (виконавців) з метою надання таких послуг замовникові.

Відповідно до п. 1.3 Договору експедитор приймає вантаж (багаж) до перевезення згідно заявки вантажовідправника, якому надає квитанцію (додаток 1), що є єдиним документом, підтверджуючим прийняття вантажу до транспортування. Заявка на транспортне експедирування вантажу залишається у експедитора. Вантажовідправник під час надання заявки зазначає замовника перевезення вантажу (багажу) (платника вартості послуг експедитора), що вноситься до заявки та квитанції.

Згідно п.п. 2.4.1 п. 2.4 Договору замовник зобов`язаний надати вантаж (багаж) до транспортного експедирування з дотриманням вимог, передбачених Правилами транспортного експедирування вантажів (багажу), а саме: вантаж (багаж) повинен бути затарований, опломбований (опечатаний), промаркований, підгрупованний по вантажоодержувачах. Зданий до транспортного експедирування вантаж (багаж) обов`язково повинен супроводжуватися документами, підтверджуючими кількість та вартість багажу. В разі, якщо супроводжувальні документи упаковані в одному з багажних місць, вантажовідправник повинен зробити запис «Документи» на упаковці такого багажного місця. У разі пошкодження вантажу, або його втрати, вартість останнього визначається згідно вартості, заявленої при здаванні вантажу до транспортного експедирування, а у разі, якщо вартість вантажу не вказувалась, вартість визначається такою, що дорівнює 50 гривень.

Пунктом 2.6 Договору передбачено, що вантажоодержувач при отриманні вантажу повинен у присутності експедитора перевірити його цілісність та кількість. У разі виявлення порушення цілісності упаковки або ушкодження вантажу, представниками експедитора у присутності представника вантажоодержувача обов`язково складається акт про прийняття вантажу за якістю та кількістю (додаток 5), у якому відображається стан вантажу, кількість та вартість пошкодженого вантажу. Акт прийняття вантажу за якістю та кількістю складається тільки за наявності документів (накладних, рахунків) на вантаж (багаж). Якщо вантажоодержувач при отриманні пошкодженого вантажу відмовився від складання акту прийняття вантажу за кількістю та якістю, подальші претензії з цілісності та кількості отриманого вантажу експедитором не розглядаються.

У пункті 4.1 Договору зазначено, що експедитор несе відповідальність за цілісність та якість прийнятого до транспортного експедирування вантажу тільки за умови дотримання вантажовідправником та вантажоодержувачем вимог Правил транспортного експедирування вантажів (багажу), дійсного договору та діючого законодавства, регламентуючого перевезення та експедирування вантажів автотранспортом.

Вантажовідправник несе відповідальність за достовірність відомостей про вантаж (багаж), наданий до експедирування, кінцевий пункт призначення відправленого вантажу та вантажоодержувача. У випадках, коли вантаж (багаж) був відправлений вантажовідправником до неналежного пункту призначення, останній повинен сплатити повну вартість транспортного вантажу до необхідного пункту призначення (п. 4.3 Договору).

За умовами п. 4.4 Договору експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування при його транспортуванні у розмірі фактичної шкоди, окрім випадків, передбачених законодавством України. Розмір шкоди встановлюється виходячи із задекларованої вартості вантажу, але не може перевищувати його фактичної вартості. Якщо вантажовідправник не задекларував вартість вантажу, вона вважається такою, що дорівнює 50 гривень.

Відповідно до п. 4.5 Договору експедитор не несе відповідальності за повну чи часткову втрату, ушкодження чи псування вантажу при транспортуванні, якщо вищевказане трапилось не з вини експедитора або внаслідок дії форс мажорних обставин (землетрус, ураган, блискавка, пожежа, повінь і т.п.).

Договір діє протягом трьох років з моменту його підписання обома сторонами, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором (п. 6.2 Договору). Якщо по закінченню строку дії дійсного договору жодна із сторін не заявила про його припинення, він вважається пролонгованим на той же термін та на тих же умовах (п. 6.3 Договору).

02.01.2019 між Товариством з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" (постачальник) та Приватним підприємством "Юніс Пак" (покупець) укладено договір №22, за умовами якого постачальник зобов`язався передати у власність покупця желатин, а покупець зобов`язався прийняти цей товар і сплатити за нього.

У пункті 2.4 договору №22 від 02.01.2019 вказано, що постачальник здійснює поставку товару покупцеві за допомогою кур`єрської служби або служби доставки (Нова Пошта, Міст Експрес та ін.).

Згідно п. 2.4.2 договору №22 від 02.01.2019 постачальник разом з товаром зобов`язаний передати представнику кур`єрської служби комплект товарно-супровідних документів на відвантажений товар: видаткову накладну, сертифікати якості та за необхідності інші документи.

У пункті 2.4.4 договору №22 від 02.01.2019 зазначено, що у разі, якщо сторони договору дійшли згоди про те, що оплата послуг кур`єрської служби або служби доставки здійснюється покупцем, що зазначається у вантажній транспортній декларації (ВТД), то датою поставки, а також і датою переходу права власності, вважається дата передачі товару постачальником представнику кур`єрської служби або служби доставки. З цього моменту вважається, що постачальник в повному обсязі виконав свої зобов`язання перед покупцем. Покупець погоджується з тим, що ризик випадкової загибелі або ризик випадкового пошкодження (псування) товару переходить до покупця у момент передачі товару представнику кур`єрської служби або служби доставки.

У пункті 9.1 договору №22 від 02.01.2019 вказано, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2019. Якщо ні одна із сторін протягом 30 днів з моменту закінчення терміну дії договору не проінформувала в письмовому вигляді про розірвання договору, дія договору автоматично продовжується на кожний наступний рік.

07.02.2020 Приватним підприємством "Юніс Пак" перераховано Товариству з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" згідно платіжного доручення №411 від 07.02.2020 кошти у розмірі 92 500,00 грн. (з ПДВ) з призначенням платежу - оплата за желатин.

18.02.2020 Товариством з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Делівері" для перевезення із м. Лисичанська до м. Києва вантаж - харчові спеції, вагою 525,10 кг, що підтверджується квитанцією про прийом вантажу №1190021159 від 18.02.2020 (надалі - Квитанція).

Згідно вказаної Квитанції отримувачем вантажу є Приватне підприємство "Юніс Пак", вартість вантажу складає 92 500,00 грн., вантаж застраховано Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" згідно договору добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) №1190021160 від 18.02.2020.

21.02.2020 директор Приватного підприємства "Юніс Пак" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" із заявою (реєстраційний №62420), в якій зазначалось, що при отриманні вантажу на складі Київ-6 в м. Києві, було виявлено, що весь вантаж - 20 мішків желатину харчового, загальною вагою 0,5 тон, залитий рідиною, схожою на дизельне паливо; на мішках містяться характерні плями від рідини, схожої на дизельне паливо; весь вантаж має характерний запах дизельного палива. У зв`язку з наведеним директор Приватного підприємства "Юніс Пак" відмовився від прийняття вантажу та просив Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері", у разі якщо вартість товару не буде покрита страховою виплатою від Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум", відшкодувати вартість вантажу.

Крім того, директор Приватного підприємства "Юніс Пак" звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" із листом вих. №21/02-2020 від 21.02.2020 в якому вказував, що у зв`язку з відмовою Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" від підписання із Приватним підприємством "Юніс Пак" акту від 21.02.2020 про факт псування вантажу, направляє примірник такого акту відповідачу, підписаний представником позивача. При цьому, позивач вказує, що відповідачем не було отримано даного листа та останній повернувся відправнику у зв`язку з закінченням терміну зберігання. На підтвердження вказаних обставин позивачем надано копію відповідного конверту, до якого прикріплено довідку відділення поштового зв`язку від 26.06.2020, накладну відділення поштового зв`язку та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення №0306506624683.

Із наданої позивачем роздруківки по відстеженню вантажу за накладною №1190021159 вбачається, що 14.07.2020 спірний вантаж був переадресований із складу Київ-6 на склад Київ-11.

В подальшому було складено акт від 18.07.2020, в якому зазначено, що при прийомі вантажу на складі Київ-11, представником ПП "Юніс Пак" встановлено, що весь товар залитий рідиною, схожою на дизельне паливо, та весь товар має характерний запах дизельного палива. Вказаний акт було підписано директором ПП "Юніс Пак", а також іншими особами - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які підтвердили, що вантаж зіпсований, а комірник Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" - ОСОБА_5 відмовився від підписання даного акту. До акту долучено фотознімки вантажу.

В подальшому, вже під час розгляду справи №910/12719/20, Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" та Приватним підприємством "Юніс Пак" складено акт приймання вантажу за кількістю та якістю від 15.10.2020, в якому зафіксовано, що мішки №№ 1, 7 - забруднені, мають плями та характерний запах паливно-мастильних матеріалів; мішки №№ 2, 5, 8, 9, 11, 15, 18, 20 - забруднені та мають плями; мішок №6 має пошкодження (діру) у нижньому куті.

При цьому, у акті від 15.10.2020 міститься рукописна примітка представника Приватного підприємства "Юніс Пак", в якій зазначено, що акт від 15.10.2020 складався Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" та не всі зауваження до вантажу були відображені у даному акті. Зокрема, представник Приватного підприємства "Юніс Пак" зазначив, що весь вантаж має плями та характерний запах паливно-мастильних матеріалів.

Спір у справі виник у зв`язку твердженнями позивача, що відповідачем неналежно виконано свої зобов`язання з перевезення вантажу вартістю 92 500,00 грн., внаслідок чого відповідний вантаж був зіпсований та став непридатним для використання за призначенням, у зв`язку з чим наявні правові підстави для стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" вартості вантажу, а також оплачені Приватним підприємством "Юніс Пак" послуги з перевезення вантажу у розмірі 1 944,00 грн.

У пункті 6.2 Договору зазначено, що договір діє протягом трьох років з моменту його підписання обома сторонами, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Якщо по закінченню строку дії дійсного договору жодна із сторін не заявила про його припинення, він вважається пролонгованим на той же термін та на тих же умовах (п. 6.3 Договору).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повідомлення однією із сторін іншої сторони про припинення договору, суд дійшов висновку, що вказаний Договір був автоматично пролонгованим на 2018-2021 роки у відповідності до п. 6.3 Договору.

Статтею 909 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 929 Цивільного кодексу України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов`язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов`язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов`язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов`язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов`язання, пов`язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов`язки експедитора виконуються перевізником.

18.02.2020 Товариством з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" було передано Товариству з обмеженою відповідальністю "Делівері" для перевезення Приватному підприємству "Юніс Пак" (одержувач вантажу) із м. Лисичанська до м. Києва вантаж - харчові спеції, вагою 525,10 кг, що підтверджується квитанцією про прийом вантажу №1190021159 від 18.02.2020. Разом із мішками желатину Товариством з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" було надіслано документи на вантаж (що підтверджується, в тому числі заявою свідка - керуючої складом Київ-6 Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" Соколюк Олени Миколаївни).

Приватне підприємство "Юніс Пак" стверджує, що під час перевезення вантажу Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" спірний вантаж було зіпсовано - на мішках із харчовим желатином наявні плями та дані мішки мають характерний запах паливно-мастильних матеріалів.

Натомість відповідач фактично не заперечував даних обставин, а лише посилався на відсутність належних доказів псування вантажу - складеного сторонами акту приймання вантажу за кількістю та якістю та на відсутність доказів, що весь вантаж було зіпсовано, а не лише окремі мішки.

За приписами частин 1 та 2 статті 98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 призначено по справі судову експертизу, проведення якої доручено Товариству з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз". На вирішення судової експертизи поставити наступне питання: що стало причиною погіршення якості та/або непридатності (забруднення нафтопродуктами, недотримання технології зберігання продукції, інше) желатину харчового, партія №142 від 17.02.2020, у загальній кількості 500 кг, в 20 мішках по 25 кг, який знаходиться на складі №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, марці П-11 за ТУ У 24.6-00418030-002:2007 "Желатин" (у випадку непридатності желатину харчового, повністю чи частково він не відповідає по якості та безпечності марці П-11 за ТУ У 24.6-00418030-002:2007 "Желатин")?

15.11.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов висновок експерта №63/21 за результатами проведення судової фізико-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв в г/с №910/12719/20 (надалі - Висновок експерта), в якому зроблено висновок, що причиною непридатності харчового продукту желатину харчового П-11 партія №142 від 17.02.2020, вагою 500 кг (20 мішків по 25 кг), який знаходиться на складі №11 Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" за адресою: м. Київ, вул. Пирогівський шлях, 135, є забруднення нафтопродуктом, та відповідно даний желатин не відповідає ТУ У 24.6-00418030-002:2007 "Желатин" за наявністю сторонньої домішки (нафтопродукту).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" заперечувало проти висновку експерта та просило відхилити його, посилаючись на те, що:

- експертом було відібрано проби желатину лише з п`яти мішків, проте висновок експерта стосується всієї партії желатину;

- у Квитанції було зазначено тип вантажу - харчові спеції, а відтак експедитору не була надана достовірна інформація щодо відправленого вантажу, а також не було повідомлено про необхідність дотримання температурного режиму та необхідної вологості під час перевезення;

- експертом не було встановлено яким саме нафтопродуктом було забруднено желатин, коли та яким чином;

- факт пошкодження вантажу підлягав підтвердженню шляхом складення представниками експедитора у присутності представників вантажоодержувача акту про прийняття вантажу за якістю та кількістю, проте такий акт було складено лише 15.10.2020;

- експерт при дослідженні врахував акт від 21.02.2020, дані в якому, за переконанням відповідача, є хибними.

Щодо наведених доводів відповідача, то суд вважає їх необґрунтованими з огляду на наступне.

По-перше, у Висновку експерта міститься опис дослідження, з якого вбачається, що експертом було оглянуто всі мішки та відібрано проби желатину для проведення дослідження як із мішків, на яких спостерігаються плями (3 проби), так і з мішків без плям (2 проби).

За результатами проведеного газохроматографічного дослідження проб желатину (як із мішків з плямами, так і з мішків без плям) встановлено, що желатин містить домішки парафіновим вуглеводнем, наявність яких свідчить про потрапляння забруднень нафтопродуктами, зокрема, дизельного пального (7 аркуш Висновку експерта).

При цьому, у пробах з мішків без плям також був виявлені вуглеводні, просто їх інтенсивність була меншою ніж у пробах з мішків із плямами (5 аркуш Висновку експерта).

В свою чергу, експерт у Висновку зазначив, що рідкі нафтопродукти (бензин, дизпаливо) є легкими рідинами та поступово випаровуються.

Таким чином, незважаючи на те, що деякі із мішків не місять візуальних ознак забруднення, проте сам желатин в них забруднений, що виключає твердження відповідача про псування лише тієї частини вантажу, яка має візуальні ознаки такого забруднення.

По-друге, Висновок експерта містить посилання як на акт від 21.02.2020, так і на акт від 15.10.2020, однак посилання на акт від 21.02.2020 є формальним, в той час як фактично дослідження ґрунтувалось на акті від 15.10.2020 (опис зафіксованих в акті від 15.10.2020 обставин викладений у Висновку та експерт у своєму дослідженні посилається саме на цей акт, в той час як щодо акту від 21.02.2020 у Висновку міститься лише 2 абзаци з формальним описом цього акту).

Суд вважає, що з огляду на фактичне дослідження експертом проб желатину, врахування акту від 21.02.2020 при дослідженні жодним чином не призвело до хибних висновків експерта.

По-третє, пунктом 2.6 Договору передбачено, що вантажоодержувач при отриманні вантажу повинен у присутності експедитора перевірити його цілісність та кількість. У разі виявлення порушення цілісності упаковки або ушкодження вантажу, представниками експедитора у присутності представника вантажоодержувача обов`язково складається акт про прийняття вантажу за якістю та кількістю (додаток 5), у якому відображається стан вантажу, кількість та вартість пошкодженого вантажу. Акт прийняття вантажу за якістю та кількістю складається тільки за наявності документів (накладних, рахунків) на вантаж (багаж). Якщо вантажоодержувач при отриманні пошкодженого вантажу відмовився від складання акту прийняття вантажу за кількістю та якістю, подальші претензії з цілісності та кількості отриманого вантажу експедитором не розглядаються.

Тобто, умовами Договору саме на відповідача було покладено обов`язок скласти у присутності представника вантажоодержувача акт про прийняття вантажу за якістю та кількістю.

В свою чергу, в матеріалах справи містяться достатні та належні докази повідомлення позивачем відповідача 21.02.2020 (у дату виявлення замовником / одержувачем пошкоджень вантажу) про ушкодження вантажу як шляхом заповнення форми відповідної заяви (за зразком відповідача), так і шляхом направлення із супровідним листом складеного ПП "Юніс Пак" в односторонньому порядку акту від 21.02.2020.

Неотримання Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" листа позивача вих. №21/02-2020 від 21.02.2020, у зв`язку з чим останній повернувся до ПП "Юніс Пак" з поміткою у довідці відділення поштового зв`язку "за закінченням терміну зберігання" є наслідками волевої поведінки Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" у формі бездіяльності щодо його належного отримання, а тому не може слугувати підставою для висновку про ненастання у відповідача обов`язку зі складення акту про прийняття вантажу за якістю та кількістю.

Більше того, відповідачем не надано жодних доказів ініціювання ним питання складення у присутності представників ПП "Юніс Пак" відповідного акту до доручення суду в межах розгляду даної справи - до 15.10.2020, а навпроти - відповідач вказує, що оскільки такий акт не складався сторонами, то ПП "Юніс Пак" позбавлене права пред`явлення подальших претензій з цілісності та якості спірного вантажу. Це при тому, що в матеріалах справи міститься більш ніж достатньо доказів систематичного ініціювання позивачем питання фіксації виявлених порушень.

Тобто, фактично відповідач обґрунтовує відсутність у позивача права на заявлення претензій щодо вантажу невиконанням (ухиленням від виконання) Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" своїх зобов`язань за Договором, що суперечить таким засадам цивільного законодавства як справедливість, добросовісність та розумність.

По-четверте, у Висновку експерта зазначено, що наявність сторонніх домішок (забруднень) в складі харчового продукту призводить до непридатності харчового продукту.

Отже, в незалежності від того чи відповідач перевозив би харчові спеції (які також є харчовим продуктом), чи желатин він мав не допустити потрапляння на такий вантаж нафтопродуктів, оскільки це б призвело до непридатності такого харчового продукту.

Відтак, суд вважає, що в даному випадку зазначення у Квитанції, що вантажем є харчові спеції жодним чином не нівелюють вину відповідача у псуванні такого вантажу, а також не зумовило нерозуміння відповідачем які саме умови необхідні для перевезення даного вантажу (в аспекті даної справи - необхідність забезпечення схоронності спірного вантажу від потрапляння нафтопродуктів).

До того ж, з огляду на висновки експерта та приписи Закону України "Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів" в даному випадку для вирішення спору не має значення яким саме нафтопродуктом було забруднено вантаж, хоча на 7 аркуші Висновку експерт зазначає, що таким нафтопродуктом, зокрема, є дизельне паливо.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" про наявність підстав для відхилення висновку експерта чи поставлення під сумнів викладених у ньому висновків.

Щодо усних тверджень представника відповідача про те, що спірний вантаж був переданий експедитору вже в забрудненому стані, то суд відзначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" як професійний суб`єкт господарської діяльності з перевезень вантажів могло та повинне було відобразити наявність дефектів на тарі вантажу у Квитанції (зокрема, у полі "Зауваження" блоку "Інформація про вантаж").

Попри наведене, судом також враховано, що відправником вантажу було Товариство з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" як постачальник за договором №22 від 02.01.2019. В свою чергу, Товариство з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" є виробником спірного желатину, а вірогідність того, що новий (тільки виготовлений) товар - харчовий желатин вже мав забруднення нафтопродуктами до передачі його виробником перевізнику для постачання покупцю є маловірогідною та не підтверджена відповідачем жодними доказами, в той час як третя особа-2 стверджує, що вантаж був без спірних дефектів.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що прийнятий до перевезення згідно Квитанції вантаж був пошкоджений (зіпсований) та став непридатним до використання.

Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Згідно ст. 314 Господарського кодексу України перевізник несе відповідальність за втрату, нестачу та пошкодження прийнятого до перевезення вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача або пошкодження сталися не з його вини.

За шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, перевізник відповідає: у разі втрати або нестачі вантажу - в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає; у разі пошкодження вантажу - в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість; у разі втрати вантажу, зданого до перевезення з оголошенням його цінності, - у розмірі оголошеної цінності, якщо не буде доведено, що вона є нижчою від дійсної вартості вантажу.

Судом враховано, що спірний вантаж було застраховано Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" згідно договору добровільного страхування вантажу та багажу (вантажобагажу) №1190021160 від 18.02.2020.

Попри наведене, сам факт страхування вантажу жодним чином не свідчить про наявність у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" обов`язку відшкодувати вартість пошкодженого вантажу Приватному підприємству "Юніс Пак", оскільки одержання страхового відшкодування обумовлене поданням страхувальником не лише заяви про виплату страхового відшкодування, а й долученням до неї доказів настання страхової події - у даному випадку акту, в якому зафіксовано факт пошкодження вантажу, в той час як Товариство з обмеженою відповідальністю "Делівері" ухилялось від складення відповідного акту до 15.10.2020 (майже 8 місяців від дати виявлення позивачем факту пошкодження та майже 2 місяці після звернення позивача до суду із даним позовом).

Відтак, суд приходить до висновку, що станом на дату звернення позивача до суду із даним позовом саме у зв`язку з невиконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Делівері" своїх зобов`язань за Договором, у Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Кворум" не виникло обов`язку відшкодувати вартість пошкодженого вантажу Приватному підприємству "Юніс Пак", а позивач не міг реалізувати своє право на отримання страхового відшкодування від третьої особи-1.

За умовами п. 4.4 Договору експедитор несе матеріальну відповідальність за збереження вантажу від повної чи часткової втрати, ушкодження чи псування при його транспортуванні у розмірі фактичної шкоди, окрім випадків, передбачених законодавством України. Розмір шкоди встановлюється виходячи із задекларованої вартості вантажу, але не може перевищувати його фактичної вартості.

Як вбачається з наданої Квитанції, цінність вантажу становить 92 500,00 грн. Крім того, реальна вартість вантажу підтверджується долученими Приватним підприємством "Юніс Пак" платіжним дорученням №411 від 07.02.2020 та складеною Товариством з додатковою відповідальністю "Лисичанський желатиновий завод" видатковою накладною №Ж-94 від 17.02.2020 згідно договору №22 від 02.012019.

Отже, враховуючи те, що задекларована цінність вантажу становить 92 500,00 грн., а також те, що відповідачем при перевезенні вантажу було його зіпсовано та желатин став непридатним для використання за призначенням, що підтверджується Висновком експерта, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача задекларованої вартості вантажу, що становить 92 500,00 грн.

Також підлягають задоволення позовні вимоги в частині стягнення з відповідача вартості послуг з перевезення вантажу в розмірі 1 944,00 грн., які є збитками позивача завданими внаслідок порушення відповідачем своїх зобов`язань за Договором із забезпечення схоронності вантажу під час його перевезення.

За таких обставин, позовні вимоги Приватного підприємства "Юніс Пак" підлягають задоволенню повністю.

За приписами статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Частиною 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір за подання позову покладається на відповідача з огляду на задоволення позову повністю.

Крім того, у даній справі, на підставі ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" було проведено судову фізико-хімічну експертизу речовин хімічних виробництв.

Відповідно до п. 3 ухвали Господарського суду міста Києва від 15.07.2021 витрати по проведенню експертизи покладено на Приватне підприємство "Юніс Пак" з наступним віднесенням витрат на винну сторону відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Як вбачається з платіжного доручення №1821 від 12.08.2021 позивачем попередньо оплачено експертизу вартістю 18 000,00 грн., у зв`язку з чим експертною установою надано суду висновок експерта №63/21 за результатами проведення судової фізико-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв в г/с №910/12719/20.

Таким чином, кошти у розмірі 18 000,00 грн., сплачені позивачем за проведення Товариством з обмеженою відповідальністю "Науково дослідна лабораторія судових експертиз" судової фізико-хімічної експертизи речовин хімічних виробництв, є судовими витратами позивача, які у відповідності до приписів п. 3 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягають розподілу між сторонами пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 86, 98, 123, 124, 129, 232, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного підприємства "Юніс Пак" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Делівері" (01024, м. Київ, вул. Велика Васильківська, буд. 15/2; ідентифікаційний код 31738765) на користь Приватного підприємства "Юніс Пак" (03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 16; ідентифікаційний код 33631762) збитки у розмірі 92 500 (дев`яносто дві тисячі п`ятсот) грн. 00 коп. вартості пошкодженого вантажу, 1 944 (одна тисяча дев`ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. вартості послуг перевезення, судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати на оплату експертизи у розмірі 18 000 (вісімнадцять тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до положень ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складено 22.06.2022.

Суддя Р.В. Бойко