Ухвала

від 21.06.2022 по справі 48/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

22.06.2022Справа № 48/219

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Спичака О.М., за участю секретаря судового засідання Тарасюк І.М., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва у справі №48/219

За позовом Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва

про стягнення 7546544,64 грн.

Представники сторін:

від стягувача: не з`явився;

від боржника (заявника): Плясун О.І.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №48/219 відмовлено у позові Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Постановою Північного апеляційного господарського суду міста Києва від 22.09.2021 рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №48/219 скасовано та прийнято нове рішення, яким задоволено позовні вимоги повністю; стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 6074494,08 грн. заборгованості, 1047789,48 грн. пені, 424261,08 грн. інфляційних втрат, 25500,00 грн. державного мита за подання позову, 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення та 38250,00 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Постановою Верховного Суду від 03.02.2022 касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №48/219 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №48/219 залишено в силі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 51000,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

16.02.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ, яким наказано стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 51000,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

31.05.2022 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» надійшла заява про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №48/219.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2022 розгляд вказаної заяви призначено на 22.06.2022.

22.06.2022 до Господарського суду міста Києва від стягувач надійшли заперечення, в яких стягувач зазначив, що боржник не підтвердив доказами зарахування грошових коштів у розмірі 51000,00 грн в рахунок погашення заборгованості Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва перед Приватним акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал» у справі №6/516. Крім того, стягувач вказав на те, що сплата судового збору за подання касаційної скарги у справі 48/219 було здійснено не ним, а Комунальним підприємством «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва».

22.06.2022 до Господарського суду міста Києва від боржника надійшла відповідь на заперечення стягувача, яку суд долучив до матеріалів справи.

Представник боржника у судовому засіданні 22.06.2022 надав усні пояснення щодо поданої ним заяви, заяву про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва у справі №48/219 росив задовольнити у повному обсязі.

Представник стягувача у судове засідання 22.06.2022 не з`явився, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал», суд дійшов висновку щодо її задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 160 Господарського процесуального кодексу України суд може внести виправлення до судового наказу, визнати його таким, що не підлягає виконанню або відстрочити чи розстрочити або змінити спосіб чи порядок його виконання в порядку, встановленому ст.ст. 328, 331 цього Кодексу.

Частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

За правилами ч. 4 ст. 328 Господарського процесуального кодексу України про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.

Отже, системний аналіз частини 4 стаття 328 Господарського процесуального кодексу України передбачає правовий механізм визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, у разі, зокрема, коли обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням добровільним виконанням боржником.

Відповідно до статті 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 цього Кодексу).

Відповідно до п. 3.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України» №9 від 17.10.2012, підставами визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за заявами стягувачів або боржників є такі: якщо його було видано помилково; якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин (наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково).

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом наказу, зокрема: видача наказу за рішенням, яке не набрало законної сили; помилкової видачі наказу, якщо вже після видачі наказу у справі рішення суду було скасоване; видачі наказу двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу наказу вже після видачі його дубліката; пред`явлення наказу до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього наказу до виконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі №755/15479/15-ц.

Як встановлено судом, постановою Верховного Суду від 03.02.2022 касаційну скаргу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва задоволено; постанову Північного апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №48/219 скасовано; рішення Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 у справі №48/219 залишено в силі; стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 51000,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

На виконання постанови Верховного Суду від 27.01.2022 у справі №48/219 16.02.2022 Господарським судом міста Києва видано наказ, яким наказано стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 51000,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.

При цьому, судом встановлено, що на виконанні в Солом`янському районному відділі державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві перебуває наказ Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №6/516, яким стягнуто з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 5756277,14 грн основного боргу, 191635,03 грн інфляційних втрат, 62801,15 грн 3% річних, 225592,02 грн пені, 508288,44 грн штрафу, 12245,00 грн державного мита та 56,66 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу (постанова про відкриття виконавчого провадження ВП№60026213 від 23.09.2019).

Як зазначив заявник (боржник) у поданій до суду заяві, заборгованість Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва за наказом Господарського суду міста Києва від 17.11.2009 у справі №6/516 становить 5564817,74 грн основного боргу, 191635,03 грн інфляційних втрат, 62801,15 грн 3% річних, 225592,02 грн пені, 508288,44 грн штрафу, 12245,00 грн державного мита та 56,66 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судом встановлено, що 18.04.2022 Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» направило на адресу Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва заяву (вих. №938/12/36/02-22 від 13.04.2022) про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 51000,00 грн в прядку ст. 601 Цивільного кодексу України.

Вказана заява була отримана Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 25.04.2022, що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Умови припинення господарських зобов`язань визначено статтею 202 Господарського кодексу України, за змістом якої господарське зобов`язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов`язання; у разі поєднання управненої та зобов`язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами. До відносин щодо припинення господарських зобов`язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Загальні підстави припинення зобов`язань визначено у статті 598 Цивільного кодексу України, згідно з якою зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Згідно зі статтею 601 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з положеннями статті 203 Господарського кодексу України, зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Зарахування зустрічних однорідних вимог є способом припинення одночасно двох зобов`язань, в одному - одна сторона є кредитором, а інша - боржником, а в другому - навпаки (боржник у першому зобов`язанні є кредитором у другому). Допускаються випадки, так званого часткового зарахування, коли одне зобов`язання (менше за розміром) зараховується повністю, а інше (більше за розміром) - лише в частині, що дорівнює розміру першого зобов`язання. В такому випадку зобов`язання в частині, що залишилася, може припинятися будь-якими іншими способами.

При цьому вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати таким умовам: 1) бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); 2) бути однорідними; 3) строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Згідно із статтею 602 Цивільного кодексу України, не допускається зарахування зустрічних вимог: 1) про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; 2) про стягнення аліментів; 3) щодо довічного утримання (догляду); 4) у разі спливу позовної давності; 4-1) за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; 5) в інших випадках, встановлених договором або законом.

За змістом статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однією сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами.

Отже, заява про зарахування зустрічних вимог є одностороннім правочином.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що правило про однорідність вимог розповсюджується на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення такої вимоги. Отже, допускається зарахування однорідних вимог, які випливають із різних підстав (різних договорів тощо); - строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги.

Наслідком здійснення такого правочину є припинення як обов`язку заявника перед адресатом, так і обов`язку адресата перед заявником з моменту здійснення заяви про зарахування, що зумовлює необхідність визначення заявником тих вимог до нього, які відповідають вказаним вище умовам.

Зарахування зустрічних однорідних вимог як односторонній правочин є волевиявленням суб`єкта правочину, спрямованим на настання певних правових наслідків у межах двосторонніх правовідносин. Інститут заліку покликаний оптимізувати діяльність двох взаємозобов`язаних, хоч і за різними підставами, осіб. Ця оптимізація полягає в усуненні зустрічного переміщення однорідних цінностей, які складають предмети взаємних зобов`язань, зменшує ризик сторін, який виникає при здійсненні виконання, а також їх витрати, пов`язані з виконанням.

Разом із тим слід зауважити, що однією з важливих умов, за наявності якої можливе припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, є безспірність вимог, які зараховуються, а саме, відсутність спору щодо змісту, умови виконання та розміру зобов`язань.

Таким чином, оскільки вимоги Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва до Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про стягнення 51000,00 грн виникли на підставі судового рішення у справі №48/219, а вимоги Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва - на підставі судового рішення у справі №6/516, вказані вимоги носять безспірний характер, є зустрічними та однорідними, суд дійшов висновку, що зобов`язання Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» щодо сплати на користь Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва судового збору у розмірі 51000,00 грн (справа №48/219) припинились у зв`язку з зарахуванням зустрічних однорідних вимог (ст. 601 Цивільного кодексу України).

При цьому, судом враховано, що Верховний Суд у постановах від 16.05.2018 у справі №910/17770/17, від 18.06.2019 у справі №914/8912/16 зазначав, що не оскаржена та не визнана недійсною заява про зарахування зустрічних вимог породжує правові наслідки.

Доказів оскарження (визнання недійсною) Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва заяви Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про зарахування зустрічних однорідних вимог матеріали справи не містять.

Що стосується заперечень стягувача, суд зазначає, що у постанові від 03.02.2022 у справі №48/219 Верховним Судом було вказано стягнути з Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» на користь саме Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Солом`янського району м. Києва 51000,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання касаційної скарги, а не на користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом`янського району міста Києва».

За наведених обставин, суд дійшов висновку задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання таким, що не підлягає виконанню, наказу Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №48/219.

Керуючись статтями 233, 234, 328 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити заяву Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал».

2. Визнати наказ Господарського суду міста Києва від 16.02.2022 у справі №48/219 таким, що не підлягає виконанню.

Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.

Повний текст складено та підписано 23.06.2022.

Суддя О.М. Спичак