Рішення

від 21.06.2022 по справі 912/2753/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2022 р. м. РівнеСправа № 912/2753/21

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Комунального некомерційного підприємства "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради"

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго"

про: стягнення в сумі 134 770,97 грн.

секретар судового засідання: С.Коваль;

представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: М.Новак;

ОПИС СПОРУ

Комунальне некомерційне підприємство "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" звернулося до Господарського суду Кіровоградської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" про стягнення 134 770,97 грн., з яких: 122 879,18 грн. заборгованість за відшкодування витрат з енергоносіїв, 8 578,71 грн. інфляційних втрат та 3 313,90 грн. 3% річних.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що підставою для звернення до суду із даним позовом стала наявна заборгованість відповідача за договором про відшкодування витрат на оплату енергоносіїв від 30 листопада 2016 року №1/теп. Зазначає, що у відповідача виникла заборгованість за використану електричну енергію та отримані послуги з водопостачання і водовідведення на суму 122 879,18 грн.

Крім того, керуючись положеннями статті 625 ЦК України позивач нарахував відповідачу 8 578,42 грн. інфляційних втрат та 3 313,37 грн. 3% річних.

У своєму відзиві на позов відповідач вказує, що у продовж 2016-2021 років відповідач неодноразово звертався до позивача про надання інформації щодо розцінок, тарифів та зміни тарифів згідно з якими позивачем виставлялися розрахунки, але жодної інформації від відповідача у період з 30 листопада 2016 року не було отримано.

Крім того, у період дії договору відповідач неодноразово звертався до позивача щодо належного оформлення господарських операцій з постачання (відшкодування) послуг з оплати за енергоносії, жодного акту приймання-передачі послуги у період з 30 листопада 2016 року відповідач від позивача не отримував.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 11 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2021 року справу №912/2753/21 направлено за підсудністю до Господарського суду Рівненської області.

Ухвалою суду від 07 лютого 2022 року прийнято справу до провадження, розгляд справи призначено на 02 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 02 березня 2022 року розгляд справи відкладено на 29 березня 2022 року.

Ухвалою суду від 11 квітня 2022 року розгляд справи призначено на 12 травня 2022 року 12-30 год.

Згідно з розпорядженням керівника апарату суду від 10 травня 2022 року №03-04/40/2022, відповідно до пунктів 2.3.49 - 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл справи №912/2753/21, за результатами якого справу передано на розгляд судді А.Качуру.

В судовому засіданні 12 травня 2022 року оголошено перерву до 01 червня 2022 року 12-00 год.

В судовому засіданні 01 червня 2022 року оголошено перерву до 22 червня 2022 року 12-00 год.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

30 листопада 2016 року між Комунальним некомерційним підприємством "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" (позивач/сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (відповідач/сторона 2) укладено договір про відшкодування витрат на оплату енергоносіїв №1/теп (далі - договір), згідно предмету якого сторона 1 надає стороні 2 право використовувати електричну енергію, отримувати послуги з водопостачання і водовідведення (далі - енергоносії) інженерними мережами, які належать стороні 1.

Енергоносії використовуватимуться відповідачем для організації виробництва та постачання теплової енергії для опалення будівель за адресою: м. Олександрія, вул. Клари Цеткін, 14, балансоутримувачем яких є сторона 1.

Сторона 1 забезпечує своєчасну оплату за спожиті енергоносії енергопостачальним організаціям, а сторона 2 відшкодовує вартість вказаних енергоносіїв на підставі наданих рахунків. Розрахунок вартості спожитих енергоносії проводиться на підставі показників приладів обліку використання електроенергії та води.

Згідно з умовами пункту 2.1. договору, сторона 1 зобов`язується забезпечити: забезпечення сторони 2 енергоносіями за діючими розцінками і тарифами; інформування сторони 2 про зміни тарифів та енергоносії.

Відповідно до пункту 2.2. договору, сторона 2 зобов`язується: дотримуватись вимог установлених правил користування інженерними мережами; своєчасно інформувати сторону 1 або організацію, яка обслуговує інженерні мережі, про виявлені неполадки в мережах постачання енергоносіїв; не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату за спожиті енергоносії на рахунок сторони 1; при несвоєчасному внесенні плати сплачувати пеню; щомісяця до 25 числа надавати стороні 1 показники обліку електроенергії та води.

Відповідно до пункту 3.1.2 сторона 1 має право стягнути в установленому порядку прострочену заборгованість по платежах, що наведені в п. 2.2.3 договору.

Судом враховано, що у відповідності до пунктів 5.1., 5.4. договору, його укладено строком на 1 рік 1 місяць, що діє з 01 листопада 2016 року по 31 грудня 2017 року включно.

У разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або змін цього договору після закінчення строку його чинності протягом 1 місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Позивачем долучено до матеріалів справи розрахунки за спожиту електроенергію та водопостачання, зокрема:

- за січень 2020 року (електроенергія: 15 677,82 грн.; водопостачання: 122,74 грн.);

- за лютий 2020 року (електроенергія: 14 005,78 грн.; водопостачання: 112,86 грн.);

- за березень 2020 року (електроенергія: 13 259,55 грн.; водопостачання: 300,96 грн.);

- за квітень 2020 року (електроенергія: 3 243,33грн.; водопостачання: 150,48 грн.);

- за грудень 2020 року (електроенергія: 17 333,91 грн.; водопостачання: 112,86 грн.);

- за січень 2021 року (електроенергія: 19 456,57 грн.; водопостачання: 88,99 грн.);

- за лютий 2021 року (електроенергія: 16 740,12 грн.; водопостачання: 133,49 грн.);

- за березень 2021 року (електроенергія: 19 562,21 грн.; водопостачання: 177,98 грн.);

- за квітень 2021 року (електроенергія: 2 399,53 грн.; водопостачання: 0,00 грн.).

Позивач вказує, що загальна заборгованість відповідача складає 122 879,18 грн..

Крім того, керуючись положеннями статті 625 ЦК України, позивач нарахував відповідачу 8 578,42 грн. інфляційних втрат та 3 313,37 грн. 3% річних.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

Судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли між суб`єктами господарювання на підставі укладеного правочину, що за своєю природою є договором про відшкодування витрат балансоутримувача, та регулюються нормами ЦК України та ГК України.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частинами 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтею 525 ЦК України та статтею 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За умовами частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 3 статті 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (ст. ст. 11, 626 ЦК України), які суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України), а одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається (стаття 525 ЦК України).

Сторони узгодили між собою та зафіксували у п. 1.3. договору, що позивач забезпечує своєчасну оплату за спожиті енергоносії енергопостачальним організаціям, а відповідач відшкодовує вартість вказаних енергоносіїв на підставі наданих рахунків. Розрахунок вартості спожитих енергоносії проводиться на підставі показників приладів обліку використання електроенергії та води.

Водночас відповідач зобов`язаний не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим вносити плату за спожиті енергоносії (пункт 2.2.3).

В якості доказів надання послуг позивачем надано розрахунки за січень - квітень 2020 року, грудень 2020 року, січень - квітень 2021 року (а.с. 17-21, 51-55), в яких вказано звітні показання, попередні показання, різницю, тариф та суму, що підлягає до сплати, відтак вказані розрахунки містять всі необхідні відомості щодо обсягів наданих послуг.

В якості доказів направлення вказаних розрахунків позивачем надано суду знімок екрану (скриншот), про направлення вказаних рахунків відповідачу. Вказаний доказ суд оцінює критично, так як з нього неможливо встановити дійсні обставини направлення відповідачу розрахунків. Водночас умови договору не пов`язують виникнення обов`язку у відповідача щодо оплати отриманих послуг з отриманням рахунків. Натомість договором передбачено обов`язок відповідача оплачувати такі послуги не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Водночас відповідач не заперечував отримання та ознайомлення з вказаними розрахунками, натомість відповідач у своєму відзиві вказує, що звертався до позивача з листами щодо надання роз`яснень за розрахунками, що виставлялись.

Зокрема, у відзиві відповідач вказує, що упродовж 2016-2021 років неодноразово звертався до позивача з листами про надання інформації щодо розцінок, тарифів та зміни тарифів згідно із якими виставлялися позивачем розрахунки, але жодної інформації від відповідача не було отримано, чим було порушено п. 2.1. договору. На підставі викладеного, відповідач був змушений припинити оплату за енергоносії так як не володів інформацією щодо діючих розцінок та тарифів на енергоносії.

Вказані твердження відповідача суд оцінює критично, так як матеріали справи не містять доказів звернення відповідача до позивача із запитами, листами про надання інформації щодо розцінок, тарифів та зміни тарифів згідно з якими виставлялися позивачем розрахунки.

Матеріали справи не містять контррозрахунку відповідача, яким було б спростовано розміри отриманих послуг, на які посилається позивач. Натомість факт отримання таких послуг відповідачем не заперечується та визнається припинення здійснення проплат.

Суд відзначає, що у випадку порушення позивачем умов договору (ненадання відомостей про зміну тарифів), відповідач не позбавлений можливості звернутись з відповідним позовом про зобов`язання сторони правочину виконати умови договору.

Необхідно відзначити, що в силу положень пункту 2.2.6. договору, саме на відповідача покладено обов`язок надавати позивачу покази обліку електроенергії та води, а проте матеріали справи не містять доказів заперечення відповідачем обсягів спожитих енергоносіїв та води.

Натомість, як вбачається із розрахунків, позивач у кожному розрахунку за спожиту електроенергію вказував діючі тарифи за кожен місяць.

Твердження відповідача про те, що у період дії договору відповідач неодноразово звертався до позивача щодо належного оформлення господарських операцій з постачання (відшкодування) послуг з оплати за енергоносії не підтверджено матеріалами справи.

Суд зауважує, що договором не передбачено обов`язку складання актів приймання-передачі послуг за електроенергію та за водопостачання.

Таким чином, доводи відповідача, що викладені у відзиві не спростовують обставин споживання відповідачем електроенергії та послуг водопостачання на заявлену позивачем до стягнення суму.

З врахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 122 879,18 грн. заборгованості мають бути задоволені.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання позивач нарахував відповідачу 8 578,71 грн. інфляційних втрат та 3 313,90 грн. 3% річних.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок суд відзначає наступне.

Відповідно до засад господарського судочинства визначених у статтях 13, 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Позивач не вказав у позові за які періоди нараховано інфляційні втрати та відсотки річних, що відноситься до сфери процесуальних прав та обов`язків саме позивача. Зокрема у своєму розрахунку інфляційних втрат позивач вказує лише певний індекс інфляції розрахований ним, а проте не наводить розрахунків, з яких позивачем отримані відповідні величини індексу інфляції, а також не вказує період нарахування. У розрахунку 3% річних позивач вказує період нарахування за форматом - місяць, рік/місяць, рік, водночас останнім строком позивачем зазначено вересень 2021 року, однак не наводить конкретних календарних дат, які є початком та кінцем періодів нарахування.

Позовна заява подана 20 вересня 2021 року та отримана судом 21 вересня 2021 року, тобто позивачем не конкретизовано строк початку та припинення нарахування відсотків річних. Водночас у позові позивачем заявлено до стягнення інфляційні та річні в розмірі 11 891,79 грн. (загальний розмір позовних вимог - заборгованість за договором). Поряд з тим в розрахунку позивач вказує розмір інфляційних та річних в сумі 11 892,61 грн. (8 578,71 грн.+868,25 грн.). Натомість, ненадання суду детального розрахунку сум котрі пред`являються до стягнення, зокрема із зазначенням точних часових періодів протягом яких проводяться нарахування, позбавляє суд можливості здійснити перевірку розрахунку інфляційних втрат та відсотків річних. Більш того, вказані позивачем у тексті позовної заяви нарахування інфляційних втрат та відсотків річних відрізняються від сум вказаних позивачем у розрахунках.

За таких обставин суд не має можливості здійснити перерахунок нарахованих сум інфляційних втрат та відсотків річних, оскільки позивач не обґрунтував за які періоди (час початку та час закінчення) здійснено таке нарахування. Разом з тим, встановлення судом власних періодів нарахування суперечитиме принципам рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, змагальності та диспозитивності господарського судочинства. Таким чином позивач не обґрунтував належним чином вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та процентів річних.

Надані позивачем розрахунки не відповідають вимогам статті 74 ГПК України.

Відповідно до приписів частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За наслідками розгляду спору судом встановлено наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за спожиті енергоносії та водопостачання в сумі 122 879,18 грн.

Щодо вимог про стягнення інфляційних втрат та відсотків річних суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині, оскільки позивачем не обґрунтовано належним чином зазначені вимоги.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні з даним позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 270,00 грн., відтак судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 2 069,70 грн. покладаються на відповідача, решта 200,30 грн. покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 130, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська 1, код ЄДРПОУ 37993043) на користь Комунального некомерційного підприємства "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. А.Кохана 12, код ЄДРПОУ 01995077) 122 879 (сто двадцять дві тисячі вісімсот сімдесят дев`ять) грн. 18 коп. заборгованості та 2 069 (дві тисячі шістдесят дев`ять) грн. 70 коп. судового збору.

3. В задоволенні позовних вимог про стягнення 11 891,79 грн. інфляційних втрат та відсотків річних відмовити.

4. Судові витрати в розмірі 200,30 грн. судового збору покласти на позивача.

Позивач (Стягувач): Комунальне некомерційне підприємство "Олександрійська центральна районна лікарня Олександрійської міської ради" (28000, Кіровоградська область, м. Олександрія, вул. А.Кохана 12, код ЄДРПОУ 01995077).

Відповідач (Боржник): Товариство з обмеженою відповідальністю "Захід-Схід-Енерго" (35680, Рівненська область, Дубенський район, смт. Смига, вул. Заводська 1, код ЄДРПОУ 37993043).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Повний текст рішення складено та підписано 23 червня 2022 року.

Суддя А.Качур