Ухвала

від 14.06.2022 по справі 904/270/21

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/270/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Стратієнко Л.В.,

за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,

представників учасників справи:

позивача - не з`явились,

відповідача - Голоцвана Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек"

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 (головуючий суддя - Верхогляд Т.А., судді: Білецька Л.М., Вечірко І.О.)

у справі №904/270/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Комтек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек"

про зобов`язання надати належним чином засвідчені копії документів,

ВСТАНОВИВ:

1.Короткий зміст позовних вимог та заперечень

1.1.Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Комтек" (далі - ТОВ "ТД "Комтек") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек" (далі - ТОВ "Корпусгруп Комтек") про зобов`язання відповідача надати позивачу доступ до документів, необхідних для визначення вартості його частки, або належним чином засвідчені копії, зокрема: (1) цивільно-правових угод з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них (видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку, акти прийому-передачі товарів/робіт (послуг), за наслідками яких ТОВ "Корпусгруп Комтек" мало право протягом 1095 днів на включення до податкової декларації з податку на додану вартість податкового кредиту у сумі 3216229,73 грн; (2) податкові накладні, за якими минув строк для включення вказаних у них сум податкового кредиту у розмірі 3216229,73 грн до податкової декларації з податку на додану вартість; (3) цивільно-правових угод з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них (видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку, акти прийому-передачі товарів/робіт (послуг)), за наслідками яких у ТОВ "Корпусгруп Комтек" виникла дебіторська заборгованість на загальну суму 849827,73 грн, яка в подальшому була списана як безнадійна; (4) документи, що підтверджують перелік вжитих заходів по відновленню втрачених первинних фінансово-господарських документів та наступного повернення дебіторської заборгованості у сумі 849827,73 грн; (5) накази про списання дебіторської заборгованості; (6) акти списання дебіторської заборгованості; (7) акти інвентаризації від 30.04.2020; (8) наказ №1-інв від 30.04.2020; (9) довідки про дебіторську заборгованість, щодо якої минув строк позовної давності у сумі 849827,73 грн із зазначенням найменування, коду ЄДРПОУ, місцезнаходження дебіторів (боржників), суми, дати і підстави виникнення такої заборгованості; (10) податкові накладні по списаній дебіторській заборгованості у сумі 849827,73 грн; (11) інші документи, на підставі яких здійснювалось коригування власного капіталу Товариства за період з 31.03.2020 по 27.05.2020.

1.2.Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач був учасником ТОВ "Корпусгруп Комтек" з часткою у статутному капіталі, що становить 4400,00 грн, яка відповідає 10% при голосуванні, який 29.05.2020 заявив про своє рішення вийти зі складу учасників ТОВ "Корпусгруп Комтек" з вимогою повідомити про вартість належної позивачу частки у статутному капіталі товариства, а також надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для проведення такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання заяви про вихід зі складу учасників товариства.

1.3.За твердженням позивача, відповідач у порушення приписів частини 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" не надав запитуваних документів, що призвело до порушення права ТОВ "ТД "Комтек" на доступ до документів ТОВ "Корпусгруп Комтек", необхідних для визначення вартості частки позивача.

1.4.Ненадання відповідачем запитуваних документів, на думку позивача, позбавляє останнього можливості пересвідчитись у правомірності відображення посадовими особами відповідача показників фінансової звітності (стану активів та власного капіталу), і, як наслідок, визначити дійсну вартість його частки у статутному капіталі ТОВ "Корпусгруп Комтек".

1.5.Заперечення проти позову мотивовані тим, що 09.07.2020 відповідачем на виконання вимог частини 6 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" на адресу позивача було направлено повідомлення про вартість його частки (далі - повідомлення), надано обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. До повідомлення відповідачем було долучено копію Звіту про незалежну оцінку майнового комплексу ТОВ "Корпусгруп Комтек", складеного суб`єктом оціночної діяльності - ФОП Арашин О.Л., а також копію балансу (звіту про фінансовий стан) ТОВ "Корпусгруп Комтек".

1.6.За твердженням відповідача, чинне законодавство взагалі не вимагає проведення незалежної (експертної) оцінки за винятком випадку, коли у товаристві є частка державного або комунального майна (стаття 7 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" від 12.07.2001 № 2658).

1.7.Таким чином відповідач вважає, що суб`єктом оціночної діяльності під час формування звіту про незалежну оцінку майнового комплексу ТОВ "Корпусгруп Комтек" дотримано вимог чинного законодавства, оскільки не встановлено додаткових вимог щодо проведення інвентаризації.

1.8.Стосовно цивільно-правових угод з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них, за наслідками яких ТОВ "Корпусгруп Комтек" мало право протягом 1095 днів на включення до податкової декларації з податку на додану вартості податкового кредиту у сумі 3216229,73 грн, відповідач повідомив про неможливість надання доступу або належним чином засвідчених копій вказаних документів через сплив строків їх зберігання. Надання податкових накладних, за якими минув строк для включення вказаних у них сум податкового кредиту у розмірі 3216229,73 грн до податкової декларації з податку на додану вартість, як зазначає відповідач, також є неможливим внаслідок спливу строку їх зберігання.

1.9.Щодо документів, що підтверджують перелік вжитих заходів по відновленню втрачених первинно-господарських документів та наступного повернення дебіторської заборгованості, а також наказів про списання дебіторської заборгованості, актів списання дебіторської заборгованості, актів інвентаризації від 30.04.2020, наказу №1-інв від 30.04.2020, довідки про дебіторську заборгованість, податкових накладних по списаній дебіторській заборгованості, відповідач зазначає, що вищезгадані документи 11.02.2021 були надані представнику позивача - Кірюшкіну Б.А., що підтверджується копією листа з додатками від 11.02.2021.

2.Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій

2.1.Відповідно до Статуту ТОВ "Корпусгруп Комтек" (далі - Статут), затвердженого позачерговими загальними зборами учасників ТОВ "Корпусгруп Комтек", які оформлені протоколом №3 від 17.10.2017, учасниками товариства є:

- РІЧЛІНК ІНВЕСТМЕНТС ЛІМТЕД (RICHLINKINVESTMENTSLIMITED) - з часткою 30800,00 грн, що становить 70% часток статутного капіталу товариства та відповідає 70 голосам при голосуванні;

- ОСОБА_1 - з часткою 4400,00 грн, що становить 10% часток статутного капіталу товариства та відповідає 10 голосам при голосуванні;

- ОСОБА_2 - з часткою 4400,00 грн, що становить 10% часток статутного капіталу товариства та відповідає 10 голосам при голосуванні;

- ТОВ "ТД "Комтек" - з часткою 4400,00 грн, що становить 10% часток статутного капіталу товариства та відповідає 10 голосам при голосуванні.

2.2.Згідно із заявою від 22.05.2020 року ТОВ "ТД "Комтек" звернулось до загальних зборів учасників (засновників) ТОВ "Корпусгруп Комтек", якою повідомило про те, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників №3 від 22.05.2020 ТОВ "ТД "Комтек" прийнято рішення про вихід зі складу учасників ТОВ "Корпусгруп Комтек" (ЄДРПОУ 35230781, індивідуальний податковий номер 352307804832).

2.3.У заяві також викладено прохання до ТОВ "Корпусгруп Комтек" повідомити ТОВ "ТД "Комтек" про вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для такого розрахунку, не пізніше 30 днів з дня отримання цієї заяви.

2.4.У повідомленні ТОВ "Корпусгруп Комтек" від 09.07.2020 року на адресу ТОВ "ТД "Комтек" зазначено, що станом на 27.05.2020 вартість частки ТОВ "ТД "Комтек" у розмірі 11,11 %, становила - 233410,70 грн, у тому числі розмір внеску до статутного капіталу, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки ТОВ "ТД "Комтек".

2.5.ТОВ "Корпусгруп Комтек" зазначало, що вартість частки колишнього учасника ТОВ "ТД "Комтек" була встановлена відповідно до наведеного обґрунтованого розрахунку, викладеного на підставі даних фінансової звітності (балансу) станом на 27.05.2020 та Звіту про незалежну оцінку майнового комплексу ТОВ "Корпусгруп Комтек", складеного суб`єктом оціночної діяльності ФОП Арашин О.Л., що здійснює оціночну діяльність на підставі сертифіката суб`єкта оціночної діяльності №753/18 від 24.09.2018.

2.6.За твердженнями позивача, вищезгаданий звіт складено всупереч Постанови Кабінету Міністрів України №1655 від 29.11.2006, а з аналізу балансу (звіту про фінансовий стан підприємства відповідача) вбачається значне зменшення активів власного капіталу товариства на 5 млн 488 тисяч гривень у порівнянні з даними фінансової звітності станом на 31.03.2020, у зв`язку з чим позивачем й заявлено вимогу про надання копій вищезгаданих документів для визначення вартості його частки.

3.Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1.Господарський суд Дніпропетровської області рішенням від 09.06.2021 у справі №904/270/21 в частині зобов`язання надати: наказ №2-інв від 30.04.2020; акт інвентаризації №1 від 30.04.2020; довідку №1 про дебіторську заборгованість щодо якої минув строк позовної давності на суму 228706,00 грн від 30.04.2020; податкову накладну №10 (отримувач ТОВ "УГХТ") на суму 621121,73 грн від 31.12.2020; оборотно-сальдову відомість по рахунку 683 з 01.01.2011 по 31.08.2016; реєстр по рахунку 641 на 01.04.2020; баланс (звіт про фінансовий стан) від 30.09.2016 з квитанцією №2 від 20.10.2016; звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) з 9 місяців 2016 року - провадження у справі закрив. В іншій частині позову відмовив.

3.2.Закриття провадження у справі суд першої інстанції обґрунтовував тим, що після звернення ТОВ "ТД "Комтек" до суду з даним позовом відповідач надав позивачу документи, вимоги про надання яких (доступу до яких) викладено в пунктах 5, 7, 8 прохальної частини позовної заяви, а також частково надав документи, вимоги про надання яких (доступу до яких) викладено в пунктах 1, 9, 10, 11 прохальної частини позовної заяви.

3.3.Відсутність підстав для задоволення позову щодо решти позовних вимог суд першої інстанції мотивував тим, що наданими доказами підтверджується, що відповідач у встановлений строк надав позивачу обґрунтований розрахунок вартості його частки учасника та копії документів, необхідних для розрахунку.

3.4.Суд вважав, що:

-позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження неправомірності дій відповідача щодо ведення бухгалтерського обліку та відображення ним показників у фінансовій звітності;

-покладення на відповідача обов`язку з надання доступу до документів (належним чином засвідчених копій цих документів), встановлений законом строк зберігання яких закінчився, не узгоджується із загальними засадами цивільного судочинства;

-позивачем не наведено також будь-яких нормативних підстав його вимоги, викладеної у пункті 4 прохальної частини позовної заяви, стосовно зобов`язання відповідача надати позивачу доступ до документів або належним чином засвідчених їх копій документів, що підтверджують перелік вжитих заходів по відновленню втрачених первинних фінансово-господарських документів та наступного повернення дебіторської заборгованості у сумі 849827,73 грн.;

- позивачем не визначено конкретного переліку документів, обов`язок з надання яких (доступу до яких) він просить покласти на відповідача.

3.5.Центральний апеляційний господарський суд постановою від 26.10.2021 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 у справі №904/270/21 скасував в частині відмови в задоволені позовних вимог. Зобов`язав ТОВ "Корпусгруп Комтек" надати ТОВ "Торговий дім "Комтек" належним чином засвідчені копії документів: (1) цивільно-правові угоди з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них (видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку, акти прийому-передачі товарів/робіт (послуг), за наслідками яких ТОВ "Корпусгруп Комтек" мало право протягом 1095 днів на включення до податкової декларації з податку на додану вартість податкового кредиту у сумі 3216229,73 грн; (2) податкові накладні, за якими минув строк для включення вказаних у них сум податкового кредиту у розмірі 3216229,73 грн до податкової декларації з податку на додану вартість; (3) цивільно-правові угоди з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них (видаткові накладні, платіжні доручення, виписки банку, акти прийому-передачі товарів/робіт (послуг)), за наслідками яких у ТОВ "Корпусгруп Комтек" виникла дебіторська заборгованість на загальну суму 849827,73 грн, яка в подальшому була списана як безнадійна; (4) довідку про дебіторську заборгованість щодо якої минув строк позовної давності у сумі 621121,73 грн із зазначенням найменування, коду ЄДРПОУ, місцезнаходження дебіторів (боржників), суми, дати і підстави виникнення такої заборгованості; (5) податкову накладну по списаній дебіторській заборгованості у сумі 228706,00 грн; (6) документи, що підтверджують перелік вжитих заходів по відновленню втрачених первинних фінансово-господарських документів та наступного повернення дебіторської заборгованості у сумі 849827,73 грн; (7) акти списання дебіторської заборгованості; (8) інші документи, на підставі яких здійснювалось коригування власного капіталу ТОВ "Корпусгруп Комтек" за період з 31.03.2020 року по 27.05.2020 року.

3.6.Задовольняючи позов, апеляційний суд виходив з того, що одержання учасником господарського товариства, який вийшов з товариства, інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідною та безумовною умовою для реалізації таким учасником свого права на отримання належної йому вартості частки у статутному капіталі господарського товариства.

3.7.За висновками суду право учасника, який вийшов зі складу учасників господарського товариства, на отримання документів, необхідних для визначення вартості його частки у статутному капіталі такого товариства, є імперативним, і в силу частини 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" воно не може ставитись у залежність від правильності ведення товариством бухгалтерського обліку або оцінки вартості частки учасника у статутному капіталі, тощо.

3.8.Апеляційний суд зазначив, що відповідач не надав належних та допустимих доказів проведення у нього контролюючим органом перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період, в якому були складені запитувані у нього первинні документи та податкові накладні, що вказує на те, що станом на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду, граничний строк їх зберігання у відповідача не сплив.

3.9.Оскільки списання з балансу ТОВ "Корпусгруп Комтек" дебіторської заборгованості без вжиття заходів з її повернення є порушенням порядку ведення бухгалтерського обліку та звітності, що призводить до необґрунтованого зменшення власного капіталу відповідача та, як наслідок, до зменшення вартості частки учасника, який вийшов з Товариства, а розмір частки позивача залежить від вжитих відповідачем заходів з відновлення втрачених документів та повернення дебіторської заборгованості, відтак позивач має право на отримання вказаної інформації.

4.Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи. Розгляд заяви

4.1.ТОВ "Корпусгруп Комтек" звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №904/270/21, а рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.2021 у цій справі залишити в силі.

4.2.Підставою касаційного оскарження вищезазначеного судового рішення ТОВ "Корпусгруп Комтек" зазначає пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), посилаючись на те, що судом апеляційної інстанції застосовано норму права без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №908/522/20.

4.3.За твердженнями скаржника, відповідач у встановлений законом строк надав позивачу повідомлення про вартість частки позивача, до якого долучив обґрунтований розрахунок вартості його частки учасника та копії документів, необхідних для розрахунку, а також належним чином виконав зобов`язання щодо виплати вартості частки позивача у статутному капіталі.

4.4.Стосовно цивільно-правових угод з додатками та додатковими угодами, а також первинними фінансово-бухгалтерськими документами до них, за наслідками яких ТОВ "Корпусгруп Комтек" мало право протягом 1095 днів на включення до податкової декларації з податку на додану вартість податкового кредиту у сумі 3216229,73 грн, скаржник зазначає про неможливість надання доступу або належним чином засвідчених копій вказаних документів через сплив строків їх зберігання. Надання податкових накладних, за якими минув строк для включення вказаних у них сум податкового кредиту у розмірі 3216229,73 грн до податкової декларації з податку на додану вартість, як зазначає відповідач, також є неможливим внаслідок спливу строку їх зберігання.

4.5.11.05.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "ТД "Комтек" звернулось до Верховного Суду із заявою про продовження процесуального строку, встановленого судом, для подання відзиву, яка вмотивована отриманням ухвали про відкриття касаційного провадження лише 05.05.2022.

4.6.Колегія суддів вважає, що така заява підлягає залишенню без розгляду з огляду на таке.

4.7.Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду (частина друга статті 119 ГПК України).

4.8.ТОВ "ТД "Комтек" звернулася із заявою про продовження строку 11.05.2022, тобто після закінчення встановленого судом процесуального строку, який, як зазначено в ухвалі суду від 13.04.2022, закінчився 10.05.2022.

4.9.Право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (частини перша та друга статті 118 ГПК України).

4.10.Таким чином, право клопотатися про продовження строку для подання відзиву ТОВ "ТД "Комтек" втрачено у зв`язку із закінченням призначеного судом строку, що має наслідком залишення відповідної заяви без розгляду.

4.11.13.05.2022 (згідно з відміткою на поштовому конверті) ТОВ "ТД "Комтек" направило до Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити його без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

4.12.Позивач вказує, що позовні вимоги у справі №908/522/22 вмотивовані посиланням на обставини, які ґрунтуються на нормах статей 41, 43 Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та обґрунтовані безпідставним ухиленням Товариства від проведення аудиторської перевірки й надання документів, які позивач як його учасник з часткою 50% вимагав для її проведення. Позовні вимоги у справі №904/270/21 вмотивовані посиланням на обставини, які ґрунтуються на нормі частину 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", відповідно до якої товариство зобов`язане надавати учаснику, який вийшов з товариства, доступ до документів фінансової звітності, інших документів, необхідних для визначення вартості його частки.

4.13.На переконання позивача, одержання учасником господарського товариства, який вийшов з товариства, інформації про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом та законом, є необхідним для реалізації таким учасником свого права на отримання належної йому вартості частки у статутному капіталі господарського товариства.

4.14.Вказаний відзив також залишається судом касаційної інстанції без розгляду як такий, що поданий поза межами встановленого Судом строку.

5.Позиція Верховного Суду

5.1.Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частини перша та друга статті 300 ГПК України).

5.2.Як вже зазначалось, касаційне провадження у справі відкрито відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, яка визначає, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

5.3.Отже, відповідно до положень наведених норм касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду; (2) спірні питання виникли у подібних правовідносинах.

5.4.У постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що:

- для цілей застосування приписів процесуальних законів щодо подібності правовідносин важливо встановити критерії її визначення. Велика Палата Верхового Суду звертає увагу на те, що слово "подібний" в українській мові має такі значення: такий, який має спільні риси з ким-, чим-небудь, схожий на когось, щось; такий самий; такий, як той (про якого йде мова).Тому термін "подібні правовідносини" може означати як ті, що мають лише певні спільні риси з іншими, так і ті, що є тотожними з ними, тобто такими самими, як інші;

- таку спільність або тотожність рис слід визначати відповідно до елементів правовідносин. Із загальної теорії права відомо, що цими елементами є їх суб`єкти, об`єкти та юридичний зміст, яким є взаємні права й обов`язки цих суб`єктів. Отже, для цілей застосування приписів процесуального закону, в яких вжитий термін "подібні правовідносини", зокрема пункту 1 частини другої статті 389 (пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України; пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України) та пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України (пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України; пункту 5 частини першої статті 339 КАС України) таку подібність слід оцінювати за змістовим, суб`єктним та об`єктним критеріями;

- з-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків учасників) є основним, а два інші - додатковими. На те, що зміст спірних правовідносин визначальний для їхнього порівняння на предмет подібності вказує, зокрема, частина дев`ята статті 10 ЦПК України щодо можливості застосування аналогії закону, якщо правовідносини подібні саме за змістом;

- суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад саме цих правовідносин (як-от участь банку або іншої фінансової установи у кредитних правовідносинах, що слідує зі змісту частини першої статті 1054 ЦК України) та/чи їх специфічний об`єкт (об`єктом правовідносин за кредитним договором є кошти);

- якщо норма права не передбачає, що її дія поширюється лише на обмежене коло осіб (наприклад, лише на фізичних або на юридичних осіб чи на конкретну групу тих або інших), немає сенсу застосовувати суб`єктний критерій для встановлення подібності правовідносин у різних справах;

- подібність спірних правовідносин, виявлена одночасно за трьома критеріями, означатиме тотожність цих відносин (однакового виду суб`єкти, однаковий вид об`єкта й однакові права та обов`язки щодо нього). Але процесуальний закон не вимагає встановлювати тотожність. У визначених випадках (частина дев`ята статті 10, пункт 10 частини першої статті 252, пункти 1, 2 і 3 частини другої статті 389, абзаци другий та третій пункту 5 частини другої статті 392 , пункт 5 частини другої статті 394, пункти 4, 5 частини першої статті 396, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 403, частина четверта, шоста-сьома статті 404, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІІІ "Перехідні положення" ЦПК України; частина десята статті 11, пункт 7 частини першої статті 228, пункти 1, 2, 3 частини другої статті 287, абзаци другий-третій пункту 5 частини другої статті 290, пункт 5 частини першої статті 293, пункти 4, 5 частини першої статті 296, частини перша-четверта, пункти 2, 3 частини шостої статті 302, частини четверта, шоста-сьома статті 303, підпункт 7 пункту 1 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України; частина шоста статті 7, пункт 5 частини другої статті 236, пункти 1, 2, 3 частини четвертої статті 328, абзаци другий, третій пункту 4 частини другої статті 330, пункт 6 частини першої статті 333, пункти 4, 5 частини першої статті 339, частини перша-четверта, абзаци другий-третій частини шостої статті 346, частини четверта, шоста-сьома статті 347, підпункт 8 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України) необхідно встановити подібність правовідносин (відносин), що з огляду на значення слова "подібний" не завжди означає тотожність;

- самі по собі предмети позовів і сторони справ можуть не допомогти встановити подібність правовідносин ні за змістовим, ні за суб`єктним, ні за об`єктним критеріями. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмета позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі № 183/1617/16 (пункт 70)). Наприклад, з неналежним відповідачем спору немає, але стороною справи він є. А позивач може помилятися з приводу участі у спірних правовідносинах, проте його процесуальний статус як позивача від цього не залежить. Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин;

- отже, у кожному випадку порівняння правовідносин і їхнього оцінювання на предмет подібності слід насамперед визначити, які правовідносини є спірними.

А тоді порівнювати права й обов`язки сторін саме цих відносин згідно з відповідним правовим регулюванням (змістовий критерій) і у разі необхідності, зумовленої цим регулюванням, - суб`єктний склад спірних правовідносин (види суб`єктів, які є сторонами спору) й об`єкти спорів. Тому з метою застосування відповідних приписів процесуального закону не будь-які обставини справ є важливими для визначення подібності правовідносин;

- Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що таку подібність суд касаційної інстанції визначає з урахуванням обставин кожної конкретної справи (див. постанови від 27 березня 2018 року у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25 квітня 2018 року у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16 травня 2018 року у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 5 червня 2018 року у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31 жовтня 2018 року у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 5 грудня 2018 року у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30 січня 2019 року у справі №706/1272/14-ц (пункт 22)). Це врахування слід розуміти як оцінку подібності насамперед змісту спірних правовідносин (обставин, пов`язаних із правами й обов`язками сторін спору, регламентованими нормами права чи умовами договорів), а за необхідності, зумовленої специфікою правового регулювання цих відносин, - також їх суб`єктів (видової належності сторін спору) й об`єктів (матеріальних або нематеріальних благ, щодо яких сторони вступили у відповідні відносини).

5.5.Ураховуючи наведені висновки щодо тлумачення поняття "подібні правовідносини", задля юридичної визначеності у застосуванні приписів процесуального закону, які зобов`язують визначати подібність правовідносин (подібність відносин) Велика Палата Верховного Суду визнала за потрібне конкретизувати раніше викладені Верховним Судом висновки щодо цього питання та зазначила, що на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, то у такому разі подібність слід також визначати за суб`єктним і об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

5.6.Проаналізувавши висновки, що викладені в постанові Верховного Суду у справі, на яку посилався скаржник у касаційній скарзі, суд касаційної інстанції вважає, що вони стосуються правовідносин, які не є подібними з правовідносинами у справі, що переглядається, з огляду на таке.

5.7.Так, у справі №908/522/20 предметом позову були вимоги фізичної особи - учасника товариства до товариства з обмеженою відповідальністю про зо-бов`язання останнього забезпечити аудитору можливість проведення аудитор-ської перевірки фінансової звітності товариства за 2018-2019 звітні роки на замовлення її учасника протягом 10 днів з дати набрання судовим рішенням законної сили, шляхом надання аудитору завірених підписом уповноваженої особи копій всіх документів відповідно до визначеного у договорі про надання аудиторських послуг від 14.10.2020 № 10 обсягу аудиторських послуг та досту-пу до всієї іншої інформації та документів, які є необхідними для проведення аудиторської перевірки річної фінансової звітності товариства за 2018-2019 звітні роки, та про зобов`язання товариство надати позивачу належним чином засвідчені копії документів згідно з переліком (установчі документи; бухгал-терську, договірну і управлінську документацію). Позовні вимоги нормативно обґрунтовані посиланням на норми статей 41, 43 Закону "Про товариства з об-меженою та додатковою відповідальністю" та умотивовані посиланням на об-ставини безпідставного ухилення товариства від проведення аудиторської пе-ревірки й надання аудиторові документів, які позивач як його учасник з част-кою 50%, вимагав для її проведення. У зв`язку з такими вимогами Верховний Суд у цій справі давав відповіді на такі питання: (1) кому мають надаватися документи при проведенні аудиторської перевірки товариства на замовлення учасника - учаснику чи аудитору; (2) учасник має право на замовлення аудиту "фінансово-господарської діяльності" товариства чи його "фінансової звітнос-ті"; (3) чи має бути в договорі на проведення аудиторської перевірки обов`язково зазначена назва товариства, звітність якого перевіряється; (4)чи сплив строк надання аудиторських послуг за договором на момент звернення позивача до суду; (5)чи має значення, з якою метою замовляє учасник аудит; (6) чи були позивачем одночасно змінені предмет та підстави позову.

5.8.Натомість, у справі, що переглядається, предметом спору є вимоги позивача як учасника товариства про зобов`язання відповідача (товариства) надати йому особисто доступ до документів, необхідних для визначення вартості його частки, або належним чином засвідчені копії, нормативно обґрунтовані посиланням на норму частини 11 статті 24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю". При цьому як вбачається зі змісту судових рішень суди не розглядали спір в контексті питань, які постали перед Верховним Судом при розгляді справи №908/522/20, оскільки конфлікт сторін не стосувався забезпечення аудитору можливості проведення аудиту.

5.9.Отже, правовідносини, до яких застосовані норми права у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №908/522/20, не є подібними з правовідносинам, що виникли між сторонами у справі №922/1578/21, постанова у якій є предметом касаційного розгляду. Ці справи відрізняються також й за предметами та підставами позовів, фактично-доказовою базою (обставинами справи та зібраними у них доказами).

5.10.При цьому, за результатами розгляду справи №908/522/20 Верховний Суд не формував окремого правового висновку щодо застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини у даній справі.

5.11.Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу скаржника на те, що підставою для касаційного оскарження є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Саме лише цитування у постанові Верховного Суду норми права також не є його правовим висновком про те, як саме повинна застосовуватися норма права у подібних правовідносинах.

5.12.Відповідно, неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, як підстави для касаційного оскарження, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі, де мали місце подібні правовідносини.

5.13.Не можна посилатися на неврахування висновку Верховного Суду, як на підставу для касаційного оскарження, якщо відмінність у судових рішеннях зумовлена не неправильним (різним) застосуванням норми, а неоднаковими фактичними обставинами справ, які мають юридичне значення.

5.14.Отже за своїм змістом доводи касаційної скарги містять лише формальні посилання на порушення судом норм процесуального права, а за своєю суттю зводяться до вимог про переоцінку доказів, що виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції, встановлені статтею 300 ГПК України.

5.15.З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла висновку, що доводи позивача про те, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без врахування висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 28.04.2021 у справі №908/522/20, не знайшли свого підтвердження.

5.16.Будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі.

5.17.При цьому колегія суддів зазначає, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

5.18.Ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність і послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів. Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

5.19.У справі Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) "Sunday Times v. United Kingdom" Європейський суд вказав, що прописаний у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) термін "передбачено законом" передбачає дотримання такого принципу права як принцип визначеності. ЄСПЛ стверджує, що термін "передбачено законом" передбачає не лише писане право, як-то норми писаних законів, а й неписане, тобто усталені у суспільстві правила та моральні засади суспільства.

5.20.До цих правил, які визначають сталість правозастосування, належить і судова практика.

5.21.Конвенція вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною повнотою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

5.22.Вислови "законний" та "згідно з процедурою, встановленою законом" зумовлюють не лише повне дотримання основних процесуальних норм внутрішньодержавного права, але й те, що будь-яке рішення суду відповідає меті і не є свавільним (рішення ЄСПЛ у справі "Steel and others v. The United Kingdom").

5.23.Отже, правові норми та судова практика підлягають застосуванню таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні.

5.24.При цьому право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

5.25.Конвенція покликана гарантувати не теоретичні або примарні права, а права, які є практичними і ефективними. Це особливо стосується права на доступ до суду, зважаючи на помітне місце, відведене у демократичному суспільстві праву на справедливий суд (рішення ЄСПЛ від 09.10.1979 у справах "Ейрі проти Ірландії", п. 24, Series A №32, та "Гарсія Манібардо проти Іспанії", заява № 38695/97, п.43, ECHR 2000-II).

5.26.У рішенні ЄСПЛ у справі "Гарсія Манібардо проти Іспанії" від 15.02.2000 зазначалося, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них (рішення від 02.03.1987 у справі "Monnel and Morris v. the United Kingdom", серія A, № 115, с. 22, п. 56, а також рішення від 29.10.1996 у справі "Helmers v. Sweden", серія A, № 212-A, с. 15, п. 31).

5.27.Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним, а тому встановлення законодавцем процесуальних фільтрів доступу до касаційного суду не є обмеженням в отриманні судового захисту, оскільки це викликано виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати сталість та єдність судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду". При цьому процесуальні обмеження зазвичай вводяться для забезпечення ефективності судочинства, а право на доступ до правосуддя, як відомо, не є абсолютним правом, і певні обмеження встановлюються законом з урахуванням потреб держави, суспільства чи окремих осіб (наведену правову позицію викладено в ухвалі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2018 у справі №910/4647/18).

6.Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1.Суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними (пункт 5 частини першої статті 296 ГПК України).

6.2.Зважаючи на те, що наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена у пункті 1 частини другої статті 287 ГПК України, не отримала підтвердження після відкриття касаційного провадження, а будь-яких інших підстав касаційного оскарження, передбачених частиною другою статті 287 ГПК України, скаржник не зазначив та не обґрунтував у поданій касаційній скарзі, колегія суддів, відповідно до пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, дійшла висновку про необхідність закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №904/270/21.

7. Судові витрати

7.1.У зв`язку з тим, що Верховний Суд дійшов висновку про закриття касаційного провадження відповідно до приписів статті 296 ГПК України, судові витрати зі сплати судового збору за розгляд касаційної скарги покладаються на скаржника та поверненню відповідно до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" не підлягають.

Керуючись статтями 234, 235, пунктом 5 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Корпусгруп Комтек" на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 26.10.2021 у справі №904/270/21 закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та не підлягає оскарженню.

Головуючий С.В. Бакуліна

Судді О.Р. Кібенко

Л.В. Стратієнко