Постанова

від 21.06.2022 по справі 127/23941/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 127/23941/20

провадження № 61-3795 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Луспеника Д. Д.,

суддів: Гулька Б. І. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Учбово-видавничий центр «Школяр»,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача - ОСОБА_2 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-видавничий центр «Школяр» на постанову Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2022 року у складі колегії суддів: Оніщука В. В., Медвецького С. К., Копаничук С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2020 року товариство з обмеженою відповідальністю «Учбово-видавничий центр «Школяр» (далі - ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр», товариство)звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про припинення дій, що порушують авторське право на твори, стягнення грошової компенсації за кожне порушення авторського права на твір.

Позовна заява мотивована тим, що у квітні 2020 року товариство довідалося про те, що п`ять підручників, майнові права на які належать йому, неправомірно розміщені у мережі Інтернет, а саме на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 і веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2, які належать відповідачу.

На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_1 неправомірно використовуються його чотири видання, а саме:

- ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Школяр, 2012. - 144 с., виключні майнові права на використання цього твору належать йому відповідно до договору про передачу виключного права на використання твору від 23 січня 2012 року № 2. Авторські права на вказаний твір зареєстровані у Державній службі інтелектуальної власності України.

- ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч, закладів. - Київ: Школяр, 2015. - 176 с., виключні майнові права на використання цього твору належать йому відповідно договору про передачу виключного права на використання твору від 14 січня 2014 року № 01. Авторські права на твір зареєстровані у Державній службі інтелектуальної власності України.

- ОСОБА_3 . Уроки музичного мистецтва в 2 класі: Методичний посібник - К: Школяр, 2013. - 112 с., виключні майнові права на використання твору належать йому на підставі договору про передачу права на використання твору від 23 липня 2012 року № 8.

- ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Біологія: підруч. для 9 класу загальноосвітн. навчал. закладів. К.: Школяр, 2017. -256 с., майнові права на який належать йому на підставі договору про передачу (відчуження) майнових прав від 05 травня 2017 року № 3. Авторські права на твір зареєстровані у Державній службі інтелектуальної власності України. Договір про передачу (відчуження) майнових прав від 05 травня 2017 року № 3 зареєстрований у Державній службі інтелектуальної власності України.

На веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2 неправомірно використовується видання - ОСОБА_3 . Мистецтво: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти. - К.: Школяр, 2018. - 144 с., майнові права на яке належать йому згідно з договором про передачу (відчуження) майнових прав від 20 березня 2018 року № 7. Авторські права на твір зареєстровані у Державній службі інтелектуальної власності України. Договір про передачу (відчуження) майнових прав від 20 березня 2018 року № 7 зареєстрований у Державній службі інтелектуальної власності України.

Відповідач неправомірно, з метою отримання доходів, тобто здійснення підприємницької діяльності, використав його твори у мережі Інтернет, а саме на вищевказаних веб-сайтах без його дозволу та без виплати відповідної винагороди. Таким чином, ОСОБА_1 , розмістивши твори на зазначених веб-сайтах, порушив його майнові права на використання твору. Відповідач, як фізична особа-підприємець отримував доходи від розміщення реклами на вищезазначених веб-сайтах.

Вказані протиправні дії відповідача підтверджуються електронними доказами, а саме веб-сайтами: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, власником яких є ОСОБА_1 .

Веб-сайти і веб-сторінки з контрафактними творами збережені в Інтернет-архіві. У зв`язку з тим, що відповідач здійснив умисне порушення його авторського права на твори, то з нього підлягає стягненню компенсації за кожне порушення права на використання творів.

З урахуванням викладеного ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» просило суд заборонити ОСОБА_1 використовувати на веб-сайтах: ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 твори: ОСОБА_3 , Музичне мистецтво: підруч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Школяр, 2012. ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - Київ: Школяр, 2015. ОСОБА_3 . Уроки музичного мистецтва в 2 класі: Методичний посібник - К.: Школяр , 2013. ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Біологія: підруч. для 9 класу загальноосвітн. навчал. закладів. К.: Школяр, 2017. ОСОБА_3 . Мистецтво: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти. - К.: Школяр, 2018, а також стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» компенсацію за порушення права на використання творів у розмірі 499 000 грн.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада

2021 року у складі судді Федчишена С. А. позов ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» задоволено частково. Заборонено ОСОБА_1 використовувати на веб-сайтах ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 твори: ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Школяр, 2012; ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - Київ: Школяр, 2015; ОСОБА_3 . Уроки музичного мистецтва в 2 класі: Методичний посібник - К.: Школяр, 2013; ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Біологія: підруч. для 9 класу загальноосвітн. навчал. закладів. К.: Школяр, 2017; ОСОБА_3 . Мистецтво: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти. - К.: Школяр, 2018. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» компенсацію за порушення права на використання творів у розмірі 332 989,86 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» 7 096,85 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що використання та здійснення відповідачем багаторазового відтворення через мережу Інтернет підручників позивача, що є об`єктом його авторського права, свідчить про порушення авторських прав ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Позивачем належними та допустимими доказами підтверджено, що відповідачем порушено його майнові права, як суб`єкта авторського права шляхом вчинення дій, які були порушенням такого права, проте не обґрунтовано співвідношення розміру визначеної ним компенсації за порушення авторського права з розміром завданої неправомірним використанням об`єкта авторського права шкоди, що може бути визначена з урахуванням розміру збитків потерпілої особи, розміру доходу, отриманого відповідачем унаслідок відповідного правопорушення.

Оскільки судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено авторські права позивача, шляхом розміщення, без згоди останнього, п`ятьох видань на відповідних веб-сайтах, то ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» має право на отримання компенсації та визначає її як паушальна сума на базі таких елементів, як подвоєна, а отже, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 332 989,86 грн.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 19 листопада 2021 року скасовано. Провадження у справі за позовом ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» до ОСОБА_1 про припинення дій, що порушують авторське право на твори, стягнення грошової компенсації за кожне порушення авторського права на твір закрито.

Судове рішення апеляційного суду мотивовано тим, що відповідач, як на момент розміщення творів у мережі Інтернет, так і на час звернення до суду з позовом, є суб`єктом підприємницької діяльності, а саме фізичною особою-підприємцем (далі - ФОП), який використовує та здійснює багаторазове відтворення через мережу Інтернет підручників.

Таким чином, фактично між сторонами виникли господарсько-правові відносини, оскільки існує спір між ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» та ФОП ОСОБА_1 саме як суб`єктом господарювання і цей спір пов`язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності щодо використання і багаторазового відтворення через мережу Інтернет підручників позивача, які є об`єктом його авторського права. Отже, суд першої інстанції порушив предметну юрисдикцію спору та помилково розглянув справу у порядку цивільного судочинства, оскільки вона підлягає розгляду у порядку господарської юрисдикції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» просить оскаржувану постанову апеляційного суду скасувати й направити справу для продовження розгляду до апеляційного суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 квітня 2022 року відкрито касаційне провадження в указаній справі і витребувано цивільну справу № 127/23941/20 з Вінницького міського суду Вінницької області.

У травні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 червня 2022 року справу за зазначеним позовом призначено до розгляду.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 саме як фізична особа є власником веб-сайтів: ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких розміщені твори позивача, проте апеляційний суд дійшов помилкового висновку про те, що спірні правовідносини виникли саме між юридичними особами, ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» та ФОП ОСОБА_1 . Проте у цій категорії справ щодо порушення авторського права в Інтернеті належним відповідачем є саме фактичний власник веб-сайту, що підтверджується правовими висновками Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов безпідставного висновку про закриття провадження у справі, оскільки вона підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Згідно з договором від 23 січня 2012 року № 2 про передачу виключного права на використання твору ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 2 кл. загальноосвіт. навч. закладів. - К.: Школяр, 2012. - 144 с., належить ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Відповідно до договору від 14 січня 2014 року № 01 про передачу виключного права на використання твору ОСОБА_3 . Музичне мистецтво: підруч. для 4 кл. загальноосвіт. навч, закладів. - Київ : Школяр, 2015. - 176 с., належить ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Згідно з договором від 23 липня 2012 року № 8 про передачу виключного права на використання твору ОСОБА_3 . Уроки музичного мистецтва в 2 класі: Методичний посібник - К: Школяр , 2013. - 112 с., належить ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Відповідно до договору від 05 травня 2017 року № 3 про передачу (відчуження) майнових прав на твір ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Біологія: підруч. для 9 класу загальноосвітн. навчал. закладів. К.: Школяр, 2017. - 256 с., належить ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Згідно з договором від 20 березня 2018 року № 7 про передачу (відчуження) майнових прав на твір ОСОБА_3 . Мистецтво: підручник для 1 класу закладів загальної середньої освіти. - К.: Школяр, 2018. - 144 с., належить ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр».

Відповідно до листа ФОП ОСОБА_8 від 28 вересня 2020 року № 20/20, який є постачальником послуг хостингу відповідачу власником веб-сайтів ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 є ОСОБА_1 , оскільки він є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайтів.

Контактна інформація про власника веб-сайту та ІНФОРМАЦІЯ_1 яка наводиться у листі ФОП ОСОБА_8 , повністю збігається з інформацією про адміністратора веб-сайту, яка наводиться на веб-сторінці «Зворотній зв`язок» ( ІНФОРМАЦІЯ_5) АДРЕСА_1 , тел. НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 - адміністратор.

Контактна інформація про власника веб-сайту ІНФОРМАЦІЯ_2, яка наводиться у листі ООП ОСОБА_8 , збігається з інформацією про адміністратора веб-сайту, яка наводиться на веб-сторінці «Зворотній зв`язок» ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_9 - адміністратор.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_1 як приватний підприємець займається такими видами діяльності: посередництво у розміщенні реклами в засобах масової інформації (основний); веб-портали; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; рекламні агентства.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року

№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувана постанова апеляційного суду ухвалена з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, суд повинен виходити з того, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ за КАС України або ГПК України віднесено до компетенції адміністративних чи господарських судів. Законом може бути передбачено розгляд інших справ за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до частин першої, другої статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За загальним правилом, спори між юридичними особами не підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства, оскільки віднесені до компетенції господарського суду.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів визначено статтею 20 ГПК України.

Відповідно до пунктів 6, 15 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи-підприємці; інші справи у спорах між суб`єктами господарювання.

Звертаючись до суду з позовом про припинення дій, що порушують авторське право на твори та стягнення грошової компенсації, позивач зазначав про те, що відповідач без його згоди розмістив на належних йому веб-сайтах твори, на які майнові права належать товариству.

Відповідач на час розміщення відповідних творів у мережі Інтернет був суб`єктом підприємницької діяльності, а саме фізичною особою-підприємцем. Крім того, ОСОБА_1 займається такими видами діяльності: посередництво у розміщенні реклами в засобах масової інформації (основний); веб-портали; оброблення даних, розміщення інформації на веб-вузлах і пов`язана з ними діяльність; рекламні агентства, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Позивач відповідно також є юридичною особою - товариством з обмеженою відповідальністю.

Посилання касаційної скарги лише на те, що юрисдикцію цього спору слід визначати виключно за статусом ОСОБА_1 , оскільки він зареєстрований власником веб-сайту, є невірним, так як теорія права і незмінна судова практика свідчить про те, що критерієм розмежування справ цивільного і господарського судочинства є одночасно, як суб`єктний склад учасників процесу, так і характер спірних правовідносин.

Аналогічні правові висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 569/2749/15-ц (провадження № 14-123 цс 18), постановах Верховного Суду: від 18 листопада 2020 року у справі № 369/172/19-ц (провадження № 61-5630 св 20), від 09 лютого 2021 року у справі № 320/5188/19-ц (провадження № 61-4500 св 20), від 08 квітня 2021 року у справі № 461/91/19-ц (провадження № 61-15679 св 20) та багатьох інших судових рішень Верховного Суду.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд дійшов законного і обґрунтованого висновку про те, що між сторонами виникли господарсько-правові відносини, оскільки існує спір між ТОВ «Учбово-видавничий центр «Школяр» та ФОП ОСОБА_1 , суб`єктом господарювання, цей спір пов`язаний зі здійсненням останнім підприємницької діяльності щодо використання і здійснення багаторазового відтворення через мережу Інтернет підручників позивача, які є об`єктом його авторського права. Відповідач в апеляційній скарзі зазначав, що він не продає право доступу до творів, розміщених на його сайтах, а розміщення відповідної реклами на веб-сайтах дає можливість компенсувати затрати на SEO-оптимізацію і технічний супровід сайтів (а.с. 1-7, т. 2).

Таким чином, Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про закриття провадження у справі, оскільки справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.

Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_1 саме як фізична особа є власником веб-сайтів: ІНФОРМАЦІЯ_1 і ІНФОРМАЦІЯ_2 , на яких розміщені спірні твори позивача, тобто відповідачем у справі є фізична особа, на увагу не заслуговують, оскільки спірні правовідносини виникли щодо здійснення ФОП ОСОБА_1 господарської діяльності у мережі Інтернет.

Посилання касаційної скарги на відповідні правові висновки Верховного Суду є безпідставними, оскільки у цій справі наявні інші фактичні обставини.

Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуванупостанову апеляційного суду - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись статтями 400, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Учбово-видавничий центр «Школяр» залишити без задоволення.

Постанову Вінницького апеляційного суду від 28 березня 2022 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Д. Д. Луспеник

Судді: Б. І. Гулько

Г. В. Коломієць

Р. А. Лідовець

Ю. В. Черняк