Рішення

від 21.06.2022 по справі 120/3032/22

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 р. Справа № 120/3032/22

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Слободонюка М.В., розглянувши в місті Вінниці за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Немирівської міської ради Качура Віктора Миколайовича, Немирівської міської ради про визнання протиправним та скасування розпорядження, визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У березні 2022 року до Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач), яка подана його представником адвокатом Спесивцевим В.В. (далі представник позивача) до голови Немирівської міської ради Качура Віктора Миколайовича (далі Немирівський міський голова, відповідач 1) та Немирівської міської ради (далі міська рада, відповідач 2) за вимогами якої позивач просив суд:

- визнати протиправним та скасувати розпорядження Немирівського міського голови від 31.01.2022 за № 15-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 850";

- визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не прийняття рішення за результатами розгляду клопотання позивача від 11.10.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989;

- зобов`язати Немирівську міську раду надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що 11.10.2021 позивач звернувся до Немирівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989, додавши ряд необхідних документів.

Надалі, за результатами розгляду таких документів рішенням 26 сесії 8 скликання Немирівської міської ради від 27.01.2022 № 850 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність вищевказаної земельної ділянки. Однак, після цього 31.01.2022 Немирівський міський голова Качур В.М. керуючись положеннями ч. 4 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" видав розпорядження за № 15-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 850". Цим же розпорядженням відповідач 1 вніс клопотання позивача повторно на розгляд сесії 8 скликання, яке мало відбутися 03 лютого 2022 року о 10:00 годині із обґрунтуванням своїх зауважень.

В подальшому, за результатами голосування на 27 позачерговій сесії 8 скликання Немирівської міської ради, що відбулася 11.02.2022, попереднє рішення ради від 27.01.2022 за № 850 не було підтримане більшістю депутатів, що свідчить про те, що рада не змогла відхилити вето міського голови, а тому рішення № 850 не набрало чинності.

Позивач вважає, що оскільки міською радою його клопотання не було розглянуто у передбачений законом спосіб та неприйняте відповідне рішення за наслідками його розгляду, тому відповідачем допущено протиправну бездіяльність, що й спонукало його звернутися до суду з цим позовом.

Ухвалою від 30.03.2022 судом відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін (у письмовому провадженні). Крім того, встановлені сторонам строки для подання відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення.

12.04.2022 на адресу суду від Немирівської міської ради надійшов відзив на позовну заяву. Так, заперечуючи щодо позову відповідач зазначає, що розпорядженням Немирівського міського голови Качура В.М. від 31.01.2022 № 15-р було зупинено дію рішення 26 сесії 8 скликання Немирівської міської ради від 27.01.2022 № 850 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ". Відповідач вказує на те, що визначене ч. 4 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" право міського голови зупиняти рішення ради із внесенням його на повторний розгляд (право «вето») належить до дискреційних повноважень голови ради, яке, у свою чергу, може бути подолане самою радою. Відтак, на думку відповідача, суд не вправі надавати оцінку підставам для накладення такого вето. Відповідач вважає, що оскаржуване розпорядження голови не є нормативно-правовим актом, який би порушував права позивача і не є актом індивідуальної дії щодо позивача, оскільки стосується виключно процедурних питань щодо набрання прийнятим радою рішенням чинності. За цих підстав відповідач вважає, що таке розпорядження не порушує прав позивача, а тому відсутні підстави для його скасування судом.

Щодо частини позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності міської ради то відповідач зазначає, що клопотання позивача було розглянуто на сесії ради, про що прийнято відповідне рішення, яке в подальшому було зупинено розпорядженням міського голови. У зв`язку з цим відповідач переконує, що жодної бездіяльності з приводу розгляду поданого позивачем клопотання він не вчиняв, а тому вважає заявлені позовні вимоги безпідставними. Крім того відповідач наголошує на відсутності у суду підстав зобов`язувати міську раду приймати рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, позаяк Законом України від 24.03.2022 № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07.04.2022, введена заборона на безоплатну передачу земель у власність до завершення воєнного стану.

Інших заяв по суті справи від сторін спору до суду не надходило.

Ухвалою суду від 22.06.2022 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України закрито провадження у цій справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування розпорядження відповідача 1 від 31.01.2022 за № 15-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 850".

Дослідивши наявні у справі докази та надавши їм юридичну оцінку суд встановив, що 11.10.2021 ОСОБА_1 звернувся до Немирівської міської ради із клопотанням про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989.

До клопотання долучено копію паспорта та копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера заявника, графічні матеріали на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки та нотаріально засвідчену згоду землекористувача ФГ "Доладу" на вилучення земельної ділянки.

За наслідком розгляду вказаного клопотання рішенням 26 сесії 8 скликання Немирівської міської ради від 27.01.2022 № 850 "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність бажаної для нього земельної ділянки.

Втім, 31.01.2022 Немирівський міський голова Качур В.М. керуючись п. 20 ч. 4 ст. 42, ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» видав розпорядження від 31.01.2022 за № 15-р "Про зупинення рішення 26 сесії Немирівської міської ради 8 скликання від 27.01.2022 року "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 " № 850", вважаючи, що при його прийнятті радою було порушено вимоги чинного законодавства. Цим же розпорядження міський голова відповідно до ч. 4 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" відповідне питання вніс повторно на розгляд сесії 8 скликання 03 лютого 2022 року о 10:00 годині із обґрунтуванням своїх зауважень.

11.02.2022 на розгляд 27 (позачергової) сесії 8 скликання Немирівської міської ради винесено повторно проект рішення ради "Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність гр. ОСОБА_1 ".

Проте, за результатами голосування за вказаний проект проголосували "за" 9 депутатів, "проти" 0, "утримались" 10. Рішення не прийнято.

Підсумки голосування відображено у результатах поіменного голосування депутатів Немирівської міської ради на 27 (позачерговій) сесії 8 скликання 11.02.2022.

Позивач вважає, що оскільки міська рада не змогла відхилити зауваження міського голови з урахуванням норм ч. 4 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування», тому рішення № 850 вважається таким, що не набрало чинності. Як наслідок, відсутність рішення міської ради про надання або відмову у наданні йому дозволу на розроблення документації із землеустрою свідчить про протиправну бездіяльність органу місцевого самоврядування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи суд виходить із наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суб`єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України) та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.

За змістом статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Конкретні категорії земель визначені у частині першій статті 19 ЗК України, до яких зокрема належать і землі сільськогосподарського призначення.

Згідно з частиною 1 статті 22 ЗК України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Положеннями частини третьої статті 22 ЗК України передбачено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування, зокрема, громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Отже, законом передбачено право громадян України на безоплатне набуття у власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства із земель державної та комунальної власності сільськогосподарського призначення.

Порядок набуття відповідного права визначається главою 19 розділу ЗК України.

Так, згідно із статтею 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до частини першої статті 122 ЗК України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

В силу положень частини 7 статті 118 ЗК України орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин віднесено до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад. Такі питання вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Отже, аналізуючи вказані норми права, суд наголошує на тому, що орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 ЗК України, надає дозвіл на розроблення проекту землеустрою або ж мотивовану відмову у його наданні лише у формі рішення, прийнятого на пленарному засіданні відповідної ради.

Аналогічна правова позиція щодо застосування норм права наведена у постановах Верховного Суду від 18.10.2018 у справі № 813/481/17, від 25.02.2019 у справі № 347/964/17, від 22.04.2019 у справі № 263/16221/17, від 08.11.2019 у справі № 420/914/19, від 09.10.2020 у справі № 1840/3664/18.

Крім того, суд звертає увагу, що законом визначено конкретний (місячний) строк для розгляду органом місцевого самоврядування клопотання громадянина про надання дозволу на розробку проекту землеустрою. З цією метою частиною п`ятою статті 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності не рідше ніж один раз на місяць.

Як вже встановлено судом, рішенням 26 сесії 8 скликання Немирівської міської ради №850 від 27.01.2022 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

В подальшому, розпорядженням Немирівського міського голови №25-р від 31.01.2022 дію вищевказаного рішення № 850 від 27.01.2022 зупинено та винесено повторно на розгляд сесії вищевказане питання із обґрунтуванням власних зауважень.

11.02.2022 на 27 позачерговій сесії 8 скликання Немирівської міської ради повторно розглянуто рішення 26 сесії 8 скликання Немирівської міської ради №850 від 27.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 із зауваженнями.

Разом з тим, рішення за результатом повторного розгляду даного питання Немирівська міська рада не прийняла, оскільки, як зазначає відповідач, була відсутня необхідна кількість депутатських голосів.

Позивач вважає, що його клопотання міською радою у спосіб передбачений нормами ЗК України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» не розглянуто. Тому, на думку позивача, у спірних правовідносинах має місце протиправна бездіяльність органу місцевого самоврядування.

З цього приводу суд зазначає що дійсно, положеннями частини 4 статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що рішення сільської, селищної, міської ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов`язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Отже, зазначена правова норма наділяє голову відповідної сільської, селищної, міської ради так званим правом вето, яке полягає у можливості своїм розпорядженням зупиняти рішення ради у п`ятиденний строк з моменту його прийняття і вносити їх на повторний розгляд відповідної ради, який має бути проведений у двотижневий строк. При цьому відповідне рішення набирає чинності вразі підтримання його двома третинами депутатів від загального складу ради.

В даному випадку рішення за результатом повторного розгляду рішення Немирівської міської ради №850 від 27.01.2022 не прийнято, у зв`язку із не набрання ним необхідної кількості голосів депутатів міської ради. Тобто, рішення Немирівської міської ради №850 від 27.01.2022 про надання позивачу дозволу на розробку проекту землеустрою не набрало чинності.

В той же час в матеріалах справи відсутнє і будь-яке інше рішення ради про відмову позивачу у задоволенні його клопотання.

Із цього випливає, що фактично клопотання позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність залишилось не розглянутим.

Відтак, із наведеного вбачається, що за наслідком розгляду заяви (клопотання) позивача відповідачем, як суб`єктом земельних правовідносин, не було прийнято жодного акту ради у формі рішення (ані позитивного рішення щодо надання дозволу на розробку проекту із землеустрою ані відмови у його надані), що суперечить вимогам Земельного кодексу України.

Верховним Судом у постанові від 09.07.2020 у справі № 454/160/17 сформовано правовий висновок про те, що протокол сесії ради як і витяг з протоколу засідання ради відображають лише результати голосування, однак мотивів прийняття того чи іншого рішення, які б дозволяли скористатись можливістю його оскарження, такі документи не містять і не відповідають поняттю акту органу місцевого самоврядування.

При застосуванні норм права до спірних правовідносин суд враховує і іншу правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 23 листопада 2021 року у справі № 580/704/21, в якій вказано на те, що частина 7 ст. 118 ЗК України не передбачає випадків, коли орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування за результатами заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою може не прийняти позитивного або негативного для заявника рішення (про надання дозволу або про відмову у наданні дозволу).

За таких обставин суд вважає, що у даних правовідносинах суб`єкт владних повноважень не може утриматись від прийняття рішення, що входить до його виключної компетенції. У свою чергу не прийняття рішення не є законним способом поведінки органу, а результати поіменного голосування, не містять чіткого та однозначного рішення про відмову, а отже не можуть вважатися "відмовою у наданні дозволу" у розумінні статті 118 ЗК України. Неприйняття рішення про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою не може підміняти собою рішення про відмову у наданні такого дозволу.

Таким чином, оскільки Немирівською міською радою не було забезпечено розгляд клопотання позивача та неприйнято мотивованого рішення за наслідками такого розгляду відповідно до ч. 7 ст. 118 ЗК України, тому суд дійшов висновку, що у спірних правовідносинах відповідач у своїй поведінці допустив бездіяльність, яка виходячи із обставин справи є протиправною.

Отже, в цій частині заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо наступної позовної вимоги про зобов`язання відповідача 2 надати позивачу дозвіл на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Наведене кореспондується із повноваженнями суду при вирішенні справи. Так, згідно з п. 4 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Як вже встановлено судом та зазначалось вище, відповідачем не прийнято по суті жодного з рішень за результатами розгляду клопотання позивача: про надання або відмову у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою.

При цьому рішення про надання такого дозволу є адміністративним актом, прийняттю якого повинна передувати визначена законом адміністративна процедура.

Згідно правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові № 823/106/18 від 15 червня 2021 року, за загальним правилом застосування такого способу захисту прав та інтересів позивача як зобов`язання уповноваженого органу прийняти конкретне рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є правильним, коли уповноважений орган розглянув клопотання заявника та прийняв рішення, яким протиправно відмовив в його задоволенні.

В даному ж випадку відповідачем жодного рішення за наслідками розгляду ініційованого позивачем земельного питання не прийнято. При цьому в суду відсутні докази про те, що відповідач аналізував обставини, з`ясування яких є необхідним і важливим при розгляді питання пов`язаного із наданням дозволу на розроблення документації із землеустрою.

Виходячи з принципу "належного врядування", суб`єкт владних повноважень повинен сам виправляти свої помилки і відновлювати права осіб, що звернулися до нього, і щодо яких мали місце порушення. Тим більше після того, як неправомірність рішення (дії, бездіяльності) встановлено судом. Зазначену правову позицію було висловлено у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі N 819/654/17.

Частиною четвертою статті 245 КАС України передбачено, що у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Таким чином, встановивши протиправну бездіяльність Немирівської міської ради щодо неналежного розгляду клопотання ОСОБА_1 та неприйняття по суті рішення за результатами розгляду такого клопотання, достатнім і ефективним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача повторно розглянути ініційоване позивачем питання (клопотання) про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність та прийняти рішення із урахуванням висновків суду за результатами розгляду цієї справи.

Отже, заявлені у цій справі позовні вимоги зобов`язального характеру підлягають задоволенню частково у спосіб, визначений судом.

Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд також при прийнятті рішення враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість основних доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та дій і докази, надані стороною позивача, суд приходить до переконання, що адміністративний позов належить задовольнити частково.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (ч. 3 ст. 139 КАС України).

Отже, у зв`язку з частковим задоволенням позову, судові витрати ОСОБА_1 зі сплати судового збору в сумі 992,40 грн. підлягають відшкодуванню пропорційно розміру задоволених вимог, тобто в сумі 496,20 грн. (992,40 / 2) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача Немирівської міської ради. При цьому, щодо присудження в користь позивача витрат на правову допомогу, про орієнтовний розмір яких заявлено у позові, то суд не вбачає підстав для їх стягнення, оскільки на момент прийняття рішення в матеріалах справи відсутні будь - які докази, які б підтверджували їх фактичне понесення позивачем як і їх обґрунтованість.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Немирівської міської ради щодо не прийняття акту у формі рішення у спосіб встановлений Земельним кодексом України за результатами розгляду клопотання ОСОБА_1 від 11.10.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989.

Зобов`язати Немирівську міську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 11.10.2021 про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність у межах норм безоплатної приватизації для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, яка розташована на території Медвежанської сільської ради Немирівського району Вінницької області в межах земельної ділянки за кадастровим номером 0523085400:01:001:1989.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , сплачений при зверненні до суду судовий збір в сумі 496,20 грн. (чотириста дев`яносто шість гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Немирівської міської ради.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 22.06.22.

Інформація про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 (місце реєстрації: с. Мухівці, Немирівський район, Вінницька область, 22840, адреса для листування: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

Відповідач 1: Немирівський міський голова Качур Віктор Миколайович (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, 22800);

Відповідач 2: Немирівська міська рада (вул. Соборна, 26, м. Немирів, Немирівський район, Вінницька область, код ЄДРПОУ 03772619).

Суддя Слободонюк Михайло Васильович