Рішення

від 21.06.2022 по справі 320/10209/21

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2022 року м.Київ № 320/10209/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо неврахування під час призначення пенсії ОСОБА_1 довідок про заробітну плату за період роботи із 01.01.1987 по 31.01.1999 №100, виданих сільськогосподарським виробничим кооперативом «Правда»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 , починаючи із 23 грудня 2020 року, зарахувавши при здійсненні перерахунку пенсії заробітну плату позивача за період роботи із 01.01.1987 по 31.01.1999 рік, згідно довідок № 100 виданих Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Правда».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач працював у сільськогосподарському виробничому кооперативі «Правда», проте відповідач не врахував при обчислення пенсії розміри заробітних плат позивача за період його роботи з 01.01.1987 по 31.01.1999. Позивач вважає це грубим порушенням його конституційний прав, оскільки головним доказом, підтверджуючим факт його роботи є записи у трудовій книжці, а підтвердження розміру заробітної плати є відповідні довідки, копії яких позивач надав відповідачеві. На цій підставі позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою суду від 30.09.2021 відкрито спрощене позовне провадження без проведення судового засідання.

Відповідач, не погоджуючись з позовними вимогами ОСОБА_1 , подав відзив на позовну заяву, у якому зазначив про те, що єдиною та обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01.07.2000 є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписками з особових рахунків, платіжних відомостей ті інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією. Головним управлінням було проведено ряд дій для подальшого здійснення контрольних заходів щодо перевірки достовірності документів, наданих для перерахунку пенсії позивачу за період з 01.01.1987 по 31.12.1999. Проте, суб`єкт господарювання сільськогосподарський виробничий кооператив "Правда" відсутній за місцем реєстрації, а Богуславський районний трудовий архів повідомив про те, що документи з кадрових питань (особового складу) Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Правда" на зберігання до трудового архіву не надходили. У зв`язку з цим перерахувати пенсію з урахуванням заробітної плати за період страхового стажу з 01.01.1987 по 31.12.1999 є неможливим. На цій підставі, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Позивач, не погоджуючись з позицією відповідача, викладеною у відзиві на позовну заяву, подав відповідь на відзив, у якій зазначив про те, що відповідно до п.п. 3 п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", за бажання пенсіонера ним може подаватися довідка про заробітну плату (дохід) до 30.06.2000 із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинними документами. Також, відповідно до ч.3 ст. 44 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. Посилаючись на положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, позивач просив задовольнити його позов.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) є громадянином України, що підтверджується копією паспорту серії НОМЕР_2 , виданим Богуславським РВ ГУМВС України в Київській області 19.08.1998.

Позивач є громадянином, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4), є пенсіонером за віком та перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду у Київській області, що підтверджується посвідченнями серії НОМЕР_3 від 30.04.1993 та серії НОМЕР_4 від 22.10.2019.

Відповідно до записів №1 - 2, наявної у матеріалах справи копії трудової книжки серії НОМЕР_5 , позивач з 01.07.1981 по 28.06.2001 був членом колективного господарства "Правда".

Також, у трудовій книжці позивача наявні записи щодо участі у громадському господарстві, зокрема, у колективному господарстві "Правда" у період з 1986 року по 2000 рік, та виконання ним річного мінімуму.

Всі інші записи в трудовій книжці позивача не відносяться до предмету спору та не заперечуються сторонами, а тому не досліджуються судом.

23.12.2020 позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку з урахуванням довідок про заробітну плату №100 від 10.07.2008 за період з 01.1987 по 12.1991, з 01.1992 по 12.1995, з 01.1996 по 12.1996, виданих Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Правда".

У довідках СКВ "Правда" від 10.07.2008 зазначена заробітна плата ОСОБА_1 з січня 1987 року по грудень 1999 року з розбивкою по місяцям.

Також, у довідках зазначено, що вони видані на підставі оригіналів особових рахунків за 1987 -1999 роки.

Проте, рішенням №104550001329 від 30.12.2020 відповідач відмовив у перерахунку пенсії позивача. В обґрунтування своєї відмови зазначив, про те, що згідно зі ст. 40 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" для обчислення пенсії враховують заробітну плату (дохід) за весь період страхового стажу, починаючи з 01.07.2000. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про зарплату первинними документами у період до 01.01.2016 або у разі, якщо страховий стаж, починаючи з 01.07.2000 становить менш як 60 міс., для обчислення пенсії також враховують заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 01 липня 2000 року незалежно від перерв. Оскільки долучені позивачем довідки про заробіток за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу до 01.07.2000 за № 100 від 10.07.2020 у періоди з 01.1987 по 12.1991, з 01.1992 по 12.1995, з 01.1996 по 12.1999 не підтверджені копіями первинних документів про їх нарахування, підстави для перерахунку пенсії відсутні.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно із абзацом першим частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.

Абзацом п`ятим частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, встановлено, зокрема, що заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами.

Тобто, єдиною і обов`язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 01 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами, зокрема, виписок з особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15 та в постанові Верховного Суду від 20 березня 2018 року по справі №527/1655/17.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року №22-1 (далі по тексту - Порядок №22-1).

Відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 2.1 Порядку №22-1, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, за бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 1) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Згідно із абзацами першим та другим пункту 2.10 Порядку №22-1 довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працювала, зокрема, особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Відповідно до частини першої статті 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Частиною третьою статті 44 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» органи Пенсійного фонду України мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також у необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інші відомості, передбачені законодавством для визначення права на пенсію.

З аналізу вищенаведених законів вбачається, що правом вимагати додаткові документи від підприємств, організацій і окремих осіб наділені лише органи, що призначають пенсії, а не особи, яким призначається пенсія.

Отже, у разі сумніву в розмірі заробітної платні, яка враховується при обчисленні пенсії, орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Наведене відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 06 листопада 2019 року у справі №352/819/16-а.

Суд встановив, що довідка від 10.07.2008 №100 про заробітну плату для обчислення пенсії позивачу складена за формою додатку №1 до Порядку №22-1 та відповідає формі та змісту додатку №5 Порядку №22-1, чинному на час виникнення спірних правовідносин та вимогам частини першої статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1987 по 31.12.1999 працював у СГВК "Правда" (раніше - КСП "Правда"), довідки СГВК "Правда" від 10.07.2008 про заробітну плату для обчислення пенсії видані на підставі оригіналів особових рахунків позивача за 1987 -1999 роки.

В матеріалах пенсійної справи також наявна підтверджуюча довідка СГВК "Правда" про роботу позивача у колгоспі у період з 01.01.1987 по 31.12.1999; витяг з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообо`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 за період з 1999 року по 2018 рік, який містить відомості про сплату СГВК "Правда" (код ЄДРПОУ - 03753622) страхових внесків позивача.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта.

Абзацами третім та четвертим пункту 4.3 Порядку №22-1 встановлено, що рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.

Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.

Отже, до компетенції органу Пенсійного фонду України входить перевірка достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Як вбачається зі змісту відзиву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, відповідач стверджує про неможливість проведення перевірки СГВК "Правда", оскільки суб`єкт господарювання відсутній за юридичною адресою та надав відповідний акт.

Проте, як встановив суд, позивач вчинив залежні від нього дії та подав до ГУ ПФУ у Київській області разом із заявою від 23.12.2020 про перерахунок пенсії документи, необхідні для призначення пенсії із урахуванням заробітної плати, вказаній у довідках від 10.07.2008 СГВК "Правда" із зазначенням сум нарахування та сум до виплати заробітної плати позивача у період з 1987 року по 1999 рік.

Суд зазначає, що неможливість ГУ ПФУ у Київській області провести перевірку відповідності відомостей щодо заробітної плати позивача наданим документам не є підставою для відмови у врахуванні заробітної плати, зазначеної у довідках СГВК "Правда" від 10.07.2008 №100.

Верховний Суд в постанові від 12 квітня 2021 року у справі №219/4550/17 дійшов висновку, що посилання відповідача в обґрунтування касаційної скарги на неможливість врахування заробітної плати в зв`язку з неможливістю проведення перевірки обґрунтованості її видачі є безпідставним і висновки судів попередніх інстанцій не спростовує, оскільки надана позивачем довідка містила посилання на особові рахунки, як на первинні документи, на підставі яких вона видана, підприємство яке її видало на той час перебувало на обліку, а тому підстави для проведення перевірки поданої довідки у відповідача були відсутні.

Також Верховний Суд у постанові від 21 лютого 2020 року у справі №291/99/17 зазначив, що перевірка достовірності виданих документів покладається на пенсійний орган, а сумніви останнього щодо обґрунтованості їх видачі самі по собі не можуть бути підставою для відмови у неврахуванні заробітної плати при призначенні позивачу пенсії.

Зі змісту довідок СГВК "Правда" від 10.07.2008 №100 вбачається, що вони містять відомості про нараховану позивачеві суму заробітної плати та суму до виплати за періоди з 1987 року по 1999 рік, видані на підставі особових рахунків, а в матеріалах справи наявні копія трудової книжки позивача з відомостями про участь позивача у громадському господарстві, зокрема СГВК "Правда" (раніше - СКГ "Правда"), які завірені печаткою СГВК "Правда", а також відомості з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування форми ОК-5 про сплату страхових внесків СГВК "Правда" за 1999 рік.

Відтак, суд дійшов висновку про протиправність рішення відповідача про відмову у перерахунку пенсії відповідача на підставі довідок СГВК №100 від 10.07.2008.

Згідно із частинами 1 та 2 статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що ефективним способом захисту у цій справі буде визнання протиправним та скасування рішення відповідача про відмову у проведення перерахунку пенсії за віком позивачу на підставі його заяви від 23.12.2020 та довідок про заробітну плату СГВК "Правда" від 10.07.2008 №100 та зобов`язання відповідача провести перерахунок та виплату пенсії за віком позивачеві на підставі його заяви від 23.12.2020 та довідок про заробітну плату СГВК "Правда" від 10.07.2008 №100, з урахуванням раніше проведених виплат.

На думку суду, відповідачем не доведено правомірність свого рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

При цьому, твердження відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, суд зазначає, що питання про поновлення ОСОБА_1 строку звернення до суду було вирішення на стадії відкриття провадження у справі.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 908,40 грн. за рахунок бюджетний асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, вул. Саєнка Андрія, м.Фастів, Київська область, код ЄДРПОУ- 22933548) №104550001329 від 30.12.2020.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області (08500, вул. Саєнка Андрія, м.Фастів, Київська область, код ЄДРПОУ- 22933548) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) з урахуванням довідок про заробітну плату від 10.07.2008 № 100, виданих Сільськогосподарським виробничим кооперативом «Правда», починаючи із 23.12.2020.

Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ - 22933548) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ), сплачений ним судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 40 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Лисенко В.І.