Постанова

від 22.06.2022 по справі 804/2793/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 року

м. Київ

справа № 804/2793/18

адміністративне провадження № К/9901/3359/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Рибачука А.І., Тацій Л.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року (суддя Кононенко О.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року (колегія суддів: Шлай А.В., Круговий О.О., Суховаров А.В.) у справі № 804/2793/18 за позовом Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, про визнання неправомірним рішення,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2018 року Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій звернувся до суду з позовом про визнання неправомірним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині визначення нарахування сум відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та виключити з розрахунків відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, що направляються до Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій здійснених Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області витрати щодо відшкодування виплати і доставки пенсії ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

В обґрунтування позову зазначив, що відповідачем неправомірно включено до розрахунків витрат на виплату та доставку пільгових пенсій ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки позивач як юридична особа був створений 24.11.2005, а пільговий стаж вказані особи здобули в період з 25.01.1993 по 15.07.2002 в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному загоні, правонаступником якого є Державна спеціальна (воєнізована) аварійно-рятувальна служба Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.05.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.12.2018, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити.

Касаційну скаргу обґрунтовано тим, що у позивача відсутні обов`язок зі сплати фактичних витрат на виплату і доставку пенсій особам, які входили до особового складу гірничорятувальних частин та яким були призначені пенсії за Списком № 1, оскільки перелічені працівники не працювали безпосередньо у позивача. Позивач вказує, що не є правонаступником Марганецького воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону, що судами не надано оцінки. Проте, відповідач направляє на адресу позивача розрахунки з вимогами щодо сплати відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щодо осіб, які напрацювали свій стаж на підприємствах, установах та організаціях, правонаступником яких відповідач не є і ніколи не був, однак орган пенсійного фонду покладає виконання обов`язку ліквідованих загонів саме на відповідача. Вказує, що судами не досліджено наявність атестації робочих місць та шкідливих умов праці.

У відзиві на касаційну скаргу відповідач просить в задоволенні касаційної скарги відмовити, судові рішення залишити без змін..

Ухвалою Верховного Суду від 07.02.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судами встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій (код ЄДРПОУ 33873405) перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області та є платником, що відшкодовує фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області позивачеві було направлено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, зокрема, по пенсіонерам: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 .

Згідно з листом № 01/3-2230 від 05.12.2017 Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій повернув розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій по вказаним пенсіонерам, оскільки позивач не є правонаступником аварійно-рятувального загону, де працювали та отримали пільговий стаж ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , оскільки Марганецький воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін було створено як окрему юридичну особу та згодом перейменовано в Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувальний) загін Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Не погоджуючись з розрахунками та вважаючи, що у позивача відсутній обов`язок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, останній звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, дійшов висновку, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 працювали в Марганецькому воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальний) загоні, правонаступником якого є позивач, а тому обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємство, тобто позивача.

Дослідивши спірні правовідносини, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації - робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" діяв Закон України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування", абз. 4 п. 1 ст. 2 якого передбачалось, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об`єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Водночас, відповідно до абз. 4 п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Таким чином, відповідно до Закону України "Про збір на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суб`єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, повинні сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у 100 % розмірі від об`єкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених, зокрема, у відповідності до п. "а", "б"-"з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку.

Не заслуговують на увагу доводи скаржника, що виплата пенсій працівникам відповідача повинна здійснюватися виключно за рахунок коштів Державного бюджету України з урахуванням приписів п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, в абзаці п`ятому підпункту1 пункту 2 зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в"-"е" та "ж" статті 13 Закону № 1788-XII, здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону № 1058-IV.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п`ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, а отже, і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок ПФ України та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, згідно зі статтею 14 Закону № 1788-XII працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 01 січня 2005 року за рахунок коштів ПФ України, а з 01 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Також судами встановлено, що Державний воєнізований гірничорятувальний (аварійно-рятувального) загін Державної служби з надзвичайних ситуацій є правонаступником Криворізького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Марганецького спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, Миколаївського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону МНС України, та підпорядкований ДСНС України, що підтверджується статутом, обліковими картками відповідача та кодом ЄДРПОУ.

Також обставини правонаступництва встановлені в справі № 804/2506/17.

Отже, обов`язок з відшкодування повністю витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, в частині пенсій призначених у порядку статті 13 Закону № 1788-ХІІ, покладений на підприємства, тобто позивача.

Аналогічний висновок Верховного Суду міститься у постановах від 20.12.2018 у справах № 804/7025/17, № 804/2506/17 в спорах між тими самими сторонами.

Також суд зазначає, що оцінка наявності пільгових умов праці, атестації робочих місць, відповідного стажу, тощо надається органами Пенсійного фонду при призначенні пенсії особам, а тому не підлягає оцінці при розгляді цієї справи.

Мотиви та доводи касаційної скарги зазначених висновків судів не спростовують, а тому судові рішення слід залишити без змін.

Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 № 460-IX) суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31 травня 2018 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді А.І. Рибачук

Л.В. Тацій