Постанова

від 21.06.2022 по справі 809/1222/17

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

справа № 809/1222/17

адміністративне провадження № К/9901/50462/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді Кравчука В.М., суддів Єзерова А.А., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад-Плюс"

на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 (колегія у складі суддів Запотічного І.І., Довгої О.І., Сапіги В.П.)

у справі №809/1222/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад-Плюс"

до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області,

за участю третьої особи - Відділу містобудування та архітектури Долинської міської ради,

про визнання протиправним і скасування рішення.

І. РУХ СПРАВИ

1. 04.09.2017 Товариство з обмеженою відповідальністю "Влад-Плюс" звернулося до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Відділ містобудування та архітектури Долинської міської ради, в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення від 20.07.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167, прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабасом Олександром Михайловичем.

2. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167, прийнятого 20.07.2017.

3. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017, прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

4. 11.05.2018 позивач подав касаційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 21.05.2018 відкрито касаційне провадження у справі.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 10.09.2012 між Долинською міською радою та ТОВ "Влад-Плюс" було укладено договір оренди земельної ділянки, яка знаходиться за адресою: вулиця Обліски 115А, м. Долина, Івано-Франківська область, для будівництва трьох багатоповерхових житлових будинків і торгового центру (а.с.22-23).

7. На підставі вищенаведеного договору 19.10.2015 відділом містобудування та архітектури Долинської міської ради ТОВ "Влад-Плюс" видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №167 щодо будівництва трьох багатоповерхових житлових будинків і торгового центру по вулиці Обліски 15А, в м. Долина, Івано-Франківської області (а.с.11). Позивач розробив проект будови, який пройшов експертизу у ДП "УКРДЕРЖБУД- ЕКСПЕРТИЗА" і який затверджено позивачем наказом №3 від 18.04.2017.

8. Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області 26.05.2017 відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою КМ України від 23.05.2011 №553, проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, і порушень з боку ТзОВ «Влад-Плюс» не знайдено, що підтверджується відповідним Актом (а.с.16).

9. 20.07.2017 головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабас Олександр Михайлович відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.06.2017 №1025 направлення на проведення позапланової перевірки №31 від 30.06.2017, Порядку здійснення державного архітектурно - будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.08.2015 №698, провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу містобудування та архітектури Долинської міської ради.

10. За результатами перевірки інспектором складено акт, яким виявлено порушення:

- в пунктах 4, 5, 10, 11, 13 розділу "Містобудівні умови та обмеження" не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, чим порушено п.8 ч.1 ст.1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та не відповідає Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок №109);

- порушено п. 2.1, п. 2.2, п. 3.7 Порядку №109, а саме: відсутня зареєстрована відповідна заява замовника щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вулиці Обліски, 115А в м. Долина та відсутній витяг з земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085;

- в договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованому 24.09.2012, вказано, що на земельній ділянці за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085 знаходиться водопровід, охоронна зона якого не вказана в Містобудівних умовах та обмеженнях;

- в п.8 розділу "Загальні дані" посилання на містобудівну документацію зроблено на Генеральний план забудови м. Долина, розроблений в НДІП "Діпромісто" та затверджений рішенням Долинської міської ради від 12.08.2003 №320-8/2003, а не на основі плану зонування чи детального плану території, що є порушенням пункту 6 розділу V "Прикінцеві положення" Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" (а.с.12).

11. Як наслідок, відповідачем прийнято рішення про скасування дії Містобудівних умов та обмежень від 20.07.2017 (а.с.10).

ІІІ. АРГУМЕНТИ СТОРІН

12. Позивач вважає, що рішення від 20.07.2017 про скасування дії Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167 є необґрунтованим, неправомірним, таким, що порушує його права і інтереси. Підставою для винесення цього рішення є неправомірно проведена перевірка без участі позивача та без участі представника третьої особи. Порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які б слугували підставами для прийняття даного рішення, немає.

13. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував. Вважає, що рішення про видачу Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167 прийнято з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

ІV. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

14. Суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення про скасування Містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167 прийнято неправомірно, адже при винесенні оскаржуваного рішення головний інспектор будівельного нагляду Тарабас О.М. не використав усіх можливих заходів, передбачених законодавством, спрямованих на дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності та передчасно його прийняв. Тому рішення від 20.07.2017 прийнято без всебічного та об`єктивного дослідження містобудівних умов та вимог містобудівного законодавства.

15. Суд апеляційної інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, зазначив, що позивач звернувся до суду з позовом до Управління ДАБІ в Івано-Франківській області, хоча відповідати за позовом могли б ДАБІ чи Інспектор, однак такі не були залучені до участі у справі як другі відповідачі, а управління ДАБІ в Івано-Франківській області не має адміністративної процесуальної правоздатності.

V. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

16. Позивач не погоджується з рішенням суду апеляційної інстанції і вважає, що висновки судів не відповідають обставинам справи.

17. Як на підставу касаційного оскарження покликається на те, що не зважаючи на відсутність в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області статусу юридичної особи, цей орган є суб`єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 чт. 3 КАС України (в редакції на час розгляду справи) та згідно з ч. 3 ст. 50 КАС України (в редакції на час розгляду справи) може бути відповідачем в адміністративному процесі. Відповідно до ст. 48 КАС України Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області є носієм адміністративно-процесуальної правосуб`єктності, може мати процесуальні права та обов`язки в адміністративному судочинстві і здатне особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов`язки, у т. ч. доручати ведення справи представнику.

18. Відзив від відповідача не надходив.

VI. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд перевірив правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у межах доводів касаційної скарги та дійшов такого висновку.

20. Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

21. Відповідно до ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

22. За приписами п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації.

23. Статтею 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:

1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;

2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

24. Постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553), який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

25. Пунктом 5 Порядку № 553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

26. Суд вважає помилковими висновки апеляційного суду про те, що Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області є неналежним відповідачем у даній справі й не може брати участь у ній в такому статусі, через те що є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції і не є юридичною особою.

27. Відповідно до пунктів 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Держархбудінспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду. Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

28. Відповідно до Положення про Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області № 924 від 12.06.2017 управління є територіальним органом, без статусу юридичної особи публічного права, утвореним як структурний підрозділ апарату Державної архітектурно-будівельної інспекції України.

29. Отже, управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області за своїм правовим статусом не є структурним підрозділом Держархбудінспекції, а є її територіальним органом, який реалізує надані їй повноваження в області, виконує публічно-владні управлінські функції, у тому числі у спірних правовідносинах відносно позивача.

30. З огляду на це, Суд дійшов висновку, що Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області є належним відповідачем у цій справі.

31. Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 26.11.2020 у справі № 803/850/16, від 30.03.2021 у справі №№ 0940/1841/18.

32. Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Обґрунтованим визнається судове рішення, у якому повно відображені обставини, що мають значення для цієї справи чи для вирішення певного процесуального питання, висновки суду про встановлені обставини є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються належними і допустимими доказами.

33. Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України ухвала/постанова складається із вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин рішення, у яких має бути відображено щодо кожної заявленої вимоги позивача.

34. Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 322 Кодексу адміністративного судочинства України у мотивувальній частині зазначається:

а) встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставин, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначених відповідно до них правовідносин;

б) доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції;

в) мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу;

г) чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права, свободи та (або) інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду;

ґ) висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції.

35. Отже, у судовому рішенні суду апеляційної інстанції мають міститися, зокрема, доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції та мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу.

36. Як вбачається із матеріалів справи, ухвалюючи рішення по суті заявлених вимог, судом апеляційної інстанції, було зроблено висновок про те, що управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області не може виступати самостійним відповідачем у справі, оскільки є структурним підрозділом Державної архітектурно-будівельної інспекції України, яка, однак, не була залучена до участі у справі, й не має статусу юридичної особи.

37. Тобто судом апеляційної інстанції було досліджено лише питання чи були і ким порушені, права, свободи та інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду.

38. При цьому судом апеляційної інстанції не зазначено мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного позивачем в апеляційній скарзі.

39. Судом апеляційної інстанції не було досліджено правомірність рішення від 20.07.2017 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167, прийнятого головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабасом О.М.

40. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

41. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

42. За приписами чч. 1 і 4 ст. 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі. Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

43. Відповідно до ч. 5 ст. 353 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляд справи.

44. Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові, установити наведені у ній обставини, що входять до предмета доказування у цій справі, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

45. Указом Президента України від 29.12.2017 №455/17 було ліквідовано Львівський апеляційний адміністративний суд та утворено Восьмий апеляційний адміністративний суд в апеляційному окрузі, що включає Волинську, Закарпатську, Івано-Франківську, Львівську, Рівненську та Тернопільську області, з місцезнаходженням у місті Львові.

46. Враховуючи зазначене, справу слід направити до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Влад-Плюс" задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №809/1222/17 скасувати.

Направити справу №809/1222/17 на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач В.М. Кравчук

Суддя А.А. Єзеров

Суддя О.П. Стародуб