Постанова

від 27.07.2022 по справі 809/1222/17

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2022 рокуЛьвівСправа № 809/1222/17 пров. № А/857/10171/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.,

за участю секретаря судового засідання Петрунів В.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року (судді Матуляка Я.П., ухвалену у відкритому судовому засіданні о 9 год. 49 хв. в м. Івано-Франківськ повний текст рішення складено 25.10.2017) у справі №809/1222/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ містобудування та архітектури Долинської міської ради про визнання протиправним і скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ТзОВ «Влад-Плюс» звернулося в суд з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Відділ містобудування та архітектури Долинської міської ради в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення від 20.07.2017 року про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015р. №167, прийняте головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабасом Олександром Михайловичем.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції її оскаржив відповідач Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області подавши апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду в якій посилаючись на порушення судом при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, вважаючи її законною та обґрунтованою.

Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області подало заперечення на відзив на апеляційну скаргу.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2018 року апеляційну скаргу Управління державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області задоволено. Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року у справі №809/1222/17 скасовано та прийнято нове рішення яким в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Верховного Суду від 22 червня 2022 року касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» задоволено частково, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі № 809/1222/17 скасовано, направлено справу № 809/1222/17 на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.07.2022 прийнято справу № 809/1222/17 до свого провадження.

19.07.2022 до апеляційного суду надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» про розгляд справи без участі його представника та зазначено, що будинок збудовано та здано в експлуатацію, передано на баланс ОСББ.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з`явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце розгляду справи, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), не перешкоджає судовому розгляду. Відповідно до частини 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. В порядку статті 230 КАС України секретарем судового засідання забезпечено ведення протоколу судового засідання.

Згідно із частиною 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 10.09.2012 між Долинською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» було укладено договір оренди земельної ділянки яка знаходиться за адресою: вулиця Обліски 115А, м. Долина, Івано-Франківська область, для будівництва трьох багатоповерхових житлових будинків і торгового центру (том 1 аркуші справи 22-23).

На підставі вищенаведеного договору, 19.10.2015 за №167 відділом містобудування та архітектури Долинської міської ради товариству з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки щодо будівництва трьох багатоповерхових житлових будинків і торгового центру по вулиці Обліски 15А, в м. Долина, Івано-Франківської області (том 1 аркуш справи 11).

Позивачем було розроблено проект будови, який пройшов експертизу у ДП «УКРДЕРЖБУД- ЕКСПЕРТИЗА» і який затверджено позивачем наказом №3 від 18.04.2017 року. Зареєстровано в Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Декларацію про початок виконання будівельних робіт №ІФ 083171310004 від 11.05.2017 замовником якої виступив ТзОВ «Влад-Плюс» (том 1 аркуші справи 13-15).

Відділом державного архітектурно-будівельного контролю Долинської міської ради Івано-Франківської області 26.05.2017 відповідно до Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, і порушень з боку ТзОВ «Влад-Плюс» не знайдено, що підтверджується відповідним Актом (том 1 аркуш справи 16).

20.07.2017 року головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області Тарабасом Олександром Михайловичем відповідно до наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 26.06.2017 №1025, направлення на проведення позапланової перевірки №31 від 30.06.2017, Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 19.08.2015 №698, проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил відділу містобудування та архітектури Долинської міської ради.

За результатами вказаної перевірки інспектором складено акт, яким виявлено порушення:

- в пунктах 4,5,10,11,13 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, чим порушено п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не відповідає Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок №109);

- порушено п.2.1, п.2.2, п.3.7 Порядку №109, а саме: відсутня зареєстрована відповідна заява замовника щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вулиці Обліски, 115А в м. Долина та відсутній витяг з земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085;

- в договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованому 24.09.2012 вказано, що на земельній ділянці за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085 знаходиться водопровід, охоронна зона якого не вказана в «Містобудівні умови та обмеження»;

- в п.8 розділу «Загальні дані» посилання на містобудівну документацію прийнято Генеральний план забудови м. Долина, розроблений в НДІП «Діпромісто» та затверджений рішенням Долинської міської ради від 12.08.2003р. №320-8/2003, а не на основі плану зонування чи детального плану території, що є порушенням пункту 6 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».(а.с.12).

Як наслідок відповідачем прийнято рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень від 20.07.2017 (том 1 аркуш справи 10).

Позивач з даним рішенням від 20.07.2017 не погоджується, вважає, що відповідачем порушуються його права та інтереси, у зв`язку з чим звернувся до суду із даним позовом.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 №167, прийнятого 20.07.2017.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20.10.2017, прийнято нову, якою відмовлено в задоволенні позову.

Постановою Верховного Суду від 22.06.2022, Товариства з обмеженою відповідальністю «Влад-Плюс» задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2018 у справі №809/1222/17 скасовано. Направлено справу №809/1222/17 на новий розгляд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Спірні правовідносини регулюються Законом України від 17.02.2011 № 3038-VІ «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.08.2015 № 698 (далі - Порядок № 698 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), та Порядком надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженим наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.07.2011 за № 912/19650 (далі - Порядок № 109 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Перевіряючи правомірність проведення перевірки та дотримання вимог законодавства при винесенні оскаржуваного рішення, суд враховував, що згідно із ч. 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно із п. 1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 № 294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем`єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Відповідно до п. 7 Положення Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи.

Управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється шляхом контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об`єктів містобудування, проектної документації (п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038).

Відповідно до п. 2 Порядку № 698, нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена квартальним планом роботи Держархбудінспекції. Позапланова перевірка проводиться з виїздом на об`єкт нагляду (п. 14 Порядку № 698).

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

Частиною 1 ст. 1 Закону № 3038 визначено, що містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Відповідно до частин 2-5 ст. 26 Закону № 3038 суб`єкти містобудування зобов`язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об`єктів.

Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону.

Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Проектування та будівництво об`єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів; 6) реєстрація права власності на об`єкт містобудування.

Згідно із ст. 29 Закону № 3038 основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Пунктом 2.5 Порядку № 109 встановлено, що містобудівні умови та обмеження складаються у двох примірниках. Перший примірник надається замовнику, а другий постійно зберігається в уповноваженому органі містобудування та архітектури, який їх видав.

Тобто, містобудівні умови та обмеження є основними складовими вихідних даних на будівництво, отримання яких є першим етапом здійснення проектування та будівництва об`єкту. Фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Таким чином, містобудівні умови та обмеження є рішенням спеціально уповноваженого органу містобудування та архітектури.

Відповідно до п. 32 Порядку № 698, якщо рішення об`єкта нагляду порушує вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, таке рішення скасовується або його дія зупиняється в разі можливості усунення виявлених порушень. Про скасування або зупинення дії рішення об`єкта нагляду головним інспектором будівельного нагляду приймається рішення за формою згідно з додатком 6, яке надсилається об`єкту нагляду протягом трьох робочих днів з дати його прийняття рекомендованим листом з описом вкладення з повідомленням про вручення.

Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що скасування рішення об`єкта нагляду є крайнім заходом, спрямованим на дотримання уповноваженими органами містобудування та архітектури вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності. Цей захід застосовується у випадках, коли у контролюючого органу відсутні інші можливості до забезпечення дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності, зокрема, у випадку неможливості усунення виявлених порушень під час перевірки порушень.

Посилання відповідача на порушення в пунктах 4, 5, 10, 11, 13 розділу «Містобудівні умови та обмеження» не зазначені конкретні положення нормативних актів, відомості, які базуються на розрахунках та не міститься конкретних цифрових показників, а тільки посилання на нормативні акти, за якими неможливо визначити містобудівні умови та обмеження, чим порушено п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та не відповідає Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст , затвердженому наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (далі - Порядок №109 в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), суд вважає необґрунтованим, оскільки як вбачається із аналізу наведеної норми, у Порядку № 109 таке застереження відсутнє.

Порушення щодо того, що в договорі оренди земельної ділянки, зареєстрованому 24.09.2012 вказано, що на земельній ділянці за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085 знаходиться водопровід, охоронна зона якого не вказана в «Містобудівні умови та обмеження», спростовується тим, що в п. 5 Містобудівних умов та обмежень відображено посилання на «ДБН 360-92**, відповідно до будівельних, протипожежних та санітарних норм». Тому на думку суду, невідображення охоронної зони водопроводу, жодним чином не могло потягнути за собою такого заходу впливу як скасування зазначених містобудівних умов та обмежень.

Окрім того, судом встановлено, що вказаний водопровід було демонтовано ще в 2013 році, що підтверджується листом Долинського виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства від 20.09.2017 року (том 1 аркуш справи 83).

Порушення п.2.1, п.2.2, п.3.7 Порядку №109, а саме: відсутня зареєстрована відповідна заява замовника щодо надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на вулиці Обліски, 115А в м. Долина та відсутній витяг з земельного кадастру на земельну ділянку за кадастровим номером 2622010100:01:012:0085, відображені перевіряючим в акті перевірки, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як спростовуються наявними в матеріалах справи вказаними документами (том 1 аркуші справи 70-72), актом перевірки від 26.05.2017 року та листом Долинської міської ради (том 1 аркуші справи 80,81).

Щодо порушення п. 6 розділу V «Прикінцеві положення» Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон), а саме - норма, згідно з якою рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, дозволялось приймати з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку, припинили дію з 01.01.2015 року, то слід зазначити наступне.

Судом відповідно до матеріалів справи встановлено, що відділом у справах архітектури та містобудівного кадастру підготовлено та надано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки №167 від 19.10.2015 року - будівництво багатоквартирного житлового будинку (03) на АДРЕСА_1 , враховуючи договір оренди земельної ділянки від 10.09.2012 року, цільове та функціональне призначення земельної ділянки - для будівництва та обслуговування трьох багатоповерхових житлових будинків і торгового центру, генеральний план міста Долини розроблений НДІП «Діпромісто» та затверджений рішенням Долинської міської ради від 12.08.2003 року за №320-8/2003.

Розділом ІІІ Порядку № 109 визначено склад та зміст містобудівних умов та обмежень.

Зокрема, відповідно до пп. «е» та «з» п. 3.4 Порядку № 109 розділ «Загальні дані» містобудівних умов та обмежень містить цільове призначення земельної ділянки та основні техніко-економічні показники об`єкта будівництва.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

За змістом ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні. Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з дня реєстрації заяви. Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Зазначена норма Закону співвідноситься з пунктом 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, у якій вказано, що надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх видачі здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури у порядку, встановленому Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності". Підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Отже, законодавець визначив єдиною підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень - невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні, що в даному випадку встановлено не було.

Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача - суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

Колегія суддів дійшла висновоку, що при винесенні оскаржуваного рішення головний інспектор будівельного нагляду Тарабас О.М. не використав усіх можливих заходів, передбачених законодавством, спрямованих на дотримання вимог у сфері містобудівної діяльності та передчасно його прийняв, а тому рішення від 20.07.2017 року про скасування дії містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 року №167 прийнято без всебічного та об`єктивного дослідження містобудівних умов та вимог містобудівного законодавства.

Враховуючи зазначені вище встановлені обставини справи, колегія суддів вважає, що рішення про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 19.10.2015 року №167, прийняте 20.07.2017 року є протиправним та скасоване правомірно, правильним та обґрунтованим є висновок суду першої інстанції, який ухвалив судове рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують викладених у судовому рішенні цього суду висновків, тому апеляційна скарга задоволенню не підлягають.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи, що і зроблено апеляційним судом переглядаючи рішення суду першої інстанції, аналізуючи відповідні доводи скаржника.

Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підстав для розподілу судових витрат згідно статті 139 КАС України немає.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції в Івано-Франківській області залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2017 року у справі №809/1222/17 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н.В. Ільчишин

Судді Р.Й. Коваль

В.В. Гуляк

Повний текст постанови складено 28.07.2022