Рішення

від 13.06.2022 по справі 447/3921/21

МИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження №2/447/145/22 Справа №447/3921/21

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

(заочне)

14.06.2022 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А.П., за участю секретаря судового засідання Венгер Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Миколаїв Львівської області у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та стягнення моральної шкоди.

Процесуальні дії у справі.

03.12.2021 на адресу суду надійшов позов ОСОБА_1 до ТОВ «АЛОВ-БУД», третя особа: ОСОБА_2 , про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та стягнення моральної шкоди. В обґрунтування позовних вимог представник позивача покликається на те, що 14.08.2021 о 14:15 год. ОСОБА_2 водій автонавантажувача марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АЛОВ-БУД», у с. Погорілці Львівського району Львівської області, рухаючись заднім ходом, не обрав безпечної дистанції, не впорався із керуванням, внаслідок чого створив ДТП та зіткнувся із автомобілем марки «RENAULT SANDERO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив п. 10.9 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 09.09.2021 у справі №447/2733/21, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Згідно висновку експерта №131 за результатами проведення судової товарознавчої експертизи вартість відновлювального ремонту внаслідок ДТП автомобіля марки «RENAULT SANDERO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, становить 24863,65 грн. Відтак, позивач просить стягнути з ТОВ «АЛОВ-БУД» вартість відновлювального ремонту у розмірі 24863,65 грн., витрати за проведення експертизи у розмірі 1500,00 грн., а також заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000,00 грн. Крім цього, просить стягнути судовий збір у справі.

Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 07.12.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання у справі. Відповідачу надано строк для подання відзиву.

Відповідач отримав копію ухвали суду від 07.12.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів 09.12.2021, що стверджується довідками про доставку електронного листа та електронної відправки вкладення (а.с. 48-49).

Відповідач у встановлений строку відзиву не подав, заяв чи клопотань від такого до суду не надходило.

Третя особа ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду від 07.12.2021, копію позовної заяви та доданих до неї документів 11.12.2021, що стверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до суду (а.с. 50).

Пояснення щодо позову в порядку, передбаченому ст. 181 ЦПК України, ОСОБА_2 не подавав, заяв чи клопотань від такого до суду не надходило.

19.04.2022 постановлено ухвалу щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

14.06.2022 позивачка подала до суду заяву, у якій просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила такі задоволити, проти заочного розгляду справи не заперечила.

У судові засідання відповідач не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення таких (а.с. 48, 54, 58, 64, 68). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило.

Третя особа у судові засідання також не з`являвся, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення таких, що стверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень, які повернулися до суду (а.с. 50, 55, 59, 69). Заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи від такого не надходило.

Згідно з ч. 3 ст. 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Частинами 1, 2 та 5 ст. 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відтак, на підставі ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд встановив:

Відповідно до постанови Миколаївського районного суду Львівської області від 09.09.2021 у справі №447/2733/21, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який працює в ТОВ «АЛОВ-БУД», визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень.

Вищевказаною постановою встановлено наступне. 14.08.2021 о 14:15 год. у с. Погорілці Львівського району Львівської області водій ОСОБА_2 , керуючи навантажувачем «Хюндай», номерний знак НОМЕР_1 , рухаючись заднім ходом не обрав безпечної дистанції, не впорався із керуванням, внаслідок чого створив ДТП та зіткнувся із транспортним засобом «RENAULT SANDERO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП. Вказана постанова набрала законної сили 21.09.2021 (а.с. 5).

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду в справі про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини події встановлені і викладені постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 09.09.2021 у справі №447/2733/21, такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена ця постанова.

Відтак суд прийшов висновку, що факт вчинення ДТП та наявності вини ОСОБА_2 не підлягає доказуванню.

Згідно копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником автомобіля марки «RENAULT SANDERO», реєстраційний номер НОМЕР_2 , червоного кольору, 2012 року випуску, є ОСОБА_3 (а.с. 6).

Відповідно до висновку експерта №131 від 23.09.2021 за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи, проведеної згідно договору №09 від 09.09.2021, з додатками, вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу складових представленого на дослідження автомобіля марки «RENAULT SANDERO», 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , від виявлених при обстеженні 09.09.2021 його пошкоджень внаслідок ДТП 14.07.2021, становить 24863,65 грн. (а.с. 7-38).

На підтвердження позовних вимог щодо стягнення витрат на проведення вищевказаної експертизи представником позивача до матеріалів позовної заяви подано дублікат чека від 09.09.2021 про переказ позивачкою ОСОБА_1 коштів у сумі 1500,00 грн. із вказаним призначенням за проведення експертизи ТОВ Фірма «Експертиза» (а.с. 40).

Оцінка суду.

Згідно ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до вимог ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 ЦК України встановлено, що майнова шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», роз`яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).

У постанові Верховного Суду України у справі №6-183цс14 від 03.12.2014, викладено правовий висновок, відповідно до якого законом не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача в заподіянні шкоди, він лише повинен довести факт заподіяння такої шкоди відповідачем та її розмір.

Спричинення наслідків перебуває у причинному зв`язку із діяннями ОСОБА_2 , який працевлаштований у ТОВ «АЛОВ-БУД», а саме вчиненням ним ДТП автонавантажувачем марки «Хюндай», реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ТОВ «АЛОВ-БУД».

Таким чином, з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування збитків, заподіяних внаслідок ДТП, слід стягнути 24863,65 грн. та витрати на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 1500,00 грн., а разом 26363,65 грн.

Щодо позовних вимог у частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди у розмірі 10000,00 грн., то такі не підлягають до задоволення з огляду на наступне.

Згідно ст. 23 ЦК, моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

У пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п. 9 цієї постанови, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Моральна шкода може полягати, зокрема, в моральних переживаннях у зв`язку із ушкодженням здоров`я, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків із оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до п. 5 вищевказаної постанови Пленуму ВСУ, обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Представник позивача у позові вказав, що внаслідок ДТП позивачці та її родичам довелося пересісти на громадський транспорт, що викликало незручності у пересуванні, відкладення запланованих справ, а також відкладення відпочинку у зв`язку з відсутністю транспортного засобу.

Враховуючи наведене, позивачем та її представником не надано суду жодних належних та допустимих доказів понесених моральних страждань, проблем зі здоров`ям, втрати нормальних життєвих зв`язків. Наведені у позові доводи самі по собі не дають можливості встановити дійсне заподіяння позивачу моральної шкоди.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов підлягає до задоволення частково, судовий збір у розмірі 908,00 гривень належить стягнути з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 4, 13, 82, 141, 223, 259, 264, 265, 280 ЦПК України, ст. 15, 22, 23, 1166, 1187 ЦК, суд,

у х в а л и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки у розмірі 26363 (двадцять шість тисяч триста шістдесят три) гривні 65 копійок.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД» судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень 00 копійок на користь ОСОБА_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «АЛОВ-БУД», місцезнаходження: вул. Вапняно-Кар`єрна, 6, с. Розвадів, Стрийський район, Львівська область, 81600, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 41398603.

Третя особа ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .

Повний текст рішення складено 23.06.2022.

Суддя Головатий А.П.