КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 26 травня 2022 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 , а саме: 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 000 000 грн. ПАТ «Мако Інвест» (код ЄДРПОУ 37966828) Донецька область м. Донецьк пр-т Б. Хмельницького, 102, що належать підозрюваному ОСОБА_6 .
Приймаючи рішення, слідчий суддя прийшов до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно, оскільки воно відповідає критеріям, визначеним п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 167 КПК України.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Щодо строку апеляційного оскарження, то автор апеляційної скарги зазначає, що клопотання про арешт майна розглянуто слідчим суддею за відсутності власника майна та його представника, а копію оскаржуваного рішення представником ОСОБА_5 отримано 20 травня 2021 року, у зв`язку з чим, останній вважає, що строк апеляційного оскарження не пропущено.
Представник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступне.
Зокрема, зазначає, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді доказів обставин, на які малось посилання у клопотання, а саме тих, якими обґрунтовано доводиться розмір шкоди та сума несплачених податків. Відомості про розмір несплачених податків та про розмір збитків, про які йдеться в ухвалі про арешт майна, доводяться лише одним документом довідкою-висновком від 28 березня 2014 року, яка складена головним державним ревізором інспектором п`ятого відділу слідчого управління кримінальних розслідувань Головного слідчого управління фінансових розслідувань Міністерства доходів і зборів ОСОБА_8 , однак, така довідка при використанні її для обґрунтування розміру матеріальних збитків є недопустимим доказом, оскільки спеціальним доказом в цьому разі, відповідно до ст. 242 КПК України, може бути виключно висновок судового експерта.
Проведеною судовою експертизою встановлено, що висновки, викладені в Довідці висновку від 28 березня 2014 року, стосовно заниження ПрАТ «Артемівськ Вайнері» зобов`язань зі сплати податку на додану вартість в сумі 2184 5352,00 грн. та податку на прибуток 20753 084,40 грн. за відповідні податкові періоди 2013 року внаслідок проведення операцій з ТОВ «Тревелін» не є документально та нормативно обґрунтованими.
Крім того, до клопотання про накладення арешту не надавались матеріали та докази, які б вказували на обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_6 підозри в частині підтвердження його участі у подіях, про які зазначено в повідомленні про підозру.
Прокурор та представник власника майна у судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання завчасно проінформовані, тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дане провадження за їх відсутності, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вивчивши наявні в апеляційному суді матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Слідчий групи слідчих Головного слідчого управління Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 000 000 грн. ПАТ «Мако Інвест» (код ЄДРПОУ 37966828) Донецька область м. Донецьк пр-т Б. Хмельницького, 102, що належать підозрюваному ОСОБА_6 .
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року клопотання слідчого задоволено.
Відповідно до листа Печерського районного суду міста Києва від 07 червня 2021 року матеріали судового провадження № 757/23898/14-к були знищені згідно з Інструкцією про порядок передання до архіву місцевого та апеляційного суду, зберігання в ньому, відбору та передання до державних архівних установ та архівних відділів міських рад судових справ та управлінської документації суду, у зв`язку з закінченням строків зберігання.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядкустатей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Частиною 2 статті 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Так, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя, згідно зі ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Зі змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дотримався вищевказаних вимог закону, перевіривши при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України, наявність ризиків та доведеність обставин, передбачених ст.ст. 132, 170 КПК України, таким чином, взявши до уваги усі обставини, які у відповідності до ст. 173 КПК Україниповинні враховуватися при вирішенні питання про арешт майна.
Так, з наявних в суді апеляційної інстанції матеріалів провадження вбачається, що Головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42014000000000369, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 364 КК України. Вказане кримінальне провадження виділене з кримінального провадження № 42014000000000069 постановою старшого прокурора Першого відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях Генеральної прокуратури України від 08 травня 2014 року.
В рамках кримінального провадження № 42014000000000369 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 366 КК України. При цьому, санкція кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 212 КК України передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.
Слідчим суддею встановлено, що підозрюваний є власником ПАТ «Мако Інвест» (код ЄДРПОУ 37966828) з часткою в статутному капіталі 100%, який складає 5000000 грн.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
В рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Вказана позиція відображена, зокрема й в рішенні Суду від 30 серпня 1990 року у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства».
Як убачається з матеріалів провадження, зазначені у клопотанні слідчого обставини підозри ОСОБА_6 могли мати місце і підтверджуються достатньою сукупністю даних та доказами. Тобто існують обґрунтовані підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні згаданих кримінальних правопорушень.
Крім того, на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, то на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише можна визначити, що причетність ОСОБА_6 до скоєння кримінальних правопорушень, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування слідчим суддею щодо нього такого обмежувального заходу, як арешт майна.
Згідно ч.ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.
Доводи представника власника майна про відсутність підстав для накладення арешту на майно з метою забезпечення цивільного позову, колегія суддів вважає голослівними, оскільки представником не надано доказів, які б підтверджували те, що до матеріалів клопотання слідчим не було долучено цивільних позовів, а колегія суддів у даному випадку позбавлена можливості перевірити такі доводи, зважаючи на те, що матеріали судового провадження знищені у зв`язку з закінченням строків зберігання.
З цих же підстав колегія суддів позбавлена можливості перевірити доводи представника про те, що клопотання про арешт майна органом досудового розслідування подано з порушенням правил підслідності та те, що клопотання непогоджене прокурором.
На переконання колегії суддів, враховуючи наявні в суді апеляційної інстанції матеріали, слідчим суддею при розгляді клопотання про арешт майна дотримано вимоги ст.ст. 132,170,172,173 КПК України, перевірено при цьому наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, наявність ризиків та доведено обставини, передбачені ст.ст. 132, 170 КПК України, а тому доводи автора апеляційної скарги щодо незаконності ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий процесуальний примус, як накладення арешту на майно, що надасть змогу виконати завдання, для виконання якого слідчий звернувся із клопотанням.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника власника майна, навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
При цьому колегія суддів зауважує, що позбавлена можливості перевірити той факт, що з серпня 2014 року не мало місце оскарження в апеляційному порядку оспорюваної ухвали слідчого судді чи вирішення питання про скасування арешту майна, накладеного вказаною ухвалою, у порядку ст. 174 КПК України.
Також колегія суддів бере до уваги і те, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена 21 серпня 2014 року, а адвокат ОСОБА_5 був залучений представляти інтереси ОСОБА_6 лише 13 вересня 2019 року, то він не є особою, якій суд першої інстанції мав би направити ухвалу слідчого судді про арешт вищевказаного майна ОСОБА_6 . Між тим, представником не надано доказів на підтвердження того, що слідчим суддею в порушення вимог ч. 7 ст. 173 КПК України не було направлено копію постановленого рішення власнику майна ОСОБА_6 та/або представнику (захисникам), які представляли його інтереси у той час.
На підставі вищевикладених обставин, керуючись ст. ст. 170, 171, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 21 серпня 2014 року, якою задоволено клопотання слідчого групи слідчих Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно підозрюваного ОСОБА_6 а саме: 100 % статутного капіталу (корпоративних прав) в розмірі 5 000 000 грн. ПАТ «Мако Інвест» (код ЄДРПУО 37966828) Донецька область м. Донецьк пр-т Б. Хмельницького, 102, що належать підозрюваному ОСОБА_6 , залишити без змін, а апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/23898/14-к Справа №11-сс/824/702/2022 Категорія: ст.170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1
Суд | Київський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2022 |
Оприлюднено | 25.01.2023 |
Номер документу | 104909951 |
Судочинство | Кримінальне |
Категорія | Злочини у сфері господарської діяльності |
Кримінальне
Київський апеляційний суд
Паленик Ігор Григорович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні