Постанова

від 08.06.2022 по справі 761/22043/19

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний номер справи 761/22043/19

Провадження №22-ц/824/549/2022

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2022 року місто Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

за участю секретаря Сас Ю.В.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «ТІКАУА» (до перейменування - товариство з обмеженою відповідальністю «Боспор - Інвест»), публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» про визнання недійсним договору іпотеки, виключення відомостей про державну реєстрацію іпотеки та зареєстроване обтяження,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним договору іпотеки, виключення відомостей про державну реєстрацію іпотеки та зареєстроване обтяження.

Свої вимоги обґрунтовував тим, що 25 березня 2008 року ОСОБА_1 уклав з АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» кредитний договір №1306/252/238, згідно з умовами якого Банк надає Позивачу кредит у розмірі 1502375 гривень, а позичальник зобов`язується повернути надані кредитні кошти у строк до 24 березня 2028 року включно. В якості забезпечення виконання умов кредитного договору від 25 березня 2008 року ОСОБА_1 та АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» уклали Договір іпотеки, зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В. за реєстровим №1173, за яким позивач передав в іпотеку Банку домоволодіння та земельну ділянку площею 0,0846 га. кадастровий номер: 3220882601:01:010:003, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, село Гнідин.

Також зазначив, що 17.06.2014 року між ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» та ТОВ «Боспор-Інвест» було укладено договір про відступлення права вимоги та відступлення прав кредитора, згідно з умовами якого до нового кредитора перейшли права Банку за Кредитним договором в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, та що повідомленням за вих. № 20/6 від 20.06.2014 року, відповідач ТОВ «БОСПОР-ІНВЕСТ» повідомив позивача про перехід до нього права вимоги за Кредитним договором за основним зобов`язанням, а також нарахованих відсотків та штрафних санкцій.

З цих підстав стверджував, що єдиним законним кредитором за Кредитним договором, починаючи з 17.06.2014 року є ТОВ «Боспор-Інвест», і правомірність переходу прав вимоги від Банку до Відповідача встановлено ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 01.12.2014 року у справі №753/21194/14-ц (провадження №2/753/8160/14), та рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 06.05.2019 року у справі №761/6666/19, що набрали законної сили.

Зазначив, що право вимоги за Договором іпотеки Банк не передав, а ТОВ «Боспор- Інвест» не отримував, оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна іпотека та обтяження нерухомого майна за оспорювальним Договором іпотеки рахується за АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» , що підтверджується відповідною Інформаційною довідкою № 167611869 від 22.05.2019 року.

З цих підстав вважав, що передання права вимоги за Кредитним договором без одночасної передачі права вимоги за Договором іпотеки суперечить імперативним приписам Закону України «Про іпотеку» та грубо порушує умови відступлення прав за іпотечним договором, передбачених ст. 24 Закону України «Про іпотеку».

У зв`язку з вищевикладеним просив суд:

- визнати недійсним Договір іпотеки від 25 березня 2008 року, укладений між ОСОБА_1 та АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», зареєстрований приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В. за реєстровим №1174;

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про заборону на нерухоме майно зареєстровану 25.03.2008 року Приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В., реєстраційний номер обтяження: 6864286;

- виключити з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис про іпотеку зареєстрований 25.03.2008 року Приватним нотаріусом КМНО Алешко І.В., реєстраційний номер обтяження: 6864412. (т.1 а.с.1-7).

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року в задоволені позову відмолено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, 15.09.2021 року позивач направив апеляційну скаргу, оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд рішення суду скасувати та ухвалити нове про задоволення позову.

02.11.2021 року відповідач ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» направив відзив на апеляційну скаргу вважаючи доводи апеляційної скарги безпідставними, а рішення суду - законним і обґрунтованим. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Згідно вимог ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими (за умови дотримання відповідної процедури та наявності передбачених законом підстав) доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 25 березня 2008 року Між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції») та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір №1306/252/238, за яким Банк надає кредит в сумі 1502375 гривень на строк до 24 березня 2028 року зі сплатою відсотків 18% річних, на придбання нерухомого майна, а саме: земельної ділянки загальною площею 0,0846 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та житловий будинок загальною площею 268,7 кв.м., що розташований на даній земельній ділянці.

В цей же день між Акціонерним комерційним банком «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (після зміни найменування - Публічне акціонерне товариство «Чорноморський банк розвитку та реконструкції») (за текстом -Іпотекодержатель) та ОСОБА_1 (за текстом - Іпотекодатель) був укладений Договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В. за реєстровим №1173.

За змістом п.1.1. Договору іпотеки, сторони уклали цей договір з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у Іпотекодавця за укладеним із Іпотекодержателем Кредитним договором №1306/252/238 від 25 березня 2008 року та можливих додаткових угод до нього та цим договором нерухоме майно яким є домоволодіння, що складається житлового будинку (літ.А-І), колодязя (літ.Б) та каналізаційної ями (літ.Г), розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 268,7 кв.м., домоволодіння розташоване на земельній ділянці, наданої для будівництва та обслуговування жилого будинку площею 0,846 га. У відповідності до даного договору Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Іпотекодавцем своїх зобов`язань за Кредитним договором отримати задоволення за рахунок Предмету іпотеки, заставленого на умовах, передбачених цим договором.

Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алешко І.В. на підставі ст.73 Закону України «Про нотаріат» у зв`язку з посвідченням договору іпотеки накладено заборону на відчуження на домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , та земельну ділянку, на якій він розташований 0,0846 га до припинення договору іпотеки, реєстровий №1174.

Постановою Правління Національного банку України від 02.09.2015 № 578 «Про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» прийнято рішення про ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (т.1 а.с.116).

Згідно з Рішенням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) від 03.09.2015 № 165 «Про початок процедури ліквідації Публічного акціонерного товариства «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» розпочато, а в подальшому відповідними Рішеннями виконавчої дирекції Фонду продовжено процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» .

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із необґрунтованості та недоведеності позовних вимог.

Свою незгоду з ухваленим рішенням апелянт насамперед обґрунтовував неврахуванням з його точки зору судом першої інстанції преюдиційних фактів, встановлених рішеннями суду, на які він посилався в своїй позовній заяві.

Колегія суддів апеляційного суду не може погодитись із таким доводами апелянта. При розгляді справи по суті суд першої інстанції надав вказаним твердженням позивача детальну оцінку, належним чином розглянувши та дослідивши їх, детально мотивував в оскаржуваному рішенні підстави їх відхилення.

З позицією суду першої інстанції з цього приводу погоджується і колегія суддів апеляційного суду. В тих судових рішеннях, на якій посилався позивач, питання укладення договору про відступлення права вимоги безпосередньо не було предметом розгляду, відтак суд не робив і не міг робити висновки стосовного даного питання. При цьому відповідно до п. 7 ст. 82 ЦПК України оцінка, надана судом певним обставам при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду при вирішенні іншої справи.

Преюдиційність мають лише обставини, прямо встановлені рішенням суду в цивільній, господарській чи адміністративній справі. Приюдиційне значення такі обставини (ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України) мають лише по відношенню до особи, яка брала участь у тій справі, де були встановлені такі обставини. Особа, яка участі в такій справі не брала, може заперечити та спростувати такі обставини в загальному порядку, що і було зроблено в даній справі банком як особою, яка не брала участі у розгляді справ, на які посилався позивач.

У відповідності до положень ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Серед іншого ПАТ «ЧОРНОМОРСЬКИЙ БАНК РОЗВИТКУ ТА РЕКОНСТРУКЦІЇ» поставив під сумнів саме снування документів, на які посилався позивач, і копії яких ним було долучено до позовної заяви. Саме недоведення позивачем належності таких копій і відповідності їх оригіналам, відтак і самого факту існування таких оригіналів, і було насамперед підставою для відмови в задоволенні позову. З цим в повній мірі погоджується й колегія суддів апеляційного суду.

Окремо колегія звертає увагу також і на те, що в якості предмету позову позивачем була заявлена недійсність договору іпотеки. Як на підставу такої недійсності позивач посилався на положення ч. 1 ст. 215 ЦК України. В той же час заявлена підстава недійсності правочину передбачає недодержання вимог закону саме в момент вчинення правочину, а не порушення норм та правил, які сторони такого правочину могли здійснити в подальшому, вже після укладення договору.

Позивач обґрунтовує недійсність укладеного 25.03.2008 року правочину обставинами, які за його твердженнями мали місце 17.06.2014 року, тобто більше ніж через шість років після укладення оскаржуваного правочину, що виключає можливість застосування в даному випадку правової конструкції визнання недійсним правочину на підставі положень ст. 215 ЦК України.

Не зміг навести правових підстав для визнання оскаржуваного договору саме недійсним й представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи викладене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам, вірно послався на закон, що регулює спірні правовідносини, відтак дійшов законної та обґрунтованої позиції при вирішенні справи. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження при розгляді справи апеляційним судом. За таких умов підстави для скасування чи зміни оскаржуваного рішення відсутні.

Керуючись ст.ст. 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 16 липня 2021 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді Т.О. Писана

К.П. Приходько