Постанова

від 13.06.2022 по справі 760/29364/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №760/29364/2018 Головуючий у І інстанції - Кушнір С.І.

апеляційне провадження №22-ц/824/1605/2022 Доповідач у ІІ інстанції - Приходько К.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2022 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача Приходька К.П.,

суддів Писаної Т.О., Журби С.О.,

за участю секретаря Немудрої Ю.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу та рішення засідання правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник»,

встановив:

В листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до Солом`янського районного суду м. Києва із позовом до ГБК «Авіаробітник» про визнання недійсним протоколу та рішення засідання правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», мотивуючи свої вимоги тим, що з 1993 року її батько ОСОБА_3 був членом ГБК «Авіаробітник», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66.

На правах членства в кооперативі та виплатою пайових внесків йому на праві власності відповідно до ЗУ «Про власність» належали гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Протягом багатьох років ОСОБА_3 підтримував дружні стосунки з ОСОБА_2 та надавав йому в оренду належний йому гаражний бокс № НОМЕР_1 , в якому ОСОБА_2 здійснював підприємницьку діяльність по наданню послуг з ремонту автомобілів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 батько позивачки, ОСОБА_3 помер.

Після смерті батька, 25 березня 2016 року, позивач звернулася до ГБК «Авіаробітник» з заявою про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на своє ім`я, оскільки є рідною донькою померлого, його спадкоємицею і оскільки інші родичі на членство в ГБК і гаражні бокси не претендували.

3 урахуванням прохання ОСОБА_2 та того, що він при житті її батька на підставі домовленості з останнім користувався гаражним боксом № НОМЕР_1 , 26 березня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір оренди нежитлового приміщення - гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 строком на три роки.

На момент подачі заяви про переоформлення на її ім`я гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та укладання договору оренди ОСОБА_1 не було відомо про те, що один із належних її батькові гаражних боксів під № НОМЕР_1 на підставі рішення правління ГБК «Авіаробітник» від 01 жовтня 2010 року був переданий в користування ОСОБА_2 з подальшою приватизацією і що процес приватизації розпочався.

Більш того, орендатор ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років своєчасно та в повному обсязі сплачував позивачу орендну плату відповідно до умов договору оренди від 26 березня 2016 року.

Якби на той час дійсно було вирішено питання про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , то останній не укладав би з нею Договір оренди гаражного боксу № НОМЕР_1 і не виплачував би їй орендну плату.

У зв`язку з вищевикладеним, у позивача є підозра, що протокол №8 від 01 жовтня 2016 року взагалі з`явився після смерті її батька.

Про те, що ОСОБА_2 став членом ГБК «Авіаробітник» та став власником гаражного боксу № НОМЕР_1 позивачу стало відомо випадково лише у вересні 2018 року.

З приводу з`ясування факту передачі боксу №95 у власність ОСОБА_2 , у вересні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Голови правління ГБК «Авіаробітник», де був підтверджений факт приватизації ОСОБА_2 гаражного боксу №95 та видана ксерокопія протоколу засідання правління кооперативу №8 від 01 жовтня 2010 року.

Враховуючи наведене, позивач вважає, що рішення засідання Правління ГБК «Авіаробітник», оформлене протоколом засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року про прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу та передачу в його користування гаражного боксу № НОМЕР_1 з подальшою приватизацією, прийняте в порушення вимог Статуту ГБК «Авіаробітник» та норм чинного законодавства.

Батько позивача ОСОБА_3 був членом ГБК «Авіаробітник», виплатив пайовий внесок за гаражні бокси і відповідно до ЗУ «Про власність», який діяв на момент сплати пайових внесків, гаражні бокси фактично перейшли у його власність і він дійсно міг ними розпоряджатися.

Однак, батько не говорив позивачу про те, що він один із гаражних боксів передав в користування ОСОБА_2 з подальшою його приватизацією ОСОБА_2 .

Позивачу було відомо, що батько здав ОСОБА_2 гаражний бокс в оренду.

Статутом ГБК «Авіаробітник» визначено вичерпний перелік повноважень правління (п. 3.8), зокрема, в компетенцію правління ГБК входить прийняття нових членів до ГБК, але з подальшим винесенням цього питання на загальні збори кооперативу, при цьому, питання про передачу гаражних боксів у користування від одного члена кооперативу до іншої особи, яка не є членом ГБК, не входить в компетенцію правління ГБК.

В порушення вимог закону, питання про прийняття в члени ГБК «Авіаробітник» ОСОБА_2 на загальних зборах не розглядалося і рішення правління ГБК, прийняте на засіданні правління ГБК згідно протоколу №8 від 01 жовтня 2010 року загальними зборами не затверджувалося.

Ніякої письмової заяви ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 у користування ОСОБА_2 з подальшою приватизацією станом на 01 жовтня 2010 року - на день засідання правління ГБК, не було.

Не було, також, і письмової заяви ОСОБА_2 про прийняття його в члени ГБК та передачу у його користування гаражного боксу № НОМЕР_1 .

Крім того, протокол №8 від 01 жовтня 2010 року засідання правління ГБК «Авіаробітник» підписаний головою ГБК Устенко О.Ю., який станом на 01 жовтня 2010 року не мав права підписувати, оскільки до виконання обов`язків голови правління ГБК «Авіаробітник» він приступив лише 05 жовтня 2010 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Таким чином, протокол №8 від 01 жовтня 2010 року засідання правління ГБК «Авіаробітник» підписаний неправомочною особою, а тому являється недійсним.

Відповідно і рішення, які були прийняті на засідання правління ГБК та зазначені в протоколі №8 від 01 жовтня 2010 року юридичної сили не мають.

Враховуючи викладені обставини, позивач просить визнати недійсним протокол засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року в повному обсязі; визнати недійсним рішення правління ГБК «Авіаробітник» від 01 жовтня 2010 року, оформлене протоколом засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року в частині задоволення прохання ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 в користування ОСОБА_2 з подальшою приватизацією та в частині прийняття ОСОБА_2 в члени ГБК «Авіаробітник» з подальшою оплатою пайового внеску в розмірі, встановленому загальними зборами членів ГБК «Авіаробітник».

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, посилаючись на те, що оскаржуване рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, без повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, посилалася на те, що дійсно нею не було надано квитанції про сплату пайового внеску ОСОБА_3 , оскільки вона не змогла її знайти в документах батька, а відповідач в особі Голови ГБК «Авіаробітник» відмовився надати їй будь-яку інформацію з цього приводу, але для суду надав довідку №1-04 від 19 серпня 2019 року про те, що ОСОБА_3 пайові внески за гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не сплачував.

При цьому, в довідці не зазначено на підставі яких бухгалтерських, чи інших реєстраційних документів була видана довідка.

Вважає, що надана довідка не відповідає дійсності, містить неправдиву інформацію.

11 квітня 2019 року вона заявляла клопотання про надання відповідачем квитанції про сплату пайових внесків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , або належним чином завірені бухгалтерські документи, на підставі яких були прийняті та зараховані на рахунок кооперативу пайові внески вказаними особами.

Клопотання судом було задоволено, однак відповідачем виконано не було.

Незважаючи на відсутність квитанцій про сплату пайового внеску ОСОБА_3 , сплата ним пайового внеску підтверджується наступним.

ОСОБА_3 був членом ГБК «Авіаробітник» з травня 1993 року.

Ця обставина підтверджується довідкою ГБК «Авіаробітник» №8-14 від 24 вересня 2018 року.

Відповідно до п.2.2 Статуту ГБК «Авіаробітник» - «індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягни 16-річного віку, які при придбанні гаражного боксу в ГБК та вступу в члени ГБК зробили внесок в кооператив...»

Відповідно до п.2.5 Статуту, член ГБК зобов`язаний вносити у встановлені строки відповідний пайовий внесок на будівництво гаражів та їх обслуговування.

Відповідно до п.2.6 член ГБК може бути виключений із складу ГБК, якщо він не виконує положення діючого Статуту, або своїми діями перешкоджає досягненню поставленої ГБК мети.

Таким чином, виходячи із вказаних положень Статуту ГБК «Авіаробітник», ОСОБА_3 не був би прийнятий в члени ГБК «Авіаробітник», якби він не сплатив встановленої правлінням ГБК суми внеску та не залишався бути членом ГБК до своєї смерті.

На думку апелянта, якщо б ОСОБА_3 не вніс пайовий внесок, встановлений правлінням кооперативу і в подальшому не вносив би необхідні платежі на будівництво гаражів та їх обслуговування, то відповідно до п.2.6 його б давно виключили із складу ГБК.

В даному випадку ОСОБА_3 був членом ГБК 23 роки і за цей час йому дозволили добудувати гаражний бокс № НОМЕР_2 і він залишався членом кооперативу до своєї смерті в 2016 році.

Оскільки ОСОБА_3 не був виключений із членів ГБК «Авіаробітник» і таке питання ніколи не піднімалося, то вищевказане якраз і підтверджує той факт, що ОСОБА_3 вніс пайовий внесок за передані йому в користування бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Крім того, той факт, що ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок та сплачував подальші необхідні платежі підтверджується тим, що після його смерті, при прийнятті апелянта в члени ГБК «Авіаробітник», її було прийнято в члени ГБК без вступного внеску.

Ця обставина підтверджується протоколом засідання правління ГБК «Авіаробітник» №9 від 24 вересня 2018 року з повісткою дня: «прийом в члени кооперативу ОСОБА_1 ».

Якщо б ОСОБА_3 не сплачував пайовий внесок, то її б від сплати пайового внеску не звільнили.

Відповідно до умов Статуту ГБК, особа, яка вступає в члени кооперативу зобов`язана сплатити пайовий внесок.

Оскільки пайовий внесок, який був внесений ОСОБА_3 залишався в кооперативі, то це й було основною підставою для звільнення апелянта від сплати пайового внеску.

Інших підстав для звільнення від сплати пайового внеску не було.

Тому цей факт достовірно підтверджує сплату пайового внеску ОСОБА_3 .

Той факт, що надана відповідачем довідка від 19 серпня 2019 року №1-04 містить неправдиву інформацію свідчить те, що відповідачем і раніше при видачі членам кооперативу документів допускалися розбіжності, протиріччя.

Так, в матеріалах справи є дві копії членської книжки на ім`я ОСОБА_2 наданих позивачкою та третьою особою ОСОБА_2 , в яких містяться протиріччя з приводу дати сплати пайового внеску ОСОБА_2 , а саме: з наданої позивачем копії членської книжки, яку вона отримала безпосередньо від Голови кооперативу, значиться дата 20.11.11, а з копії яку надав ОСОБА_2 - 20.11.10. Різниця становить рік.

Звертає увагу, що членська книжка видається одна в єдиному екземплярі і відповідно дата сплати пайового внеску повинна бути одна.

З урахуванням вказаних різних років, можна стверджувати про недостовірність інформації зазначеної в членській книжці на ім`я ОСОБА_2 та фальсифікацію документів і фактів.

Крім того, звертає увагу на те, що ОСОБА_2 на неодноразові її клопотання та вимогу суду так і не був наданий оригінал квитанції про сплату ним пайового внеску.

Позивач підозрює, що ніякої сплати пайового внеску ОСОБА_2 ні в 2010, ні в 2011 роках не було.

Однак суд не звернув на це увагу і не зазначив в рішенні причину по якій він не взяв до уваги факт зазначення в членських книжках, виданих на ім`я ОСОБА_2 , різних років сплати пайового внеску.

Крім цього, з протоколу №8 від 01 жовтня 2010 року засідання правління вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до правління з проханням передати бокс ОСОБА_4 з подальшою приватизацією, але письмової заяви правлінню не подавав.

Цю обставину не заперечував і відповідач.

Однак суд залишив поза увагою той факт, що письмової заяви ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 у користування ОСОБА_2 з подальшою приватизацією станом на 01 жовтня 2010 року (на день засідання правління ГБК) не було.

Не було підпису ОСОБА_3 і на протоколі №8 від 01 жовтня 2010 року, про те що він був присутній на засіданні 01 жовтня 2010 року.

ОСОБА_5 був членом ГБК з 1993 року.

При прийомі в кооператив ним було внесено пайовий внесок (інакше його б не прийняли в члени ГБК, або ж виключили із членів ГБК за несплату пайового внеску) і відповідно до ст. 15 ЗУ «Про власність» він фактично набув право власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 . а також набув права розпорядження гаражними боксами.

Тому, при вирішенні питання передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 з подальшою приватизацією необхідна була його офіційна письмова заява.

Відсутність заяви, а також відсутність рішення правління відносно повернення пайового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 також свідчить про фальсифікацію фактів, а саме про складання протоколу заднім числом.

Не звернув суд увагу і на те, що приватизація ОСОБА_6 боксу №95 чомусь почалася лише в березні 2016 року після смерті ОСОБА_3 , а не в 2010 році після проведення засідання правління ГБК та складання протоколу №8.

Крім того, суд не звернув увагу на те, що при наявності протоколу №8 про передачу гаражного боксу ОСОБА_7 , останній після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заключає з ОСОБА_1 . Договір оренди гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 і сплачує останній орендну плату.

Вважає, що якщо б дійсно ще в 2010 році було вирішено питання про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , то останній не укладав би з нею в 2016 році Договір оренди гаражного боксу № НОМЕР_1 і не виплачував би їй орендну плату, не узгоджував би з нею модель та ціну нового автомобільного підйомника, не розписував би витрати по заміні обладнання.

Більш того, в 2016 році позивач зверталася до ГБК «Авіаробітник» із заявою про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на своє ім`я у зв`язку зі смертю батька і Голова правління наклав резолюцію про переоформлення на її ім`я гаражних боксів.

При цьому, він не повідомив позивача про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 ще в 2010 році переданий ОСОБА_2 .

В подальшому, в 2018 році позивач згідно рекомендації голови правління кооперативу подала нову заяву про прийняття її в члени.

Зазначає, що на момент подачі позову до суду, протоколу загальних зборів ГБК «Авіаробітник» про затвердження рішення протоколу №8 від 01 жовтня 2010 року не було.

Однак 19 серпня 2019 року відповідач надав суду копію протоколу загальних зборів №1 від 19 березня 2019 року, яким ОСОБА_2 було прийнято в члени ГБК.

Наведене свідчить про те, що фактично ніякої передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 в 2010 році не було, а є підтасовка фактів.

Також вважає, що суд допустив помилку, не звернувши увагу на те, що протокол засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року підписаний Головою ГБУ ОСОБА_8 , який станом на 01 жовтня 2010 року не мав права підписувати, оскільки до виконання обов`язків голови правління ГБК «Авіаробітник» він приступив лише 05 жовтня 2010 року, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи та протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» б/н від 05 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що саме 05 жовтня 2010 року було звільнено попереднього голову правління кооперативу ОСОБА_9 у зв`язку зі смертю та обрано нового голову - ОСОБА_8 та листом Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06 березня 2019 року №108-2937, з якого вбачається, що ОСОБА_8 був обраний на посаду голови правління 05 жовтня 2010 року.

Залишаючи поза увагою вказані обставини, суд в рішенні посилається на те, що протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» №3 від 29 травня 2008 року ОСОБА_8 було обрано в.о. голови правління з 29 травня 2008 року і згідно наказу від 29 травня 2008 року ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків голови.

Якщо ОСОБА_8 з 2008 року виконував обов`язки голови правління і продовжував їх виконувати станом на 01 жовтня 2010 року, то в такому випадку він повинен був і підписувати протокол як виконуючий обов`язки голови правління кооперативу, а не як Голова правління.

Таким чином ОСОБА_8 привласнив собі повноваження Голови правління кооперативу.

Просила, скасувати рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким її позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

На апеляційну скаргу, ГБК «Авіаробітник» подав відзив, обґрунтовуючи його тим, що Статут ГБК «Авіаробітник» прийнято Загальними зборами 26 жовтня 1998 року.

Відповідно до п.1.1 Статуту, ГБК «Авіаробітник» є правонаступником споживчого товариства ГБК «Авіаробітник».

Згідно з п.2.2 Статуту, індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку і мають в своїй приватній власності автомобіль.

Відповідно п.2.5 Статуту, член ГБК зобов`язаний не мати більше одного гаражного боксу у ГБК та використовувати його за призначенням.

Пунктом 3.4 Статуту визначено, що до компетенції зборів ГБК, зокрема, належить прийняття нових членів та виключення членів з Кооперативу.

Відповідно до довідки №8-14 від 24 вересня 2018 року виданою Головою Правління ГБК «Авіаробітник», ОСОБА_3 був членом кооперативу з травня 1993 року.

Відповідно до довідки від 19 вересня 2019 року №1-04 ГБК «Авіаробітник», ОСОБА_3 вступний пайовий внесок за гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не сплачував.

Питання членства в Кооперативі ОСОБА_3 жодним чином не підтверджує сплату ним пайового внеску.

Так само як відповідачем підтверджується те, що ОСОБА_3 був членом кооперативу, так само і вказано про те, що пайовий внесок ним не сплачувався.

Доказів придбання ОСОБА_3 гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 позивачем не надано.

На момент прийняття ОСОБА_3 в члени кооперативу, законодавство не передбачало автоматичного переходу члену кооперативу майна у власність, яке йому надавалося у користування.

Крім того, позивачем не надано доказів того, що ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок після вступу в члени кооперативу.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 пайового внеску не сплачував, відповідно до складу спадщини не ввійшов гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Авіаробітник», а тому, до позивачки не перейшло в порядку спадкування право на гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Авіаробітник».

Зазначає також те, що до 2010 року у ОСОБА_3 в користуванні перебувало два гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Відповідно до п.п.2.5 Статуту ГБК «Авіаробітник», член Кооперативу зобов`язаний не мати більше одного гаражного боксу у ГБК.

Оскільки Статутом ГБК «Авіаробітник» одному члену Кооперативу забороняється мати більше одного гаражного боксу, ОСОБА_3 звернувся до Правління Кооперативу з проханням про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

30 вересня 2010 року ОСОБА_10 звернувся до правління ГБК «Авіаробітник» з заявою про прийняття його до членів Кооперативу.

Рішенням засідання правління ГБК «Авіаробітник», оформлене Протоколом №8 від 01 жовтня 2010 року було вирішено задовольнити прохання ОСОБА_3 про передачу в користування ОСОБА_7 гаражного боксу № НОМЕР_1 , а також прийняти останнього до членів ГБК «Авіаробітник» з наступною сплатою вступного пайового внеску.

Протоколом №1 Загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 19 березня 2011 року, вирішено прийняти ОСОБА_11 в члени Кооперативу.

Відповідно до Протоколу №4 Загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 26 липня 2008 року, розмір обов`язкового пайового вступного внеску становить 1500 грн.

Відповідно до довідки ГБК «Авіаробітник» від 25 лютого 2019 року, ОСОБА_10 20 листопада 2010 року сплатив пайовий внесок в сумі 1500 грн., та в період з 01 жовтня 2010 року по 25 лютого 2019 року сплачував членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 з 01 жовтня 2010 року вже сплачував ОСОБА_10 .

Крім того, ОСОБА_3 після 01 жовтня 2010 року жодного разу не вніс членського внеску за гараж № НОМЕР_1 , що додатково вказує на те, що саме він був ініціатором передачі даного боксу ОСОБА_7 .

Враховуючи те, що у ОСОБА_3 з 01 жовтня 2010 року не було права на користування гаражним боксом № НОМЕР_1 , оскільки вказаний гаражний бокс був переданий ОСОБА_7 , відповідно до складу спадщини він не ввійшов.

Крім того, у разі якщо ОСОБА_3 вважав би, що його право було порушено рішенням Правління Кооперативу від 01 жовтня 2010 року, то він мав право звернутись до суду з метою його оскарження.

Також, з Довідки від 30 березня 2016 року №85 ГБК «Авіаробітник», яка видана ОСОБА_7 вбачається те, що він дійсно є членом гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», є власником гаражу № НОМЕР_1 , площею 20,2 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Гаражний бокс побудований господарчим способом та введений в експлуатацію 1991 року. Вказаний бокс не проданий, під забороною чи арештом не знаходиться. Сума пайового внеску виплачена в повному обсязі.

Звертає увагу також на те, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

26 березня 2016 року позивачка подала до Правління ГБК «Авіаробітник» заяву про переоформлення гаражного боксу № НОМЕР_1 на ОСОБА_11 , у зв`язку з передачею права користування.

06 вересня 2018 року позивачка подала заяву до Правління ГБК «Авіаробітник» про прийняття її до членів кооперативу, оскільки вона є користувачем гаражного боксу № НОМЕР_2 .

Рішенням Правління від 24 вересня 2018 року заяву позивачки було розглянуто та прийнято її до членів ГБК без вступного внеску, оскільки вона є спадкоємицею користувача гаражного боксу № НОМЕР_2 та має в користуванні транспортний засіб.

Протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 15 грудня 2018 року скасовано рішення Правління від 24 вересня 2018 року про прийняття позивачки до членів ГБК, оскільки вона не надала підтвердження, що має у своїй власності транспортний засіб.

Окрім всього, доводи апелянта в тій частині, що ОСОБА_10 сплатив пайовий внесок не 20 листопада 2010 року, як зазначено в довідці Кооперативу, а 20 листопада 2011 року, як зазначено в членській книжці, копію якої долучила до позовної заяви позивачка не відповідають дійсності та матеріалам справи.

В членській книжці ОСОБА_11 та довідці ГБК «Авіаробітник» зазначена дата - 20 листопада 2010 року, а тому доводи апелянта є необґрунтованими та такими, які вводять в оману суд.

ОСОБА_10 сплачував членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 від свого імені з 01 жовтня 2010 року. Якщо б він не був членом Кооперативу, то на його ім`я не зараховували платежі.

Крім того, у випадку якщо б ОСОБА_12 , був не згоден з тим, що користувачем боксу є ОСОБА_6 , і що він бажав би самостійно сплачувати членські внески за бокс №95, він мав право оскаржити протокол від 01 жовтня 2010 року та сплачувати членські внески за вказаний бокс.

Проте, таких дій ОСОБА_3 вчинено не було, що свідчить про його обізнаність, погодження з даними обставинами.

Також, доводи апелянта в тій частині, що письмової заяви ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_7 , не було та що в протоколі засідання правління не зазначено про повернення ОСОБА_3 пайового внеску є безпідставними, виходячи з того, що відповідно до рішення Правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року ОСОБА_3 звернувся з проханням передати бокс №95 ОСОБА_7 в користування, з подальшою приватизацією.

Питання передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 вирішувалось Правлінням Кооперативу за ініціативи ОСОБА_3 .

Щодо питання не повернення ОСОБА_3 пайового внеску, то згідно відповіді Кооперативу, пайового внеску ОСОБА_3 не сплачував, отже він не повинен був повертатись ОСОБА_3 при передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 в користування ОСОБА_11 .

Щодо доводів апелянта в тій частині, що ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок за гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , тому відповідно до ЗУ «Про власність», на момент сплати пайових внесків, гаражні бокси перейшли у його власність і він міг розпоряджатися ними, зазначив наступне.

Відповідно до п.п.2.5 Статуту ГБК «Авіаробітник», член Кооперативу зобов`язаний не мати більше одного гаражного боксу у ГБК.

Враховуючи вище наведене, ОСОБА_3 звернувся до Правління Кооперативу з проханням передати гаражний бокс № НОМЕР_1 ОСОБА_7 з подальшою його приватизацією.

По даному питанню Правлінням Кооперативу було прийнято рішення, яке оформлено протоколом №8 від 01 жовтня 2010 року, та було вирішено прохання ОСОБА_13 , ОСОБА_2 було прийнято в члени Кооперативу, передано гаражний бокс № НОМЕР_1 та зобов`язано сплатити пайовий внесок у розмірі встановленому загальними зборами членів Кооперативу.

На виконання даного Протоколу, 20 листопада 2010 року ОСОБА_6 було сплачено пайовий внесок у розмірі 1500 грн., йому було видано членську книжку, він до цього часу сплачує членські внески до Кооперативу.

Отже, ОСОБА_3 , враховуючи вищенаведене, не міг мати у користуванні два гаражних бокси, оскільки це прямо заборонено Статутом Кооперативу.

Водночас, бокс № НОМЕР_1 на його прохання був переданий ОСОБА_7 , а тому здавати його в оренду підстав у ОСОБА_3 не було, що спростовує твердження позивачки.

Позивачка не надала жодного доказу того, що член Кооперативу ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок за гаражний бокс № НОМЕР_1 в ГБК «Авіаробітник».

Водночас, в матеріалах справи міститься відповідь на Адвокатський Запит від 22 лютого 209 року №25, ГБК «Авіаробітник» надало відповідь, що членом ГБК ОСОБА_3 пайовий внесок (пай) за гаражний бокс № НОМЕР_1 не сплачувався.

Враховуючи, що ОСОБА_3 , як член Кооперативу, не сплачував пайового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 , тому він не набув права на вказане майно та лише користувався ним, до передачі ОСОБА_7

ОСОБА_10 сплатив пайовий внесок за гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Отже, жодних прав та інтересів ОСОБА_3 рішенням Правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року при прийнятті ОСОБА_11 в члени Кооперативу та передачу в його користування гаражного боксу № НОМЕР_1 , порушено не було.

Враховуючи те, що факту порушень прав ОСОБА_3 не має, отже відсутні підстави для задоволення позову.

Щодо доводів апелянта в частині укладення Договору оренди нежитлового приміщення - гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 від 26 березня 2016 року між позивачкою та ОСОБА_6 зазначив наступне.

При укладенні вказаного договору було допущено описку, оскільки у позивача не було прав для передачі у користування ОСОБА_7 гаражного боксу НОМЕР_1 .

Вказаний факт підтверджується заявою позивача, в якому вона зазначає про те, що вона є користувачем гаражного боксу № НОМЕР_2 і просить згідно Договору оренди звільнити гаражний бокс № НОМЕР_2 .

Наведене вказує на те, що позивач усвідомлювала ту обставину, що вона не передавала у користування ОСОБА_7 гаражний бокс № НОМЕР_1 , оскільки прав на нього у неї не має.

Умовами договору оренди нежитлового приміщення оренда плата за користування гаражним боксом передбачена не була.

Доводи апелянта в тій частині, що на момент подання нею заяви про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 їй не було відомо про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_7 на підставі рішення Правління ГБК від 01 жовтня 2010 року не відповідають дійсним обставинам справи.

ГБК «Авіаробітник» на Адвокатський Запит було надано дві копії заяви позивачки, які подавалися до Кооперативу:

- в Заяві від 25 березня 2016 року позивачка просила переоформити гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на її ім`я;

- в Заяві від 26 березня 2016 року позивачка повідомляла, що у зв`язку із передачею прав користування просить переоформити на ОСОБА_11 гаражний бокс № НОМЕР_1 . Голова Кооперативу поставив резолюцію на вказану заяву, зазначивши, що цей гаражний бокс перебуває у користуванні ОСОБА_11 з 01 жовтня 2010 року, згідно рішення Правління від 01 жовтня 2010 року протокол №8.

Отже, позивачці на момент подачі заяв від 25 березня 2016 року та 26 березня 2016 року було відомо про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 , переоформлений на ОСОБА_11 .

Вище наведені обставини також спростовують той факт, що позивачу тільки у вересні 2018 року стало відомо про те, що ОСОБА_10 став членом Кооперативу та власником гаражного боксу № НОМЕР_1 .

До Кооперативу також подавала заяви ОСОБА_14 , яка також є спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 .

Вказана обставина вказує на недобросовісність позивача, введенням в оману ГБК «Авіаробітник» в користуванні своїми правами, надання неправдивої інформації відносно того, що інших спадкоємців, які б бажали вступити в члени Кооперативу немає.

Доводи апелянта в тій частині, що станом на 01 жовтня 2010 року голова правління Кооперативу не мав права підписувати протокол засідання Правління, оскільки він приступив до виконання обов`язків лише 05 жовтня 2010 року є безпідставними та необґрунтованими.

Зазначає, що голова Кооперативу ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

До обрання головою Правління Кооперативу 05 жовтня 2010 року Кооператив повинен був здійснювати господарську діяльність, тому зборами Членів Кооперативу обирались особи на яких покладалось виконання обов`язків голови Правління Кооперативу.

Вносити до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомості по призначення (обрання) виконуючого обов`язки голови Правління Кооперативу не вимагається.

Зокрема, на ОСОБА_8 виконання обов`язків голови Правління Кооперативу було покладено згідно протоколу №3 звітно-виборчих зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 29 травня 2008 року.

На підставі вказаного протоколу зборів, ОСОБА_8 здійснювалася господарська діяльність Кооперативу, подавались відповідні звіти до контролюючих органів.

Витяг з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичних осіб, на який посилається позивач, не підтверджує ту обставину, що голова Правління приступив до виконання своїх обов`язків 05 жовтня 2010 року.

Відповідно до положень ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» до 2010 року не було становлено термінів, строків та обов`язку для юридичних осіб щодо подання ними відомостей про зміну керівника юридичної особи для внесення їх до Єдиного державного реєстру.

ОСОБА_8 при підписанні протоколу зборів Правління 01 жовтня 2010 року діяв правомірно, відповідно до положень Статуту.

Просив, апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року залишити без змін.

Також, відзив на апеляційну скаргу подав і ОСОБА_2 , зазначивши, що твердження та обставини, які наведені у скарзі є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.

Зазначив, що жодних доказів того, що її батько ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок позивачем подано не було.

В матеріалах справи щодо даної обставини наводяться лише її міркування.

При цьому, апелянт підтверджує, що квитанції про сплату вступного пайового внеску ОСОБА_3 в документах батька і відповідно в неї не має.

Водночас, на адвокатський запит від 22 лютого 2019 року №25 ГБК «Авіаробітник» надав відповідь про те, що членом ГБК ОСОБА_3 пайовий внесок (пай) за гаражний бокс № НОМЕР_1 не сплачувався, що вказує на те, що такої квитанції про сплату вступного пайового внеску у ОСОБА_3 не було.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 , як член Кооперативу, не сплачував пайового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 , тому він не набув права власності на вказане майно, і лише користувався ним, до передачі ОСОБА_7 , який сплатив за нього пайовий внесок.

Безпідставним є твердження апелянта про те, що положення п.2.2,2.5,2.6 Статуту ГБК підтверджують сплату ОСОБА_3 пайового внеску.

Пункт 2.2 Статуту зазначає про те, що «Індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягли 18 річного віку і мають в своїй приватній власності автомобіль».

Пунктом 2.5 Статуту передбачено, що «член ГБК зобов`язаний вносити в установлені строки відповідний пайовий внесок на будівництво гаражів та їх обслуговування, не мати більше одного гаражного приміщення v ГБК».

Отже, ці пункти ніяким чином не доводять сплату ОСОБА_3 пайового внеску.

Крім того, як видно з положень Статуту, чіткого строку внесення пайового внеску членам ГБК не встановлено, а також не передбачено, що не сплата пайового внеску, є підставою не прийняття в члени Кооперативу ГБК, оскільки сплата вступного пайового внеску це наступні дії особи після прийняття її в члени Кооперативу.

Кооператив має право виключити члена Кооперативу за не виконання положень Статуту (п.2.6 Статуту).

Це свідчить про те, що виключення з членів Кооперативу є правом Кооперативу, а не обов`язком, а тому, твердження апелянта про те, що « ОСОБА_3 не був би прийнятий в члени Кооперативу, якби не сплатив би встановленої суми внеску» та «якби ОСОБА_3 не вніс пайовий внесок його б виключили з складу ГБК» є лише судженнями і міркуваннями апелянта, які не ґрунтуються на належних доказах.

З огляду на наведене, вважає, що позивач фактично намагається заволодіти гаражним боксом, який з 2010 року не знаходився в користуванні ОСОБА_3 та позивачу ніколи не належав.

Апелянт безпідставно вказує на те, що підтвердженням сплати її батьком пайового внеску є те, що 24 вересня 2018 року її було прийнято в члени Кооперативу без вступного внеску.

Зазначає, що 24 вересня 2018 року Правління ГБК прийняло рішення про прийняття апелянта в члени кооперативу, проте апелянт замовчує про той факт, що її прийняття відбувалося як члена Кооперативу - користувача одного гаражного боксу - № НОМЕР_2 , а не №95.

Також є надуманим твердження апелянта про те, що ОСОБА_10 після вступу в члени Кооперативу не сплатив пайовий внесок в ГБК «Авіаробітник».

До матеріалів справи було надано докази сплати ОСОБА_6 вступного пайового внеску у розмірі визначеному загальними зборами Кооперативу, це підтверджується і довідкою Кооперативу, і членською книжкою.

Також, ОСОБА_10 сплачував членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 від свого імені з 01 жовтня 2010 року. У разі якби він не був членом Кооперативу, то на його ім`я не зараховували б платежі.

Крім того, у випадку якби ОСОБА_3 , не передавав ОСОБА_7 гаражний бокс № НОМЕР_1 і був не згоден з тим, що користувачем боксу є ОСОБА_10 , він міг самостійно сплачувати членські внески за бокс №95.

Однак, ОСОБА_3 з 01 жовтня 2010 року не сплачував членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 , а сплачував тільки за гаражний бокс № НОМЕР_2 , що спростовує твердження апелянта про те, що останній не передавав гаражний бокс № НОМЕР_1 ОСОБА_7 .

Зазначив також, що не відповідає дійсності твердження апелянта про те, що на момент подання нею заяви про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 їй не було відомо про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 був переданий ОСОБА_7 на підставі рішення Правління ГБК від 01 жовтня 2010 року.

Відповідачем на адвокатський запит було надано копії заяв позивача, які нею подавались до Кооперативу.

Зокрема, позивач подала Кооперативу наступні дві заяви: від 25 березня 2016 року, в якій вона просила переоформити гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на її ім`я, та від 26 березня 2016 року, в якій вона повідомляла, що у зв`язку з передачею прав користування просить переоформити на ОСОБА_11 гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Голова Кооперативу наклав резолюцію на вказану заяву, зазначивши про те, що цей гаражний бокс перебуває у користуванні ОСОБА_11 з 01 жовтня 2010 р., згідно рішення Правління від 01 жовтня 2010 року протокол №8.

Отже, позивачу на момент подачі заяв 25 березня 2016 року та 26 березня 2016 року було відомо про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 , переоформлений на ОСОБА_11 .

Вищенаведені обставини також спростовують той факт, що позивачу тільки у вересні 2018 року стало відомо про те, що ОСОБА_10 став членом Кооперативу та власником гаражного боксу № НОМЕР_1 .

Також зазначив, що до Кооперативу подавала заяви ОСОБА_14 , яка також є спадкоємцем після померлого ОСОБА_3 . Вказана обставина вказує на недобросовісність позивача в користуванні своїми правами, надання неправдивої інформації відносно того, що інших спадкоємців, які бажали б вступити в члени Кооперативу, не має.

Судом було зроблено правильний висновок щодо правомочності підписання протоколу правління Кооперативу від 01 жовтня 2010 року виконуючим обов`язків голови правління ГБК «Авіаробітник» Устенко О.Ю.

Зазначив, що головою Правління Кооперативу до 25 квітня 2006 року був ОСОБА_9 , повноваження якого припинились у зв`язку зі смертю.

Після нього, обов`язки голови Правління було покладено на ОСОБА_15 , повноваження якого було припинено 28 травня 2008 року за власним бажанням.

На ОСОБА_8 обов`язки голови Кооперативу було покладено з 29 травня 2008 pоку, згідно рішення прийнятого на звітно-виборчих зборах членів ГБК «Авіаробітник» 29 травня 2018 pоку, оформленого протоколом №3.

ОСОБА_8 , як голова Кооперативу, приступив до виконання своїх обов`язків 29 травня 2008 pоку, що підтверджується копією наказу по Кооперативу.

Те, що ОСОБА_8 виконував обов`язки голови Кооперативу з 2008 року також підтверджується копією чекової книжки Кооперативу про отримання готівки з банку, копіями платіжних доручень, про проведення оплат за Кооператив з підписом ОСОБА_8 , як керівника.

Ці докази є в матеріалах справи.

Отже, ОСОБА_8 при підписанні протоколу зборів Правління 01 жовтня 2010 року діяв правомірно, відповідно до положень Статуту.

Звертає увагу на те, що рішення на засіданні Правління від 01 жовтня 2010 року приймалось з дотриманням вимог чинного законодавства, підписувалось повноважними особами, права та інтереси позивача не порушувались, відносно її прав та інтересів рішень не приймалось, до спадкового майна ні гаражний бокс № НОМЕР_1 , ні пай щодо цього гаражного боксу в Кооперативі не ввійшов, отже підстав для визнання недійсними прийнятих на засіданні Правління рішень не має.

Просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року залишити без змін.

На відзив ГБК «Авіаробітник» ОСОБА_1 надала відповідь, зазначивши, що вона не ставила питання про визнання за нею права власності на гаражні бокси в порядку спадкування і тому доводи відповідача в цій частині надумані, безпідставні і взагалі не можуть братися до уваги.

Звертає увагу на те, що ОСОБА_3 був членом ГБК «Авіаробітник» з травня 1993 року.

Ця обставина підтверджується довідкою ГБК «Авіаробітник» №8-14 від 24 вересня 2018 року.

Відповідно до п.2.2 Статуту ГБК «Авіаробітник», «індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягти 16-річного віку, які при придбанні гаражного боксу в ГБК та вступу в члени ГБК зробили внесок в кооператив...».

Відповідно до п.2.5 Статуту, член ГБК зобов`язаний вносити у встановлені строки відповідний пайовий внесок на будівництво гаражів та їх обслуговування.

Відповідно до п.2.6 Статуту, член ГБК може бути виключений із складу ГБК, якщо він не виконує положення діючого Статуту, або своїми діями перешкоджає досягненню поставленої ГБК мети.

Виходячи із вказаних положень Статуту ГБК, ОСОБА_3 не був би прийнятий в члени ГБК «Авіаробітник», якби він не сплатив встановленої правлінням ГБК суми внеску та не залишався бути членом ГБК до своєї смерті.

Оскільки ОСОБА_3 не був виключений із членів ГБК і таке питання ніколи не піднімалося, то вищевказане якраз і підтверджує той факт, що ОСОБА_3 вніс пайовий внесок за передані йому в користування бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 .

Крім того, той факт, що ОСОБА_3 сплатив пайовий внесок та сплачував подальші необхідні платежі підтверджується тим, що після смерті батька, при прийнятті ОСОБА_1 в члени ГБК «Авіаробітник», її було прийнято в члени ГБК без вступного внеску.

Ця обставина підтверджується протоколом засідання правління ГБК «Авіаробітник» №9 від 24 вересня 2018 року з повісткою дня: «прийом в члени кооператива ОСОБА_1 ».

Також зазначила, що в матеріалах справи є дві копії членської книжки на ім`я ОСОБА_2 наданих нею та третьою особою по справі, в яких містяться протиріччя з приводу дати сплати пайового внеску ОСОБА_2 , а саме:

- з наданої нею копії членської книжки, яку вона отримала безпосередньо від Голови кооперативу, значиться дата сплати пайового внеску 20 листопада 2011 року;

- з копії яку надав ОСОБА_2 - 20 листопада 2010 року.

Звертає увагу на те, що членська книжка видається одна в єдиному екземплярі і відповідно дата сплати пайового внеску повинна бути одна.

З урахуванням вказаних різних років, можна стверджувати про недостовірність інформації зазначеної в членській книжці на ім`я ОСОБА_2 , в якій дата сплати пайового внеску зазначена 20 листопада 2010 року та фальсифікацію фактів.

Зазначила також те, що з протоколу №8 від 01 жовтня 2010 року засідання правління вбачається, що ОСОБА_3 звернувся до правління з проханням передати гаражний бокс № НОМЕР_1 ОСОБА_2 з подальшою приватизацією, але письмової заяви правлінню не подавав. Цю обставину не заперечував і відповідач.

Наявність письмової заяви члена кооперативу про передачу гаражного боксу в користування іншої особи має суттєве значення, оскільки мова йде про передачу майна від однієї особи до іншої і волевиявлення такого важливого кроку повинно бути зафіксовано в письмовій формі.

Тому відсутність письмової заяви ОСОБА_16 про передачу гаражного боксу в користування ОСОБА_2 підтверджує той факт, що ніякого волевиявлення ОСОБА_16 передавати бокс не було і фактично ніякої передачі боксу в 2010 році не було.

ОСОБА_5 був членом ГБК з 1993 року.

При прийомі в кооператив ним було внесено пайовий внесок і відповідно до ст. 15 ЗУ «Про власність» він фактично набув право власності на гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , а також набув права розпорядження гаражними боксами.

Тому при вирішенні питання передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 з подальшою приватизацією необхідна була його офіційна письмова заява.

Суд першої інстанції не звернув увагу на те, що при наявності протоколу №8 про передачу гаражного боксу ОСОБА_7 , останній після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заключив з ОСОБА_1 . Договір оренди гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 і сплачує останній орендну плату.

В 2016 році ОСОБА_1 зверталась до ГБК «Авіаробітник» із заявою про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на своє ім`я у зв`язку зі смертю батька і Голова правління наклав резолюцію про переоформлення на її ім`я гаражних боксів.

При цьому, Голова правління не повідомив її про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 ще в 2010 році переданий ОСОБА_2 .

В подальшому, в 2018 році вона згідно рекомендації голови правління кооперативу подала нову заяву про прийняття її в члени кооперативу і знову ж її ніхто не повідомив про те, що гаражний бокс № НОМЕР_1 в 2010 році переданий ОСОБА_2 і що він уже знаходиться в його власності.

Зазначає, що посилання відповідача на те, що про наявність рішень правління ГБК про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було відомо ще в березні 2016 року не відповідають дійсності.

Про наявність оспорюваних рішень ГБК «Авіаробітник» їй стало відомо лише у вересні 2018 року.

На момент подачі заяви про переоформлення на її ім`я гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 та укладання договору оренди їй не було відомо про те, що один із належних її батькові гаражних боксів під № НОМЕР_1 на підставі рішення правління ГБК від 01 жовтня 2010 року був переданий в користування ОСОБА_2 з подальшою приватизацією і що процес приватизації розпочався.

Про це її не повідомив, ні Голова правління ГБК, ні бухгалтер, коли приймалась від неї заява про передачу їй в користування гаражних боксів, ні сам ОСОБА_10 .

Цей факт підтверджується копією її заяви від 25 березня 2016 pоку, на якій є резолюція голови правління про вирішення питання відповідно до Статуту ГБК та Договором оренди нежитлового приміщення від 26 березня 2016 року, укладеним між нею та ОСОБА_2 .

Більш того, орендатор ОСОБА_2 протягом 2016-2017 років своєчасно та в повному обсязі сплачував ОСОБА_1 орендну плату відповідно до умов Договору оренди від 26 березня 2016 року.

Про те, що ОСОБА_2 став членом ГБК «Авіаробітник» та став власником гаражного боксу № НОМЕР_1 їй стало відомо випадково лише у вересні 2018 року після закінчення терміну наданої нею відстрочки ОСОБА_2 щодо оплати орендної плати, яка була надана ОСОБА_2 за рахунок погашення вартості автомобільного підйомника у розмірі 1582 доларів США.

Щодо правомочності підпису Голови ГБК ОСОБА_8 на протоколі засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року, зазначила, що Протокол засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року підписаний Головою ГБК ОСОБА_8 , який станом на 01 жовтня 2010 року не мав права підписувати, оскільки до виконання обов`язків голови правління ГБК «Авіаробітник» він приступив лише 05 жовтня 2010 року.

Вищезазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи та протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» б/н від 05 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що саме 05 жовтня 2010 року було звільнено попереднього голову правління кооперативу ОСОБА_9 у зв`язку зі смертю та обрано нового голову - ОСОБА_8 , а також листом Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації від 06 березня 2019 року №108-2937, з якого вбачається, що ОСОБА_8 був обраний на посаду голови правління 05 жовтня 2010 року.

З урахуванням того, що суд першої інстанції залишив її доводи та докази поза увагою, змушена оскаржувати рішення суду в апеляційному порядку.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Статут ГБК «Авіаробітник» прийнято Загальними зборами 26 жовтня 1998 року.

Відповідно до пункту 1.1. Статуту, Гаражно-будівельний кооператив «Авіаробітник», далі «ГБК» є правонаступником споживчого товариства гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», індентифікаційни код № 24250227 зареєстрованого 23.01.97, за №5675 Залізничною районною держадміністрацією м. Києва.

Згідно з пунктом 2.2 Статуту, індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягли 18-річного віку і мають в своїй приватній власності автомобіль.

Відповідно пункту 2.5 Статуту, член ГБК зобов`язаний не мати більше одного гаражного боксу у ГБК та використовувати його за призначенням.

Пунктом 3.4. Статуту визначено, що до компетенції зборів ГБК, зокрема, належить прийняти нових членів та виключення членів з Кооперативу.

ОСОБА_3 є батьком позивачки, що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим бюро РАЦС Залізничного району серії НОМЕР_3 09.06.1972 та витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища, з якого вбачається, що до державної реєстрації шлюбу ОСОБА_1 мала прізвище « ОСОБА_17 ».

Відповідно довідки №8-14 від 24 вересня 2018 року виданою Головою Правління ГБК «Авіаробітник», ОСОБА_3 був членом кооперативу з травня 1993 року.

Відповідно до довідки від 19 вересня 2019 року №1-04 ГБК «Авіаробітник», ОСОБА_3 вступний пайовий внесок за гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 не сплачував.

30 вересня 2010 року ОСОБА_18 звернувся до правління ГБК «Авіаробітник» з заявою про прийняття його до членів Кооперативу.

Рішенням засідання правління ГБК «Авіаробітник», оформлене Протоколом №8 від 01 жовтня 2010 року вирішено задовольнити прохання ОСОБА_3 про передачу в користування ОСОБА_2 гаражного боксу № НОМЕР_1 , а також прийняти останнього до членів ГБК «Авіаробітник» з наступною сплатою вступного пайового внеску.

Протоколом № 1 Загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 19 березня 2011 року, вирішено прийняти ОСОБА_2 в члени Кооперативу.

Відповідно до Протоколу №4 Загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 26 липня 2008 року, розмір обов`язкового пайового вступного внеску становить 1500 грн.

Відповідно довідки ГБК «Авіаробітник» від 25 лютого 2019 року, ОСОБА_18 20 листопада 2010 року сплатив пайовий внесок в сумі 1500 грн., та в період з 01 жовтня 2010 року по 25 лютого 2019 року сплачував членські внески за гаражний бокс № НОМЕР_1 .

Згідно з витягу з журналів сплати членських внесків за період з 2012 року по 2015 рік ОСОБА_3 сплачував пайові внески за гаражний бокс № НОМЕР_2 , а ОСОБА_2 - за гаражний бокс № НОМЕР_1 .

ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданого 09 березня 2016 року Виконавчим комітетом Калитянської селищної ради Броварського району Київської області серії НОМЕР_4 .

26 березня 2016 року позивач подала до Правління ГБК «Авіаробітник» заяву про переоформлення гаражного боксу № НОМЕР_1 на ОСОБА_2 , у зв`язку з передачею права користування.

06 вересня 2018 року позивач подала заяву до Правління ГБК «Авіаробітник» про прийняття її до членів кооперативу, оскільки вона є користувачем гаражного боксу № НОМЕР_2 .

Рішенням Правління від 24 вересня 2018 року заяву позивачу було розглянуто та прийнято її до членів ГБК без вступного внеску, оскільки вона є спадкоємицею користувача гаражного боксу № НОМЕР_2 .

Протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 15 грудня 2018 року скасовано рішення Правління від 24 вересня 2018 року про прийняття ОСОБА_1 до членів ГБК, оскільки остання не надала підтвердження, що має у своїй власності автотранспортний засіб.

Судом першої інстанції також встановлено, що Головою Правління Кооперативу до 25 квітня 2006 року був ОСОБА_9 , повноваження якого припинились у зв`язку зі смертю.

Відповідно до протоколу зборів членів ГБК «Авіаробітник» №3 від 29 травня 2008 року звільнено ОСОБА_19 від виконання обов`язків в.о. голови правління та обрано ОСОБА_8 в.о. голови правління з 29 травня 2008 року, після чого, було видано Наказ від 29 травня 2008 року, згідно з яким ОСОБА_8 приступив до виконання обов`язків голови Правління Кооперативу з 29 травня 2008 року.

Згідно протоколу загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 05 жовтня 2010 року звільнено голову правління ОСОБА_9 та обрано голову правління кооперативу ОСОБА_8 .

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не є членом кооперативу, останньою не надано доказів про сплату членом кооперативу ОСОБА_3 пайового внеску за гаражний бокс № НОМЕР_1 , отже права позивача рішенням правління №8 від 01 жовтня 2010 року порушено не було.

З висновками суду першої інстанції, колегія суддів погодитись не може, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи, а також не узгоджуються з вимогами чинного законодавства з огляду на наступне.

Так, з матеріалів справи, колегією суддів достовірно встановлено, що батько позивачки, ОСОБА_3 , з 1993 року був членом ГБК «Авіаробітник», розташованого за адресою: м. Київ, вул. Волинська, 66.

На правах членства в кооперативі, ОСОБА_3 на праві власності належали гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_1 .

Вищезазначене встановлено у протоколі засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року, з якого вбачається, що гаражні бокси № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 знаходяться в користуванні ОСОБА_20 з лютого 2008 року, власником яких є ОСОБА_21 .

ОСОБА_2 справно оплачував членські внески, а також орендну плату власнику гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 ОСОБА_3 .

Цим же протоколом засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року було прийнято рішення про задоволення прохання ОСОБА_3 про передачу в користування ОСОБА_2 гаражного боксу НОМЕР_1 з подальшою його приватизацією, а також прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу з послідуючою оплатою пайового внеску в розмірі встановленому загальними зборами членів ГБК «Авіаробітник».

На підставі вказаного рішення ОСОБА_2 був прийнятий в члени ГБК «Авіаробітник» та в подальшому оформив право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 , про що 11 серпня 2016 року були внесені відповідні відомості до Єдиного державного реєстру нерухомого майна.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер.

Після його смерті, ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 звернулася до ГБК «Авіаробітник» із заявою про переоформлення гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 на своє ім`я.

26 березня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено письмовий договір оренди нежитлового приміщення - гаражних боксів № НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 строком на три роки.

Звертаючись в листопаді 2018 року до суду із даним позовом, ОСОБА_1 зазначила, що протягом 2016-2017 років ОСОБА_2 своєчасно та в повному обсязі сплачував їй орендну плату відповідно до умов Договору оренди від 26 березня 2016 року, а тому в неї не виникало питань стосовно користування ОСОБА_2 гаражним боксом НОМЕР_1 .

Як зазначає ОСОБА_1 про факт передачі боксу №95 у власність ОСОБА_2 їй стало відомо лише у вересні 2018 року після закінчення терміну наданої нею відстрочки ОСОБА_2 щодо оплати орендної плати, яка була надана ОСОБА_2 за рахунок погашення вартості автомобільного підйомника.

З приводу з`ясування факту передачі гаражного боксу № НОМЕР_1 у власність ОСОБА_2 , у вересні 2018 року вона звернулася до Голови правління ГБК «Авіаробітник», де був підтверджений факт приватизації ОСОБА_2 гаражного боксу №95 та видана ксерокопія протоколу засідання правління кооперативу №8 від 01 жовтня 2010 року.

Тому, у ОСОБА_1 виникла підозра, що протокол №8 від 01 жовтня 2010 року з`явився після смерті її батька.

Як наслідок, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом, а також із заявою до правоохоронних органів про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.3 ст.191, ч.1 ст.366 КК України (шахрайство, привласнення майна шляхом зловживання службовим становищем, службове підроблення).

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з положеннями ч.1 ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Вирішуючи даний спір, колегія суддів вважає, що рішення засідання правління ГБК «Авіаробітник» оформлене протоколом засідання правління ГБК №8 від 01 жовтня 2010 року про прийняття ОСОБА_2 в члени кооперативу та передачу в його користування гаражного боксу № НОМЕР_1 з подальшою приватизацією, є таким, що прийняте з порушенням вимог Статуту ГБК «Авіаробітник» та норм чинного законодавства.

Відповідно до п.п. «а», «б» п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 28 червня 1991 року «Про практику розгляду судами цивільних справ, пов`язаних з діяльністю ГБК», член ГБК, який повністю вніс свій пай за гараж, наданий йому у користування, набуває право власності на це майно і вправі розпоряджатись ним на свій розсуд - продавати, заповідати, здавати в оренду, обміняти, вчиняти інші угоди, що не заборонені законом (ст. 15 ЗУ «Про власність»).

Крім цього, відповідно до п.2.2 Статуту ГБК «Авіаробітник», індивідуальними членами ГБК можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, які при придбанні гаражного боксу в ГБК та вступу в члени ГБК зробили внесок в кооператив (сума внеску затверджується правлінням ГБК) і мають в своїй приватній власності автомобіль.

Відповідно до п.2.5 Статуту ГБК «Авіаробітник», член ГБК зобов`язаний, зокрема вносити в встановлені строки відповідний пайовий внесок на будівництво гаражів та їх обслуговування.

Відповідно до п.2.6 Статуту ГБК «Авіаробітник», член ГБК може бути виключений із складу ГБК за рішенням правління ГБК і затвердженням цього рішення на загальних зборах його членів, якщо він не виконує положення діючого статуту, або своїми діями перешкоджає досягненню поставленої ГБК мети.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_3 не був би прийнятий у члени ГБК «Авіароібтник», якщо б він не сплатив встановленої правлінням ГБК суми внеску та не залишався би бути членом ГБК до своєї смерті.

Крім цього, згідно ст.10 ЗУ «Про кооперацію» від 10 липня 2003 року членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу.

Згідно ст.11 зазначеного Закону, вступ до кооперативу здійснюється на підставі письмової заяви.

Особа, яка подала заяву про вступ до кооперативу, вносить вступний внесок і пай у порядку та розмірах, визначених його статутом.

Рішення правління чи голови кооперативу про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів.

Порядок прийняття такого рішення та його затвердження визначається статутом кооперативу.

Відповідно до ч.1 ст.16 ЗУ «Про кооперацію», виконавчим органом кооперативу є правління, яке очолює голова, повноваження якого визначаються статутом кооперативу.

Виконавчий орган підзвітний вищому органу управління кооперативу.

Згідно п.3.1 Статуту ГБК «Авіаробітник», вищим органом управління ГБК є загальні збори його членів.

Згідно п.3.6 Статуту ГБК «Авіаробітник», виконавчим органом ГБК є правління.

Згідно п.3.8 Статуту ГБК «Авіаробітник», до компетенції правління відносяться: складання планів та звітів; отримання вступних членських та інших внесків; виключення членів ГБК по їх заяві з подальшим винесенням цього питання на загальні збори кооперативу; ведення обліку членів ГБК; прийняття нових членів до ГБК з подальшим винесенням цього питання на загальні збори кооперативу; вирішення інших поточних питань, що не відносяться до компетенції загальних зборів.

Вказаний перелік повноважень правління являється вичерпним.

Таким чином, питання про передачу гаражних боксів у користування від одного члена кооперативу до іншої особи, яка не є членом ГБК, не входить до компетенції правління ГБК.

До компетенції правління ГБК входить прийняття нових членів до ГБК, але з подальшим винесенням цього питання на загальні збори кооперативу.

З матеріалів справи вбачається, що в порушення вищевказаних вимог Статуту ГБК «Авіаробітник» та норм закону, питання про прийняття в члени ГБК «Авіаробітник» ОСОБА_2 на загальних зборах не розглядалося і рішення правління ГБК, прийняте на засіданні правління ГБК згідно протоколу №8 від 01 жовтня 2010 року загальними зборами не затверджувалося.

Також, станом на 01 жовтня 2010 року (на день засідання правління ГБК) відсутня письмова заява ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 у користування ОСОБА_2 з подальшою його приватизацією.

Відсутня також і письмова заява ОСОБА_2 про прийняття його в члени ГБК та передачу у його користування гаражного боксу № НОМЕР_1 .

Більш того, як вбачається з матеріалів справи, питання щодо прийняття в члени кооперативу ОСОБА_2 було вирішено лише 19 березня 2011 року та оформлене протоколом №1.

На думку колегії суддів, якщо б дійсно у 2010 році було вирішено питання про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 ОСОБА_2 , то останній не укладав би з ОСОБА_1 в 2016 році Договір оренди зазначеного гаражного боксу.

Окрім всього, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що Протокол засідання правління ГБК «Авіаробітник» №8 від 01 жовтня 2010 року підписаний Головою ГБК ОСОБА_8 , який до виконання обов`язків голови правління ГБК «Авіаробітник» приступив лише 05 жовтня 2010 року.

Вищезазначене підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру про проведення державної реєстрації юридичної особи та протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» від 05 жовтня 2010 року.

Із зазначеного протоколу вбачається, що 05 жовтня 2010 року було звільнено попереднього голову правління кооперативу ОСОБА_9 у зв`язку зі смертю та обрано нового голову - ОСОБА_8 .

Вищезазначене також підтверджується листом Солом`янської районної в м. Києві державної адміністрації від 06 березня 2019 року №108-2937, з якого вбачається, що ОСОБА_8 був обраний на посаду голови правління 05 жовтня 2010 року.

Залишаючи поза увагою вказані обставини, суд в рішенні послався на те, що протоколом загальних зборів членів ГБК «Авіаробітник» №3 від 29 травня 2008 року ОСОБА_8 було обрано в.о. голови правління з 29 травня 2008 року і згідно наказу від 29 травня 2008 року останній приступив до виконання обов`язків голови.

Однак, якщо ОСОБА_8 з 2008 року виконував обов`язки голови правління і продовжував їх виконувати станом на 01 жовтня 2010 року, то в такому випадку він повинен був і підписувати протокол як виконуючий обов`язки голови правління кооперативу, а не як Голова правління.

Таким чином, протокол №8 від 01 жовтня 2010 року засідання правління ГБК «авіа робітник» підписаний неправомочною особою, а тому ніякої юридичної сили не має і являється недійсним.

Відповідно, і рішення які були прийняті на засіданні правління ГБК та зазначені в протоколі №8 від 01 жовтня 2019 року ніякої юридичної сили не мають.

За таких обставин та на переконання суду апеляційної інстанції, доводи апеляційної скарги про помилковість та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, знайшли своє повне підтвердження при розгляді апеляційної скарги.

У зв`язку з цим, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до частини першої, тринадцятої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

При подачі позову ОСОБА_1 сплатила 704 грн 80 коп. судового збору, при подачі апеляційної скарги - 1 057 грн 50 коп., що разом становить 1762,30 грн.

Оскільки позовні вимоги, визначені позивачем, колегія суддів задовольняє у повному обсязі, то з відповідача ГБК «Авіаробітник» підлягає стягненню на користь позивача судовий збір за подання позову та апеляційної скарги у загальному розмірі 1 762,30 грн.

Керуючись ст.ст.367,374,376,381-384 ЦПК України, суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 17 травня 2021 року скасувати і постановити по справі нове судове рішення.

Позов ОСОБА_1 до Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», третя особа: ОСОБА_2 про визнання недійсним протоколу та рішення засідання правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник», задовольнити.

Визнати недійсним протокол засідання Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник №8 від 01.10.2010 р. в повному обсязі.

Визнати недійсним рішення правління Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник» №8 від 01.10.2010 р. оформлене протоколом засідання Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник» №8 від 01.10.2010 р. в частині задоволення прохання ОСОБА_3 про передачу гаражного боксу № НОМЕР_1 в користування ОСОБА_20 з подальшою приватизацією та в частині прийняття ОСОБА_20 в члени Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник» як власника та користувача гаражного боксу № НОМЕР_1 з подальшою оплатою пайового внеску в розмірі встановленому загальними зборами членів Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробітник».

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Авіаробіник» на користь ОСОБА_1 1 762,30 гривень сплаченого нею судового збору.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складений 23 червня 2022 року.

Суддя-доповідач К.П. Приходько

Судді Т.О. Писана

С.О. Журба