Постанова

від 13.06.2022 по справі 361/185/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 361/185/22 Головуючий у 1-й інст. - Сердинський В.С.

Апеляційне провадження 22-ц/824/6830/2022 Доповідач - Рубан С.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2022 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Заришняк Г.М., Кулікова С.В.

при секретарі Загородній С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Пономаренка Олександра Володимировича на ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2022 року про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» та державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова Владислава Олеговича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва та земельної ділянки з одночасним припиненням права власності, -

В С Т А Н О В И В :

У січні 2022 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області з позовом до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова Владислава Олеговича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва та земельної ділянки з одночасним припиненням права власності, в якому просив:

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса

Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61073398 від 22.10.2021 року; номер запису про право власності/довірчої власності: 44587131, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити права власності у АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ:

09806443, право власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду цивільної справи.

Посилається на те, що у АТ «ТАСКОМБАНК» виникло незаконне право власності на нерухоме майно позивача та на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а саме з боку відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» який без дозволу позивача може проникати та входити до нерухомого майна позивача, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися ним, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування, тощо з третіми особами.

23.04.2021 року вступили в силу зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», які надають право позичальникам реструктурувати свої кредитні зобов`язання виражені в іноземній валюті.

Позивач, через свого представника, звернувся до відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» з заявою про реструктуризацію свого кредитного зобов`язання від 22.07.2021 року, проте відповідач АТ «ТАСКОМБАНК» замість того, щоб надати реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором, здійснив реєстрацію права власності на майно позивача на підставі договору іпотеки, чим порушив законне право позивача скористатися правом на реструктуризацію зобов`язань передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Посилався на те, що невжиття заходу по забезпеченню позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач АТ «ТАСКОБАНК» зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача АТ «ТАСКОБАНК» на володіння майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2022 року заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено.

Накладено арешт на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду цивільної справи.

Не погоджуючись з ухвалою суду, 18 лютого 2022 року представник Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Пономаренко Олександр Володимировичподав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2022 року та постановити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Посилається на те, що оскаржувана ухвала є незаконною, постановлена з грубими порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, а висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.

Крім того, посилання в заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Посилається на те, що суд першої інстанції вирішуючи питання про забезпечення позову, повинен брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Посилається на те, що заява про забезпечення позову не містить доказів про існування обставин, які унеможливлять виконання рішення суду у разі невжиття вказаного в заяві виду забезпечення позову, зокрема заява не містить достатнього обґрунтування ризиків здійснення відповідачем будь - яких дій направлених на відчуження майна.

Крім того, в заяві про забезпечення позову не зазначені обставини та докази, які б стверджували про те, що застосування вказаного заходу забезпечення позову не призведе до дисбалансу прав сторін у справі.

Від інших учасників судового процесу відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Учасники процесу в судове засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належно, тому в порядку ч.2 ст.372 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що застосування заявлених позивачем заходів забезпечення позову забезпечить ефективний захист його прав та інтересів.

Невжиття таких заходів забезпечення позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач АТ «ТАСКОМБАНК» зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» на володіння майном, а слугуватиме заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернувся до Броварського міськрайонного суду Київської області із позовом до Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК», державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова Владислава Олеговича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва та земельної ділянки з одночасним припиненням права власності, в якому просив:

- скасувати рішення державного реєстратора приватного нотаріуса

Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61073398 від 22.10.2021 року; номер запису про право власності/довірчої власності: 44587131, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- припинити права власності у АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ: 09806443, право власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Крім того, представник позивача подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на час розгляду цивільної справи.

Посилається на те, що у АТ «ТАСКОМБАНК» виникло незаконне право власності на нерухоме майно позивача та на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а саме з боку відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» який без дозволу позивача може проникати та входити до нерухомого майна позивача, іншим чином користуватися, володіти та розпоряджатися ним, в тому числі укладати договори оренди, купівлі-продажу, дарування, тощо з третіми особами.

23.04.2021 року вступили в силу зміни до ЗУ «Про споживче кредитування», які надають право позичальникам реструктурувати свої кредитні зобов`язання виражені в іноземній валюті.

Позивач, через свого представника, звернувся до відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» із заявою про реструктуризацію свого кредитного зобов`язання від 22.07.2021 року, проте відповідач АТ «ТАСКОБАНК», замість того, щоб надати реструктуризацію зобов`язань за кредитним договором, здійснив реєстрацію права власності на майно позивача, на підставі договору іпотеки, чим порушив законне право позивача скористатися правом на реструктуризацію зобов`язань передбачених договором про споживчий кредит, наданий в іноземній валюті, відповідно до пункту 7 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Посилався на те, що невжиття заходу по забезпеченню позову може призвести до того, що ухиляючись від майбутнього виконання рішення суду у даній справі, відповідач АТ «ТАСКОМБАНК» зможе відчужити спірне майно на користь інших осіб, що призведе до затягування розгляду справи та обмеження прав позивача на ефективний судовий захист. При цьому, накладення арешту на спірне майно до вирішення спору по суті, не призведе до суттєвого обмеження прав відповідача АТ «ТАСКОМБАНК» на володіння майном, а буде заходом запобігання можливих порушень прав позивача.

Забезпечення позову - це заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, та повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів інших осіб.

На підставі ч.1 ст.149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Згідно ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується:

накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб;

накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави;

забороною вчиняти певні дії;

встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин;

забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання;

зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту;

зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку;

зупиненням митного оформлення товарів чи предметів;

арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги;

іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку сторін з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З сукупного аналізу вищевказаних положень законодавства вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволення позову.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) вказано, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що не застосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

Таким чином, важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду і заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу.

Предметом спору у даній справі є рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Бучанського районного нотаріального округу Київської області Селіверстова В.О. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 61073398 від 22.10.2021 року; номер запису про право власності/довірчої власності: 44587131, на підставі якого було здійснено державну реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та припинення права власності у АТ «ТАСКОМБАНК», код ЄДРПОУ: 09806443, право власності на об`єкт незавершеного будівництва житлового будинку готовністю 68% за літ. А та земельної ділянки площею 0,1000 га (кадастровий номер: 3210600000:00:064:0183), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, колегія суддів вважає, що між сторонами виник спір, зокрема, з приводу спірного майна, тому виходячи із засад розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову, зважаючи на наявність загрози утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, вимоги заяви про забезпечення позову є обґрунтованими.

Таким чином, висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи, які встановлені відповідно до вимог процесуального закону, доказам у справі надана належна правова оцінка.

Колегія суддів вважає, що обраний позивачем вид забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки майно фактично зберігається в користуванні власника, а обмежується лише можливість розпорядитися ним.

Позивачем наведені як причини, у зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, так і обґрунтовано необхідність їх вжиття.

Крім того, судом першої інстанції враховано предмет позову, надані стороною позивача докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, їх обґрунтованість, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, тому з метою запобігання порушенню прав та охоронюваних інтересів позивача є необхідність задоволення заяви позивача про забезпечення позову.

Крім того, обраний позивачем вид забезпечення позову не призведе до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, оскільки обмежується лише можливість розпорядження майном.

Інших доводів в чому полягає незаконність постановленої ухвали суду апеляційна скарга не містить.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява №4909/04).

Європейський суд з прав людини зауважив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

За встановлених обставин, доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи та порушення прав скаржника.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої у справі ухвали.

Оскільки ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 376, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника Акціонерного товариства «Таскомбанк» - Пономаренка Олександра Володимировича- залишити без задоволення.

Ухвалу Броварського міськрайонного суду Київської області від 31 січня 2022 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 23 червня 2022 року.

Головуючий

Судді