Постанова

від 22.06.2022 по справі 136/524/19

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 136/524/19

Провадження № 22-ц/801/1094/2022

Категорія: 62

Головуючий у суді 1-ї інстанції Кривенко Д. Т.

Доповідач:Панасюк О. С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 рокуСправа № 136/524/19м. Вінниця

Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Панасюка О. С. (суддя доповідач),

суддів Ковальчука О. В., Якименко М. М.,

з участю секретаря судового засідання Кобенди Ю. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області у складі судді Кривенка Д. Т. від 16 травня 2019 року,

встановив:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом, за яким просила:

-встановити юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала однією сім`єю не менше п`яти років з ОСОБА_4 до дня його смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 право на земельну частку (пай), розміром 3,70 умовних кадастрових гектари, на території Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка перебувала у Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП Україна» та згідно із сертифікатом серії ВН № 0252508, що зареєстрований 10 квітня 1997 року за № 208, належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

-визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після ОСОБА_4 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовних вимог посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати ОСОБА_3 . Вона, як спадкоємниця першої черги за законом, прийняла спадщину, подавши нотаріусу заяву про її прийняття, і на частину спадкового майна, належного спадкодавниці, їй було видано нотаріальні акти.

Однак реалізувати свої спадкові права на майно, що було успадковане ОСОБА_3 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 та прийняте нею в силу діючого на час відкриття спадщини законодавства, вона позбавлена можливості через відсутність документів на підтвердження факту проживання ОСОБА_3 із ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років як чоловік та дружина до часу відкриття спадщини. Також у неї відсутні правовстановлюючі документи на підтвердження належності майна власнику.

Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 16 травня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено юридичний факт, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживала однією сім`єю не менше п`яти років з ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , до часу відкриття спадщини.

Визнано за ОСОБА_1 право наземельну частку(пай),в розмірі3,70умовних кадастровихгектари,на територіїЗозівської сільськоїради Липовецькогорайону Вінницькоїобласті, яка перебувала у Товариства з обмеженою відповідальністю «КСП Україна» та згідно із сертифікатом серії ВН № 0252508, що зареєстрований 10 квітня 1997 року за № 208, належала ОСОБА_4 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, що розташований на АДРЕСА_1 , який належав ОСОБА_4 , в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 довела факт проживання ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини як чоловік та дружина. Отже, позовна заява в цій частині обґрунтована та підлягає задоволенню.

Вирішуючи вимоги про визнання права власності на нерухоме майно та права на майно у порядку спадкування суд визнав доведеним, що ОСОБА_3 прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 як спадкоємець четвертої черги спадкування за законом. Відповідно до статті 1268 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) спадщина належить їй з моменту відкриття, у тому числі на зазначене майно, що належало ОСОБА_4 .

Також суд визнав доведеними обставини щодо прийняття позивачкою спадщини після смерті матері ОСОБА_3 . ОСОБА_1 успадкувала право на майно, належне ОСОБА_4 , утім позбавлена можливості реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку, тому що відсутній правовстановлюючий документ на житловий будинок, а на земельну частку (пай) втрачено сертифікат, що підтверджено матеріалами цієї справи. Також судом враховано, що відповідач подав заяву про визнання позову.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 як особа, яка не була залучена до участі у справі, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, просила рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 16 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове про відмову у позові.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що вона є спадкоємницею за законом другої черги ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок умисних насильницьких дій з боку ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . ОСОБА_3 вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2005 року була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 Кримінального кодексу України (далі КК України) і засуджена до чотирьох років позбавлення волі, а тому в силу приписів частини першої статті 1224 ЦК України не мала права на спадкування після смерті ОСОБА_4

ОСОБА_1 подала відзив на апеляційну скаргу, за яким просили залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, як таке, що ухвалене з дотриманням норм процесуального права, відповідно до встановлених правовідносин сторін та норм матеріального права, якими вони регулюються.

Зазначала, що рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 16 травня 2019 року питання про права і обов`язки ОСОБА_2 не вирішувалось, оскільки вона, як спадкоємниця другої черги за законом, не набула права на спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 , тому що його діти спадкоємці першої черги ОСОБА_5 а ОСОБА_6 , з її ж слів, від спадщини не відмовлялись.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги апеляційний суд прийшов до висновку, що вона підлягає задоволенню з огляду на таке.

Частинами першою четвертою статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

За змістом статті 374 ЦПК України апеляційний суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює у відповідній частині нове рішення або змінює рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права (стаття 376 ЦПК України).

Судом встановлено, що вироком Липовецького районного суду Вінницької області від 06 грудня 2005 року ОСОБА_3 була визнана винною у вчиненні злочину, передбаченого частиною другою статті 121 КК України і засуджена до чотирьох років позбавлення волі за те, що 02 серпня 2002 року о 20 годині 30 хвилин, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння в своєму домогосподарстві в АДРЕСА_1 , в приміщенні літньої кухні, скориставшись безпорадним станом співмешканця ОСОБА_4 , викликаним алкогольним сп`янінням, на ґрунті особистих неприязних стосунків металевим совком нанесла йому кілка ударів по голові та по шиї, чим спричинила відкриту черепно-мозкову травму, що відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечна для життя і здоров`я потерпілого в момент заподіяння, від яких ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 помер.

Згідно з частинами першою, другою, четвертою статті 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Частиною першою статті 5 ЦК України установлено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після брання ним чинності.

Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Правила книги шостої ЦК України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом (пункти 4, 5 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

ЦК України набрав чинності 01 січня 2004 року, відповідно до спадщини, яка відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_2 , застосовуються правила книги шостої цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1224 ЦК України не мають права на спадкування особи, які умисно позбавили життя спадкодавця чи будь-кого з можливих спадкоємців або вчинили замах на їхнє життя.

Оскільки ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , умисно позбавила життя ОСОБА_4 , що встановлено вироком суду, який набрав законної сили, відповідно вона не мала права на спадкування, а отже й спадкове майно, яке залишилось після його смерті, не увійшло до спадкової маси майна ОСОБА_3 , а тому суд першої інстанції підстав для задоволення позову ОСОБА_1 не мав.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що відповідно до частини п`ятої статті 263 ЦПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Однак суд першої інстанції не повно з`ясував обставини справи, не звернув увагу на зазначену у свідоцтві про смерть ОСОБА_4 причину смерті черепно-мозкова травма, не з`ясував обставини його смерті та обставини спільного проживання з ОСОБА_3 , пославшись лише на довідки Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області та фактичне визнання нею позову.

Щодо доводів ОСОБА_1 у відзиві на апеляційну скаргу про те, що рішення безпосередньо не стосується прав і обов`язків ОСОБА_2 , то апеляційний суд виходить із такого.

Обґрунтовуючи своє право на апеляційне оскарження рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 16 травня 2019 року у цій справі ОСОБА_2 зазначала, що вказане рішення суду першої інстанції безпосередньо порушує її майнові права на спадкове майно після смерті брата ОСОБА_4 . Зокрема, вона вказала, що має право на спадкування як рідна сестра спадкодавця.

Згідно зі статтею 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках на касаційне оскарження судового рішення.

У статті 18 ЦПК України зазначено, що обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи чи інтереси.

Статтею 352 ЦПК України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

У постанові від 17 лютого 2020 року у справі № 668/17285/13-ц (провадження № 61-41547сво18) Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на те, що суд апеляційної інстанції має процесуальну можливість зробити висновок щодо вирішення чи не вирішення судом першої інстанції питання про права та інтереси особи, яка не брала участі у справі, лише в межах відкритого апеляційного провадження. Якщо такі обставини не підтвердяться, апеляційне провадження підлягає закриттю на підставі пункту 3 частини першої статті 362 ЦПК України.

На відміну від оскарження судового рішення учасниками справи, особа, яка не брала участі у справі, має довести наявність у неї правового зв`язку зі сторонами спору або безпосередньо судовим рішенням через обґрунтування наявності таких критеріїв: вирішення судом питання про її право, інтерес, обов`язок, і такий зв`язок має бути очевидним та безумовним, а не ймовірним.

Судове рішення,що оскаржуєтьсяособою,яка небрала участіу справі,повинно безпосередньостосуватися прав,інтересів таобов`язків цієїособи,тобто судоммає бутирозглянуто йвирішено спірпро правоу правовідносинах,учасником якихна моментрозгляду справита ухваленнярішення судомпершої інстанціїє заявник,або врішенні міститьсясудження проправа таобов`язки цієїособи увідповідних правовідносинах,або рішеннявпливає направа таобов`язки такоїособи (постановиВерховного Судувід 04листопада 2019року усправі № 542/401/18 (провадження № 61-15078св19), від 10 вересня 2020 року у справі №757/66808/19-ц (провадження №61-10846св20), від 17 червня 2021 року у справі № 626/2547/19 (провадження № 61-18621св20)).

Водночас не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише формальним, але і реальним.

Статтями 1216, 1217 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В основі спадкування за законом знаходиться принцип черговості, який полягає у встановленні пріоритету прав одних спадкоємців за законом перед іншими. Кожна черга це визначене коло осіб, з урахуванням ступеня їх близькості спадкодавцеві, яке встановлене законом на підставі припущення про те, що спадкодавець залишив би своє майно найближчим родичам, членам сім`ї, утриманцям і (або) іншим родичам до шостого ступеня споріднення.

Згідно з частиною другою статті 1258 ЦК України кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього кодексу.

Відповідно, право на спадкування ОСОБА_2 , як спадкоємниці ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , другої черги за законом, залежить від відсутності спадкоємців першої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Проте, наявність оскаржуваного судового рішення, яким визнано, що спадщину після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 прийняла ОСОБА_3 , яка права на спадкування не мала, та визнано за ОСОБА_1 права власності на майно, що належало ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у порядку спадкування після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , унеможливлює реалізацію ОСОБА_2 права на спадкування, а тому рішення безпосередньо стосується її прав і обов`язків як спадкоємниці ОСОБА_4 .

Керуючись статтями 367, 369, 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 16 травня 2019 року скасувати і постановити нове судове рішення.

У позові ОСОБА_1 до Зозівської сільської ради Липовецького району Вінницької області про встановлення факту проживання із спадкодавцем однією сім`єю та визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_3 , 4203 грн (чотири тисячі двісті три) 33 к. у відшкодування судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий О. С. Панасюк

Судді: О. В. Ковальчук

М. М. Якименко