Рішення

від 10.02.2022 по справі 925/923/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2022 року м. Черкаси справа № 925/923/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарі судового засідання Нестеренко А.М., за участі представників позивача не з`явились, відповідача-1 адвоката Кирси В.В., відповідача-2 адвоката Блохи Я.М., відповідача-3 - Вельган О.В. за самопредставництвом, відповідача-4 - не з`явились, третьої особи - не з`явились, розглянув у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-трейд» до Приватного підприємства «Това» (відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Азот» (відповідач-2), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (відповідач-3), Державного підприємства «Сетам» (відповідач-4), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Приватного підприємства «Ажіо» про визнання недійсними електронних торгів,

ВСТАНОВИВ:

13.07.2021 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Статус-трейд», звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Приватного підприємства «Това» (далі - відповідач-1), Приватного акціонерного товариства «Азот» (далі - відповідач-2), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) (далі - відповідач-3), Державного підприємства «Сетам» (далі - відповідач-4), в якому просив суд визнати недійсними електронні торги з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40, організовані відповідачем-4 по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692 та відшкодувати понесені судові витрати.

Позов мотивовано тим, що позивач є орендарем комплексу приміщень дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 на підставі договору, укладеного з відповідачем-2, відчуження цього нерухомого майна відповідачами-3 і 4 на користь відповідача-1 шляхом проведення оспорених електронних торгів вчинено всупереч нормі ч. 2 ст. 777 ЦК України, порушує переважне право позивача, як орендаря, перед третіми особами на придбання переданого в оренду майна.

Ухвалами Господарського суду Черкаської області: від 15.07.2021 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення виявлених в ній недоліків; від 05.08.2021 року після усунення недоліків позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/923/21 за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Приватне підприємство «Ажіо», справу призначено до розгляду у підготовчому засіданні на 21.09.2021 року; від 21.09.2021 року відкладено підготовче засідання у справі на 12.10.2021 року (т. 1 а.с. 90-92, 110-112, 246-248).

Відповідач-1 Приватне підприємство «Това» в особі свого представника 19.08.2021 року подав письмовий відзив на позов, у якому заперечував проти задоволення позову і зазначав, що:

доводи позивача з приводу порушень його переважного права на придбання спірного майна внаслідок реалізації на електронних торгах є хибними на не ґрунтуються на вимогах законодавства;

відповідач-1 є сумлінним, добросовісним набувачем нерухомого майна. Набуття майна за результатами електронних торгів у виконавчому провадженні є особливим видом договору купівлі-продажу, за яким власником відчужуваного майна є боржник, а продавцями, які мають право примусового продажу такого майна, є державна виконавча служба та організатор електронних торгів. Покупцем відповідно є переможець електронних торгів. Приписи ч. 2 ст. 777 ЦК України, на які як на правову підставу посилається позивач, до випадків примусової реалізації нерухомого майна не застосовуються, а тому за обставин, що розглядаються у цій справі, не свідчать про порушення порядку реалізації спірного майна та не є підставою для визнання результатів торгів недійсними;

з огляду на приписи ст.ст. 8, 362, 777 ЦК України, обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права шляхом визнання результатів торгів недійсними є неналежним та не забезпечує відновлення його порушеного права, за відновленням якого він звернувся до суду, належним способом захисту його права була б вимога про переведення на нього прав та обов`язків покупця;

інші доводи позивача, в частині обґрунтування інших порушень, які на його думку були допущені під час проведення електронних торгів, не стосуються прав та інтересів позивача, тому ініціювання ним цього спору не для захисту своїх прав і інтересів, є недопустимим;

позивач ТОВ «Статус Трейд» і ПрАТ «Азот» є пов`язаними особами, цей позов позивачем подано штучно, в інтересах та для відновлення порушеного права ПрАТ «Азот», який є відповідачем-2 у цій справі та позивачем у справі № 925/904/21.

При вирішенні спору представник відповідача-1 просив суд врахувати правові висновки Великої Палати Верховного Суду України, викладені в постанові від 05.06.2018 у справі № 910/856/17, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27.01.2020 у справі № 761/26815/17, до відзиву додав письмові докази, якими він обґрунтовується (вх. № 13473/21, т. 1 а.с. 119-121).

Відповідач-2 - ПрАТ «Азот» письмовий відзив на позов не подав, його представник в засіданнях суду позов визнав і просив суд його задовольнити повністю.

Відповідач-3 - Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Черкаській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ) в особі свого представника 16.09.2021 року подав письмовий відзив, в якому заперечував проти позову та стверджував, що електронні торги з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 відбулись 13.04.2018 року, переможцем торгів і покупцем цього нерухомого майна став відповідач-1. Електронні торги, результат яких позивач просить визнати недійсним, проводились у виконавчому провадженні № 54239464, яке в числі інших проваджень приєднано до складу зведеного виконавчого провадження № 55037853 щодо боржника ПрАТ «Азот». Зміст правочину, укладеного за результатами проведених цих електронних торгів, не суперечить актам законодавства, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, прав позивача не порушує. Сторони, які вчиняли правочин, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало внутрішній волі. Укладений договір купівлі-продажу майна, що укладений за результатами електронних торгів, спрямований на настання правових наслідків, обумовлених ним, тому у задоволенні позову просив відмовити, до відзиву відповідач-3 додав письмові докази, які його підтверджують (вх. № 14960, т. 1 а.с. 137-140, 142-231).

Відповідач-4 - Державне підприємство «Сетам» в особі представника також 11.10.2021 року подав письмовий відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову з мотивів незаконності, необґрунтованості і недоказаності позовних вимог. Як організатор електронних торгів за лотом № 269625, відповідач-4 провів торги у відповідності до вимог Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016 року у відповідній редакції, в діях підприємства відсутні порушення, які могли б спричинити порушення прав позивача, поновлення яких є предметом цього позову, норма ч. 2 ст. 777 ЦК України до спірних правовідносин не застосовується, інші доводи позивача не спрямовані на захист його права, а обраний спосіб захисту не є ефективним. При обґрунтуванні своїх заперечень відповідач-2 послався на правові позиції Верховного Суду в подібних правовідносинах, викладені в постановах від 13.03.2018 у справі № 911/494/17, від 14.03.2018 року у справі № 910/1454/17, від 05.06.2018 у справі № 338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 02.05.2018 у справі № 910/10136/17, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц, від 08.09.2020 у справі № 910/8130/19. Крім того, відповідач-4 заявив про пропуск позивачем позовної давності, що є окремою підставою відмови у задоволенні позову. До відзиву відповідач-4 додав письмові докази, якими він обґрунтовується, розгляд справи просив провести у відсутності його представника (вх. 16168/21, т. 2 а.с. 1-2, 25-33).

Ухвалами Господарського суду Черкаської області: від 12.10.2021 року закрито підготовче провадження і призначено розгляд справи по суті на 14.12.2021 року; від 14.12.2021 року відмовлено у задоволенні клопотання позивача вх. № 20116 від 13.12.2021 (т. 2 а.с. 87) про зупинення провадження у справі № 925/923/21 до вирішення справи № 925/904/21, в засіданні суду оголошено перерву до 22.12.2021, за заявами учасників справи розгляд справ ще двічі відкладався і призначений на 11.02.2022 року (т. 2 а.с. 82-84, 92-95, 102-104, 111-113).

20.12.2021 року позивач подав заяву, в якій підтримав позовні вимоги повність і просив розглянути справу без участі його представника (вх.. 3 20600, т. 2 а.с. 98).

Третя особа, яка не заявляла самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів Приватне підприємство «Ажіо» письмові пояснення по суті справи не подала, повторно явку своїх представників у суд не забезпечила, про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

У судових засіданнях 22.12.2021, 24.01.2022, 11.02.2022 позивач і відповідач-4 явку своїх представників не забезпечили, представники відповідачів-1-3 позов не визнали і просили суд відмовити у його задоволенні повністю з підстав, викладених відповідно у їх заявах по суті справи.

Згідно з пунктами 1, 3 частини 2 статті 202 ГПК України, неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, повторної неявки в судове засідання учасника справи(його представника) незалежно від причин неявки (п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 202 ГПК України).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, суд, відповідно до ст. 202 ГПК України, визнав за можливе розглянути справу у відсутності представників позивача, відповідача-4 і третьої особи за наявними в ній матеріалами, оскільки їх неявка не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Згідно з ст.ст. 233, 240 ГПК України, у судовому засіданні 11.02.2022 року судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши їх заяви по суті справи, наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд у задоволенні позову відмовляє повністю з таких підстав.

Позов, заперечення проти позову ґрунтуються на доказах, доданих учасниками до їх заяв по суті справи, із них вбачається наступне.

01.02.2017 року в Єдиному державному реєстрі проведена державна реєстрація юридичної особи позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Статус-трейд», ідентифікаційний код 41115387, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 2 літера А, керівником є Давиденко М.А., кінцевим бенефіціарним власником Фірташ Д.В.

Відповідач-2 - Відкрите акціонерне товариство «Азот», ідентифікаційний код юридичної особи 00203826, у зв`язку зі зміною організаційно-правової форми у відповідності до вимог законодавства з 29.06.2011 року змінило назву на Публічне акціонерне товариство (далі також - ПАТ), а з 02.04.2020 року - на Приватне акціонерне товариство «Азот» (далі також - ПрАТ).

Відповідно до інформаційної довідки № 114883391 від 22.02.2018 року з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, на підставі наказу ФДМУ № 892 від 18.05.1999 року 12.07.2011 року проведено державну реєстрацію права приватної власності за ПАТ «Азот» на об`єкт нерухомого майна дитячий садок «Колосок», розташований за адресою: вул. Калініна, 40 в м. Черкаси, реєстраційний номер майна 34110242.

01.02.2018 року позивач, як орендар, уклав з відповідачем-2 Публічним акціонерним товариством «Азот», як орендарем, договір оренди нежитлового приміщення. За цим договором орендодавець передав орендарю нежилі приміщення дитячого садка «Колосок», загальною площею 2620,6 кв.м., розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 за плату на строк та на умовах, встановлених цим договором, для використання у приватній діяльності орендаря. Пунктами 5.9.-5.11., 7.1. сторони договору передбачили, що договір діє до 30.01.2021 року, після спливу строку договору орендар має переважне право перед іншими особами на укладення договору найму на новий строк. У разі продажу орендованого приміщення орендар має право скористатись переважним правом перед іншими особами на придбання даного приміщення, передбаченим ч. 2 ст. 777 ЦК України. У разі зміни власника орендованого приміщення до нового власника переходять усі права та обов`язки наймодавця в порядку, передбаченому ст. 770 ЦК України, а орендар зберігає за собою усі права та обов`язки орендаря приміщення за даним договором.

За заявою Офісу великих платників податків ДФС постановою головного державного виконавця Придніпровського ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області від 05.07.2017 року відкрито виконавче провадження № 54239464 з примусового виконання вимоги № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС боргу у сумі 13 890 388,05 грн.

У виконавчому провадженні № 54239464:

постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. від 05.02.2018 року описано і арештовано майно боржника дитячий садок «Колосок», місцезнаходження: Черкаська область, м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40. Описане і арештоване майно передане на відповідальне зберігання Кононенко Т.Б., про проведену виконавчу дію повідомлено листом № 901 боржника;

постановою заступника начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. від 16.02.2018 року для участі у виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Приватне підприємство «Ажіо» в особі Кононенко Т.Б., постанову направлено для виконання і до відому боржнику, з оцінювачем укладено договір № 405/18 на проведення оцінки майна;

06.03.2018 року директором Приватного підприємства «Ажіо» Кононенко Т.Б. (вона ж і оцінювач) затверджено звіт про визначення ринкової вартості об`єкту нерухомого майна дитячого садочка «Колосок» для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження. За результатами оцінки загальна ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 16.02.2018 року склала 6 154 600 грн.;

07.03.2018 за вих. № 1728 в.о. начальника ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Фесенко Я.М. звернулась до ЧФДП «Сетам» з заявкою щодо реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів, а саме комплексу нерухомих об`єктів, що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, загальною площею 2620,60 кв. м., до заявки додала необхідні документи.

Постановою начальника УДВС ГТУЮ від 27.03.2018 року виконавче провадження № 54239464 в числі інших передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та приєднано до складу зведеного виконавчого провадження № 55037853 щодо боржника ПАТ «Азот».

Із протоколу проведення електронних торгів № 326692 вбачається, що 13.04.2018 року відбулися електронні торги з реалізації лота № 269625 - комплексу нерухомих об`єктів дитячого садка «Колосок», який належав ПАТ «Азот», за стартовою ціною 6154600,00 грн., переможцем торгів став учасник 4 - Приватне підприємство «Това» з найвищою ціновою пропозицією 6154600,00 грн., протокол № 326692 підписано представниками переможця торгів ПП «Това» в особі Кононенко Т.Б. і організатора торгів ДП «Сетам».

27.04.2018 року старший державний виконавець ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Яжук С.С. при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 55037853 склав акт про проведені електронні торги, акт того ж дня був затверджений начальником названого відділу. Акт видано на підставі протоколу проведення електронних торгів № 326692 від 13.04.2018 року та копій документів, що підтверджують розрахунок переможця торгів ПП «Това» за придбане майно і того ж дня вручено переможцю згідно з супровідним листом № 4124.

18.03.2019 року державним реєстратором - приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В., на підставі свідоцтва про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 2244 від 29.10.2018, виданого нею, проведено державну реєстрацію права приватної власності за Приватним підприємством «Това», код ЄДРПОУ 38715440 на об`єкт нерухомого майна дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, номер об`єкта в РПВН 34110242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791163371101, номер запису про право власності 30794401.

Згідно з відомостями, що містить Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновником, єдиним бенефіціарним власником (контролером) керівником і підписантом Приватного підприємства «Ажіо», а також Приватного підприємства «Това» є Кононенко Таісія Борисівна, яка була зберігачем арештованого майна, його оцінювачем і покупцем, як єдиний представник вищеназваних юридичних осіб.

Із висновку суб`єкта оціночної діяльності Фізичної особи-підприємця Савченко О.В. про вартість майна від 04.09.2018 року, проведеного за замовленням ПАТ «Азот», ринкова вартість об`єкта оцінки дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на дату оцінки 03.09.2018 року становила 11256000,00 грн.

Із висновку суб`єкта оціночної діяльності Приватного підприємства «Енергомакс» про вартість майна від 11.09.2018 року, проведеного за замовленням ПАТ «Азот», ринкова вартість об`єкта оцінки дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на дату оцінки 03.09.2018 року становила 12291200,00 грн.

Відповідно до висновку судового експерта Черкаського НДЕКЦ МВС України від 15.07.2019 року № 6/71, ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.10.2018 року у справі № 712/12256/18 (провадження № 1-кс/712/6056/18) у кримінальному провадженні № 42018251010000144 від 23.08.2018 року була призначена судова будівельно-технічна експертиза, яка по суті є оціночно-будівельною експертизою. За висновком судового експерта «Звіт про визначення ринкової вартості об`єкту нерухомого майна, а саме - дитячий садок «Колосок», що належить ПАТ «Азот», для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження станом на 16.02.2018 року», виконаний ПП «Ажіо» та затверджений 06.03.2018 року директором вказаного підприємства Кононенко Т.Б., класифікується як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але може використовуватись з метою, визначеною у звіті, після виправлення зазначених недоліків. Ринкова вартість дитячого садочка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 станом на 16.02.2018 року могла складати 8987700,00 грн.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 22.05.2019 року у справі № 580/851/19 повністю задоволено позов ПАТ «Азот» до УДВС ГТУЮ у Черкаській області, головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В., за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Офісу великих платників податків ДФС, визнано протиправною бездіяльність головного державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області Вельган О.В. щодо неприйняття рішення про закінчення виконавчого провадження № 54239464, зобов`язано його ж закінчити виконавче провадження № 54239464, про що винести відповідну ухвалу. При вирішенні цієї справи адміністративним судом було встановлено, що станом на 01.02.2018 року у ПАТ «Азот» була відсутня заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску за січень-травень 2017 року, вимога № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року Офісу великих платників податків ДФС стала підставою відкриття Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області виконавчого провадження № 54239464 з її примусового виконання.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 18.10.2019 року при новому розгляді справи № 925/440/18, з урахуванням зауважень Верховного суду, викладених у постанові від 20.03.2019 року у цій справі, задоволено повністю позов ПАТ «Азот» до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області і Державного підприємства «Сетам» визнано недійсними спірні електронні торги з реалізації дитячого садка «Колосок», розташованого за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40, організовані Державним підприємством «Сетам» по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 та оформлені протоколом від 13.04.2018 № 326692, застосовано наслідки недійсності правочину шляхом повернення сторін договору у первісний стан, стягнуто з Відділу ДВС на користь переможця торгів Приватного підприємства «Това» суму коштів у розмірі 6 154 600,00 грн., сплачених як вартість придбаного майна, здійснено розподіл судових витрат.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року рішення Господарського суду Черкаської області від 18.10.2019 року у справі № 925/440/18 скасовано, прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Азот» до Відділу ДВС, ДП «Сетам» про визнання недійсними спірних електронних торгів з реалізації нерухомого майна, здійснено розподіл судових витрат. Постанова господарського суду апеляційної інстанції мотивована тим, що відчуження майна з прилюдних торгів належить до угод купівлі-продажу, спірні правовідносини виникли з юридичного факту укладення між Відділом ДВС та переможцем торгів правочину в результаті проведення електронних торгів, спрямованого на відчуження набуття майна. Тому відповідачами в такій справі повинні бути організатор торгів і особа, визнана їх переможцем. Однак позов було подано позивачем лише до організаторів електронних торгів ДП «Сетам» та Відділу ДВС, а покупця переможця торгів ПП «Това» не залучено до справи як відповідача.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.04.2021 року касаційну скаргу ПАТ «Азот» залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.10.2020 року у справі № 925/440/18 залишено без змін. При цьому Верховний Суд зазначив, що суд апеляційної інстанції, дослідивши зібрані у справі докази в їх сукупності, дійшов правильного висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовних вимог ПАТ «Азот» до Відділу ДВС, ДП «Сетам» про визнання недійсними електронних торгів з реалізації нерухомого майна, оскільки дійшов висновку про те, що суд першої інстанції прийняв судове рішення про права, інтереси та обов`язки ПП «Това», що не було залучене до участі у справі як відповідач. Отже, виключно ця обставина господарськими судами апеляційної і касаційної інстанцій стала підставою скасування рішення суду першої інстанції при новому розгляді справи № 925/440/18.

Таким чином, предметом позову у справі, що розглядається, є вимога позивача про захист його переважного права перед іншими особами на придбання орендованого ним у відповідача-2 комплексу нерухомих об`єктів під назвою дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,60 кв.м., розташованого на за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна), 40 у визначений ним спосіб, а саме шляхом визнання недійсними електронних торгів з реалізації цього об`єкта у виконавчому провадженні відповідачами-3 і 4 по лоту № 269625, що відбулися 13.04.2018 року та оформлені протоколом проведення електронних торгів від 13.03.2018 року № 326692. Право, за захистом якого позивач звернувся в суд, виникло із укладеного ним з відповідачем-2 договору оренди цих нежитлових приміщень від 01.02.2018 і норми ч. 2 ст. 777 ЦК України.

Статтею 3 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, якими, зокрема, є: судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з ст. 11 ч.ч. 1, 2 п. 1, ст. 16 ч. 2 п. 2 Цивільного кодексу (далі ЦК) України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено право кожного суб`єкта господарювання на захист своїх прав і законних інтересів шляхом, зокрема, визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом, іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб`єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.

Відповідно до ч.ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (ст. 204).

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.ч. 1, 3 ст. 215).

Статтею 650 ЦК України передбачено, що особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.

Право продажу товару, крім випадків примусового продажу та інших випадків, встановлених законом, належить власникові товару. Якщо продавець товару не є його власником, покупець набуває право власності лише у випадку, якщо власник не має права вимагати його повернення (ст. 658 ЦК України).

Частиною 2 ст. 777 ЦК України передбачено, що наймач, який належно виконує свої обов`язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання.

Згідно з ч. 1 ст. 289 ГК України, орендар має право на викуп об`єкта оренди, якщо таке право передбачено договором оренди.

Законом України Про виконавче провадження у відповідній редакції (діяла з 07.03.2018) встановлено:

виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ч. 1);

заходами примусового виконання рішень є зокрема звернення стягнення на майно (майнові права) боржника (п. 1 ч. 1 ст. 10);

звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову. (ч. 1 ст. 48);

реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України (абз. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 61).

З огляду на викладені обставини справи, наведені норми законодавства, судової практики і висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, викладені у постановах від 20.03.2019 року і від 14.04.2021 року у справі № 925/440/18, суд вбачає таке.

З вересня 2001 року відповідач-2 (він же ВАТ, ПАТ, ПрАТ «Азот») набув у власність нерухоме майно комплекс нерухомих об`єктів під назвою дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,60 кв.м., розташований за адресою: м. Черкаси, вул. Нижня Горова (колишня Калініна) 40 (далі спірний об`єкт нерухомого майна), 03.12.2004 року для його обслуговування на підставі договору з Черкаською міською радою отримав у користування на умовах оренди земельну ділянку кадастровий номер 7110136400-01-011-0022 площею 8813 кв.м. за тією ж адресою зі строком оренди до 05.10.2053 року, 12.07.2011 року проведена державна реєстрація права приватної власності за позивачем на цей об`єкт в Державному реєстрі прав власності на нерухоме майно, майну присвоєно реєстраційний номер 34110242.

05.07.2017 року Придніпровським ВДВС м. Черкаси ГТУЮ у Черкаській області відкрито виконавче провадження № 54239464 з примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДФС № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені товариства у сумі 13890388,05 грн., яка утворилась станом на 22.07.2017 року. В межах виконавчого провадження № 54239464 ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області: 05.02.2018 року описано і арештовано спірне майно боржника (позивача), арештоване майно передане на зберігання Кононенко Т.Б.; 16.02.2018 року для участі у виконавчому провадженні призначено суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання Приватне підприємство «Ажіо» в особі Кононенко Т.Б.; 06.03.2018 року оцінювачем складено і затверджено звіт про визначення ринкової вартості спірного об`єкту нерухомого майна для застосування результатів оцінки в ході виконавчого провадження № 54239464, за результатами оцінки загальна ринкова вартість об`єкту оцінки станом на 16.02.2018 року склала 6 154 600 грн.; 07.03.2018 до ЧФДП «Сетам» подано заявку щодо реалізації арештованого майна шляхом електронних торгів, інформація про земельну ділянку під об`єктом продажу у заявці відсутня.

27.03.2018 року постановою начальника УДВС ГТУЮ виконавче провадження № 54239464 в числі інших передане на виконання до Відділу примусового виконання рішень УДВС ГТУЮ у Черкаській області та приєднано до зведеного виконавчого провадження № 55037853 щодо боржника ПАТ «Азот» (позивача).

13.04.2018 року відбулися електронні торги з реалізації лота № 269625 - комплексу нерухомих об`єктів дитячого садка «Колосок», який належав ПАТ «Азот», за стартовою ціною 6154600,00 грн., переможцем торгів став учасник 4 - Приватне підприємство «Това» з найвищою ціновою пропозицією 6154600,00 грн., результат електронних торгів оформлено протоколом № 326692, який підписано представниками переможця торгів ПП «Това» в особі Кононенко Т.Б. і організатора торгів ДП «Сетам», а 27.04.2018 року ВПВР УДВС ГТУЮ у Черкаській області при примусовому виконанні зведеного виконавчого провадження № 55037853 складено акт про проведені електронні торги, акт того ж дня затверджений начальником названого відділу і після отримання копій документів, що підтверджують розрахунок переможця торгів ПП «Това» за придбане майно, того ж дня вручено переможцю.

18.03.2019 року, за заявою ПП «Това», державним реєстратором - приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Кондаковою Н.В., на підставі свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів № 2244 від 29.10.2018 і рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 46062773 від 21.03.2019 року, внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис 30794401 про право власності Приватного підприємства «Това», код ЄДРПОУ 38715440 на об`єкт нерухомого майна дитячий садок «Колосок», загальною площею 2620,6 кв.м., що знаходяться за адресою м. Черкаси, вул. Нижня Горова (Калініна) 40, номер об`єкта в РПВН 34110242, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1791163371101.

Отже, у виконавчому провадженні № 54239464 для примусового виконання вимоги Офісу великих платників податків ДФС № Ю-98-11-У від 05.05.2017 року про стягнення з ПАТ «Азот» на користь Офісу великих платників податків ДФС заборгованості зі сплати єдиного внеску, штрафів, пені товариства у сумі 13890388,05 грн., відповідачем-3 вчинено звернення стягнення на майно боржника, попередньо описане і арештоване, шляхом проведення електронних торгів, організацію яких доручено відповідачу-4, переможцем електронних торгів і набувачем (покупцем) нерухомого майна став відповідач-1.

Розглядаючи дії виконавця в порядку виконання судового рішення, Велика Палата Верховного Суду в пункті 88 постанови від 6 жовтня 2020 року у справі № 2-24/494-2009 зазначила, що за змістом Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII вбачаються можливими дії виконавця, спрямовані на виконання обов`язку боржника, наявність якого встановлена рішенням суду або іншого уповноваженого органу, перед стягувачем, причому за рахунок боржника. Виконання такого рішення за боржника виконавцем неможливе в разі відсутності майна в боржника, або в разі відсутності в боржника юридичної чи фактичної можливості самостійно вчинити на користь стягувача певні дії. Отже, виконавець виконує за боржника його обов`язок перед стягувачем лише в разі, коли боржник має юридичну і фактичну можливість самостійно виконати свій обов`язок, але через дефект волі не виконує його. У зв`язку із цим здатність боржника своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки обмежується, зокрема, шляхом накладення арешту на кошти і майно боржника. Натомість виконавець своїми діями створює юридичні наслідки для боржника. При цьому виконавець не має власного юридичного інтересу у створенні таких наслідків у правовідносинах зі стягувачем чи іншими особами під час виконання рішення за боржника.

Цей висновок підтримано Великою Палатою Верховного Суду в пункті 6.32 постанови від 02 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19, на правові позиції і якої посилається відповідач-1. У контексті наявності (відсутності) волі продавця майна в процедурах примусового відчуження в межах виконавчого провадження слід враховувати обмеження правосуб`єктності власника майна, яке у даному випадку відбувається на підставі прямих, імперативних законодавчих приписів, що пов`язується з особливими завданнями та цілями правового регулювання виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження державний виконавець здійснює покладені на нього функції з реалізації майна, на яке звернено стягнення; натомість у боржника як власника майна у межах виконавчого провадження залишається процесуальне право оскарження рішень, дій, бездіяльності державного виконавця, право оскарження судових актів (рішень, ухвал), а також право на відшкодування шкоди, заподіяної діями державного виконавця (п. 6.34.).

Із аналізу приписів частини першої статті 193, частини шостої статті 283 ГК України, частини другої статті 759 ЦК України слідує те, що під час дії договору оренди та у разі продажу речі, переданої в оренду, орендар має переважне право перед іншими особами на придбання (викуп) об`єкта оренди за наявності умов, передбачених як частиною другою статті 777 ЦК України, так і частиною першою статті 289 ГК України, за умов належного виконання орендарем своїх обов`язків за договором оренди та наявності у договорі оренди такого права (придбання (викупу) об`єкта оренди) в орендаря.

Проте, встановивши що, реалізація нерухомого майна відбулась у примусовому порядку у виконавчому провадженні шляхом проведення спірних електронних торгів, то у відповідності до статей 650, 658 ЦК України, в цьому випадку діють норми спеціального законодавства, передбачені Законами України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів», «Про виконавче провадження», розробленими відповідно до ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою н Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим того ж дня за № 489/20802, Порядком реалізації арештованого майна, затвердженим н Міністерства юстиції України від 29.09.2016 № 2831/5, зареєстрованим 30.09.2016 за № 1301/29431, а приписи як частини другої статті 777 ЦК України, так і приписи частини першої статті 289 ГК України, якими унормовано переважне право орендаря на викуп об`єкта оренди, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, навіть якщо таке право передбачене договором оренди.

Відповідно до правової позиції Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18, вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Оскільки судом встановлено відсутність права позивача, за захистом якого він звернувся до суду, то відсутність порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову незалежно від інших встановлених судом обставин.

Згідно зі статтею 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 Цивільного кодексу України). Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 Цивільного кодексу України). За загальним правилом частини першої статті 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Отже, за змістом статей 256, 261 ЦК України, позовна давність є строком пред`явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб`єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу).

Позов, що розглядається у цій справі, подано до суду 13.07.2021 року за вх. № 11204/21, під час її розгляду судом встановлено відсутність події порушення оспореного права позивача, з цих підстав суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, тому з цих підстав заява відповідача-4 про застосування позовної давності залишається без задоволення.

Відповідно до частин 5, 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів в Україні», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до частин 1, 4 статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

При розгляді справи № 755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладеного суд надає перевагу доводам відповідачів в частині заперечень проти позову, позов визнає обґрунтованим, недоказаним і у його задоволенні відмовляє повністю.

На підставі статті 129 ГПК України судові витрати позивача покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 255, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 24.06.2022 року.

Суддя В.М. Грачов