Рішення

від 23.06.2022 по справі 183/2779/21

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/2779/21

№ 2/183/941/22

24 червня 2022 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» про розірвання договору оренди земельної ділянки,-

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року позивач звернулася до суду з позовом до ТОВ Агрофірма «Олімпекс-Агро» (надалі за текстом відповідач 1) та ТОВ «Аграрне підприємство «Придніпровське» (надалі за текстом відповідач 2), в якому просить розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,230 га, кадастровий номер 1223281000:02:007:0116, без номеру та дати, зареєстрований у реєстрі за № 04:05:126:01337 від 14 березня 2005 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 13 липня 2009 року за № 04:09:126:03892, Додаткової угоди без номеру від 01 листопада 2016 року, Додаткової угоди №б/н від 29 березня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило права та обов`язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

В обґрунтування позову позивач зазначила, що їй у відповідності до державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №130093, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 09 грудня 2002 року, належить земельна ділянка площею 3,230 га, кадастровий номер 1223281000:02:007:0116, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

У 2004 році між позивачем та відповідачем 1 укладено Договір оренди земельної ділянки без дати та номеру, який 14 березня 2005 року зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за реєстраційним №04:05:126:01337.

З метою продовження строку дії договору оренди, зміни розміру та порядку нарахування орендної плати сторонами укладалися додаткові угоди. Так, 13 липня 2009 року Новомосковським районним відділом Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру зареєстровано Додаткову угоду без номеру та дати до Договору якою встановлено орендну плату у грошовій формі у розмірі 2 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 656,00 грн., а також проведення безкоштовного завезення соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га. Орендар відшкодовує витрати на поховання. Також визначено термін дії Договору до 31 грудня 2021 року.

01 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, якою продовжено термін дії Договору до 31 грудня 2028 року; збільшено розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 6,5 (шести цілих п`яти десятих) відсотків від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн., а також визначено, що на підставі попередньої заяви Орендодавця, Орендар проводить доставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством.

29 березня 2018 року між позивачем та відповідачами укладено Додаткову угоду відповідно до якої відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також сторонами погоджено, що орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн. за рік оренди, а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря на підставі поданої письмової заяви.

У зв`язку з наведеним, позивач зазначає, що в спірному договорі, з урахуванням додаткових угод, визначено три форми орендної плати: грошову; натуральну, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню); відробіткову, яка є самостійною та підлягає виплаті (виконанню).

На момент звернення позивача до суду відповідачі так і не провели в повній мірі розрахунок за оренду землі в грошовій формі з урахуванням індексації вартості земельної ділянки за період з 2017 по 2020 рік, у останніх існує заборгованість із виплати орендної плати, що свідчить про системність несплати в повному обсязі орендної плати за договором оренди. Відповідачами у період з 2017 по 2020 рік включно, взагалі не виконуються взяті на себе зобов`язання щодо безкоштовної поставка 1 тони грубих кормів (соломи) до садиби Орендодавця, а також не надаються послуги по обробітку присадибної земельної ділянки Орендодавця до 0,40 та (оранка та культивація).

Посилаючись на систематичне невиконання відповідачами своїх обов`язків за договором оренди земельної ділянки в частині невиплати орендної плати в натуральній та відробітковій формах за 2017-2020 рр., а також несвоєчасної та неповної сплата орендної плати в грошовій, позивач просить задовольнити позов та розірвати договір оренди.

Ухвалою судді від 28 квітня 2021 року провадження по справі відкрито в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання з повідомленням (викликом) сторін.

Не погоджуючись із позовними вимогами відповідач 2 подав відзив на позовну заяву, в яких зазначив, що ТОВ «АП «Придніпровське», як новий орендар, набуло права оренди спірної земельної ділянки у 2018 році та сплачувало позивачеві орендну плату у грошовій формі у повному обсязі. Зазначив, що позивач в період з 2018-2020 років не звертався до відповідача із письмовими заявами про надання послуг з оранки та культивації, а також безкоштовної поставки 1 т. соломи до садиби позивача. Натомість, з урахуванням додаткової угоди такі послуги надаються на підставі поданої письмової заяви орендодавця. Таким чином, відповідач не порушував умови Договору оренди земельної ділянки, а тому просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Крім того, в частині посилання позивача на наявність заборгованості з орендної плати у 2017 року, наполягав на застосуванні строків позовної давності, в розумінні ч.3 ст. 267 ЦК України.

Ухвалою суду 12 серпня 2021 року відзив залишено без розгляду на підставі ст.126 ЦПК України у зв`язку з пропуском без поважних причин строку на його подання. Цією ж ухвалою суду задоволено клопотання відповідача 2 про приєднання до матеріалів справи письмових доказів.

У письмових запереченнях щодо поданих відповідачем доказів, які надійшли на адресу суду 02.09.2021 року, представник позивача серед іншого зазначає, що у власності позивача перебувають три земельні ділянки, які передані відповідачеві у користування на праві оренди, з кадастровим номером 1223281000:02:007:0116; 1223281000:02:007:0115; 1223281000:02:007:0117, останні дві не є предметом розгляду у цій справі, а тому подані відповідачем докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2018 рік, не стосуються предмету позову, оскільки вони мають посилання на інший договір, а тому є неналежними. Так само подані відповідачем докази за 2019 рік про сплату 5000,00 грн. не можуть бути враховані як докази в рахунок виплати орендної плати за спірним договором, оскільки не містять посилання на конкретний договір оренди однієї із трьох належних позивачеві земельних ділянок. Зокрема, звернув увагу на платіжне доручення № 1412513255 від 10.06.2021 року на суму 25652,91 грн., яке не є предметом судового розгляду, оскільки вимоги заявлені за період 2017-2020 роки. Також представник позивача наполягав на тому, що подані відповідачем 2 відомості на реалізацію сільськогосподарської продукції, як докази виплати позивачеві орендної плати у грошовій формі за 2020 рік не можуть бути взяті до уваги, оскільки останні навпаки свідчать про придбання позивачем у відповідача продукції на загальну суму 9 239,80 грн., що підтверджує доводи позивача в частині несвоєчасної та неповної виплати відповідачем 2 орендної плати за договором. Зазначив, що процедура подання заяв на обробіток земельної ділянки та поставки соломи не передбачає їх реєстрацію відповідачами. Звертаючись на пряму до відповідача 2 з такими заявами, позивачеві було відмовлено у їх прийнятті, мотивуючи необхідністю їх направлення засобами поштового зв`язку, тобто відповідачем навмисно створені несприятливі умови для реалізації права орендодавців.

Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивача не з`явився, через канцелярію суду подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача 1 у судове засідання повторно не з`явився, про день та час розгляду справи був повідомлений своєчасно, належним чином. Причини неявки суду не відомі. Будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

Представник відповідача 2 у судове засідання повторно не з`явився, на електронну адресу суду надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на те, що в країні введено особливий правовий режим воєнного стану, місцезнаходження товариства віддалене від місцезнаходження суду, у Товариства обмежені ресурси пального, пересування громадян та транспорту в умовах воєнного стану стає загрозою для життя та здоров`я людей.

Однак, суд вважає посилання представника відповідача 2 на запровадження воєнного стану як обставину, яка перешкоджає явці у судове засідання, безпідставними, оскільки на території Новомосковського району Дніпропетровської області, активні бойові дії не ведуться. Посилання представника відповідача на те, що явка у судове засідання може загрожувати його життю суд вважає такими, що вчинені з метою затягування розгляду справи, оскільки справа перебуває у провадженні суду більше одного року, а із семи підготовчих та судових засідань представник відповідача з`явився у два засідання. Стосовно посилань на обмеженість доступу до пального, то представник відповідача не позбавлений права заявляти клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

З огляду на те, що відповідач 2 подав докази, які вважав за необхідне, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача за наявними письмовими доказами.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є дата складання повного судового рішення 24 червня 2022 року.

Суд, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Позивачу на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії І-ДП №130093, виданого Новомосковською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області 09 грудня 2002 року, на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3,230 га, кадастровий номер 1223281000:02:007:0116, що розташована на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області. (а.с.13).

Позивач ОСОБА_1 передала вищевказану земельну ділянку у строкове платне користування відповідачу 1 на підставі Договору оренди земельної ділянки без дати та номеру, який 14 березня 2005 року зареєстрований у Новомосковському державному земельному кадастровому центрі за реєстраційним №04:05:126:01337, що підтверджується копією Договору та актом приймання-передачі земельної ділянки (а.с.14-15)

Додатковою угодою, зареєстрованою в Новомосковському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії центру Державного земельного кадастру 13 липня 2009 року, до зазначеного договору вносилися зміни щодо строку його дії, виду і розміру орендної плати (а.с.16)

01 листопада 2016 року між позивачем та відповідачем 1 було укладено Додаткову угоду без номеру про внесення змін і доповнень до Договору оренди земельної ділянки, якою продовжено термін дії Договору до 31 грудня 2028 року; збільшено розмір орендної плати у грошовій формі у розмірі 6,5 відсотків від грошової оцінки землі, що становить 7 033,96 грн., а також визначено, що на підставі попередньої заяви Орендодавця, Орендар проводить доставку 1 тони соломи до садиби Орендодавця, оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, сплачує за Орендодавця податок з доходів фізичних осіб, нарахований на суму орендної плати за цим Договором у розмірі та у порядку, встановленому законодавством (а.с.17,18).

У вказаній редакції договору не передбачено подання орендодавцем у письмовій формі заяви про оранку, культивацію та поставку соломи.

29 березня 2018 року між позивачем, ТОВ АФ «Олімпекс-Агро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» укладено Додаткову угоду (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди) до Договору оренди землі та додаткової угоди від 28 жовтня 2016 року. Відповідно п. 1 даної Додаткової угоди від 29 березня 2018 року - зі згоди позивача, (яка виражається шляхом підписання даної Угоди), відповідач 1 передає, а відповідач 2 приймає на себе права та обов`язки сторони (Орендаря), передбачені в Договорі оренди. Також було вирішено змінити п. 2.5, 3.1, 4.1 Договору оренди землі виклавши його в новій редакції:

За пунктом 4 Додаткової угоди від 29 березня 2018 року - Орендна плата вноситься Орендарем у грошовій формі в розмірі 7,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що складає 8 116,11 грн., а також Орендар проводить безкоштовне завезення соломи до садиби Орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки Орендодавця до 0,40 га в територіальних межах Орендаря, на підставі поданої письмової заяви Орендодавцем (а.с.19-20).

Докази виплати орендної плати у грошовій формі за 2017 рік в матеріалах справи відсутні.

Стосовно виплати орендної плати у грошовій формі за 2018-2020 роки, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, у власності позивача, окрім спірної земельної ділянки, перебувають ще дві земельні ділянки, які передані на праві оренди у користування відповідачів (а.с.102-114), тобто окрім спірної земельної ділянки з кадастровим номером 1223281000:02:007:0116, існують правовідносини, пов`язані з орендою ще двох земельних ділянок з кадастровим номером 1223281000:02:007:0115 та 1223281000:02:007:0117, розташованих на території Василівської сільської ради Новомосковського району Дніпропетровської області.

Позивачем надано докази виплати орендної плати за спірним договором за 24.11.2018 на суму 2850 грн. (а.с.71,72), за 30.11.2018 на суму 2177,82 грн. (а.с.73,74); за 12.03.2019 на суму 5000 грн. (а.с.76,77)

Належним підтвердженням виплати орендної плати у сумі 4214 грн. із зазначенням реквізитів договору та номеру земельної ділянки суд вважає відомість на реалізацію сільськогосподарської продукції від 31.12.2020, а також відомість за липень 2020 року на суму 649,80 грн. (а.с.79,80).

Твердження представника позивача про те, що позивач придбала зазначену продукцію та сплатила за неї грошові кошти спростовуються тим, що у відповідній графі відомостей містяться посилання на спірний договір. Крім того, у відомості зазначено «видано продукції у кількості…» (а.с.80). Та обставина, що вказані відомості мають назву «Відомість на реалізацію с/г продукції» не свідчить про існування між сторонами договору купівлі-продажу, адже термін «реалізація» означає кінцеву стадію кругообігу засобів підприємства, яка вказує на завершення процесу виробництва й доведення продукції до споживача та не є синонімом терміну «продаж». Факт сплати позивачем грошових коштів за отриману продукцію не підтверджено жодним доказом.

З приводу виплати позивачу коштів у сумі 1500 грн. (а.с.63,64) та коштів у сумі 871 грн. (а.с.65,66), зазначені кошти сплачено відповідачем 2 до набуття ним прав та обов`язків кредитора, а саме 28 березня 2018 року. Відомостей про те, що первісний орендар, яким є відповідач 1, уповноважував відповідача 2 на здійснення таких виплат станом на 28 березня 2018 року, суду не надано. Відтак, суд погоджується з доводами представника відповідача про те, що зазначені кошти не можуть вважатися такими, що сплачені в рахунок виплати орендної плати у грошовій формі.

Відомість на виплату готівки від 19.06.2018 містить інформацію про те, що кошти у сумі 6533 грн. сплачено за договором від 01.01.2018, відтак, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що зазначена сума не є належним доказом підтвердження оренднох плати за спірним договором. З цих же підстав суд не приймає як доказ відомість на виплату готівки від 03.07.2018 (а.с.69,70)

Відомість про видачу в рахунок орендної плати від 02.10.2018 та відомість на реалізацію сільськогосподарської продукції від 25.09.2020 не містить інформацію про те, за яким з трьох укладених з позивачем договорів оренди здійснено виплату (а.с.75,78).

Платіжне доручення від 10.06.2021 року містить інформацію про призначення платежу орендна плата за 2021 рік, що не стосується предмета доказування у цій справі, оскільки як на підставу позовних вимог позивач посилається на невиплату орендної плати за 2017-2020 роки. Крім того, виплата коштів у сумі 25 652,91 грн. також не містить відомостей про те, за користування якою земельною ділянкою сплачуються кошти. Зазначений доказ не є підтвердженням факту належного виконання зобов`язань щодо виплати орендної плати у грошовій формі протягом спірного періоду.

Таким чином, у судовому засіданні підтверджено належними та допустимими доказами, що відповідачем сплачено позивачу в рахунок сплати орендної плати у грошовій формі у 2018 році 5027,82 грн. (2850+2177,82); у 2019 році 5000 грн.; у 2020 році 4863,80 грн. (4214+649,80).

З урахуванням викладеного, суд вважає доведеним та встановленим факт несвоєчасної та не у повному обсязі виплати орендної плати у грошовій формі.

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються наступними нормами права.

Відповідно до статті 14 Конституції України, статті 1 ЗК України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до частини другої статті 95 ЗК України порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання додаткової угоди від 29 березня 2018 року, передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Згідно з положеннями статей 21,22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Частиною першою статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент підписання додатку до договору, визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до пункту «д» частини першої статті 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.

У постанові Верховного Суду від 10 вересня 2021 року у справі №650/628/19-ц зроблено висновок, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, неналежне виконання умов договору, а саме систематична невиплата у повному обсязі в обумовлені договором строки орендної плати у грошовій формі є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про розірвання договору оренди земельної ділянки обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Стосовно доводів сторін про виконання зобов`язань за договором оренди у натуральній та відробітковій формі, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідачем не здійснено поставку соломи до садиби орендодавця, а також не здійснено оранку та культивацію присадибної ділянки, що відповідачем не заперечується, зазначаючи, що це не є обов`язковим з огляду на відсутність письмової заяви орендодавця.

Проте, у Додатковій угоді від 29 березня 2018 року, сторони домовились внести зміни до розділу «Орендна плата» та викласти його в наступній редакції: «2.2. За користування вказаною в договорі земельною ділянкою орендар нараховує орендодавцю щороку орендну плату у грошовій формі у розмірі 7,5% від нормативно-грошової оцінки землі, що становить 8116,11 грн., а також проводить безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснює безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця до 0,40 га в територіальних межах орендаря, на підставі поданої письмової заяви орендодавцем».

Зі змісту договору, укладеного сторонами, вбачається, що орендар не брав на себе обов`язок здійснювати безкоштовне завезення соломи до садиби орендодавця та здійснювати безкоштовну оранку та культивацію присадибної ділянки орендодавця, безумовно та за відсутності заяви орендодавця. Виникнення такого обов`язку сторони обумовили наявністю поданої письмової заяви орендодавця.

У відповідності до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Надані представником позивача заяви на здійснення поставки соломи, обробітку присадибної земельної ділянки (оранку та культивації) за 2018, 2019, 2020 роки (а.с.125,126,127) не є доказом подання їх відповідачеві, оскільки не містять жодних відміток чи інших доказів їх отримання відповідачем.

З доводами представника позивача про усталену процедуру подання таких заяв без реєстрації суд не погоджується, оскільки вони не підтверджені жодним належним та допустимим доказом. Суд вважає, що діючи розумно і добросовісно позивач не позбавлений був можливості подати такі заяви засобами поштового зв`язку вже після першого випадку невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, яка з його слів мала місце починаючи з 2017 року.

Відтак, з огляду на відсутність доказів подання відповідних письмових заяв орендарю, суд вважає недоведеним факт невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формах. Проте, зазначене не спростовує вищенаведених висновків суду про систематичну невиплату орендної плати у грошовій формі, що є достатньою підставою для розірвання спірного договору оренди.

При цьому суд відхиляє посилання позивача на правову позицію, висловлену у постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17, стосовно наслідків невиплати орендної плати у натуральній та відробітковій формі, оскільки правовідносини сторін у даній справі, відрізняються від правовідносин у наведеній представником позивача справі, у якій Верховний Суд встановив, що «такі звернення не передбачені умовами договору» , а відтак правовідносини у справах не є подібними.

Відповідно до статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд враховує, що позивач не перебуває у правовідносинах з відповідачем 1, оскільки після 29.03.2018 всі права і обов`язки орендаря перейшли до відповідача 2, а також ту обставину, що систематичність невиплати орендної плати допущена саме відповідачем 2, тому заме з цього відповідача підлягають стягненню судові витрати.

Оскільки судом задоволено позов про розірвання договору оренди, судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 3, 5, 12, 76-81, 89, 258-259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити повністю.

Розірвати Договір оренди земельної ділянки площею 3,230 га (кадастровий номер 1223281000:02:007:0116) без номеру та дати, зареєстрований у реєстрі за № 04:05:126:01337 від 14 березня 2005 року, з урахуванням змін та доповнень викладених у Додатковій угоді без номеру та дати, зареєстрованій 13 липня 2009 року за № 04:09:126:03892, Додаткової угоди без номеру від 01 листопада 2016 року, Додаткової угоди №б/н від 29 березня 2018 року (про заміну сторони та внесення змін до Договору оренди), укладений між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», яке в подальшому безоплатно відступило права та обов`язки Товариству з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у сумі 908 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Олімпекс-Агро», код ЄДРПОУ 30195842, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с. Голубівка, вул.Українська, 10;

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Аграрне підприємство «Придніпровське», код ЄДРПОУ 41102163, місцезнаходження: 51230, Дніпропетровська область, Новомосковський район, с.Голубівка, вул.Українська, 10

Повне судове рішення складено і підписано 24 червня 2022 року .

Суддя Оладенко О.С.