Постанова

від 21.06.2022 по справі 756/11932/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року місто Київ

єдиний унікальний номер справи: 759/11932/21

номер провадження: 22-ц/824/2816/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - Верланова С.М. (суддя - доповідач),

суддів: Матвієнко Ю.О., Шебуєвої В.А.

за участю секретаря - Осінчук Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року у складі судді Жука М.В., у справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Пресцентр Київ» (далі - ТОВ «Пресцентр Київ») про стягнення заборгованості по заробітній платі та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Позов мотивований тим, що 11 травня 2018 року вона була прийнята на роботу в ТОВ «Пресцентр Київ» на посаду кур`єра відповідно до наказу №1005/1 від 10 травня 2018 року. Наказом відповідача №2705/2 від 17 липня 2020 року її було звільнено з роботи за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України. Позивачка вказувала, що згідно з довідкою Пенсійного фонду України (форма ОК-5) її оклад становив 1 902 грн 00 коп. Зазначала, що при звільненні вона не отримала належну їй заробітну плату за березень, квітень та червень 2020 року у розмірі 5 706 грн 00 коп., в жодних відомостях про отримання належної їй заробітної плати не розписувалась.

Посилаючись на те, що ТОВ «Пресцентр Київ» не провело з нею повного розрахунку при звільнені, ОСОБА_1 просила суд стягнути з ТОВ «Пресцентр Київ» на свою користь заборгованість по заробітній платі у розмірі 5 706 грн 00 коп. та середній заробіток за весь час затримки розрахунку по день ухвалення рішення у справі.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що на підставі досліджених у справі доказів установлено, що ТОВ «Пресцентр Київ» проводило виплату нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до обсягу виконаної роботи і вимог трудового законодавства в повному обсязі та своєчасно, а тому суд першої інстанції дійшов висновку про безпідставність доводів позивачки про неотримання заробітку.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що її не було повідомлено про надання відповідачем відзиву, що позбавило її права подати відповідь на відзив та ознайомитися з матеріалами справи. Вказує, що судом першої інстанції не була досліджена заробітна плата за червень 2020 року, заробітну плату за червень вона не отримувала, оскільки кошти згідно з відомістю №ВЗП-06 в сумі 851 грн 58 коп. їй не виплачені та підпис у відомості їй не належить.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ТОВ «Пресцентр Київ» - адвокат Штундер Я.Г. зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та безпідставними. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.

Відповідно до положень ч.ч.1,2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін у справі, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, враховуючи доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, наказом ТОВ «Пресцентр Київ» № 1005/1 від 10 травня 2018 року ОСОБА_2 прийнято на посаду кур`єра з 11 травня 2018 року на основне місце роботи з почасовою оплатою праці (за сумісництвом).

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-01 за січень 2020 року ОСОБА_1 виплачено 1 720 грн 29 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-02 за лютий 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 1 720 грн 29 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-03 за березень 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 851 грн 58 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-05 за травень 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 557 грн 71 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-06 за червень 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 851 грн 58 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-06 за липень 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 451 грн 00 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Відповідно до пунктів 1, 2 наказу ТОВ «Пресцентр Київ» № 1703/1ВН від 17 березня 2020 року «Щодо умов роботи під час карантину на період епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19)» тимчасово, з 18 березня 2020 року призупинено доставку друкованих засобів масової інформації до завершення карантину, встановлено на підприємстві на період карантину умови простою для кур`єрської доставки, у зв`язку з припиненням руху транспорту.

Відповідно до відомості ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-01К_2020 згідно Закону від 17 березня 2020 року № 530 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню й поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)», відповідно до ч. 1 ст. 113 КЗпП України, ОСОБА_1 отримала за березень, квітень, травень 2020 року грошові кошти у розмірі 3 054 грн 62 коп., про що свідчить її підпис у відомості.

Згідно з розрахунково-платіжною відомістю №НЗП-000001К за березень, квітень, травень 2020 року ОСОБА_1 було надано розрахунок у розмірі 2/3 окладу за час вимушеного простою з 18 березня 2020 року по 22 травня 2020 року, про що свідчить її підпис у розрахунково-платіжній відомості.

ТОВ «Пресцентр Київ» подало до ГУ ДПС в місті Києві Печерського району звіт за листопад 2020 року, відповідно до якого ОСОБА_1 нараховано 3 164 грн. 91 коп. за період вимушеної зупинки виробничого процесу, що становить 2/3 окладу за час вимушеного простою з 18 березня 2020 року по 22 травня 2020 року.

Наказом ТОВ «Пресцентр Київ» № 2705/2 від 17 липня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади кур`єра з 24 липня 2020 року за згодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 25 березня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ТОВ «Пресцентр Київ» про стягнення окладу за простій під час карантину та стягнення компенсації за невикористану відпустку залишено без задоволення.

Постановою Київського апеляційного суду від 08 липня 2021 року рішення Оболонського районного суду від 25 березня 2021 року в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення компенсації за невикористану відпустки скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. Стягнуто з ТОВ «Пресцентр Київ» на користь ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку тривалістю п`ять календарних днів, що складає 291 грн 20 коп.

Цією постановою апеляційного суду встановлено, що наказом ТОВ «Пресцентр Київ»№1703/1ВН від 17 березня 2020 року «Щодо умов роботи під час карантину на період епідемії коронавірусної хвороби (COVID-19)» встановлено на підприємстві на період карантину умови простою для кур`єрської доставки, у зв`язку з припиненням руху транспорту. Як вбачається з розрахунково - платіжної відомості №НЗП - 000001К за березень, квітень, травень 2020 року, відповідно до якої ОСОБА_1 отримала 3 054 грн 62 коп. за простій на підприємстві. При формуванні розрахунку при звільненні, відповідачем не включено до розрахунку компенсацію за відпустку у період роботи з 11 травня 2020 року по 27 липня 2020 року тривалістю 4 календарних дня та 1 день за період 2019 - 2020 років.

Тому вказані обставини не підлягають доказуванню відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст.4 КЗпП кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 6 ст. 46 Конституції України право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ч.1 ст. 24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Згідно з ч. 1 ст. 113 КЗпП України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Отже, установивши, що ТОВ «Пресцентр Київ» проводило виплату нарахованої ОСОБА_1 заробітної плати відповідно до обсягу виконаної роботи і вимог трудового законодавства в повному обсязі та своєчасно, колегія суддів вважає, що суду першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по заробітній платі.

Оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні є похідними від її позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі, у задоволенні яких судом відмовлено, то колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правих підстав для задоволення позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Отже, правильно встановивши обставини спору, дослідивши докази у справі й надавши їм належну оцінку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Таким чином, суд першої інстанції виконав вимоги ст.263 ЦПК України щодо законності та обґрунтованості рішення суду, повно і всебічно дослідив і оцінив докази та встановив обставини у справі.

Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не була досліджена заробітна плата за червень 2020 року, заробітну плату за червень 2020 року позивачка не отримувала, оскільки кошти згідно з відомістю №ВЗП-06 в сумі 851 грн 58 коп. їй не виплачені та підпис у відомості їй не належить, є безпідставними.

Як зазначалось вище, судом першої інстанції встановлено, що згідно з наявною у матеріалах справи відомістю ТОВ «Пресцентр Київ» на виплату готівки № ВЗП-06 за червень 2020 року, ОСОБА_1 виплачено 851 грн 58 коп., про що свідчить її підпис у відомості (а.с.37).

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що підпис у відомості на виплату готівки № ВЗП-06 за червень 2020 року їй не належить, оскільки позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних обставин відповідно до вимог ст.ст. 77, 78 ЦПК України.

Для з`ясування цього питання необхідні знання відмінні від знань у галузі права. Однак позивачкою не заявлялось клопотання про проведення відповідної почеркознавчої експертизи щодо належності її підпису у вказаній вище відомості на виплату готівки № ВЗП-06 за червень 2020 року відповідно до ст.103 ЦПК України, хоча таке право їй було роз`яснено апеляційним судом.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що позивачку не було повідомлено про надання відповідачем відзиву на позовом, що позбавило її права подати відповідь на відзив та ознайомитися з матеріалами справи, є необґрунтованими, оскільки з долученого представником ТОВ «Пресцентр Київ» - адвокатом Штундером Я.Г. до відзиву на позов опису вкладень в цінний лист та фіскального чека, вбачається, що 28 вересня 2021 року вказаний представник через засоби поштового зв`язку - ПАТ «Укрпошта» на адресу ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , яка зазначена нею у позові, було направлено відзив на позовну заяву з додатками до нього (а.с.47).

Також з наявної у матеріалах справи розписки ОСОБА_1 вбачається, що вона 13 серпня 2021 року отримала копію ухвали судді Оболонського районного суду міста Києва від 11 серпня 2021 року про відкриття провадження у справі, згідно з якою прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до розгляду та відкрито спрощене провадження у цивільній справі за її позовом. Суддею першої інстанції ухвалено про здійснення розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та розгляд справи буде проведений у строк до 11 жовтня 2021 року.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачка знала про відкриття провадження у справі за її позовом та про встановлений судом строк розгляду справи, а тому вона могла ознайомитися з матеріалами справи у вказаний строк. Доказів того, що вона була позбавлена можливості ознайомитися з матеріалами справи з об`єктивних та незалежних від неї причин, позивачка апеляційному суду не надала.

Відповідно до п.6 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом ч.1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Каракуця проти України» зазначив, що неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для процесуальних наслідків. ЄСПЛ наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи, що ОСОБА_1 є позивачкою у даній справі, то вона повинна була проявляти належну зацікавленість у розгляді даної справи, оскільки вона була ініціатором судового розгляду.

Крім того, колегія суддів враховує, що позивачка в апеляційні скарзі виклала свої доводи щодо не згоди з висновками суду першої інстанції та доводами відповідача, приймала участь при апеляційному розгляді справи разом із своїм представником, а тому її право на доступ до правосуддя реалізоване на стадії апеляційного розгляду справи.

Таким чином, матеріали справи та зміст оскаржуваного рішення суду не дають підстав для висновку про невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, які передбачені ЦПК України як підстави для скасування рішення.

Відповідно до ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, судом додержано вимоги матеріального та процесуального права, а тому це рішення відповідно до ст.375 ЦПК України необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Апеляційний суд проголошує вступну та резолютивну частини постанови, відклавши складання повного тексту на п`ять днів.

Керуючись ст.ст.374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 11 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів. У випадку проголошення лише вступної і резолютивної частини, цей строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Головуючий

Судді: