Ухвала

від 06.06.2022 по справі 280/5862/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

07 червня 2022 року м. Дніпросправа № 280/5862/21

Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Чепурнов Д.В.

перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОФІРМА "БУРЧАК" до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року позовну заяву задоволено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, Головне управління ДПС у Запорізькій області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та винести постанову про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з пунктом 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Підпунктом 2 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної інстанції скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи те, що за подання до адміністративного суду позову, який має одну вимогу майнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 13785,60 грн., то за подання апеляційної скарги на оскаржуване рішення суду сплаті підлягає судовий збір у розмірі 20678,41 грн.

Однак, на підтвердження сплати судового збору заявником апеляційної скарги не надано суду документ, який підтверджує сплату судового збору у визначеному законом розмірі - 20678,41 грн.

Для зарахування до державного бюджету надходжень зі сплати судового збору визначено наступні реквізити: Отримувач коштів ГУК у Дн-кiй обл/Шев.р/ 22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155; Банк отримувача Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО) 899998; Рахунок отримувача UA668999980313161206081004628; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Третій апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

При цьому, клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з положеннями статті 8 Закону України «Про судовий збір» (в редакції чинній з 15.12.2017 року) враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Проте, подане скаржником клопотання не містить підстав передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI для відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

З наведених норм вбачається, що підставою для зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат є майновий стан скаржника.

Однак, суд апеляційної інстанції зауважує на тому, що якщо бюджетні установи діють як суб`єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати, оскільки Держава, приймаючи певні правові норми щодо сплати судового збору, взяла на себе відповідні зобов`язання щодо його сплати при зверненні до суду суб`єктів владних повноважень.

При цьому суд апеляційної враховує і те, що у відповідності до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що безпідставне продовження строків на сплату судового збору Державному органу на доволі великий строк може призвести до затягування строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у цій справі, та відповідно призведе до надання переваги одній зі сторін судового процесу - суб`єкта владних повноважень, що є неприпустимим.

У пункті 74 рішення Європейського Суду з прав людини "Лелас проти Хорватії" суд звертав увагу на те, що "держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Іншими словами, ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу".

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Так, обов`язковість та можливість сплати судового збору у скаржника, відповідно до ст. 295 КАС України, виникла з дати початку перебігу строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції, який враховуючи дату отримання ним копії повного судового рішення, що оскаржується, є більш ніж достатній для здійснення сплати судового збору. Такий, невиправдано тривалий строк сплати судового збору суб`єктом владних повноважень виключає можливість для подальшого його продовження.

Щодо посилань скаржника на введення воєнного стану на території України, введеного указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», суд апеляційної інстанції зазначає, що скаржник у своєму клопотанні не зазначає яким чином введення з 24.02.2022 року воєнного стану вплинуло на організацію роботи безпосередньо Головного управління ДПС у Запорізькій області, зокрема і на можливість надання документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі, а тому у суду апеляційної інстанції не має підстав вважати, що обставини на які посилається скаржник у цьому клопотанні об`єктивно унеможливлюють сплатити судового збору.

Згідно з частиною 2 статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу, тобто суддя, встановивши, невідповідність матеріалів поданої скарги вимогам, встановленим цим Кодексом, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху.

З огляду на вищевикладене, суд дає можливість скаржнику у строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали надати апеляційну скаргу оформлену у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України, тобто надати: документ, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі.

Керуючись статтями 169, 298 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Запорізькій області про відстрочення сплати судового збору - відмовити.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року - залишити без руху та надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення вищезазначених недоліків, а саме для надання до суду апеляційної інстанції:

- документу, який підтверджує факт сплати судового збору у визначеному законодавством України розмірі, розмір якого становить - 20678,41 грн.;

Копію ухвали про залишення апеляційної скарги без руху направити особі, яка подала апеляційну скаргу.

У випадку не усунення недоліків у вказаний строк апеляційна скарга повертається особі, яка її подала.

Ухвала суду апеляційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Д.В. Чепурнов