Рішення

від 13.06.2022 по справі 902/109/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2022 р. Cправа № 902/109/22

Господарський суд Вінницької області у складі судді Шамшуріної Марії Вікторівни,

за участю секретаря судового засідання Шейгець І.В., за відсутності представників сторін,

розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Відділу освіти Гайсинської міської ради, 23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 44106380

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС", 84190, Донецька обл., Слов`янський р-н, с. Дмитрівка(з), вул. Южна, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43895619

про стягнення 12123,06 гривень

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області 08.02.2022 року надійшла позовна заява Відділу освіти Гайсинської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" про стягнення попередньої оплати за договором про закупівлю робіт №198 від 12.05.2021 у сумі 11697,00 гривень та штрафних санкцій (пені) у сумі 426,06 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно укладеного договору про закупівлю робіт № 198 від 12.05.2021 року позивач сплатив відповідачу попередню оплату (аванс) у сумі 11697 гривень, однак відповідач не приступив до виконання робіт та не повернув отриману суму авансу у порядку та строки визначені договором.

Невиконання відповідачем зобов`язань за договором стало підставою для звернення позивача до суду з вимогою про стягнення попередньої оплати (авансу) за договором у сумі 11 697 гривень та пені у сумі 426,06 гривень.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.02.2022 справу розподілено судді Шамшуріній М.В.

Ухвалою суду від 11.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/109/22, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами (без проведення судового засідання) з наданням сторонам строку для вчинення процесуальних дій (надання відзиву, відповіді на відзив) до 11.03.2022 року.

Ухвалою від 12.04.2022 постановлено перейти до розгляду справи №902/109/22 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі, підготовче засідання у справі №902/109/22 призначити на 10.05.2022.

19.04.2022 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення та докази по справі.

05.05.2022 позивачем подано до суду клопотання про проведення судового засідання за наявними письмовими матеріалами справи без участі позивача та його представника.

Ухвалою від 10.05.2022 судом відкладено підготовче засідання у справі №902/109/22 на 26.05.2022.

Ухвалою суду від 26.05.2022 закрито підготовче провадження у справі № 902/109/22, призначено справу № 902/109/22 до судового розгляду по суті у судовому засіданні 14.06.2022.

На визначену судом дату у судове засідання представники сторін не з`явились.

Від представника позивача 06.06.2022 до суду надійшло клопотання №01-07/370 від 02.06.2022 (вхідний №01-34/4415/22 від 06.06.2022) про розгляд справи без участі позивача та його представника за наявними матеріалами та підтримання заявлених позовних вимог у повному обсязі, а також вступне слово позивача №01-07/371 від 02.06.2022 (вхідний №01-34/4443/22 від 06.06.2022) у якому позовні вимоги позивачем підтримано у повному обсязі.

Про дату, час та місце розгляду справи по суті відповідач повідомлявся ухвалою суду від 26.05.2022, яка була надіслана за адресою його місцезнаходження та на електронну адресу відповідача згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Направлення судом ухвали рекомендованою кореспонденцією на чинну адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі №911/3142/19.

З огляду на обмеження у здійсненні учасниками справи процесуальних прав та обов`язків у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні, враховуючи рекомендації Ради суддів України від 02.03.2022 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, з метою забезпечення реалізації всіма учасниками процесу своїх процесуальних прав і обов`язків, судом було розміщено оголошення про виклик ТОВ "Грандпроект Плюс" як відповідача у судове засідання з розгляду справи № 902/109/22 по суті 14.06.2022 об 11:00 на офіційному веб-порталі судової влади України.

Відзиву відповідачем до суду не надано, будь-яких заяв, клопотань не надходило.

Частиною 1 статті 202 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно пункту 1 частини 3 статті 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Згідно частини 2 статті 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином повідомлявся про відкриття провадження, відкладення розгляду справи, призначення справи до розгляду по суті, на засадах відкритості та гласності судового процесу сторонам створено всі необхідні умови для можливості захисту їх прав та охоронюваних законом інтересів, а відповідач, у свою чергу, не скористався наданим йому правом на подання відзиву на позовну заяву та участі у розгляді справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Приймаючи до уваги обставини, пов`язані із введенням воєнного стану в Україні з 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, та його продовження Указами Президента України від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 259/2022 і від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" справу розглянуто судом у розумний строк.

За результатами судового засідання 14.06.2022 судом ухвалено рішення у справі.

З огляду на відсутність сторін, судом підписано вступну та резолютивну частини рішення без його проголошення, яке приєднане до матеріалів справи.

Суть спору:

Відділ освіти Гайсинської міської ради звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" про стягнення попередньої оплати за договором про закупівлю робіт №198 від 12.05.2021 у сумі 11697,00 гривень та штрафних санкцій (пені) у сумі 426,06 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно укладеного договору про закупівлю робіт № 198 від 12.05.2021 року позивач сплатив відповідачу попередню оплату (аванс) у сумі 11697 гривень, однак відповідач не приступив до виконання робіт та не повернув отриману суму авансу у порядку та строки визначені договором.

Відповідач своїм процесуальним правом надання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань або заперечень щодо заявлених вимог за час розгляду справи не заявляв.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

12 травня 2021 року між Відділом освіти Гайсинської міської ради (далі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" (далі-підрядник, відповідач) було укладено договір про закупівлю робіт № 198 (далі - договір).

Згідно предмету договору, погодженого сторонами у розділі 1 договору, підрядник зобов`язується за завданням замовника, відповідно до проектної (проектно- кошторисної) документації замовника та умов договору, на свій ризик виконати та здати в установлений договором строк закінчені будівельні роботи - капітальний ремонт заміна віконних блоків сходової клітини ЗЗСО І-ПІ ступенів села Чечелівка Гайсинського району Вінницької області (ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник" - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація), а замовник зобов`язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), прийняти від підрядника закінчені роботи (об`єкт будівництва) та оплатити їх відповідно до умов договору (при наявності фінансування) (пункт 1.1. договору).

Об`єкт будівництва: ЗЗСО І-ІІІ ступенів села Чечелівка Гайсинського району Вінницької області. Вид будівництва: Капітальний ремонт заміна віконних блоків. (пункти 1.2., 1.4. договору).

Відповідно до пункту 2.1 договору підрядник розпочинає виконання робіт після укладання договору, і повинен завершити виконання робіт до 14 червня 2021 року.

Початок та закінчення будівельних робіт визначається календарним графіком виконання робіт, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1) та умовами договору (пункт 2.2. договору).

Пунктом 3.1. сторони узгодили, що загальна ціна договору (договірна ціна) робіт визначається на основі кошторису та інших документів, пов`язаних із складанням і необхідних для визначення кошторисної вартості робіт та договірної ціни, що є невід`ємною частиною договору (додаток № 2), є твердою (незмінною) і складає 38990,00 грн. (тридцять вісім тисяч дев`ятсот дев`яносто гривень, нуль копійок) без ПДВ. Фінансування виконання робіт підрядника проводиться замовником поетапно, згідно з планом фінансування, який є невід`ємною частиною договору (додаток № 3).

Додатком № 3 (план фінансування) до договору сторони погодили, що фінансування робіт здійснюється у наступному порядку:

- попередня оплата (аванс) 30 % - 11697,00 гри. (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто сім) гривень без ПДВ після підписання договору, до початку робіт:

- післяоплата 70 % - 27293,00 гри. (Двадцять сім тисяч двісті дев`яносто три) без ПДВ - на підставі підписаних актів приймання виконаних будівельних робіт (ПФ № КБ-2в), інших актів та довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (ПФ № КБ-3) після закінчення робіт.

Відповідно до пункту 13.3.1. договору розмір авансу не може перевищувати 30% вартості чергового етапу будівельних робіт.

Замовник перераховує підряднику оплату (аванс) у розмірі 30 (тридцять) % від річного обсягу робіт, для цілей придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів, на розрахунковий рахунок підрядника.

Пунктом 13.3.2. договору передбачили, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 4 грудня 2019 р. «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата передбачається на строк до 3 (трьох) місяців. Погашення попередньої оплати (авансу) здійснюється па підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. На підставі Постанови КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» підрядник зобов`язується використати одержану суму попередньої оплати (авансу) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ від суми невикористаних коштів.

У разі невиконання підрядником договірних зобов`язань протягом зазначеного у п. 13.3.1. цього договору строку, отримані суми попередньої оплати (аванс) повертаються підрядником замовнику на рахунки, що будуть повідомлені підряднику замовником, не пізніше ніж за 3 (три) банківські дні до спливу вказаного 3-х місячного строку. (пункт 13.3.3. договору).

Відповідно до пункту 4.4.1. договору підрядник взяв на себе зобов`язання належно виконати з використанням власних ресурсів, та у встановлені строки роботи відповідно до проектної, кошторисної документації та умов договору.

За приписами пункту 4.1. договору замовник має право відмовитися від договору та вимагати відшкодування збитків, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботи або виконує їх настільки повільно, що закінчення їх у строк, визначений договором стає неможливим.

Згідно пункту 16.3. договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику неустойку (штраф) у розмірі 0,5 % від загальної договірної ціни, вказаної в п. 3.1. договору, за кожний день прострочення, а у разі здійснення попередньої оплати (перерахунку авансу) підрядник, крім сплати неустойки, повертає Замовнику неосвоєні вчасно кошти з урахуванням індексу інфляції. Крім сплати штрафних санкцій Підрядник компенсує Замовнику збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов`язань за Договором.

У пунктах 20.1., 20.2 договору сторони передбачили, що цей договір вважається укладеним з моменту його підписання сторонами і скріплення підписів печатками і діє до 31.12.2021 року, а в частині виконання зобов`язань - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Строком договору є час, протягом якого сторони будуть здійснювати свої права та виконувати свої обов`язки відповідно до Договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

18 травня 2021 року на підставі платіжного доручення № 8 позивачем перераховано на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 30 % за кап. ремонт по заміні віконних блоків у сумі 11 687,00 гривень.

У зв`язку із невиконанням підрядником взятих на себе зобов`язань за договором, позивачем на адресу відповідача направлена претензія від 19.08.20221 року № 01-07/840, згідно якої позивач посилаючись на частину 2 статті 849 ЦК України повідомив, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків та вимагав повернути протягом 7 календарних днів з дня отримання претензії сплачені за договором кошти у сумі 11687,00 гривень в якості попередньої оплати (авансу).

Як зазначено позивачем, відповідач роботи за договором не виконав, отриману за договором суму попередньої оплати (авансу) не повернув, що стало підставою для звернення позивача до суду із позовом про стягнення суми попередньої оплати за договором та пені, нарахованої у зв`язку із несвоєчасним виконання договірних зобов`язань.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Предметом позову у цій справі є стягнення суми попередньої оплати за договором та пені, нарахованої у зв`язку із несвоєчасним виконання договірних зобов`язань.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України), суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно положень статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 статті 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до статті 11 ЦК України однією з підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є договір.

Приписами статті 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, що склалися між сторонами суд зазначає наступне.

За своєю правовою природою укладений між cторонами договір закупівлі робіт від 12.05.2021 року № 198 є договором підряду, до регулювання правовідносин якого застосовуються положення глави 61 ЦК України (підряд).

Згідно частини 1, 2 статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до статті 839 ЦК України підрядник зобов`язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором. Підрядник відповідає за неналежну якість наданих ним матеріалу і устаткування, а також за надання матеріалу або устаткування, обтяженого правами третіх осіб.

Положеннями статті 843 ЦК України передбачено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до статті 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Статтею 846 ЦК України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

В силу частини 4 статті 882 ЦК України передання робіт підрядником та прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаних обома сторонами.

Частиною 1 статті 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотним умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Пунктом 2 Постанови КМ України "Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" від 4 грудня 2019 р. № 1070 передбачено, що попередня оплата розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів за капітальними видатками та державними контрактами здійснюється шляхом спрямування бюджетних коштів виконавцям робіт, постачальникам товарів і надавачам послуг (крім нерезидентів) на небюджетні рахунки, відкриті на їх ім`я в органах Державної казначейської служби у встановленому законодавством порядку, з подальшим використанням зазначених коштів виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг виключно з таких рахунків на цілі, визначені договорами про закупівлю товарів, робіт і послуг, з наданням підтвердних документів органам Державної казначейської служби для здійснення платежів.

Пунктом 6 вказаної Постанови рекомендовано розпорядникам (одержувачам) бюджетних коштів укладати договори про закупівлю товарів, робіт і послуг відповідно до законодавства з урахуванням повернення після закінчення строку, визначеного у договорі про закупівлю товарів, робіт і послуг, виконавцями робіт, постачальниками товарів і надавачами послуг невикористаних сум попередньої оплати та застосування штрафних санкцій у разі невчасного повернення таких коштів.

Із матеріалів справи слідує, що позивачем на виконання умов договору перераховано на користь відповідача авансовий платіж у розмірі 30 % за кап. ремонт по заміні віконних блоків у сумі 11687,00 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 8 від 18 травня 2021 року.

У свою чергу, відповідач взятих на себе зобов`язань щодо виконання робіт у строк, визначений пунктом 2.1. договору не виконав.

Із системного аналізу пунктів 13.3.2, 13.3.3, 16.3 договору вбачається, що в разі невиконання підрядником умов договору та не використання отриманої суми передоплати протягом трьох місяців з дня її отримання, сума неосвоєної передоплати (авансу) підлягає поверненню замовнику не пізніше ніж за 3 (три) банківські дні до спливу вказаного 3-х місячного строку.

Приймаючи до уваги, що умовами договору сторони передбачили повернення попередньої оплати (авансу) після спливу 3-х місячного строку з дня її отримання в разі невиконання підрядником умов договору та не освоєння коштів, зобов`язання підрядника повернути ці кошти є грошовим, яке має бути виконаним у строк, визначений договором.

За змістом статей 509, 524, 533-535 та 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Тобто грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11.04.2018 у справі №758/1303/15-ц (провадження №14-68цс18) та від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц (провадження №14-16цс18).

Пунктом 13.3.2. договору сторони передбачили, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1070 від 4 грудня 2019 р. «Деякі питання здійснення розпорядниками (одержувачами) бюджетних коштів попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти» попередня оплата передбачається на строк до 3 (трьох) місяців. Погашення попередньої оплати (авансу) здійснюється па підставі Акту приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін. На підставі Постанови КМУ від 27 грудня 2001 року № 1764 «Про затвердження Порядку державного фінансування капітального будівництва» підрядник зобов`язується використати одержану суму попередньої оплати (авансу) на придбання і постачання необхідних для виконання робіт матеріалів, конструкцій, виробів протягом трьох місяців після одержання авансу. По закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ від суми невикористаних коштів.

У разі невиконання Підрядником договірних зобов`язань протягом зазначеного у п. 13.3.1. цього Договору строку, отримані суми попередньої оплати (аванс) повертаються Підрядником Замовнику на рахунки, що будуть повідомлені Підряднику Замовником, не пізніше ніж за 3 (три) банківські дні до спливу вказаного 3-х місячного строку. (пункт 13.3.3. договору).

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, акт приймання виконаних будівельних робіт за формою № КБ-2в та довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за формою № КБ-3 позивачу не надавались та сума отриманої та невикористаної попередньої оплати (авансу) у передбачений договором строк позивачу не була повернута.

Відповідно до вимог статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною першою статті 202 ГК України та статті 599 ЦК України зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями статті 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Установивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов`язання щодо повернення отриманої попередньої оплати за договором належним чином не виконав, внаслідок чого було допущено прострочення у виконанні грошового зобов`язання.

Будь-яких заперечень щодо наявності заборгованості за договором про закупівлю робіт в розмірі 11697 гривень, доказів, що спростовують її розмір або доказів щодо повної оплати відповідачем до суду не надано.

Враховуючи, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання за договором щодо повернення попередньої оплати (авансу), позовні вимоги про стягнення попередньої оплати за договором про закуплю робіт у розмірі 11 687,00 гривень є обгрунтованим та підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 426,06 гривень штрафних санкцій (пені) нарахованих відповідачу у зв`язку із несвоєчасним поверненням передоплати.

Щодо позовних вимог про стягнення пені суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями статті 611 ЦК України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 16.3. договору сторони визначили, що у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов`язань підрядник сплачує замовнику неустойку (штраф) у розмірі 0,5 % від загальної договірної ціни, вказаної в п. 3.1. договору, за кожний день прострочення.

Відповідно до пункту 13.3.2 договору по закінченні тримісячного терміну невикористані суми авансу повертаються Замовнику з нарахуванням річної відсоткової плати на рівні облікової ставки НБУ від суми невикористаних коштів.

Відповідно до положень статей 546, 548 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов`язання.

Згідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 551 ЦК України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до вимог частини 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

У свою чергу, статтею 230 ГК України передбачено обов`язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

При цьому штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Положеннями статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно статті 3 цього Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Як вбачається із розрахунку пені, позивачем здійснено нарахування пені у розмірі облікової ставки НБУ від суми заборгованості - неповернутої суми попередньої оплати за договором.

Зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання, вимоги про стягнення пені є такими, що заявлені правомірно.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" здійснений позивачем розрахунок пені в межах визначеного позивачем періоду прострочення, суд дійшов висновку, що сума пені нарахована вірно, тому позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 426,06 гривень є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно вимог 1 статті 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Положеннями частин 1-4 статті 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Частиною 1 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до вимог частини 2 статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. (частини 1-2 статті 86 ГПК України).

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не спростовано позовних вимог, а судом не виявлено на підставі наявних доказів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно вимог статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні до суду позивачем згідно платіжного доручення № 3 від 02.02.2022 року сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 гривень.

Відповідно до вимог пункту 2 частини 1 статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Приймаючи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному об`ємі, витрати по сплаті судового збору у сумі 2481,00 гривень покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 13, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГРАНДПРОЕКТ ПЛЮС" (84190, Донецька обл., Слов`янський р-н, с. Дмитрівка(з), вул. Южна, буд. 7, ідентифікаційний код юридичної особи 43895619) на користь Відділу освіти Гайсинської міської ради (23700, Вінницька обл., Гайсинський р-н, м. Гайсин, вул. 1 Травня, буд. 40, ідентифікаційний код юридичної особи 44106380) 12123,06 гривень (дванадцять тисяч сто двадцять три гривні, шість копійок) у тому числі: 11697,00 гривень (одинадцять тисяч шістсот дев`яносто сім гривень) попередньої оплати за договором про закупівлю робіт №198 від 12.05.2021, 426,06 гривень (чотириста двадцять шість гривень, шість копійок) пені та 2481,00 гривень (дві тисячі чотириста вісімдесят одну гривню) витрат на сплату судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

4. Копію судового рішення направити сторонам рекомендованим листом та засобами електронного зв`язку на відомі суду електронні адреси: ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини 1 статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 24 червня 2022 р.

Суддя Шамшуріна М.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - позивачу, 23700, Вінницька обл., м. Гайсин, вул. 1 Травня, 40; ІНФОРМАЦІЯ_1;

3 - відповідачу, 84190, Донецька обл., Слов`янський р-н, с. Дмитрівка(з), вул. Южна, буд.7; ІНФОРМАЦІЯ_2.