Постанова

від 02.05.2022 по справі 692/532/21

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/279/22Головуючий по 1 інстанціїСправа № 692/532/21 Категорія: 302090000 Чепурний О.П. Доповідач в апеляційній інстанції Нерушак Л. В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого Нерушак Л.В. (суддя - доповідач)

Суддів Бородійчук В.Г., Карпенко О.В.

Секретарі Захарченко А.Д., Винник І.М.

учасники справи:

позивач - ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ»;

представник позивача - адвокат Архипенко О.А.

відповідачі - ОСОБА_1 , Приватне підприємство «Воронинці»;

представник відповідачів - адвокат Юхимович В.Ф.

особа, яка подає апеляційну скаргу - представник ОСОБА_1 адвокат Юхимович В.Ф.

розглянувши в м. Черкаси у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, подану представником ОСОБА_1 адвокатом Юхимович В.Ф. на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року, ухваленого під головуванням судді Чепурного О.П. у приміщенні Драбівського районного суду Черкаської області 24.09. 2021 року, у справі за позовом ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Воронинці», про визнання договору оренди землі недійсним та укладення договору оренди землі на новий строк, -

в с т а н о в и в :

08 червня 2021 року ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» звернулося до Драбівського районного суду Черкаської області із позовом до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Воронинці» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі на новий строк.

Позов обґрунтований тим, що 26 січня 2009 року між власником земельної ділянки, орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6445 га, яка знаходиться за адресою: Черкаська область Драбівський район Золотоношківська сільська рада, кадастровий номер 7120684000:02:001:0698.

Відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 . Строк дії договору закінчився 22 грудня 2020 року.

Позивач вказує, що умови договору оренди землі виконував належним чином, проте, відповідач ОСОБА_1 направив позивачу лист від 20 травня 2020 року, у якому просив не використовувати його земельну ділянку після збору врожаю у 2020 році, оскільки має намір обробляти свою земельну ділянку самостійно.

Позивач зазначає, що більш ніж за місяць до закінчення строку дії договору, надіслав орендодавцю лист-повідомлення № 25 від 06.11.2020 року про намір скористатися своїм переважним перед іншими особами правом на оренду земельної ділянки, додавши до нього проект договору оренди землі. Даний лист направлений адресату 07 листопада 2020 року цінним листом з описом вкладення повідомлення про вручення, проте відповіді на лист не надав та проект договору оренди землі не підписав.

У своєму позові ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» посилається, що ОСОБА_1 не мав наміру самостійно обробляти земельну ділянку, оскільки 22 березня 2021 року передав її в оренду на 10 років Приватному підприємству «Воронинці», яке 06 квітня 2021 року зареєструвало за собою відповідне право оренди на гірших істотних умовах, ніж пропонувалися позивачем.

Вважаючи свої права порушеними, з метою їх захисту, ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» звернулося до Драбівського районного суду Черкаської області із відповідним позовом та просило ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір оренди землі від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Воронинці», щодо земельної ділянки площею 2,6445 га, кадастровий номер 7120684000:02:001:0698 та визнати укладеним договір оренди землі, між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» у запропонованій позивачем редакції договору.

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» - задоволено.

Визнано недійсним договір оренди землі від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством «Воронинці» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120684000:02:001:0698, площею 2,6445 га.

Визнано укладеним договір оренди землі між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 7120684000:02:001:0698, площею 2,6445 га в редакції, запропонованій позивачем.

Судове рішення, зокрема, мотивовано тим, що ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» реалізувало переважне право на поновлення договору оренди, яке передбачено п. 8 договору оренди землі від 26.01.2009 року, так як дотрималось встановленої умовами договору та законодавством нормою щодо процедури і строків, а тому заявлена позивачем вимога про укладення договору оренди землі на новий строк між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» підлягає задоволенню, а договір оренди від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Воронинці» слід визнати недійсним, оскільки він порушує переважне право позивача на укладення нового договору оренди землі.

Не погоджуючись із рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року представник ОСОБА_1 адвокат Юхимович В.Ф. подав 10 листопада 2021 року апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі скаржник, вважаючи рішення суду першої інстанції таким, що ухвалене із неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, при неповному з?ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також при невідповідності висновків суду обставинам даної справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» відмовити.

Апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Юхимовича С.А. мотивована тим, що, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що дія договору оренди землі, укладеного між ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» та ОСОБА_2 , припинилась 22 грудня 2020 року, у зв?язку із закінченням строку, на який його було укладено, за відсутності згоди власника на укладення нового договору з іншими істотними умовами, що були предметом попереднього договору.

Крім того, додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення не була укладена сторонами у місячний строк, тобто до 22 січня 2021 року, у зв?язку з чим, договір оренди землі між сторонами не є поновленим, а припинив свою дію відповідно по положень ст. 31 Закону України «Про оренду землі». Після закінчення строку договору позивач не продовжував користуватися земельною ділянкою та сплачувати орендну плату за користування земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі представник скаржника також зазначає, що, як вбачається із змісту позовної заяви позивач з 2019 року був обізнаний про те, що відповідач ОСОБА_1 став власником земельної ділянки. Однак, протягом одного місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку не повідомляв спадкоємця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та відповідно не надавав суду доказів, які б спростовували вказане.

Скаржник посилається, що зміст договору оренди землі від 26.01.2009 року, сторонами якого зазначені ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» та ОСОБА_2 (спадкоємцем якої є ОСОБА_1 відповідач-1), та проект договору оренди землі від 01.01.2021 року, сторонами якого зазначені ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» та ОСОБА_1 (за твердженням позивача направлявся відповідачу-1) містять різні умови (нові умови, інші сторони).

У проекті договору оренди землі від 01.01.2021року, який суд першої інстанції визнав укладеним, умови, що були зазначені у попередньому договорі оренди землі від 26.01.2009 року сторонами були інші особи, змінені. Змін зазнали, як істотні умови попереднього (первинного) договору, що передбачені ст. 15 Закону України «Про оренду землі», так і інші його умови, щодо яких сторони не дійшли згоди.

Представник скаржника вказує, що суд першої інстанції, декларуючи норми Закону України «Про оренду землі», проігнорував вимоги ч. 2 ст. 33 та ч. 4 ст. 33 цього закону, яка є імперативною нормою, та визнав укладеним договір оренди, умови якого сторони не погоджували. Більше того, задовольняючи позовні вимоги, та визнаючи договір оренди землі від 01.01.2021 року укладеним, суд не звернув увагу на те, що відповідач ОСОБА_1 є спадкоємцем сторони первинного договору оренди. Для відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця орендодавця за первинним договором, були обов`язковими для виконання лише зобов`язання попереднього власника перед орендарем.

Укладаючи договір оренди землі, як сторона договору, відповідач ОСОБА_1 має право вільно вступати у договірні відносини, самостійно обирати контрагента, самостійно визначати умови договору.

Представник скаржника, посилаючись на принцип свободи договору, зазначив, що укладення договору в примусовому порядку допускається, як виняток і лише у випадках, прямо встановлених законом у публічних інтересах, або добровільно прийнятими сторонами зобов?язаннями (наприклад, договір приєднання, передбачений ст. 634 ЦК України). Відтак, задовольняючи позовні вимоги про визнання договору оренди земельної ділянки від 01.01.2021р. укладеним, суд першої інстанції на зазначені вище факти та обставини уваги не звернув.

02 лютого 2022 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» - адвоката Архипенко О.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юхимович В.Ф., в якому просив суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, як необґрунтовану, а рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, які з?явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 адвоката Юхимовича В.Ф. підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення чи змінити його.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміні судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду, викладеним у рішенні суду першої інстанції обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції не відповідає вищевказаним вимогам закону.

Вирішуючи спір та задовольняючи позовні вимоги про визнання договору оренди недійсним та укладення договору оренди на новий строк, суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог позивачем, вказавши, ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» реалізувало переважне право на поновлення договору оренди, яке передбачено п. 8 договору оренди землі від 26.01.2009 року, так як дотрималось встановленої умовами договору та законодавством нормою щодо процедури і строків, а тому заявлена позивачем вимога про укладення договору оренди землі на новий строк між ОСОБА_1 та ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» підлягає задоволенню, а договір оренди від 22 березня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та ПП «Воронинці» слід визнати недійсним, оскільки він порушує переважне право позивача на укладення нового договору оренди землі.

Колегія суддів апеляційного суду не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та вимогам закону, так як судом допущено неправильне застосування норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що є підставою для скасування рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

Однією з основних засад судочинства, визначених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України, є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, розташованої в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, площею 2,6445 га, кадастровий номер 7120684000:02:001:0698, що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину за заповітом від 10.02.2011 року. Попереднім власником вказаної земельної ділянки була ОСОБА_2 - мати ОСОБА_1 (том 1, а. с. 11).

26 січня 2009 року між власником земельної ділянки, орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Товариством з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» укладено договір оренди земельної ділянки площею 2,6445 га, яка знаходиться за адресою: Черкаська область Драбівський район Золотоношківська сільська рада, кадастровий номер 7120684000:02:001:0698. Вказаний договір оренди зареєстрований в ДП «Центр ДЗК» Драбівського районного відділу 22 грудня 2010 року (том 1, а. с. 10).

20 травня 2020 року ОСОБА_1 направив листа на адресу ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ», яким орендодавець повідомив, що заперечує проти обробітку своєї земельної ділянки позивачем, заперечує проти укладення (продовження) з ним договору оренди землі, оскільки має намір самостійно здійснювати обробіток належної йому земельної ділянки. В зв?язку з чим просив не проводити ніяких сільськогосподарських робіт після закінчення дії договору (том 1, а. с. 12).

Листом-повідомленням від 06 листопада 2020 року ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» повідомило ОСОБА_1 про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Додатком до листа позивачем долучено два екземпляра проекту договору оренди землі (том 1, а. с. 13-16).

22 березня 2021 року між ОСОБА_1 та ПП «Воронинці» було укладено договір оренди земельної ділянки № б/н.

Згідно п.1.1 договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне володіння та користування (оренду) земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, загальною площею 2,6445 га, кадастровий номер 7120684000:02:001:0698, що знаходиться в адміністративних межах Золотоношківської сільської ради Драбівського району Черкаської області.

Відповідно п.2.1. розмір орендної плати становить 12% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки, та у грошовій формі становить 13486,43 грн. Строк дії договору 10 років.

Наказом № 8 від 04 березня 2021 року «Про покладення обов?язків» по розробленню, виготовленню та підписанню додаткових угод до договорів оренди на бухгалтера ПП «Воронинці» ОСОБА_3 покладено відповідні обов?язки (том 1 а. с. 52).

Згідно доповідної записки № 6 від 20.05.2021 року про допущену помилку при виконанні наказу від 04.03.2021 року вбачається, що бухгалтер підприємства помилково вказала прізвища ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_1 , ОСОБА_10 в договорах оренди, які в подальшому надала на підпис директору ПП «Воронинці» та в подальшому подала заявки до реєстратора для реєстрації права оренди на підставі вищевказаних договорів (том 1, а . с. 53).

Відповідно договору про дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки № б/н від 22 березня 2021 року, укладеного 25 травня 2021 року між ОСОБА_1 та ПП «Воронинці» було достроково розірвано помилково підписаний договір оренди земельної ділянки від 22 березня 2021 року. Державним реєстратором було зупинено проведення реєстраційних дій згідно рішення № 58612382 про зупинення державної реєстрації прав від 08 червня 2021 року (том 1, а. с. 54).

29 травня 2021 року ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ», в якому власник земельної ділянки заперечив щодо поновлення договору оренди землі на новий строк та повідомив товариство, що після закінчення дії договору оренди буде здійснювати самостійний обробіток належної йому земельної ділянки та висловив прохання не перешкоджати йому в розпорядженні своєю власністю (том 1, а. с. 55).

Частиною четвертою статті 124 ЗК України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема, ЗК України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначаються ст. 33 Закону України «Про оренду землі», яка фактично об?єднує два випадки пролонгації договору оренди землі.

Відповідно до ч.ч.1-5 ст. 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов?язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов?язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється. Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Частинами 8 та 11 цього Закону передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов?язковому порядку. Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди можуть бути оскаржені в суді.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч.1 ст. 33 Закону України «Про оренду землі», можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури і строків.

Отже, для застосування вказаної норми та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконував обов?язки за умовами договору, орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект договору; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення; при укладенні договору оренди землі на новий строк наявна згода сторін на зміну умов цього договору.

Аналіз зазначених правових норм дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке підлягає захисту відповідно до ст. 3 ЦПК України, буде порушене в разі укладення договору оренди з новим орендарем при дотриманні процедури повідомлення попереднього орендаря про намір реалізувати переважне право, продовження користування земельною ділянкою після закінчення строку дії договору оренди і відсутності протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди заперечень орендодавця щодо поновлення договору.

Таким чином, при вирішенні спору між сторонами договору оренди землі, який стосується реалізації орендарем переважного права на поновлення договору, з?ясуванню судом підлягає, зокрема, обставина, чи досягнуто між сторонами згоди в процесі погодження нових істотних умов договору.

Зазначений висновок узгоджується з постановою Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, постановою від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц, постановами від 22 вересня 2020 року у справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18, постановою Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі № 547/181/17 та постановою від 17 грудня 2021 року у справі № 548/449/20.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, з листом про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, позивач звернувся до орендодавця ОСОБА_1 до закінчення строку дії договору, а саме : 06 листопада 2020 року, як це передбачено умовами первинного договору оренди, при цьому, на виконання вимог ч. 3 ст. 33 Закону України «Про оренду землі» позивачем до листа-повідомлення було долучено проект договору. (том 1, а. с. 13).

Разом із тим, із матеріалів справи вбачається, що відповідачем ОСОБА_1 , як власником земельної ділянки, 20 травня 2020 року було направлено на адресу орендаря лист про відмову в намірів продовжувати договір оренди (том 1, а. с. 12), тобто, орендодавець до закінчення строку дії договору повідомив орендаря про відсутність в нього бажання продовжувати орендні відносини.

29 травня 2021 року ОСОБА_1 було направлено лист-повідомлення ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ», в якому однозначно та категорично заперечив щодо поновлення договору оренди землі на новий строк (том 1, а. с. 55).

Згідно із ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов?язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості згідно ч.1 ст. 627 ЦК України.

Обов?язковою передумовою укладення договору оренди землі на новий строк є досягнення згоди обох сторін цих правовідносин щодо змінених умов, а такої згоди у цій справі між сторонами досягнуто не було.

Навіть за умови своєчасного ненадання орендодавцем заперечень щодо поновлення договору оренди землі, відсутність об?єктивних доказів погодження сторонами запропонованих позивачем змінених істотних умов договору виключає можливість поновлення спірного договору оренди землі з підстав переважного права на підставі ст. 33 Закону України «Про оренду землі».

У справі № 709/1379/19 у постанові від 19 січня 2021 року Верховний Суд констатував, що за наявності вираженого волевиявлення орендодавця на відмову від продовження оренди та заявленої вимоги власника про повернення земельної ділянки, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не може бути підставою для поновлення орендних відносин між сторонами.

Наявність обґрунтованих заперечень зі сторони орендодавця стосовно поновлення договору з орендарем дає підстави для висновку, що переважне право орендаря, яке передбачено положеннями статті 33 Закону України «Про оренду землі», і може підлягати захисту відповідно до статті 3 ЦПК України, не порушено.

Реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої статтею 33 Закону України «Про оренду землі» процедури та за наявності вільного волевиявлення сторін, тоді як в цій справі відсутнє відповідне волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 .

Посилання позивача на те, що укладення нового договору з іншим орендарем порушує його переважне право, у зв?язку з чим просить визнати новий договір недійсним, не є обгрунтованими, оскільки у даному випадку ОСОБА_1 уклав договір оренди з ПП «Воронинці» вже після закінчення дії договору оренди з ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ», тобто тоді, коли переважне право орендаря припинилось.

З урахуванням наведених вище норм законодавства, виходячи із принципу свободи договору як одного з основних принципів цивільного права, що закріплений у ст. 627 ЦК України, суд апеляційної інстанції, приходить до висновку, що в даному випадку позивач не підтвердив наявність у нього порушеного переважного права на укладення договору оренди землі на новий строк, оскільки у матеріалах справи відсутні докази досягнення сторонами договору домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору та міститься однозначна і категорична відмова власника земельної ділянки від орендних відносин з ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ», яка була отримана орендарем, і не заперечується ним.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2021 року у справі № 709/1830/19.

Доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, спростовують висновки суду першої інстанції, тому підлягають задоволенню апеляційним судом.

За таких обставин, з огляду на неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду, викладених у рішенні, обставинам даної справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення районного суду з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ».

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи, що апеляційний суд скасував рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року, то перерозподілу підлягають судові витрати.

Судові витрати понесені позивачем покладаються на позивача у зв`язку із відмовою у задоволенні позову.

Судові витрати, понесені відповідачем ОСОБА_1 за подання апеляційної скарги в сумі 6810 грн. підлягають стягненню з ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» на користь ОСОБА_1 .

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Юхимович В.Ф.- задовольнити.

Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 24 вересня 2021 року у справі за позовом ТОВ «Агропромислова корпорація «Степ» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Воронинці», про визнання договору оренди землі недійсним та укладення договору оренди землі на новий строк -скасувати, постанови нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» до ОСОБА_1 , Приватного підприємства «Воронинці» про визнання договору оренди землі недійсним та визнання укладеним договору оренди землі на новий строк - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Агропромислова корпорація «Степ» (ЄДРПОУ 31489264) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати за сплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 6810 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.

Повний текст постанови складений 24.06.2022 року.

Головуючий Л.В. Нерушак

Судді В.Г Бородійчук

О.В. Карпенко