Рішення

від 21.06.2022 по справі 510/2383/21

РЕНІЙСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 510/2383/21

Провадження № 2/510/645/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.06.22 року Ренійський районний суд Одеської області

у складі: - головуючого судді Дудник В.І.;

- за участю секретаря Арабаджи Л.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Рені цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно, -

В С Т А Н О В И В:

Відповідачка позовні вимоги визнала, щодо їх задоволення не заперечувала, просила розглянути справу у її відсутності.

Позивач на задоволенні позову наполягав, просив про розгляд справи без його участі.

Відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні підготовчого судового засідання

В ході розгляду справи судом були дослідженні наступні докази: копія свідоцтва про смерть ОСОБА_3 - померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ; копія свідоцтва про народження позивача; копія свідоцтва про смерть ОСОБА_4 - помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ; копія свідоцтва від 12.02.2008 р. про право власності на нерухоме майно; копія витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 03.11.2021р.; копія державного акту від 11.10.1994р. на право приватної власності на землю - земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану на території с. Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення особистого підсобного господарства; копія державного акту серії ЯЖ № 719122 від 16.06.2009р. на право власності на земельну ділянку - земельну ділянку площею 2,16 га, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; копія постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.10.2021р.; виписка з довідника показників нормативної грошової оцінки с/г угідь в Україні; довідка виконкому Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області від 12.10.2021р. про склад сім`ї ОСОБА_4 на день його смерті; копія звіту про проведення незалежної оцінки вартості нерухомості від 14.10.2021р.; копія технічного паспорту на житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 , оформленого на ім`я ОСОБА_4 ; відповідь завідувачки Ренійської райдержнотаріальної контори від 06.05.2022р.; копія заяви ОСОБА_2 від 01.12.2020р. про прийняття спадщини після смерті свояка - ОСОБА_4 ; копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 15.04.2021р. (заповіти, спадкові договори не складалися); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 15.04.2021р. (свідоцтво про право на спадщину не видавалося); копія Витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 15.04.2021р. ( дата заведення спадкової справи - 15.04.2021р.); копія Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру від 06.05.2022р.

Судом в ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_4 являвся батьком ОСОБА_1 та приходився свояком відповідачці - ОСОБА_2 .

За життя ОСОБА_4 належало наступне майно:

житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими будівлями, розташований по АДРЕСА_1 - на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 12.02.2008р.;

земельна ділянка площею 0,15 га, розташована на території с. Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділена для ведення особистого підсобного господарства згідно державного акту від 11.10.1994р. на право приватної власності на землю;

земельна ділянка площею 2,16 га, розташована на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 ), виділена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЖ № 719122 від 16.06.2009р. на право власності на земельну ділянку.

За життя ОСОБА_4 не розпорядився належним йому майном, заповіту не залишив, ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на вищезазначене майно.

Спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є його син - позивач у справі. Дружина ОСОБА_4 - ОСОБА_3 померла раніше за свого чоловіка ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).

У встановлений законодавством строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із заявою про її прийняття за законом. Проте, навіть у випадку своєчасного звернення позивача за прийняттям спадщини, оформити її було б неможливо у зв`язку із тим, що в нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно.

Відповідачка - своячка нині померлого ОСОБА_4 звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після його смерті, однак, на час розгляду справи на спадщину не претендує, не заперечує щодо обставин прийняття та оформлення спадщини за позивачем, будь-яких заперечень щодо позовних вимог не мала, позовні вимоги визнала в повному обсязі.

Останні роки перед смертю батька позивач мешкав разом із ним, доглядав за батьком, як син.

У нинішній час, при зверненні позивача до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому в цьому було відмовлено з причин відсутності оригіналів правовстановлюючих документів на вищевказаний житловий будинок та земельні ділянки, про що 19.10.2021р. нотаріусом було винесено відповідну постанову.

Необхідні нотаріусу документи щодо житлового будинку та земельних ділянок позивач надати не може у зв`язку із втратою їх спадкодавцем. Чинним законодавством не передбачена можливість відновлення актів на право власності на земельну ділянку після смерті власника його спадкоємцями за умови, що свідоцтво про право на спадщину щодо цієї земельної ділянки не видано, а на підставі ксерокопії акту неможливо оформити спадщину. Згідно п. 5.1 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999р., при втраті (псуванні) державного акту на землю власнику або землекористувачу видається відповідний дублікат.

Так як набуте за спадкуванням право власності позивачем не було оформлено, він не в змозі отримати дублікати державних актів про право власності на землю.

Згідно п. 7 глави 7 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Міністерством юстиції України 22.02.2012р. №296/5, у справах нотаріуса залишаються копії (фотокопії) правовстановлюючих документів - у т.ч. і при видачі свідоцтва про право на спадщину.

На копіях (фотокопіях) зазначених документів проставляється відповідна відмітка про перехід права власності до набувача чи спадкоємця.

Отже, після смерті ОСОБА_4 це питання вже неможливо вирішити, за визнанням права власності на нерухомість та земельні ділянки, як на об`єкти спадщини, може звернутися тільки спадкоємець.

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, що залишилася після померлого ОСОБА_4 і вважає, що має всі законні підстави для визнання за ним права власності на неї, оскільки до держави вона не перейшла, відумерлою не визнана, відповідачка на неї не претендує.

Вивчивши матеріали справи та надані документи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню, оскільки його доводи знайшли своє належне підтвердження в судовому засіданні.

Оскільки щодо позовних вимог, обставин справи сторони не заперечують, визнають їх, суд вважає, що факти, які обґрунтовують заявлені вимоги і мають значення для справи встановлені, у зв`язку із чим немає необхідності у підтвердженні їх доказами засобом дослідження показань свідків.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України). Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 ЦК України (ст. 1223 ЦК України). Ст. 1258 ЦК України встановлено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно поживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст.ст. 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно ч. 1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно із ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. За ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як було встановлено судом, позивач у справі є спадкоємцем першої черги за законом.

У передбачений законом строк для прийняття спадщини позивач не звернувся до нотаріальної контори із відповідною заявою. Як зазначив позивач, після смерті батька у нього були відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадковий житловий будинок та земельні ділянки. В даний час оформити своє право на спадщину та отримати відповідне свідоцтво позивач не має можливості. Своячка померлого - відповідачка у справі звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, однак від її прийняття відмовилася, щодо визнання права власності на спадщину за позивачем заперечень не мала.

Прийняття спадщини є фактом, яке відображає волю спадкоємця придбати майно після смерті спадкодавця. В даному випадку позивач прийняв спадщину фактично, оскільки його воля, як спадкоємця за законом, була виражена у його діях по фактичному управлінню та володінню спадковим майном (зберігання технічних документів на будинок та земельні ділянки, розпорядження щодо їх цільового використовування, мешкання в житловому будинку тощо).

Таким чином, позивач прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та не заявив про відмову від неї.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Таким чином, суд вважає, що позивач є суб`єктом набуття права власності на житловий будинок та земельні ділянки з підстав прийняття спадщини за законом в порядку ч.3 ст. 1268 ЦК України.

З урахуванням викладених позивачем та досліджених у судовому засіданні обставин, суд вважає можливим задовольнити його вимоги щодо визнання за ним права власності на спадкове майно.

Керуючись ст.ст. 12, 76 - 81, 200, 258, 259, 264 - 265, 268, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 15, 328, 1216, 1217, 1218, 1225, 1258, 1259, 1261, 1268, 1270 ЦК України, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за законом право власності на:

- житловий будинок із надвірними спорудами та господарськими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 ;

- земельну ділянку площею 0,15 га, розташовану на території с. Долинське Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області, виділену для ведення особистого підсобного господарства згідно державного акту від 11.10.1994р. на право приватної власності на землю;

земельну ділянку площею 2,16 га із кадастровим номером 5124180500:01:004:0378, розташовану на території Долинської сільської ради Ренійського (нині - Ізмаїльського) району Одеської області (масив № НОМЕР_1 ділянка № НОМЕР_2 ), виділену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ЯЖ № 719122 від 16.06.2009р. на право власності на земельну ділянку,

що належали ОСОБА_4 , померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Суддя Вячеслав ДУДНИК