Справа № 739/1852/21
Номер провадження 2/739/72/22
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 червня 2022 року м.Новгород-Сіверський
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого судді - Іващенка І.К.,
при секретарі - Шкурат О.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - ОСОБА_2 ,
представника відповідача - Маруса І.Є. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ) до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (місцезнаходження: Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський, вул. Вокзальна, 15), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський елеватор» (код ЄДРПОУ: 35289290, адреса місцезнаходження: вул.. Вокзальна, 19, м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області), про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтовано тим, що 29 жовтня 2021 року, у відповідності з наказом «Про звільнення» № 153 від 28.10.2021 р. позивача звільнено з посади «Менеджера по персоналу», у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників відповідно до п. 1 ст. 40 КЗпП України. Позивачка зазначає, що однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. При звільненні її з роботи були порушені вимоги п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України та відсутні підстави для звільнення її з роботи. Так, під час винесення наказу № 82-к від 05.08.2021 р. «Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної одиниці - менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису» на підприємстві існувала вакантна посада «Інспектор з кадрів» з аналогічною посадовою інструкцією, що і «Менеджер по персоналу», яку роботодавець повинен був запропонувати позивачці.
Крім того, роботодавець зобов`язаний був запропонувати позивачу всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі позивач, працював. Відповідачем не виконані вимоги ч. 2 ст. 40 КзпП. В зв`язку з тим, що відповідач проігнорував вимоги позивача, щодо необхідності залишення її на посаді, позивачка відмовилась від підпису наказу № 153 про звільнення.
Також зазначає, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, або різницю в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більше як за один рік, а якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше року , не з вини працівника за весь час вимушеного прогулу.
Крім того просить стягнути судові витрати у вигляді суми судового збору у розмірі 908 грн.
22.12.2021 року до суду надійшов відзив на позов з додатками, за підписом директора ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», про відмову у задоволені позову (а.с. 31-44) .
Заперечення обґрунтовані тим, що на підприємстві 01.08.2021 року була введена нова штатна одиниця - інспектор з кадрів. Надалі відповідачем, у відповідності з вимогами Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) та рекомендацій Міністерства соціальної політики України, викладених в листі від 25 вересня 2013 року № 175/06/186-13 «Щодо припинення трудового договору в порядку переведення» направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський елеватор» (далі ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» лист-запит № 522 від 02.08.2021 р., щодо можливості звільнення працівника ОСОБА_4 з 06.08.2021р. (останній робочий день тижня) та наданням гарантій оформлення її на роботу на підприємстві відповідача на посаду інспектора з кадрів в порядку переведення відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України з 09.06.2021 р. (перший робочий день після звільнення).
На підставі вказаного листа-запиту № 522 від 02.08.2021р. ОСОБА_4 03.08.2021р. подала до ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» заяву про звільнення з 06.08.2021р. на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України та наступного дня 04.08.2021 р. по ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» було видано наказ № 86 про звільнення ОСОБА_4 з посади бухгалтера 06.08.2021р.
Одночасно 04.08.2021р. ОСОБА_4 звернулась до відповідача з заявою про прийняття її на роботу з 09.08.2021р. на підставі п. 5 ст. 36 КЗпП України. В день офіційного звільнення ОСОБА_4 з ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» , а саме 06.08.2021 року відповідач згідно з наказом № 85-к прийняв ОСОБА_4 на посаду інспектора з кадрів з 09.08.2021р. в порядку переведення відповідно до п. 5 ст. 36 КЗпП України.
05.08.2021 року в зв`язку зі змінами у виробничий структурі та зниження фінансово-економічних показників ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» прийнято рішення про внесення змін до штатного розпису та скорочення штатної одиниці «менеджер з персоналу» ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», про що попереджено позивача. Отже на день попередження ОСОБА_1 про майбутнє скорочення її посади, фактично вільних вакантних посад, які б відповідали вимогам ст. 49-2 КЗпП України наявних на підприємстві не було. Щодо посади «Інспектора з кадрів», то на час попередження позивача про скорочення штату працівників у відповідача вже існував обов`язок щодо працевлаштування ОСОБА_4 в порядку переведення, згідно п. 5 ст. 36 КЗпП України.
Вказує, що аналогічна думка висловлена в позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 285/4227/18 де суд доходить висновку, що не кожна тимчасова вільна посада/робоче місце є вакантною.
Таким чином відповідач не вбачає в своїх діях порушень прав позивача.
14.01.2022 року на адресу суду надійшла відповідь ОСОБА_1 на відзив ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (а.с.65-67).
У запереченнях на відзив позивач зазначає, що зобов`язання між працівником та роботодавцем виникає в силу укладеного договору. Таким чином, відповідач зобов`язаний був запропонувати їй не тільки вільну посаду «інспектора з кадрів», а в загалі вільні посади на підприємстві, за відповідною професією чи спеціальністю станом з дня попередження 05.08.2021 р. до самого дня звільнення 29.10.2021 р. Відповідачем ці вимоги не були виконані.
Вказує, що зобов`язання підприємства перед нею, за вже укладеним трудовим договором, а саме запропонування посади «інспектор з кадрів» має вищу юридичну силу перед зобов`язанням на майбутнє, а саме працевлаштування ОСОБА_4 на цю посаду.
Вказує на безпідставність твердження відповідача щодо невідповідності її функціональних обов`язків на посаді «менеджер з персоналу» функціональним обов`язкам посади «інспектор з кадрів».
Наполягає, що відповідач під час її звільнення діяв не добросовісно що не припустимо у трудових правовідносинах.
Заперечення на відповідь на відзив відповідач не надав.
Заяви (клопотання) учасників справи та інші процесуальні дії у справі.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 листопада 2021 року головуючим суддею визначено суддю Іващенко І.К.
Ухвалою суду від 23 листопада 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху. Надано п`ятиденний строк для усунення недоліків.
Заявою від 30.11.2021 року позивачем виконані вимоги ухвали суду від 23.11.2021.
Ухвалою суду від 01.12.2021 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження, з викликом сторін. Призначено підготовче засідання у справі.
Під час проведення підготовчого судового засідання позивачем неодноразово подані заяви про витребування доказів.
Ухвалою суду від 11 січня 2022 року залучено в якості третьої особи ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» та частково задоволені заяви позивача про витребування доказів.
02.02.2022 р. та 23.02.2022 р. від відповідача надійшли додаткові пояснення з витребуваними судом письмовими доказами.
02.02.2022 року на виконання ухвали суду від 11.01.2022 третя особа ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» надала витребувані позивачем документи.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені у позові, відповіді на відзив. Додатково зазначила, що будь-яких змін в організації виробництва та праці ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», не відбулося, чисельність працівників не зменшено.
Представник позивача підтримав позицію позивача. Додатково вказав на порушення відповідачем частини другої статті 40 КЗпП України, а саме відсутність запропонованих вакантних посад позивачу під час звільнення.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на обставини викладені у відзиві. Додатково пояснив, що під час звільнення на підприємстві не було вакантних посад, яким відповідає кваліфікація позивача та його освіта. Враховуючи це відповідачем проігноровані вимоги ч. 2 ст. 40 КЗпП України.
Представник третьої особи ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» в судове засідання не з`явився. Був повідомлений належним чином.
Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на підставі наказу директора підприємства № 104 -к від 18.11.2014 прийнята на посаду менеджера по персоналу ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції».
ОСОБА_1 має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю дошкільне виховання (а.с. 102).
05 серпня 2021 року директором ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також в порядку раціоналізацією штатної структури ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (надалі - Підприємство) за результатами господарської діяльності, керуючись ч. 3 ст. 64 ГК України, п.1 ч.1 ст. 40, ст.. 44, ст.. 49-2 КЗпП України, прийнято наказ № 81-к «Про скорочення штатної одиниці з персоналу та внесення змін до штатного розпису (а.с.10), яким вирішено:
- з 07 жовтня 2021 року внести зміни до штатного розпису Підприємства та скоротити посаду: менеджера з персоналу в кількості 1 (одна) штатна одиниця;
- відповідальним особам Підприємства визначити працівника, який займає посаду менеджера з персоналу (1 штатна одиниця) та підпадає під звільнення (скорочення);
- на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України за 2 (два) календарних місяця попередити працівника, який займає посаду менеджера з персоналу про заплановане скорочення з 07.10.2021 р.;
- у випадках появи вакантних посад в штатному розписі Підприємства протягом двомісячного терміну до дати скорочення, запропонувати працівнику переведення на такі посади - ст.. 49-2 КЗпП України. У разі відмови від переведення або відсутності вакантних посад у штатному розписі Підприємства на дату скорочення - підготувати документи для звільнення працівника;
- на дату звільнення працівника здійснити усі необхідні нарахування та виплати (в т.ч. вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку згідно ст.. 44 КЗпП України;
- внести зміни до штатного розпису Підприємства з 07 жовтня 2021 року скоротивши штатну одиницю менеджера з персоналу, відповідно до цього наказу;
- контроль за виконанням наказу залишити за керівником підприємства.
05 серпня 2021 року на підставі наказу № 81-к від 05.08.2021 року «Про скорочення штатної одиниці менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису» видано наказ № 82-к «Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної одиниці - менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису» яким вирішено:
- попередити ОСОБА_1 про скорочення (вивільнення) з 07 жовтня 2021 року;
- встановлено, що на дату складання наказу в штатному розписі ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» відсутні посади чи інші роботи, які б відповідали спеціальності чи кваліфікації вказаного працівника. У випадку появи вакантних посад (робіт) до дати вивільнення, підприємство зобов`язувалося повідомити працівника;
- працівнику гарантується виплата вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку;
Листом № 524 ві 05 серпня 2021 року ОСОБА_1 , що не оспорюється позивачем в судовому засіданні, була ознайомлена з наказом та попереджена про майбутнє скорочення.
Станом на 15 червня 2021 року у штатному розписі, окрім інших посад існувала посада «менеджера з персоналу» (а.с. 33).
З 01 серпня 2021 року згідно штатного розпису введено посаду «інспектор з кадрів» (а.с. 35).
Згідно нового штатного розпису з 07 жовтня 2022 року посади «менеджер по персоналу» не існувало.
02 серпня 2021 року листом-запитом № 522 директор ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» просив директора ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» звільнити з роботи ОСОБА_4 з 06.08.2021 в порядку переведення до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» на посаду інспектора з кадрів з майбутнім працевлаштуванням її на посаді з 09.08.2021 р.
ОСОБА_4 (дівоче прізвище « ОСОБА_4 ») має вищу освіту за спеціальністю бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності у сільському господарстві (а.с. 78,79).
04.08.2021 наказом № 86 «Про звільнення» на підставі її заяви ОСОБА_4 звільнена з посади бухгалтера ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» в зв`язку з переведенням до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» (а.с.39, 40).
06 серпня 2021 року на підставі власноручної заяви від 04.08.2021 року наказом № 85-к «Про прийняття на роботу» ОСОБА_4 прийнята на роботу на посаду інспектора з кадрів ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» в порядку переведення з ТОВ «Новгород-Сіверський елеватор» з 09.08.2021 року.
Наказом № 153 від 28.10.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера по персоналу з 29 жовтня 2021 року у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, у відповідності з п.1 ст. 40 КЗпП України.
При цьому, слід звернути увагу на те, що на підприємстві немає первинної профспілкової організації, а тому для розірвання трудового договору з позивачем згода виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) не була необхідною (ст. 43-1 КЗпП України).
Актом № 1 від 29 жовтня 2021 року засвідчено відмову позивача у підпису про ознайомлення та отримання копії наказу № 153 «Про звільнення про скорочення штату».
Із довідки ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», середньоденна заробітна плата складає 581,07 грн. Середньомісячна заробітна плата складає 11911,89 грн. (а.с. 25).
З часу попередження позивача про майбутнє звільнення до дати звільнення на ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» існували вакантні посади: водій автотранспортних засобів, диспетчер, підсобний робітник, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, начальник диспетчерської служби, менеджер з постачання, робітник з догляду за тваринами, заступник директора по виробництву, начальник охорони.
Норми права, які застосував суд та оцінка аргументів сторін.
Ст. 43 Конституції України закріплено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ч.1, 2 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Керуючись ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
У відповідності з ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Керуючись ч. 1 ст. 4-1 КЗпП України професія (вид занять) - це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника.
У відповідності з ч. 1, 2 ст. 4-2 КЗпП України професійний стандарт - це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.
Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об`єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об`єднаннями, іншими заінтересованими суб`єктами.
Згідно ч. 5 ст. 24 КЗпП України особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Відповідно п. 5 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є переведення працівника, за його згодою, на інше підприємство, в установу, організацію або перехід на виборну посаду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.
Відповідно до ч. 2 ст. 40 КЗпП України звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.
Відповідно до ч. 4 ст. 40 КЗпП України особливості звільнення окремих категорій працівників з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої цієї статті, а також особливості застосування до них положень частини другої цієї статті, статей 42, 42-1, частин першої, другої і третьої статті 49-2, статті 74, частини третьої статті 121 цього Кодексу, встановлюються законом, що регулює їхній статус.
Згідно із ч. 1 ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.
У постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» вказано, що розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п. 1 ст.40 КЗпП може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.
Дослідивши докази в сукупності, суд дійшов висновку що у ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції» відбулось скорочення чисельності штату, у тому числі: «менеджера по персоналу» 1 штатної одиниці, у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці.
Згідно затвердженої посадової інструкції, особа претендуючи на посаду «інспектора з кадрів» повинна мати вищу або неповну вищу (бакалавр) освіту відповідного напряму підготовки (економіка підприємства, облік і аудит). Стаж роботи за професією «інспектора з кадрів», бухгалтера або економіста - не менше 5 років. Позивач не відповідає цим вимогам.
Хибним, на думку суду, є твердження позивача, що функціональні вимоги за посадою «Інспектор з кадрів» не потребує іншої спеціальності або кваліфікації ніж ту, яку вона мала коли займала посаду «Менеджера по персоналу».
Відповідно до вищезазначених норм законодавства України роботодавець має право встановлювати додаткові професійні стандарти до компетентності працівника, який претендує на відповідну посаду.
На час скорочення позивача з посади «менеджера по персоналу» на посаду «інспектора з кадрів» відповідачем вже була запрошена ОСОБА_4 , яка має відповідну освіту та стаж роботи. В зв`язку з чим позивачу не запропоновано посада «інспектора з кадрів».
Відповідно наданого на запит суду, переліку вакантних професій на підприємстві відповідача, жодна не могла бути запропонована позивачу для його працевлаштування.
У зв`язку з цим, суд вважає що відповідачем при звільненні позивача із зазначеної посади дотримано вимоги статті 40 КЗпП України.
З урахуванням вказаних обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру позовних вимог.
У відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.12, 13, 76-81, 89, 259,263-265, 268, 352, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПП «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - товариство з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський елеватор», про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено на протязі тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду.
Позивач: ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: Приватне підприємство «Новгород-Сіверські аграрні інвестиції», код ЄДРПОУ: 35289259, місцезнаходження: вул. Вокзальна, б. 15, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Новгород-Сіверський елеватор», код ЄДРПОУ: 35289290, місцезнаходження: вул. Вокзальна, б. 19, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область.
Суддя І.К. Іващенко
Повний текст рішення складено та проголошено 27.06.2022 року.
Суд | Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області |
Дата ухвалення рішення | 20.06.2022 |
Оприлюднено | 01.07.2022 |
Номер документу | 104937328 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про поновлення на роботі, з них |
Цивільне
Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області
Іващенко І. К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні