Постанова

від 08.12.2022 по справі 739/1852/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

08 грудня 2022 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 739/1852/21

Головуючий у першій інстанції Іващенко І. К.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/865/22

Чернігівський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді Скрипки А.А.

суддів: Євстафіїва О.К., Шарапової О.Л.

секретар: Поклад Д.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1

відповідач: Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Новгород-Сіверський елеватор

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області у складі судді Іващенка І.К. від 21 червня 2022 року, місце ухвалення рішення м. Новгород-Сіверський, дата складення повного тексту рішення - 27.06.2021 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю Новгород-Сіверський елеватор,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, в якому просила: скасувати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади менеджера по персоналу Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції від 28.10.2021 року; поновити ОСОБА_1 на посаді інспектора з кадрів Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції; стягнути на користь ОСОБА_1 з Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.20.2021 року до дня поновлення на роботі. Також позивач ставила питання про стягнення на її користь з Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції сплачену нею суму судового збору. В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначала, що 29.10.2021 року, у відповідності з наказом Про звільнення №153 від 28.10.2021 року її було звільнено з посади менеджера по персоналу, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату працівників, відповідно до п.1 статті 40 КЗпП України. Позивач вказувала, що однією із найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника. Позивач стверджувала, що при звільненні її з роботи були порушені вимоги п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України, та відсутні підстави для звільнення її з роботи. Позивач вказувала, що під час винесення наказу №82-к від 05.08.2021 року Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної одиниці - менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису, на підприємстві існувала вакантна посада Інспектор з кадрів, із аналогічною посадовою інструкцією, що і Менеджер по персоналу, яку роботодавець повинен був запропонувати позивачу. Позивач зазначала, що роботодавець зобов`язаний був запропонувати їй всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі позивач працювала. Позивач стверджувала, що відповідачем не виконані вимоги ч.2 статті 40 КзпП України. Позивач вказувала, що у зв`язку з тим, що відповідач проігнорував вимоги позивача щодо необхідності залишення її на посаді, вона відмовилась від підпису наказу №153 про звільнення.

Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 11.01.2022 року до участі в справі в якості третьої особи судом було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю Новгород-Сіверський елеватор.

Рішенням Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.06.2022 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до Приватного підприємства Новгород-Сіверські аграрні інвестиції про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року та ухвалити нове рішення про задоволення вимог заявленого нею позову. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 вказують, що оскаржуване рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року є необґрунтованим, і тому підлягає скасуванню. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги доводи відповідача відносно того, що позивач не могла виконувати функціональні обов`язки інспектора з кадрів. При цьому, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що відповідач не навів жодного доказу того, що позивач неналежним чином виконувала обов`язки менеджера з персоналу або притягувалась до дисциплінарної відповідальності внаслідок недостатньої кваліфікації, атестації робочого місця позивача за період її роботи відповідач не проводив. Апелянт стверджує, що посадові інструкції менеджера з персоналу та інспектора з кадрів практично ідентичні, тому пропрацювавши 8 років на посаді менеджера з персоналу, вона могла б виконувати і посадові обов`язки інспектора з кадрів. Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідачем до суду не надавалось жодного доказу відносно того, які саме зміни відбулись у виробничій структурі підприємства, та чи дійсно скорочення посади менеджера з персоналу, з включенням до штату посади інспектора з кадрів вплинуло на фінансово-економічні показники підприємства. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що всупереч ч.1 статті 40 КЗпП України, ч.3 статті 49-2 КЗпП України, відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо працевлаштування позивача, оскільки не запропонував позивачу інші вакантні посади чи роботу, яку б вона могла б виконувати із урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач Приватне підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.06.2022 року.

В судовому засіданні апеляційного суду 29.08.2022 року позивач ОСОБА_1 підтримала доводи та вимоги поданої апеляційної скарги.

В судових засіданнях апеляційного суду представник відповідача Приватного підприємство Новгород-Сіверські аграрні інвестиції - Марус І.Є. просив залишити апеляційну скаргу без задоволення у зв`язку із її безпідставністю, та залишити без змін обґрунтоване рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року.

В судове засідання апеляційного суду 08.12.2022 року позивач ОСОБА_1 , в судові засідання апеляційного суду представник третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю Новгород-Сіверський елеватор, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, не з`явились.

Відповідно до приписів ч.2 статті 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду справи, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного висновку.

В ході судового розгляду даної справи судом встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 на підставі наказу ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції №104-к від 18.11.2014 року була прийнята на посаду менеджера по персоналу (а.с.190).

ОСОБА_1 має диплом молодшого спеціаліста за спеціальністю дошкільне виховання (а.с.102).

05.08.2021 року ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції, у зв`язку зі змінами в організації виробництва і праці, а також в порядку раціоналізації штатної структури ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції (надалі - Підприємство) за результатами господарської діяльності, керуючись ч.3 статті 64 ГК України, п.1 ч.1 статті 40, статті 44, статті 49-2 КЗпП України, було прийнято наказ №81-к Про скорочення штатної одиниці з персоналу та внесення змін до штатного розпису (а.с.10), яким наказано:

1. З 07 жовтня 2021 року внести зміни до штатного розпису Підприємства та скоротити посаду: менеджера з персоналу в кількості 1 (одна) штатна одиниця;

2. Відповідальним особам Підприємства визначити працівника, який займає посаду менеджера з персоналу (1 штатна одиниця) та підпадає під вивільнення (скорочення);

3. На підставі п.1 статті 40 КЗпП України за 2 (два) календарних місяця попередити працівника, який займає посаду менеджера з персоналу, про заплановане скорочення з 07 жовтня 2021 року.

4. У випадках появи вакантних посад в штатному розписі Підприємства протягом двомісячного терміну до дати скорочення, запропонувати працівнику переведення на такі посади - ст.49-2 КЗпП України. У разі відмови від переведення або відсутності вакантних посад у штатному розписі Підприємства на дату скорочення - підготувати документи для звільнення працівника.

5. На дату звільнення працівника здійснити усі необхідні нарахування та виплати (в т.ч. вихідну допомогу в розмірі не менше середньомісячного заробітку, згідно ст.44 КЗпП України.

6. Внести зміни до штатного розпису Підприємства з 07 жовтня 2021 року, скоротивши штатну одиницю менеджера з персоналу, відповідно до цього наказу.

7. Контроль за виконанням наказу залишити за директором підприємства.

05.08.2021 року на підставі наказу №81-к від 05.08.2021 року Про скорочення штатної одиниці менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису, відповідачем було видано наказ №82-к Про попередження про звільнення у зв`язку зі скороченням штатної одиниці - менеджера з персоналу та внесення змін до штатного розпису (а.с.11), яким було попереджено ОСОБА_1 про скорочення (вивільнення) з 07.10.2021 року, відповідно до п.1 ч.1 статті 40 КЗпП України. Також даним наказом встановлено, що на дату складання наказу в штатному розписі ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції відсутні посади чи інші роботи, які б відповідали спеціальності чи кваліфікації вказаного працівника. У випадку появи вакантних посад (робіт) до дати вивільнення, підприємство зобов`язалось повідомити про це працівника; працівнику гарантується виплата вихідної допомоги в розмірі середнього місячного заробітку.

Листом №524 від 05.08.2021 року ОСОБА_1 було ознайомлено з наказом та попереджено про майбутнє скорочення (а.с.9).

Станом на 15.06.2021 року у штатному розписі підприємства відповідача, серед інших посад, існувала посада Менеджера з персоналу (а.с.33-34).

З 01.08.2021 року, згідно штатного розпису підприємства відповідача, було введено посаду Інспектор з кадрів (а.с.35-36).

Згідно нового штатного розпису підприємства відповідача, з 07.10.2021 року, посада Менеджер по персоналу в штатному розписі відсутня (а.с.129-131).

02.08.2021 року листом-запитом №522 директор ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції просив директора ТОВ Новгород-Сіверський елеватор звільнити з роботи ОСОБА_2 з 06.08.2021 року, в порядку переведення до ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції, із гарантованим наступним працевлаштуванням її, відповідно до ч.5 статті 24 КЗпП України, на наступний робочий після звільнення день - з 09.08.2021 року на посаду інспектора з кадрів шляхом укладення трудового договору (а.с.38).

ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) має вищу освіту за спеціальністю: бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності у сільському господарстві (а.с.78,79).

04.08.2021 року наказом №86 Про звільнення бухгалтера, на підставі заяви ОСОБА_2 , її було звільнено з посади бухгалтера ТОВ Новгород-Сіверський елеватор, з 06.08.2021 року, за п.5 статті 36 КЗпП України, в порядку переведення до ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції (а.с.39,40).

06.08.2021 року, на підставі заяви ОСОБА_2 від 04.08.2021 року, наказом №85-к Про прийняття на роботу, ОСОБА_2 була прийнята на роботу на посаду інспектора з кадрів ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції, в порядку переведення з ТОВ Новгород-Сіверський елеватор, згідно п.5 ст.36 КЗпП України з 09.08.2021 року, з оплатою праці згідно штатного розпису (а.с.42).

Наказом №153 від 28.10.2021 року ОСОБА_1 звільнено з посади менеджера по персоналу з 29.10.2021 року, у зв`язку зі скороченням чисельності та штату, у відповідності з п.1 статті 40 КЗпП України (а.с.8).

Актом №1 від 29.10.2021 року засвідчено відмову ОСОБА_1 від підпису про ознайомлення із наказом №153 від 29.10.2021 року Про звільнення за скороченням штату (а.с.12).

Із довідки ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції №725 від 29.11.2021 року вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 581,07 грн., середньомісячна заробітна плата складає 11 911,89 грн. (а.с.25).

З часу попередження ОСОБА_1 про майбутнє звільнення до дати звільнення, на ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції існували вакантні посади: водій автотранспортних засобів, диспетчер, підсобний робітник, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, начальник диспетчерської служби, менеджер з постачання, робітник з догляду за тваринами, заступник директора по виробництву, начальник охорони.

Як вбачається із оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, відмовляючи у задоволенні вимог заявленого ОСОБА_1 позову, суд першої інстанції дійшов висновку, що у ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції відбулось скорочення чисельності штату, у тому числі посади менеджера по персоналу 1 штатної одиниці - у зв`язку із змінами в організації виробництва та праці. При цьому, суд першої інстанції зазначив, що згідно затвердженої посадової інструкції, особа, претендуючи на посаду інспектора з кадрів, повинна мати вищу або неповну вищу (бакалавр) освіту відповідного напряму підготовки (економіка підприємства, облік і аудит); стаж роботи за професією інспектора з кадрів, бухгалтера або економіста - не менше 5 років, а ОСОБА_1 вказаним вимогам не відповідає. Суд першої інстанції вважав хибним твердження позивача відносно того, що функціональні вимоги за посадою інспектор з кадрів не потребують іншої спеціальності або кваліфікації, ніж та, яку мала позивач, коли займала посаду менеджера по персоналу. На час скорочення ОСОБА_1 з посади менеджера по персоналу, на посаду інспектора з кадрів відповідачем вже була запрошена ОСОБА_2 , яка має відповідну освіту та стаж роботи, у зв`язку з чим ОСОБА_1 не була запропонована посада інспектора з кадрів. Жодна із інших вакантних на підприємстві відповідача професій, на момент звільнення позивача, не могла бути запропонована ОСОБА_1 для працевлаштування, виходячи із її освіти та кваліфікації. У зв`язку із вищенаведеним, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем при звільненні ОСОБА_1 дотримано вимоги статті 40 КЗпП України, і за даних обставин, відсутні підстави для задоволення вимог заявленого ОСОБА_1 позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 відносно того, що висновок оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року про відмову у задоволенні вимог заявленого нею позову не узгоджується із фактичними обставинами справи та нормами права, які регулюють спірні правовідносини, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, оскільки вказані доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду даної справи.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги доводи відповідача відносно того, що позивач не могла виконувати функціональні обов`язки інспектора з кадрів. При цьому, суд першої інстанції не надав належної оцінки тому факту, що відповідач не навів жодного доказу того, що позивач неналежним чином виконувала обов`язки менеджера з персоналу або притягувалась до дисциплінарної відповідальності внаслідок недостатньої кваліфікації, атестації робочого місця позивача за період її роботи відповідач не проводив. Апелянт стверджує, що посадові інструкції менеджера з персоналу та інспектора з кадрів практично ідентичні, тому пропрацювавши 8 років на посаді менеджера з персоналу, вона могла б виконувати і посадові обов`язки інспектора з кадрів.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, виходячи із наступного.

Відповідно до положень ч.1 статті 4-1 КЗпП України, професія (вид занять) - це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності, що можуть вимагати певної професійної та/або освітньої кваліфікації працівника.

Частинами 1,2 статті 4-2 КЗпП України визначено, що професійний стандарт - це затверджені в установленому порядку вимоги до компетентностей працівників, що слугують основою для формування професійних кваліфікацій.

Професійні стандарти можуть розроблятися роботодавцями, їх організаціями та об`єднаннями, органами державної влади, науковими установами, галузевими радами, громадськими об`єднаннями, іншими заінтересованими суб`єктами.

Затвердженою у ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції посадовою інструкцією інспектора з кадрів (а.с.43-44), визначено наступні кваліфікаційні вимоги до особи, яка претендує на дану посаду: вища або неповна вища (бакалавр) освіта відповідного напряму підготовки (економіка підприємства, облік і аудит); стаж роботи за професією інспектора з кадрів, бухгалтера або економіста - не менше 5 років.

В ході судового розгляду даної справи встановлено, і вказані обставини підтверджуються її матеріалами, що ОСОБА_1 має диплом молодшого спеціаліста, за спеціальністю: дошкільне виховання (а.с.102), тобто, кваліфікаційним вимогам, визначеним посадовою інструкцією інспектора з кадрів, ОСОБА_1 не відповідає.

При цьому, ОСОБА_2 (дівоче прізвище ОСОБА_3 ) має вищу освіту за спеціальністю: бухгалтерський облік та аналіз господарської діяльності у сільському господарстві (а.с.78,79).

Відповідно до ч.5 статті 24 КЗпП України, особі, запрошеній на роботу в порядку переведення з іншого підприємства, установи, організації за погодженням між керівниками підприємств, установ, організацій, не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.

Доводи апеляційної скарги вказують, що відповідачем до суду не надавалось жодного доказу відносно того, які саме зміни відбулись у виробничій структурі підприємства, та чи дійсно скорочення посади менеджера з персоналу, з включенням до штату посади інспектора з кадрів вплинуло на фінансово-економічні показники підприємства.

Апеляційний суд вважає, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, виходячи із наступного.

Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 Про практику розгляду судами трудових спорів, розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п.1 статті 40 КЗпП України, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення. При реорганізації підприємства або при його перепрофілюванні звільнення за п.1 статті 40 КЗпП України може мати місце, якщо це супроводжується скороченням чисельності або штату працівників, змінами у їх складі за посадами, спеціальністю, кваліфікацією, професіями. Працівник, який був незаконно звільнений до реорганізації, поновлюється на роботі в тому підприємстві, де збереглося його попереднє місце роботи.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції, ТОВ Новгород-Сіверський елеватор та низка інших підприємств мають спільного кінцевого власника, та входять в єдину групу компаній Росток-Холдинг. З березня 2021 року на підприємствах групи було введено новий орган - Наглядова рада. 18.03.2021 року були проведені засідання Наглядової ради, на яких було прийнято низку управлінських рішень та поставлені завдання щодо оптимізації роботи підприємств групи, в тому числі, і шляхом проведення аналізу наявних кадрів, визначення можливих шляхів оптимізації роботи персоналу, в тому числі, шляхом зосередження більшості профільних працівників в рамках підприємств групи на конкретному підприємстві, в тому числі, шляхом внесення змін в організаційно-виробничу структуру підприємств, переведення працівників з/на підприємства групи. Вказане підтверджується рішенням №18/03/21-НСЕ засідання Наглядової ради ТОВ Новгород-Сіверський елеватор від 18.03.2021 року (а.с.183), та рішенням №18/03/21-НСАІ засідання Наглядової ради ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції від 18.03.2021 року (а.с.184).

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду першої інстанції відносно того, що по справі встановлено, і вказані обставини є документально підтвердженими, що у зв`язку зі змінами в організації виробництва та праці, а також в порядку раціоналізації штатної структури ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції, у ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції відбулось скорочення чисельності штату, у тому числі, менеджера по персоналу - 1штатної одиниці.

При цьому, судом першої інстанції в ході розгляду даної справи встановлено, що відповідачем при звільненні позивача із зазначеної посади дотримано вимоги статті 40 КЗпП України.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначають, що всупереч ч.1 статті 40 КЗпП України, ч.3 статті 49-2 КЗпП України, відповідач не виконав належним чином свого обов`язку щодо працевлаштування позивача, оскільки не запропонував позивачу інші вакантні посади чи роботу, яку б вона могла б виконувати із урахуванням її освіти, кваліфікації та досвіду.

Апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що вказані доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, виходячи із наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, з часу попередження ОСОБА_1 про майбутнє звільнення до дати звільнення, на ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції існували вакантні посади: водій автотранспортних засобів, диспетчер, підсобний робітник, тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, начальник диспетчерської служби, менеджер з постачання, робітник з догляду за тваринами, заступник директора по виробництву, начальник охорони.

При цьому, затвердженими у ПП Новгород-Сіверські аграрні інвестиції посадовими інструкціями визначено кваліфікаційні вимоги до особи, яка претендує на посади: водія автотранспортних засобів, диспетчера, підсобного робітника, тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва, начальника диспетчерської служби, менеджера з постачання, робітника з догляду за тваринами, заступника директора по виробництву, начальника охорони (а.с.103-121).

Перевіряючи обставини дотримання відповідачем при звільненні позивача приписів ч.3 статті 49-2 КЗпП України, суд першої інстанції дійшов висновку, що жодна із вакантних професій на підприємстві відповідача, на момент звільнення позивача, не могла бути запропонована ОСОБА_1 для працевлаштування в силу спеціальності, кваліфікації, досвіду. При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують тверджень представника відповідача відносно того, що в силу відсутності спеціальних знань, навиків, практичних вмінь і досвіду позивач ОСОБА_1 не могла б якісно, оперативно та кваліфіковано виконувати обов`язки працівника на вищезазначених посадах, які були вакантними на момент її звільнення.

Враховуючи вищенаведене, доводи апеляційної скарги не містять в собі підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції від 21.06.2022 року, ухваленого на підставі норм права, які регламентують спірні правовідносини та на основі з`ясованих обставин, на які учасники судового розгляду даної справи посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом в ході розгляду даної справи.

За даних обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.06.2022 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями: 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 21 червня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Головуючий: Судді: