Постанова

від 21.06.2022 по справі 308/1812/16-ц

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1812/16-ц

П О С Т А Н О В А

Іменем України

22 червня 2022 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача: Мацунича М.В.

суддів: Кондора Р.Ю., Готри Т.Ю.

за участю секретаря судового засідання Бочко Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2021 року про закриття провадження в справі, постановлену головуючим суддею Фазикош О.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди

встановив:

У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан І.С. про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та моральної шкоди.

10.05.2016 року від міського голови Чопської міської ради В.В. Самардак, до суду надійшло клопотання, у якому міститься повідомлення про проведення 13.04.2016 державної реєстрації припинення юридичної особи відповідача - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048), (засновником якого була Чопська міська рада Закарпатської області), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13241110031008172. У зв`язку із ліквідацією сторони по справі - відповідача, заявлено клопотання про закриття провадження у даній справі. До клопотання також додано повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 травня 2016 року зупинено провадження по справі №308/1812/16-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан І.С. про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди до вирішення іншої справи №308/3138/16-а за позовною заявою ОСОБА_2 до Чопської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення, що розглядається в порядку адміністративного судочинства Ужгородським міськрайонним судом.

Постановою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 17.03.2017 у справі №308/3138/16-а, у задоволенні позову ОСОБА_2 до Чопської міської ради про визнання неправомірним та скасування рішення відмовлено.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.09.2021 провадження у справі поновлено, справу призначено до судового розгляду.

27.09.2021 ОСОБА_1 подав до суду клопотання про заміну сторони у справі та просив суд вирішити питання заміни МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду Закарпатської області як правонаступника.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2021 року в задоволенні клопотання позивача ОСОБА_1 про заміну відповідача МКПП «Чоппроект» на Чопську міську раду відмовлено.

Провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до міського комунального проектного підприємства «Чоппроект», в особі голови Ліквідаційної комісії Гіжан І.С., голови Ліквідаційної комісії МКПП «Чоппроект» Гіжан Ігоря Степановича про скасування наказу «Про відсторонення від роботи», стягнення середнього заробітку за час відсторонення від роботи та моральної шкоди закрито на підставі п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така постановлена з порушенням норм процесуального та матеріального права.

Гіжан І.С. подав відзив на апеляційну скаргу в якому зазначає, що 13.04.2016 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (ідентифікаційний код юридичної особи 32942048), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 13241110031008172.

У зв`язку із внесення державним реєстратором до Реєстру даних про проведення реєстрації припинення юридичної особи шляхом ліквідації, про що видано ліквідатору (голові ліквідаційної комісії) вищезазначеного повідомлення про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи (ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 15.05.2003 р. № 755-IV), робота ліквідаційної комісії зазначеного підприємства, завершена. Отже, відповідачі в розумінні вимог статті 48 Цивільного процесуального кодексу України у справі № 308/1812/16-ц відсутні.

Що стосується клопотання позивача щодо заміни відповідачів у справі на відповідача Чопську міську раду, зазначає наступне.

Суд першої інстанції правомірно відхилив клопотання позивача про заміну відповідачів на міську раду, оскільки Чопська міська рада не є роботодавцем, з яким позивач перебував у трудових відносинах, оскільки міською радою, в межах повноважень, визначених Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконувалися владні функції, що характеризуються наданням різноманітних управлінських послуг ліквідованому підприємству та справлянням на нього владного впливу в рамках публічно-правових відносин. Трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачем до відповідачів, не передбачена.

Відповідно до частини першої статті 176 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) держава, Автономна Республіка Крим, територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом.

Нормами ЦК України передбачено, що територіальні громади діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин -можуть створювати юридичні особи публічного права (комунальні підприємства, спільні комунальні підприємства, навчальні заклади тощо) у випадках та в порядку, встановлених Конституцією України та законом. Водночас територіальні громади не відповідають за зобов`язаннями створених ними юридичних осіб, крім випадків, встановлених законом, а юридичні особи, створені територіальними громадами, у свою чергу, не відповідають за зобов`язаннями відповідно територіальних громад.

Підстави та умови субсидіарної відповідальності визначаються положеннями статті 619 ЦК України.

За загальним змістом цієї норми субсидіарна відповідальність повинна бути передбачена договором або законом, така відповідальність настає за умови пред`явлення вимоги до основного боржника та його відмовою від задоволення вимог кредитора або не надсилання відповіді у розумний строк про задоволення вимоги.

Тобто, виходячи зі змісту вказаної норми, підставою для застосування субсидіарної відповідальності для засновників таких юридичних осіб має бути виключно пряма вказівка закону або договору.

Відповідно до пункту 1.6. Статуту ліквідованого підприємства, відповідно до способу утворення Підприємство є унітарним, комерційним.

Пунктом 6.1.2. Статуту ліквідованого підприємства передбачено, що Підприємство відповідно до чинного законодавства України та в межах повноважень, установлених цим Статутом, має право самостійно здійснювати розрахунки за своїми зобов`язаннями перед податковими і іншими державними установами, кредиторами, інвесторами.

Пунктом 5.3. Статуту ліквідованого підприємства чітко визначено, що майно Підприємства перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Чоп і закріплюється за ним на праві господарського відання.

Отже, аналізуючи зазначені норми права у їх сукупності, слід дійти висновку, що за загальним правилом у разі недостатності коштів у комунального унітарного комерційного підприємства для відповідальності за своїм зобов`язанням пов`язаним, із господарською діяльністю, орган, до сфери управління якого входить підприємство, не несе повну субсидіарну відповідальність за господарськими зобов`язаннями цього підприємства (частина сьома статті 77 ГК України).

Комерційні комунальні підприємства за своїми зобов`язаннями відповідають самостійно.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів, вважає що така підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції дійшов до висновку, що у задоволенні клопотання про заміну сторони у справі слід відмовити, а провадження у справі закрити на підставі вимог п. 7 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв`язку з ліквідацією Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048).

Однак з таким висновком суду першої інстанції апеляційний суд не погоджується, виходячи з наступних підстав.

Предметом позову в даній справі є оскарження наказу про відсторонення від роботи та стягнення середнього заробітку за час відсторонення та моральної шкоди.

Судом встановлено, що рішенням Чопської міської ради №28 від 24.12.2015 припинено шляхом ліквідації Міське комунальне проектне підприємство «Чоппроект» та створено ліквідаційну комісію.

Наказом №4 від 11.01.2016 відсторонено юриста ОСОБА_1 з 11.01.2016 від роботи без збереження заробітної плати до моменту проходження інструктажу з охорони праці та проходження перевірки знань з питань охорони праці.

Та 13.04.2016 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - Міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» (32942048), про що внесено запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за №13241110031008172. Відомості про правонаступника припиненої юридичної особи відсутні.

Оскільки предметом позову є трудові правовідносини, а тому в даному випадку суд вирішує питання наявності особи, яка відповідає в цих правовідносинах.

Згідно із статтею 240-1 КЗпП України у разі, коли працівника звільнено без законної підстави або з порушенням встановленого порядку, але поновлення його на попередній роботі неможливе внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, орган, який розглядає трудовий спір, зобов`язує ліквідаційну комісію або власника (орган, уповноважений управляти майном ліквідованого підприємства, установи, організації, а у відповідних випадках - правонаступника), виплатити працівникові заробітну плату за весь час вимушеного прогулу. Одночасно орган, який розглядає трудовий спір, визнає працівника таким, якого було звільнено за пунктом 1 статті 40 цього Кодексу.

Якщо на день прийняття судом рішення про поновлення працівника на роботі підприємство повністю не ліквідоване (не закінчена процедура його ліквідації), відповідачем у справі, на якого покладається обов`язок поновлення на роботі, є підприємство, хоч би і почалася або продовжувалася на цей день ліквідація підприємства. Тому саме по собі прийняття рішення про ліквідацію підприємства не може бути підставою для відмови в позові про поновлення на роботі і перекладення обов`язку здійснити на користь працівника визначені законодавством виплати на іншого суб`єкта, зазначеного у статті 240-1 КЗпП України.

Отже, чинне законодавство не містить положень, які регулюють питання правонаступництва у разі ліквідації підприємств (товаристві), до вирішення інших трудових спорів, не пов`язаних з поновленням на роботі на таких підприємствах (товариствах).

Відповідно до частин першою, другою, четвертою статті 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників. Юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення.

В Україні запроваджено правило, за яким учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України).

Отже, правонаступництво учасника (засновника) юридичної особи за зобов`язаннями цієї юридичної особи після її ліквідації можливе у випадках, передбачених законом.

З процесуальної точки зору, відповідно до частини першої статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Процесуальне правонаступництво - це заміна під час провадження у цивільній справі сторін або третіх осіб іншими особами, до яких переходять права та обов`язки у спірних правовідносинах.

Суд будь-якої інстанції зобов`язаний залучити до участі у справі правонаступника сторони або третьої особи, якщо спірні правовідносини допускають правонаступництво прав та обов`язків відповідної особи, а правонаступник існує. Питання процесуальної правосуб`єктності сторони, третьої особи, їхніх правонаступників належать до тих, які суд має вирішити під час розгляду справи незалежно від стадії судового процесу. Не є перешкодами для з`ясування підстав процесуального правонаступництва межі розгляду справи у суді відповідної інстанції, а також предмет доказування за відповідними позовними вимогами.

Проте, процесуальне правонаступництво можливе лише тоді, коли у майнових відносинах відбулось правонаступництво. Отже, при вирішенні питання про залучення правонаступників учасників справи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність правонаступництва на підставі норм матеріального права у спірних правовідносинах.

Такою нормою у спірних правовідносинах є ст. 240-1 КЗпП України, а з врахуванням заявлених вимог позивача про захист трудових прав, в контексті того, що під час розгляду справи у суді ліквідовано міське комунальне проектне підприємство «Чоппроект», то Чопська міська рада у даному спорі як засновник ліквідованого підприємства повинна вирішити заявлені позивачем вимоги, захист яких гарантовано статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, так і права, передбаченого статтею 13 Конвенції - права на ефективний спосіб юридичного захисту.

Зазначене у даному спорі свідчить про те, що Чопська міська рада може виступати у справі як правонаступник ліквідованого підприємства, що відповідатиме такому основоположному принципу як право особи на звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

А тому, висновки суду першої інстанції про підстави закриття провадження в справі є передчасними, оскільки, ліквідація юридичної особи - міського комунального проектного підприємства «Чоппроект» під час розгляду справи у суді без утворення правонаступника не звільняє Чопську міську раду від необхідності забезпечити завершення вирішення трудового спору.

Отже, за наслідками розгляду апеляційної скарги та згідно з положеннями ст. 379 ЦПК, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, а ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Враховуючи наведене та керуючись нормами статей 367, 368, 374, 379, 381-384, апеляційний суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 05 листопада 2021 року про закриття провадження в справі скасувати, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови суду складено 27 червня 2022 року.

Суддя-доповідач:

Судді: