РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 293/206/22
Провадження № 2-а/293/6/2022
22 червня 2022 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
за участі секретаря судового засідання Артемчук Т.В.
позивача ОСОБА_1
представника позивача Кудак А.М., ордер серії АМ № 1025916 від 22.06.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Черняхів справу за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті в особі старшого інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шайко І.С.
про визнання протиправною та скасування постанови ВМ № 00004353 від 22.12.20211
ВСТАНОВИВ:
Процесуальні дії по справі.
Позивач звернувся з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті в особі старшого інспектора відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шайко І.С., за змістом якого просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову серії ВМ № 00004353 від 22.12.2021 про накладення адміністративного стягнення.
Ухвалою від 01.02.2022 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.
17.02.2022 на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою від 21.02.2022 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи. Розгляд справи по суті призначив на 16.03.2022.
16.03.2022 справа у судове засідання не вносилась у зв`язку з відпусткою судді з 14.03.2022 по 18.03.2022.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.7 ст. 243 КАС України, від 20.04.2022 суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 18.05.2022.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.7 ст. 243 КАС України, від 18.05.2022 суд постановив відкласти розгляд справи по суті на 15.06.2022.
31.05.2022 за вх. №ЕП-607 представник позивача у порядку ст. 162 КАС України подав відзив на позовну заяву (а.с.68-89).
У судовому засіданні від 15.06.2022 суд оголосив перерву до 22.06.2022.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до умов договору №01-0102 від 01.02.2021 належний йому автомобіль марки MAN TGX 18.440 був переданий ним в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Еленбу" (ЄДРПОУ 41939512, адреса: вул. Садова, 4, с. Оліївка, 12402), яке фактично є користувачем вказаного транспортного засобу.
Постановою серії ВМ №00004353 від 22.12.2021 позивача притягнуто до адміністративної відповідальності на налкдено стягнення за те, що 22.12.2021 о 11 год 55 хв., за адресою: М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, належний йому автомобіль марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , рухався із перевищенням нормативних параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР України, а саме було перевищено навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14,5% (7,992 тон).
Позивач вказує, що оскаржувану постанову він отримав 21.01.2022, на підтвердження чого надав накладну АТ "Укрпошта" (а.с. 40).
Отримавши вказану постанову позивач відразу ж звернувся до ТОВ «Еленбуд» із проханням надати товарно-транспортні накладні на автомобіль марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 за 22.12.2021.
Зазначає, що відповідно до товарно-транспортної накладної №4708 від 22.12.2021 автомобіль MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , на момент фіксування правопорушення, був завантажений відсівом гранітним фр. 0-5 мм, масою 24200 кг. При цьому, загальна маса автопоїзда становила 38145 кг. Загальна маса автопоїзда визначається із маси тягача, напівпричепа та вантажу. Того дня, автомобіль MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 рухався з напівпричепом марки NFP-EUROTRAILER модель SKS 27-7,5, з державним номерним знаком НОМЕР_2 . Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , маса без навантаження автомобіля складає 7195 кг, маса напівпричепа відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , складає 6750 кг. Таким чином, повна маса автопоїзда складала 38145 кг, тобто, не більше ніж дозволена повна маса автомобіля.
Позивач вказує, що автомобіль перевозив відсів гранітний, який відповідно до ДСТУ Б В.2.7-30:2013 «Матеріали нерудні для щебеневих і гравійних основ та покриттів автомобільних доріг» є сипучим вантажем. В даному випадку, слід враховувати і властивості вантажу, який перевозили належні йому автомобілі, яка є подільним вантажем, що може переміщуватися по всім осям транспортного засобу під час руху. А тому проведення зважування у русі шляхом по осьового заїзду тягача на платформу ваги, без дотримання часу, необхідного для врівноваження сипучого (подільного) вантажу, не можу дати достовірних результатів навантаження на одну вісь транспортного засобу, оскільки це не дозволяє врахувати перерозподіл тиску на осі, тоді як вантаж, в силу своїх властивостей, легко деформується під дією зовнішніх факторів, таких як погодні умови, температура повітря, гальмування та прискорення.
Доводить що автомобіль рухався із дозволеною масою вантажу, що підтверджує даними товарно-транспортної накладної № 4708 від 22.12.2021.
Разом з тим зазначає, щозважування автомобілів, що виїзжали з підприємства вантажовідправника здійснювалось на автомобільних вагах, які у встановленому порядку пройшли повірку.
Зокрема позивач вважає, що не є є суб`єктом вказаного адміністративного правопорушення, оскільки автомобіль перебував в оренді.
Крім того позивач зауважує, що у оскаржуваній постанові відсутні відомості, які свідчать про налагодженість системи зважування в русі WIM 6.6, яким фіксувалось адміністративне правопорушення, а саме у постановах не зазначено повної обов`язкової інформацiї про технічний заcіб (його марку, модель тощо).
Позивач серед іншого вказує, що постанова не містить марки, моделі, державного номерного знаку причепу, категорії транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу (номер вісі, фактичне навантаження на вісь, сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей, фактичну міжосьову відстань, фактичну шинність (кількість коліс на вісі), тобто даних, на підставі яких встановлено перевищення загальної маси транспортного засобу на 14,5% (7,992 тон) про відсутність події адміністративного правопорушення.
Зважаючи на викладені обставини, позивач постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ВМ №00004353 від 22.12.2021, якою на позивача накладено адміністративне стянення за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП у виді штрафу в розмірі 17000 грн вважає протиправною, просить її скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити .
У судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідач повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення судової повістки на електронну адресу відповідача (а.с.94).
Відповідач у порядку ст. 162 КАСЧ України позав відзив на позовну заяву, згідно якого заперечив проти позовних вимог.
Заперечуючи проти позову, представник відповідача у відзиві зазначила, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та безпідставними, оскільки у розумінні ст.14-3 КУпАП ОСОБА_1 є суб`єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 132-1 КУпАП, так як не подав відомостей про належного користувача транспортним засобом до Єдиного державного реєстру транспортних засобів на момент розгляду справи.
Ті обставини, що належний позивачу транспортний засіб здійснював рух автомобільними дорогами загального користування та перевозив вантаж з перевищенням нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України без отримання на те спеціального дозволу формує в діях ОСОБА_1 склад вказаного адміністративного правопорушення.
Вважає, що необґрунтованими є доводи позивача про те, що навантаження на строєні осі транспортного засобу не перевищувало нормативні параметри, визначені пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України, що підтверджується товарно-транспортною накладною.
Зауважує, що товарно-транспортна накладна не містить жодних відомостей про поосьове навантаження на строєні осі і жодним чином не може спростовувати, зокрема, факт перевищення навантаження на строєні осі.
Крім того, представник відповідача вказує, що імперативна вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п.19 Порядку №879, виключена з 08.09.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 671.
Також представник відповідача зазначив, що механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком № 1174, в якому відсутні посилання на методику визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Відповідно до ч. 1 ст. 205, ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Урахуовуючи що відповідач був належним чином повідомлений про дату час та місце рознляду справи, відповідач скористався своїм процесуальним правом на надав письмовий відзив на позовну заяву, а також приймаючи до уваги, що суд не визнавав явку відповідача обов"язковою, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи без участі відповідача.
У судовому засіданні від 22.06.2022 відповідно до ч.3 ст.243 КАС України, суд підписав вступну та резолютивну частину рішення суду.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
22.12.2021 року старшим інспектором відділу провадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного контролю на транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Шайко Іриною Сергіївною винесена постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування на території України серії ВМ №00004353 (а.с.10).
Згідно даної постанови 22.12.2021 року о 11 год 55 хв, за адресою М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, зафіксовано транспортний засіб MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 . Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктом 22.5 ПДР України: навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14,5% (7,992 тон), відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Даною постановою постановлено стягнути з ОСОБА_1 штраф у розмірі 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн.
Постанова містить назву технічного засобу, яким в автоматичному режимі зафіксоване правопорушення, а саме - WIM6,6 №35-02/5875 строк дії до 12.10.2022.
Власником транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, повна маса - 19000 кг, маса без навантаження 7195 кг, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.15).
Власником спеціалізованого напівпричіпа-спеціалізованого напів-самоскида-Е, марки «NFP-EUROTRAILER» моделі «SKS 27-7.5», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , повна маса - 35000 кг, маса без навантаження 6750 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.15).
Відповідно до копії договору оренди транспортних засобів №01-0102 від 01.02.2021 року ФОП ОСОБА_1 передав у строкове платне користування ТОВ «ЕЛЕНБУД» в особі директора ОСОБА_2 транспортний засіб, сідельний автопоїзд у складі вантажного сідлового тягача MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 з напівпричепом-самоскидом NFP-EUROTRAILER SKS 27-7.5, д.н.з. НОМЕР_2 (а.с.17-24).
Згідно з даними товарно-транспортної накладної № 4708 від 22.12.2021 вбачається, що транспортний засіб MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював перевезення вантажу - відсіву граніт.фр. 0-5 мм загальною вагою маса брутто 24,200 тон з с. Білошиці Коростенського району Житомирської області до м. Вишневе Київської області під керуванням водія ОСОБА_3 (а.с.16).
Копіями сертифікату перевірки типу від 17.06.2020 (а.с.80), експертного висновку від 16.10.2020 (а.с.83) та сертифікатів відповідності від 19.06.2020 (а.с.76-79) підтверджується встановлення елементів системи моніторингу за станом доріг та умовами руху на автодорозі М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879, відповідність встановленого приладу для зважування транспортних засобів WIM6/GPS:50.675316, 29.792064 застосованим вимогам технічного регламенту та стандартам ДСТУ. Автоматичний прилад призначений для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантаження на вісь.
Оскілкьи позивач оскаржувану постанову вважає незаконною та безпідставною за захистом свого порушеного права звернувся до суду.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно з ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 20 КАС України встановлено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Предметом даного спору є правомірність дій суб`єкта владних повноважень щодо встановлення адміністративного правопорушення, законність та обґрунтованість постанови про адміністративне правопорушення.
Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ст. 55 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Верховний Суд у постанові від 23.10.2019 у справі № 357/10134/17 звертає увагу судів на приписи ст. 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються...
Відповідно до вимог статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначені Законом України "Про автомобільний транспорт".
Відповідно до ч 4 ст.6 ЗУ «Про автомобільний транспорт» реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Положеннями статті 14 вказаного Закону України «Про дорожній рух» учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Згідно із ч. 2 ст. 29 Закону України "Про дорожній рух", з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 1 Положення про Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті, затвердженого постановою КМ України від 11.02.2015р. №103 (далі - Положення № 103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Згідно п.7 Положення № 103 Укртрансбезпека для виконання покладених на неї завдань має право, зокрема: використовувати у своїй діяльності транспортні засоби, зокрема спеціалізовані, та засоби вимірювальної техніки; у разі виявлення порушень законодавства щодо габаритно-вагового контролю під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) копіювати, сканувати документи, які пред`являють водії транспортних засобів під час проведення такої перевірки, та використовувати їх як доказ під час розгляду справ про порушення законодавства; використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Таким чином, Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно-вагового контролю транспортних засобів має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото- і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі.
Згідно із ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги" № 2862-IV визначено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
В силу пункту 4 Правил №30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.
Статтею 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344 (далі - Закон № 2344) визначено, що реалізація державної політики у сфері автомобільного транспорту здійснюється через центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) (далі по тексту - Положення), який є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.
Стаття 132-1 КУпАП визначає відповідальність за порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів та правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами.
Частиною 2 ст. 132-1 КУпАП визначено наступне порушення: «Перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5 % до 10 % включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10 %, але не більше 20 %; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20 %, але не більше 30 %; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30 %.
Дія частини другої цієї статті поширюється на правопорушення, пов`язані з перевищенням габаритних та/або вагових параметрів. Підставою для звільнення від відповідальності, передбаченої частинами першою і другою цієї статті, є наявність дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначений Порядком фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою КМУ від 27.12.2019р. № 1174 (надалі Порядок №1174).
Відповідно до п.п.16,17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Згідно з п. 11 Порядку №1174 автоматичними пунктами фіксуються правопорушення, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до п. 8 Порядку №1174 вимоги до технічних засобів автоматичних пунктів визначаються Технічним регламентом засобів вимірювальної техніки, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 р. № 163.
Згідно п. 2 Порядку № 1174 система фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі (далі - система) - взаємопов`язана сукупність автоматичних пунктів та інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно п. 4 Порядку №1174 основними функціями системи, зокрема є:
- створення метаданих, інформаційних файлів та їх передача телекомунікаційними мережами до інформаційно-телекомунікаційної системи для подальшого оброблення і зберігання;
- перевірка цілісності та достовірності, а також надійне зберігання інформаційних файлів та метаданих, отриманих від автоматичних пунктів;
- автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів;
- автоматизоване формування проекту постанови про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі за допомогою автоматичних пунктів, відповідно до законодавства;
- забезпечення послідовності дій уповноваженої посадової особи Укртрансбезпеки щодо розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі.
Фіксація правопорушень в автоматичному режимі здійснюється на автоматичних пунктах, які облаштовані відповідно до вимог, визначених у додатку (п.7 Порядку №1174).
Відповідно до п.12 Порядку №1174 автоматичний пункт може забезпечувати:
- вимірювання навантажень, що припадають на кожну вісь транспортного засобу;
- вимірювання загальної маси транспортного засобу;
- визначення кількості осей транспортного засобу та віднесення транспортного засобу до однієї із відповідних категорій;
- вимірювання міжосьових відстаней транспортного засобу;
- визначення кількості коліс (скатності) на осях транспортного засобу;
- вимірювання габаритів транспортного засобу;
- фіксацію та розпізнавання державних номерних знаків транспортного засобу, причепу, напівпричепу та інших причіпних пристроїв (у разі використання такого та/або заднього державного номерного знака транспортного засобу);
- фіксацію фронтального зображення транспортного засобу;
- фіксацію загального вигляду транспортного засобу (вигляд збоку) в момент проїзду через автоматичний пункт (оглядова фотографія транспортного засобу, на якій відображені його контури та кількість осей);
- первинне оброблення зібраних даних та передачу інформації до інформаційно- телекомунікаційної системи за допомогою засобів захищених каналів зв`язку із використанням наскрізного шифрування;
- автентифікацію автоматичного пункту, контроль цілісності, авторства, доступності, а також неспростовності дій щодо інформації, що передається від автоматичного пункту до інформаційно-телекомунікаційної системи.
Щодо доводів позивача про те, що він не повинен нести адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП у зв`язку з тим, що транспортний засіб перебував у користуванні ТОВ «ЕЛЕНБУД», слід зазначити наступне.
Суд встановив, що власником транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_1 , тип транспортного засобу - спеціалізований вантажний-спеціалізований сідловий тягач-Е, повна маса - 19000 кг, маса без навантаження 7195 кг, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 (а.с.15).
Власником спеціалізованого напівпричіпа-спеціалізованого напів-самоскида-Е, марки «NFP-EUROTRAILER» моделі «SKS 27-7.5», д.н.з. НОМЕР_2 , є ОСОБА_1 , повна маса - 35000 кг, маса без навантаження 6750 кг, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 (а.с.15).
Відповідно до п.п.2, 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, посадові особи Укртрансбезпеки, уповноважені розглядати справи про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, під час їх розгляду використовують інформаційні файли, тобто упорядковану сукупність відомостей про: транспортний засіб; відповідальну особу, визначену статтею 14-3 КУпАП; наявність/відсутність документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, або дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні; метаданих, сформованих автоматичним пунктом.
Відповідно до ст.14-3 КУпАП адміністративну відповідальність несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Таким чином, під час розгляду справи посадова особа Укртрансбезпеки використовує, зокрема, відомості з Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2018 року №1197 затверджено Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, відповідно до пунктів 3, 21 яких підставами для внесення до Реєстру відомостей про належного користувача є: визначення належного користувача безпосередньо власником транспортного засобу у зв`язку з передачею фізичній особі транспортного засобу в користування; визначення керівником юридичної особи, яка є власником транспортного засобу або отримала в установлений законодавством спосіб право користуватися ним, свого працівника належним користувачем; оформлення на фізичну особу нотаріально посвідченої довіреності на право користування транспортним засобом; користування фізичною особою транспортним засобом на підставі договору оренди (найму, позички); користування фізичною або юридичною особою транспортним засобом на підставі договору фінансового або оперативного лізингу; оформлення на фізичну особу, щодо якої вносяться відомості як про належного користувача, тимчасового реєстраційного талона. Внесення до Реєстру відомостей про належного користувача, якого визначив безпосередньо власник транспортного засобу, здійснюється у сервісному центрі МВС у присутності власника транспортного засобу (його представника за довіреністю) та належного користувача.
Позивач, в порушення вимог статті 77 КАС України, не надав належних та допустимих доказів на підтвердження наявності відомостей про належного користувача транспортного засобу MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів на момент розгляду справи.
Крім того, частиною другою статті 14-1 КУпАП визначено, що за наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.
Однак, позивачем не було надано жодних доказів, які підтверджували б відповідне звернення до відповідача та повідомлення ним таких обставин.
Як наслідок, суд відхиляє доводи позивача про те, що адміністративну відповідальність за ч.2 ст.132-1 КУпАП він не повинен нести.
Разом з тим суд встановив, що габаритно-ваговий контроль проводився у пункті автоматичного комплексу габаритно-вагового контролю, який розміщений на автомобільній дорозі М-07, Київ-Ковель-Ягодин, км 62+879 технічним засобом WIM 6.6 № 35-02/5875., чинним до 12.10.2022, про зазначено в оскаржуваній постанові.
Представником відповідача до відзиву на позовну заяву надані експертний висновок, який свідчить про те, що комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі «WIM» відповідає вимогам нормативних документів із технічного захисту інформації в обсязі функцій, зазначених у документі «Комплекс «Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі «WIM» (а.с.83).
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №35-02/5875 прилад автоматичний для зважування дорожніх транспортних засобів у русі типу: Інформаційно-телекомунікаційна система (ІТС) «Автоматизована система зважування ТЗ у русі «WIM». Підсистема вагового контролю ТЗ Зав. № М-07 Київ-Ковель-Ягодин, км 67+879 відповідає вимогам ДСТУ OIML R 134-1:2010 "Прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь. Загальні технічні вимоги та методи випробування» чинний до 12.10.2022 (а.с.81-82).
Водночас спірною постановою підтверджується, що транспортний засіб MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався із перевищенням нормативних вагових параметрів зазначених пунктом 22.5 ПДР, зокрема із навантаження на строєні осі транспортного засобу на 14.05 % (7,992 тон).
Доводи позивача про те, що відсутність перевищення нормативних параметрів, визначених пунктом 22.5 Правил дорожнього руху України підтверджується товарно-транспортною накладною від 22.12.2021 №4708 виписаною вантажовідправником, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Відповідно до змісту абзацу двадцять сьомого глави 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна не є первинним документом, що підтверджує фактичну масу товарно-матеріальних цінностей, що перевозяться, а використовується виключно для обліку таких товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей.
Таким чином, сам факт наявності товарно-транспортної накладної не виключає перевезення, одночасно й інших товарно-матеріальних цінностей, не вказаних в первинних документах, що впливає на загальну вагу транспортного засобу.
Доводи позивача та надані докази про те, що зазначена в товарно-транспортній накданій маса вантажу є достовірною, оскільки зважування автомобіля на підприємстві вантажовідправника - ТОВ "Еленбуд" здійснювалось на сертифікованих вагах, на підтвердження чого позивач надав лист від 27.01.2022 № 48 (а.с.11) та копії свідоцтв про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки (а.с.12-14) суд не приймає як належні та допустимі докази відсутності вини позивача у вчиному адміністративному правопорушенні, за яке накладено стягнення оскаржуваною постановою, оскільки такі дані грунтуються виключно на даних товарно-транспортної наладної, яка у свою чергу є виключно внутрішнім бухгалтерським документом підприємства вантажовідправника та правильність заповнення її лежить виключно на останньому.
Надані позивачем докази не спростовують факту перевищення вагових параметрів, зафіксованих в автоматичному режимі. Крім того, об`єктивною стороною порушення, за яке оскаржуваною постановою накладено стягнення, є не лише перевищення загальної маси, а також перевищення навантаження на строєні осі транспортного засобу.
Так само необґрунтованими є доводи позивача про те, що результати вимірювання, здійснені в автоматичному режимі не є достовірними, оскільки вони здійснені з порушенням Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 та без застосування відповідної методики зважування рідких/сипучих вантажів.
Згідно із пунктом 1 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою КМУ від 27.06.2007 №879 зазначено, що його дія не застосовується під час габаритно-вагового контролю на автоматичних пунктах.
Окрім того, імперативна вимога щодо необхідності використання під час проведення габаритно-вагового контролю Укртрансбезпекою або її територіальними органами методики, затвердженої Мінекономрозвитку, яка була закріплена у п. 19 Порядку №879, виключена з 08.09.2017 на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №671.
Механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі визначено Порядком №1174, в якому відсутні посилання на методику визначення навантаження на вісь (осі) транспортного засобу, затверджену спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.
Окрім того, в контексті п. 22.5 ПДР перевізник, зважаючи на особливості та характер вантажу, зобов`язаний обрати вагу, яка водночас не перевищуватиме як повну масу транспортного засобу, так і навантаження на осі.
До аналогічного висновку дійшов Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду у постанові від 24.07.2019 по справі №803/1540/16.
Відповідно до п.п.16,17 Порядку №1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Рішення посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису, що мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання.
Суд також відхиляє доводи позивача про те, що в оскаржуваній постанові не зазначено всіх даних, які мають значення для розгляду справи.
Так, відповідно до п. 17 Порядку № 1174 у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно-вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги.
Згідно ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), крім даних, визначених частинами другою і третьою цієї статті, повинна містити відомості про адресу веб-сайту в мережі Інтернет, на якому особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації та порядок звільнення від адміністративної відповідальності.
Враховуючи вищенаведені положення закону та з урахуванням того, що згідно п.4 Порядку №1174 основними функціями системи фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, є в тому числі, автоматизований аналіз метаданих та інформаційних файлів, отриманих від автоматичних пунктів та автоматизоване формування проекту постанови про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, а тому помилковими є доводи позивача про те, що в даній постанові відсутній необхідний обсяг інформації, оскільки вимоги до змісту постанови про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, визначені законодавцем та закріплені в п. 17 Порядку №1174, а також в ст. 283 КУпАП.
Окрім цього, постанова підписана шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.
Таким чином, з метою збереження автомобільних доріг від руйнування через значні навантаження на дорожнє покриття, встановлено заборону перевезення подільних вантажів транспортними засобами та їх составами, що перевищують вказані параметри фактичної маси та навантаження на вісь (осі). У разі перевезення подільних вантажів вагові параметри не повинні перевищувати вищезазначені межі, а якщо останні мають більші значення, то видача дозволів на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові та габаритні параметри яких перевищують нормативні, також не допускається.
Решту доводів позивача суд також відхиляє як юридично неспроможні та такі, що не спростовуючть суті вчиненого адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно з частиною першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Статтею 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів наданих сторонами, а також достатність і взаємний зв`язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки досліджені докази свідчать про наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення" (справа «Серявін та інші проти України» рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2010 року).
З урахуванням вище викладеного, суд вважає доведеними вчинення позивачем ОСОБА_1 , як власником транспортного засобу вищевказаного порушення та наявності події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП.
Таким чином, правові підстави для скасування оскаржуваної постанови відсутні, відтак суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову.
Розподіл судових витрат
Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, відповідно до ст.139 КАС України судові витрати у вигляді витрат по сплаті судового збору слід покласти на позивача.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 132-1 ч. 2, 245, 247, 251, 283, КУпАП, ст. ст. 243-244, 246, 250, 268, 272, 286 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволені позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відомості про сторін:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 )
Відповідач: Державна служба України з безпеки на транспорті в особі Департаменту державного контролю на транспорті (просп. Перемоги,14, м. Київ, 01135, код ЄДРПОУ 39816845)
Повний текст судового рішення складений та підписаний: 27.06.2022
Суддя Людмила ЛОСЬ
Суд | Черняхівський районний суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 21.06.2022 |
Оприлюднено | 29.06.2022 |
Номер документу | 104938715 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи щодо забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема щодо дорожнього руху, транспорту та перевезення пасажирів, з них дорожнього руху |
Адміністративне
Черняхівський районний суд Житомирської області
Лось Л. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні