Ухвала

від 23.06.2022 по справі 367/22/22

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 367/22/22

Провадження №2-з/367/182/2022

УХВАЛА

Іменем України

24 червня 2022 року суддя Ірпінського міського суду Київської області Кравчук Ю.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень та скасування свідоцтва про право власності та державну реєстрацію земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

До Ірпінського міського суду Київської області 04 січня 2022 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень та скасування свідоцтва про право власності та державну реєстрацію земельної ділянки. Позивач просить: визнати рішення виконавчого виконкому Ворзельської селищної ради Київської області № 46 від 07.04.15 «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_6 на виділення в окреме будинковолодіння частини житлового будинку літ. «А» на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 » - недійсним; визнати рішення виконкому Ворзельської селищної ради Київської області № 363-28-VII від 17.08.17 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 ,» - недійсним; визнати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 22.06.03 в натурі виготовлену «ФОП ОСОБА_7 » громадянину ОСОБА_2 виготовленою з порушенням встановлених вимог; скасувати Свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий №3210945600:01:012:0019) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію Свідоцтва про право власності на земельну ділянку (номер запису в державному реєстрі №22155999 на 2 арк); стягнути з відповідача 2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 800 (вісімсот) гривень; стягнути судові витрати з відповідачів.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 21 лютого 2022 року відкрито загальне позовне провадження у вказаній справі.

22 червня 2022 року від позивача надійшла заява про забезпечення позову у даній справі, відповідно до якої позивач просить: заборонити ремонтні роботи на частині будинку 1913 року, без відповідно оформленого дозволу Бучанської міськради; заборонити будь-які будівельні роботи по побудові нового будинку без відповідної проектної документації до розгляду справи по суті. Заяву про забезпечення позову позивач обґрунтовує тим, що відповідач ОСОБА_2 продав земельну ділянку, яка є предметом спору, новий власник земельної ділянки уникає спілкування із позивачем, своїх прав на земельну ділянку не підтверджує, найнята бригада будівельників зносить будинок 1913 року та готує фундамент під нову побудову будинку, розташованого на спірній земельній ділянці.

Відповідно до приписів ч.1ст.153 ЦПК України,суд розглядає заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, повно, об`єктивно та всебічно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку про те, що вимоги заяви задоволенню не підлягають, з наступних підстав.

Відповідно до ч.1ст.149 ЦПК України,суд за заявою учасника справи має право вжити передбаченихст.150 цього Кодексузаходів забезпечення позову.

Згідно із ч.2ст.149 ЦПК України,забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктом другим ч.1ст.150 ЦПК Українипередбачено, що позов може забезпечуватися забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У відповідності до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб, чи учасників процесу. Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/10936/18.

Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду.

Метою забезпечення позову, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Разом з тим, суд враховує, що заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 висловлено позицію про те, що необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.

Статтею 13Конвенціїпрозахист правлюдиниіосновоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Такі заходи забезпечення позову, як заборона вчиняти певні дії, мають на меті запобігти невиправданому порушенню прав та інтересів позивача, тобто, невжиття таких заходів може істотно ускладнити ефективний захист прав та інтересів позивача, за захистом яких він і звернувся до суду.

Судом встановлено, що 04 січня 2022 року до Ірпінського міського суду Київської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень та скасування свідоцтва про право власності та державну реєстрацію земельної ділянки. Позивач просить: визнати рішення виконавчого виконкому Ворзельської селищної ради Київської області № 46 від 07.04.15 «Про надання дозволу громадянці ОСОБА_6 на виділення в окреме будинковолодіння частини житлового будинку літ. «А» на земельній ділянці, що розташована по АДРЕСА_1 » - недійсним; визнати рішення виконкому Ворзельської селищної ради Київської області № 363-28-VII від 17.08.17 «Про передачу у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд громадянину ОСОБА_2 в АДРЕСА_1 » - недійсним; визнати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки від 22.06.03 в натурі виготовлену «ФОП ОСОБА_7 » громадянину ОСОБА_2 виготовленою з порушенням встановлених вимог; скасувати Свідоцтво на право власності на земельну ділянку площею 0,093 га (кадастровий №3210945600:01:012:0019) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в АДРЕСА_1 ; скасувати державну реєстрацію Свідоцтва про право власності на земельну ділянку (номер запису в державному реєстрі №22155999 на 2 арк); стягнути з відповідача 2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 13800 (тринадцять тисяч вісімсот) гривень; стягнути з відповідача ОСОБА_8 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 800 (вісімсот) гривень; стягнути судові витрати з відповідачів.

Між сторонамицієї справиіснує спірщодо набуттяправа власностіна земельнуділянку,розташовану заадресою: АДРЕСА_1 .

Пред`явлені позивачем вимоги про визнання недійсними рішень виконавчого комітету селищної ради, визнання технічної документації із землеустрою виготовленою з порушенням встановлених вимог, скасування свідоцтва про право власності на земельну ділянку та його реєстрацію є немайновими.

Можливе рішення суду у цій справі - рішення про визнання, тобто рішення, яким підтверджується наявність або відсутність юридичних фактів.

Будь-якого іншого виконання, у тому числі примусового, можливе рішення суду не передбачає.

Відповідно до статті 11 ЦПК України, суд визначає в межах закону порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності.

Отже, забезпечення позову в обраний позивачем спосіб не є співмірним із заявленими позовними вимогами і виходить за межі позовних вимог та може призвести до невиправданого обмеження майнових прав інших осіб.

Суд звертає увагу, що будинок, про який йдеться у заяві про забезпечення позову, не є предметом спору, крім того, позивачем не зазначено та не підтверджено відповідними доказами, про який саме будинок йде мова, де він розташований та кому належить.

Важливими умовами для вжиття заходів забезпечення позову є наявність між сторонами дійсного спору та реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Заявником не було вказано обґрунтованих доводів щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням заявлених позовних вимог та яким чином невжиття вказаного виду забезпечення позову призведе до невиконання судового рішення.

Застосування такого заходу забезпечення в спірних правовідносинах суперечить самій суті інституту забезпечення позову, метою якого є обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Вищевикладене узгоджується з правовими висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 10.02.2021 справа № 709/853/20.

Зважаючи на наведені законодавчі положення, правові висновки Верховного Суду, суд вважає, що доводи позивача є такими, що не підтверджують необхідності вжиття заходів забезпечення позову у обраний позивачем спосіб.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст.149-153, 260-261 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити позивачу ОСОБА_1 у задоволенні заяви про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Бучанської міської ради, ОСОБА_2 , треті особи: ФОП ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про визнання недійсними рішень та скасування свідоцтва про право власності та державну реєстрацію земельної ділянки.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на її апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу було подано протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Ю.В. Кравчук