Ухвала

від 07.06.2022 по справі 463/2606/22

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 463/2606/22 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/433/22 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ПЛАЗА» ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2022 року про накладення арешту на майно,

з участю прокурора ОСОБА_7 ,

представника власника майна: ОСОБА_6 ,

в с т а н о в и л а :

вищезазначеною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого першого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_8 , погодженого начальником другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №62022140010000119 від 25 березня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 240 КК України.

Накладено арешт на нижче вказане нерухоме майно, зареєстроване за ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» (Код ЄДРПОУ 34605772, юридична адреса: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, 367/2), засновником якого являється ТзОВ «КЕРАМБУД» (код ЄДРПОУ 31829585), з забороною права відчуження та розпорядження зазначеним майном: інженерно-лабораторний корпус за адресою: Львівська область, м. Львів, вул. Городоцька, будинок 290, загальною площею 5447,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655612146101.

Не погоджуючись із рішенням слідчого судді, директор ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, у якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2022 року; скасувати ухвалу слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 6 травня 2022 року про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою в задоволенні клопотання про накладення арешту відмовити повністю.

В обгрунтування причин пропуску строку покликається на те, що розгляд клопотання про накладення арешту на майно проводився без відома та у відсутності представника ТзОВ «КАІТАЛ ПЛАЗА», повний текст оскаржуваної ухвали товариством отримано лише 16 травня 2022 року, а тому вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що матеріали клопотання не містять жодного письмового доказу того, що ТзОВ «Керамбуд» обізнаний зі змістом наказу Міністерства охорони навколишнього середовища №55 від 9 червня 2006 року, яким заборонено здійснювати розробку кар`єру на території Яворівського району Львівської області.

Вважає безпідставним покликання слідчого судді на те, що ТзОВ «Керамбуд» із 2004 року і до сьогодні незаконно видобуває корисні копалини згідно зі спецдозволом №3374 від 29 липня 2004 року, і на ці кошти придбало рухоме та нерухоме майно.

Зазначає, що видобуток надр є можливим лише після проходження визначеної законом процедури, а не тільки отримання спецдозволу на користування надрами. Така процедура включає отримання спеціального дозволу на користування надрами, висновку державної екологічної експертизи та рішення Львівської обласної ради про погодження проекту землеустрою; затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, укладення договору оренди, акту приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки; отримання дозволу на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельної ділянки; отримання рішення Львівської обласної ради про надання гірничого відводу та акту про надання гірничого відводу, а також довідки про реєстрацію гірничого відводу.

Лише після проходження цієї процедури, яку ТзОВ «Керамбуд» проходило до 2017 року, є можливим видобуток надр на підставі отриманого спеціального дозволу.

Крім того, спецдозвіл №3374 від 29 липня 2004 року був предметом судового оскарження Генеральною прокуратурою України, яка у своєму позові взагалі не згадувала про наявність наказу №55 від 9 лютого 2006 року.

Також апелянт звертає увагу, що Постановою Вищого адміністративного суду України від 27 лютого 2008 року у справі К39130/06, суд визнав недійним спеціальний дозвіл на користування надрами за №3374 від 29 липня 2004 року, виданий Державним комітетом природних ресурсів України ТзОВ «Керамбуд» та зобов`язав Міністерство охорони навколишнього природного середовища анулювати вказаний спеціальний дозвіл. Однак ухвалою Вищого адміністративного суду України від 27 березня 2008 року, заяву ТзОВ «Керамбуд» про перегляд вказаного судового рішення за нововиявленими обставинами було задоволено, постанову Вищого адміністративного суду від 27 лютого 2008 року скасовано, касаційну скаргу заступника Генерального прокурора України залишено без задоволення, а постанову Господарського суду м. Києва від 20 вересня 2006 року та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 5 грудня 2006 року без змін.

Покликається на те, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не є під жодними санкціями, а фіктивність правочину, про що зазначає слідчий, може бути встановлена лише судом в ході господарського судочинства.

У судовому засіданні представник власника майна ОСОБА_6 подану апеляційну скаргу підтримав з мотивів, викладених у ній.

Прокурор ОСОБА_7 проти задоволення апеляційних вимог заперечив.

З огляду на те, що розгляд клопотання слідчого проводився у відсутності представника власника майна, у матеріалах справи відсутні дані про дату отримання останнім копії оскаржуваної ухвали, тому колегія суддів апеляційного суду вважає, що строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин та підлягає поновленню.

Заслухавши доповідь судді, позицію учасників кримінального провадження, перевіривши матеріали судової справи та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає у зв`язку з таким.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст. 16 КПК України позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому КПК України.

При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до пункту 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження. Статтею 132 КПК України встановлені загальні умови, що не допускають застосування заходів забезпечення кримінального провадження, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно з положеннями ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.ст. 94, 132, 173 КПК України повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України), наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.

Вказаних вимог кримінального процесуального закону слідчим суддею першої інстанції було дотримано в повному обсязі.

Так, згідно з клопотанням, у провадженні Першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62022140010000119 від 25 березня 2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України за такими фактами: здійснення ТзОВ «Керамбуд» (кінцевими бенефіціарами-власниками якого є ОСОБА_9 брат ОСОБА_11 і ОСОБА_10 брат ОСОБА_12 ) діяльності з виробництва цегли, черепиці та інших будівельних виробів із випаленої глини, а також видобутку корисних копалин (пісків) без належного на те дозволу; зловживання посадовими особами Держекоінспекції у Львівській області, спільно із посадовими особами Держгеокадастру у Львівській області, своїм службовим становищем, з корисливих мотивів, що полягає у сприянні незаконній діяльності ТзОВ «Керамбуд»; здійснення посадовими особами ТзОВ «Експонент», ТзОВ «Бетонбуд» та ТзОВ «Керамбуд» легалізації майна, одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб (а.с. 10-12).

Як слідує з матеріалів клопотання, ТзОВ «Керамбуд» є засновником ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА». В свою чергу, засновником ТзОВ «Керамбуд» є ТзОВ «Експонент», засновниками якого є ОСОБА_9 (розмір частки у статутному капіталі 66,7%) та ОСОБА_10 (розмір частки в статутному капіталі 33,3%). При цьому установлено, що ОСОБА_10 є братом ОСОБА_12 , на якого Указом Президента України від 19 лютого 2021 року №64/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 лютого 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», накладено санкції. Водночас, ОСОБА_9 є братом ОСОБА_11 , на якого Указом Президента України від 28 грудня 2021 року №684/2021 Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 28 грудня 2021 року «Про застосування та внесення змін до персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)», накладено санкції. До того ж, органом досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_12 та ОСОБА_11 фактично здійснюють підприємницьку діяльність через своїх рідних братів ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , відповідно, в тому числі і керівництво ТзОВ «Експонент».

В ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи ТзОВ «Експонент» (ЄДРПОУ 32252103), ТзОВ Бетонбуд» (ЄДРПОУ 32181428), ДП «Еней ТзОВ «Керамбуд» (ЄДРПОУ 30613465) та ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» (ЄДРПОУ 34605772), здійснюючи через свої активи за період з 2004 року до теперішнього часу незаконну діяльність з розробки кар`єру на території Яворівського району Львівської області та видобутку корисних копалин, незаконно використовуючи видобуту сировину, забезпечували здійснення господарської діяльності ТзОВ «Керамбуд», в процесі чого здійснювалось придбання вантажної, будівельної, транспортної техніки та іншого майна, у великих розмірах а також ряд фінансових операцій на рахунки інших суб`єктів господарювання та фізичних осіб суб`єктів підприємницької діяльності, тим самим вчинили легалізацію майна одержаного злочинним шляхом, за попередньою змовою групою осіб.

Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» на праві власності належить інженерно-лабораторний корпус за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 5447,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655612146101 (а.с. 13-16).

Постановою старшого слідчого першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, О.Куманського від 6 травня 2022 року нерухоме майно ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» (код ЄДРПОУ 34605772, юридична адреса: Львівська обл., м. Львів, вул. Городоцька, 367/2), засновником якого є ТзОВ «Керамбуд» (код ЄДРПОУ 31829585), а саме: інженерно-лабораторний корпус за адресою: Львівська область, м. Львів, вулиця Городоцька, будинок 290, загальною площею 5447,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 655612146101, визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62022140010000119 (а.с. 17-23).

6 травня 2022 року старший слідчий першого слідчого відділу (з дислокацією у м. Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, О.Куманський, за погодженням з начальником другого відділу процесуального керівництва Управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Територіального управління Державного бюро розслідувань Львівської обласної прокуратури ОСОБА_13 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на вказане вище майно з забороною права на його відчуження та розпорядження.

Задовольняючи дане клопотання сторони обвинувачення, внесене в межах кримінального провадження №62022140010000119, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність накладення арешту на майно у зв`язку з наявністю достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, при цьому слідчим суддею було враховано розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Під час розгляду клопотання сторони обвинувачення слідчий суддя правильно встановив, що є достатні підстави вважати, що майно, на яке просять накласти арешт, відповідає вимогам ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, а тому потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи власника майна, про які йдеться в клопотанні слідчого.

Окрім того, колегія суддів також звертає увагу, що арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна. Вказані норми невраховані апелянтом в його доводах, що вказує на необґрунтованість апеляційних вимог.

При цьому покликання апелянта на те, що накладений арешт є неправомірним втручанням у право власності ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» не знайшло свого підтвердження в суді апеляційної інстанції, оскільки при накладенні такого враховано «справедливий баланс» між інтересом суспільства та вимогами щодо захисту фундаментальних прав власника майна. Крім того, накладення арешту на майно з забороною права на відчуження та розпорядження ним не припиняє права власності ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА», а лише тимчасово обмежує його.

Колегія суддів також враховує, що зазначений захід забезпечення кримінального провадження є тимчасовим, його межі у часі окреслені строками досудового розслідування, які, в свою чергу, чітко регламентуються нормами ст. 219 КПК України. Поряд з цим, власник або інший володілець майна, відповідно до вимог ст. 174 КПК України, має право звернутися із клопотанням про скасування накладеного арешту.

Твердження представника власника майна про безпідставність висновків слідчого судді щодо відсутності у ТзОВ «Керамбуд» спецдозволу на розробку кар`єру на території Яворівського району Львівської області, як і питання відповідальності за зобов`язаннями, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки вказані обставини належать до фактичних обставин кримінального провадження, а тому такі мають досліджуватися, у випадку, якщо кримінальне провадження надійде до суду, під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.

Доводи апелянта про те, що ТзОВ «КАПІТАЛ ПЛАЗА» у даному провадженні перебуває у статусі третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, а тому з клопотанням про арешт майна такої особи до слідчого судді повинен звертатися виключно прокурор, не є безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді, оскільки спеціальною нормою, яка регулює порядок звернення з клопотанням про арешт майна, є ст. 171 КПК України, і такою не передбачено звернення з клопотанням про арешт майна третьої особи виключно прокурором, а йдеться про звернення з таким клопотанням прокурором, слідчим за погодженням з прокурором, цивільним позивачем. За таких обставин положення ч. 2 ст. 64-2 КПК України про виникнення прав у третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, з моменту звернення прокурора до суду з відповідним клопотанням, є загальною нормою і не перешкоджає застосуванню спеціальної норми.

Інші зазначені в апеляційній скарзі обставини не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.

Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді у ході апеляційного розгляду не встановлено.

З урахуванням викладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що оскаржуване рішення прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 404. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

п о с т а н о в и л а :

поновити директору Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ПЛАЗА» ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження.

Ухвалу слідчогосудді Личаківського районногосуду м.Львова від6травня 2022року про накладення арешту на майно - залишити без змін, апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю «КАПІТАЛ ПЛАЗА» ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4