Рішення

від 22.10.2007 по справі 1/314-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/314-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.07р.

Справа № 1/314-07

За позовом  Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", м.Кривий Ріг, 

до  Інгулецької районної організації ветеранів, м.Кривий Ріг, 

про стягнення 2686грн. 93коп.

Суддя  Рудь І.А.

Представники:

  від позивача: не з'явився

  від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:          

          12.07.07 р. ДП "Криворізька теплоцентраль" звернулось до суду з позовом, яким просить стягнути з Інгулецької районної організації ветеранів заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 2345грн. 53коп. на підставі Договору № 411 від 01.10.2003 р., з урахуванням індексу інфляції - 103грн. 23коп., 3% річних - 41грн. 70коп., пені - 78грн. 46коп., штрафу - 118грн 01коп., на загальну суму 2686грн. 93коп.

Після уточнення позовних вимог Позивачем, відповідно до заяви від 02.10.07 р., сума позову, зявлена до стягнення останнім з Відповідача становить: основний борг - 2239грн. 42коп., індекс інфляції - 76грн. 75коп., 3 % річних - 34грн. 25коп., пеня - 78грн. 46коп., 7 % штрафу - 118грн. 01коп.,  а всього - 2546грн. 89коп.

Представник Відповідача у судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце його проведення, витребувані судом документи не надав. Однак, 08.10.07 р. до суду надійшла заява Відповідача, в якій він не заперечує проти наявної заборгованості але просить не застосовувати до нього заходи щодо примусового стягнення пені та штрафних санкцій у зв'язку з особливостями його фінансування та статусу.

В порядку ст.85 ГПК України, за згодою представника Позивача, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

01.10.2003р. між Державним підприємством „Криворізька теплоцентраль” та Інгулецькою районною організацією ветеранів укладено договір про постачання теплової енергії в гарячій воді № 411  (далі Договір), відповідно до якого Позивач зобов'язаний постачати Відповідачу теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а Відповідач зобов'язаний оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в зазначені терміни.

Відповідач не виконав свої зобов'язання, розрахунки за спожиту теплову енергію своєчасно не проводив, у зв'язку з чим у нього за період з 01.10.2004 р. по 01.05.2005 р. виникла заборгованість у розмірі 2345грн. 53коп.

Відповідно до п.7.2.3. Договору за несвоєчасну оплату спожитої теплової енергії Відповідачу належить сплатити Позивачу пеню у розмірі від суми заборгованості за кожен день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що становить 78грн. 46коп.

Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Сума індексу інфляції складає 103грн. 23коп., а  3 % річних складає 41грн. 70коп.

          Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

На підставі ст.231 ГК України за порушення строків виконання зобов'язань понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7 % вказаної вартості. Відповідно до розрахунку Позивача, сума штрафу становить 118грн. 01коп.

У судовому засіданні 02.10.07 р. представником Позивача подано уточнений  розрахунок суми боргу, пені та штрафних санкцій на підставі проведення сторонами двосторонньої звірки розрахунків, що підтверджується актами звірки станом на 11.09.07 р., доданими до матеріалів справи. Відповідно до цього розрахунку сума позовних вимог становить: основний борг - 2239грн. 42коп., індекс інфляції - 76грн. 75коп., 3 % річних - 34грн. 25коп., пеня - 78грн. 46коп., 7 % штрафу - 118грн. 01коп.,  а всього - 2546грн. 89коп.

Заборгованість Відповідача підтверджується матеріалами справи, а саме: двостроннім актом звірки взаєморозрахунків, договором, розрахунком суми позовних вимог.

Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Вищевказаний Договір за своїм змістом є договором про надання послуг.

За умовами ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за  завданням  другої  сторони  (замовника) надати послугу, яка  споживається  в  процесі  вчинення  певної  дії або здійснення певної діяльності,  а замовник зобов'язується  оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.

Частиною 1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Позовні вимоги в частині стягнення з Відповідача 7% штрафу у розмірі 118грн. 01коп. задоволенню не підлягають через відсутність правових підстав для застосування відповідальності, встановленої ч.2 ст. 231 ГК України. З тексту Договору вбачається, що він був укладений між сторонами 01.10.2003р., а ГК України, на який посилається Позивач як на підставу нарахування штрафу, набрав чинності 01.01.2004р. і ці його положення не можуть бути застосовані в силу приписів ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України та ч.2 п.5 Розділу ІХ Прикінцеві положення ГК України, відповідно до яких акт цивільного законодавства не має зворотної дії в часі, крім випадків, коли він скасовує чи пом'якшує відповідальність.

За таких обставин, у позовних вимогах в частині стягнення 7% штрафу за прострочку слід відмовити.

Зі заяви Відповідача, яка надійшла до суду 08.10.07 р., вбачається, останній не заперечує проти наявної заборгованості перед Позивачем, однак просить не застосовувати до нього заходи щодо примусового стягнення пені та штрафних санкцій, оскільки єдиним джерелом надходження коштів на утримання ради ветеранів є фінансова підтримка з місцевого бюджету.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.83 ГПК України,  господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає   стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. При цьому судом приймається до уваги (враховується) й майновий стан сторін.

За таких обставин, господарський суд вважає за можливе зменшити суму штрафних санкцій та пені, що підлягає стягненню з Відповідача.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що  підлягають задоволенню частково у розмірі основний борг - 2239грн. 42коп., індекс інфляції - 38грн. 37коп., 3 % річних - 17грн. 12коп., пеня - 39грн. 23коп.,  а всього - 2334грн. 14коп., в решті позову слід відмовити.

Згідно зі 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі вищезазначеного, керуючись ст.ст.4, 32-34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

   В И Р І Ш И В :

                    Позов задовольнити частково.

Стягнути з Інгулецької районної організації ветеранів (50026, м.Кривий Ріг, пр-т Южний, 1, код ЄДРПОУ 04052548, р/р 3546001000475 УДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012) на користь Державного підприємства „Криворізька теплоцентраль” (50014, м.Кривий Ріг, вул.Електрична, 1, код ЄДРПОУ 00130850, р/р 26032301141268 в Жовтневому ТВБВ Центрально-Міського Промінвестбанку у м. Кривому Розі, МФО 305493) 2239грн. 42коп. (дві тисячі двісті тридцять дев'ять грн. 42коп.) –основного боргу, 38грн. 37коп. (тридцять вісім грн. 37коп.) –індексу інфляції, 17грн. 12коп. (сімнадцять грн. 12коп.) –3 % річних, 39грн. 23коп. (тридцять дев'ять грн. 23коп.) –пені, 233грн. 59коп. (двісті тридцять три грн. 59коп.) - витрат по сплаті державного мита, 102грн. 52коп. (сто дві грн. 52коп.) - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя

 І.А. Рудь

Рішення підписано 22.10.07 р.