Постанова

від 26.06.2022 по справі 200/7422/21

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року справа №200/7422/21

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Геращенка І.В., суддів Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г., розглянув у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 200/7422/21 (головуючий І інстанції Бєломєстнов О.Ю., повний текст складений у м. Слов`янську Донецької області) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Донецькій області (далі ГУ ДПС у Донецькій області, відповідач) про визнання протиправним та скасування наказу № 914-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб»» з 09.06.2021 року тривалістю 20 робочих днів по питанням дотримання платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Донецькій області від 26.05.2021 року № 914-п «Про проведення документальної планової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб»» з 09.06.2021 року тривалістю 20 робочих днів по питанням дотримання платником податків вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору, а також по єдиному внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування обставин, порушення норм матеріального, процесуального права. Апелянт вважає правомірним спірний наказ про проведення перевірки, посилаючись на Постанову № 89, п. 77.4 ст. 77, п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України.

Ухвалою апеляційного суду від 20 січня 2022 року справу призначено до розгляду на 13 квітня 2022 року. У зв`язку із запровадженням Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, воєнного стану через акт відкритої агресії з боку Російської Федерації, а також, враховуючи наказ Голови Верховного Суду від 2 березня 2022 року №29/0/8-22 «Про встановлення особливого режиму роботи Верховного Суду в умовах воєнного стану», з метою забезпечення безперервності правосуддя, ця скарга розглядається у перший день можливості вчинення процесуальних дій.

Відповідно до ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції заслухав доповідь судді-доповідача, вивчив доводи апеляційної скарги, перевірив їх за матеріалами справи і дійшов висновку про відсутність підстав для скасування рішення, виходячи з наступного.

ТОВ «Маріупольхліб» є юридичною особою, знаходиться на податковому обліку у відповідача.

Згідно витягу з Плану-графіку проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік передбачена планова документальна перевірка позивача за період з 26.10.2017 року по 31.03.2021 року. Місяць початку проведення перевірки - червень 2021 року (а.с. 29).

Відповідно до плану-графіку на 2021 рік наказом ГУ ДПС у Донецькій області від 26.05.2021 року № 914-п «Про проведення документальної планової перевірки ТОВ «Маріупольхліб»» призначено документальну планову виїзну перевірку позивача з 09.06.2021р. тривалістю 20 робочих днів за період діяльності з 26.10.2017 року по 31.03.2021 року з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с. 30).

Наказ ГУ ДПС у Донецькій області від 26 травня 2021 року № 914-п та письмове повідомлення від 26.05.2021 року №535/05-99-07-17/41685757 із зазначенням дати початку проведення документальної планової перевірки позивача направлено за його адресою, вручено позивачу 01.06.2021 року (а.с. 10, 34).

ГУ ДПС у Донецькій області видані направлення від 27.05.2021 року №№ 1082, 1083,1086 та від 03.06.2021 року № 1123 про проведення посадовими (службовими) особами ДПС у Донецькій області документальної планової виїзної перевірки позивача.

09.06.2021 року о 11 годині 00 хвилин посадові особи ГУ ДПС у Донецькій області прибули за податковою адресою платника податків з метою розпочати проведення документальної планової виїзної перевірки.

Директором ТОВ Маріупольхліб Вілянським І.М. відмовлено у допуску посадових осіб відповідача, про що складений акт № 460/05-99-07-17/41685757 (а.с. 31-33).

У письмових поясненнях від 09.06.2021 року керівник позивача зазначив, що у допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної планової виїзної перевірки підприємство відмовило з тих підстав, що відповідач за 10 днів до її початку не повідомив письмово про її проведення (мало місце повідомлення за 9 днів). Крім того, з посиланням на п.п. 5-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України позивач наполягав на дії мораторію на проведення перевірок до дня завершення дії карантину. Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Спірним у справі є прийняття відповідачем наказу про проведення документальної планової виїзної перевірки позивача під час дії мораторію, встановленого пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

За п. 1.1 статті 1 ПК України платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно пп. 20.1.4. п. 20.1 ст. 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За п. 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно п.п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно п. 77.1 ст. 77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

План-графік документальних планових перевірок на поточний рік оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до 25 грудня року, що передує року, в якому будуть проводитися такі документальні планові перевірки.

За п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України (із наступними змінами та в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2, 80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу.

Інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), та на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо підтримки платників податків на період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" не були розпочаті, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом.

Отже, під дію мораторію підпадають планові документальні перевірки; мораторій встановлений на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Таким чином, вимоги пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України пов`язані та прямо відсилають до актів Кабінету Міністрів України, на підставі яких завершується дія карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Водночас постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» продовжено дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021 р.. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» продовжено дію карантину до 30.06.2021року.

Таким чином, Кабінетом Міністрів України на момент прийняття спірного наказу не приймалось рішення про завершення дії карантину з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), а відтак діяв мораторій на проведення документальних планових перевірок платників податків.

Згідно вимог п. 4 розділу II Закону України від 17.09.2020 року № 909-ІХ «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2020 рік»» на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

На підставі цієї норми Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 від 03.02.2021 року «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірки» якою було скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15, 78.1.16 пункту 78.1 статті 78 Кодексу.

Водночас, норма п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення планових перевірок є чинною, її дія не зупинялася.

Отже, має місце конкуренція між нормами ПК України, якими введений мораторій на проведення перевірок, та приписами підзаконного нормативно-правового акту, прийнятого на виконання Закону «Про державний бюджет України».

За загальним правилом вирішення колізій, передбаченим ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили, ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 89 від 03.02.2021 року, остання йому суперечить, тому застосуванню підлягають саме норми ПК України.

Крім того, Постанова КМ України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» прийнята відповідно до пункту 4 розділу II Прикінцеві положення Закону України від 17 вересня 2020 р. № 909-IX Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік».

За вказаним пунктом у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював власну позицію щодо сфери правовідносин, які можуть бути врегульовані законами про державний бюджет: виходячи з того, що предмет регулювання Кодексу, так само як і предмет регулювання законів України про Державний бюджет України на кожний рік, є спеціальним, обумовленим положеннями пункту 1 частини другої статті 92 Основного Закону України, Конституційний Суд України дійшов висновку, що Кодексом не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України (абзац восьмий підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України (Велика палата) від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020).

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов`язків … передбачених іншими законами України (абзац восьмий пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі про соціальні гарантії громадян від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007).

Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об`єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони (абзац четвертий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008).

Крім того, відповідно до п. 2.1 ст. 2 ПК України зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу.

Враховуючи, що питання зміни механізму проведення перевірок платників податків податковими органами не належать до предмету правового регулювання закону про державний бюджет, наділення таким законом Кабінету Міністрів України повноваженнями змінювати цей механізм також не відповідає положенням статей 92, 95 Конституції України. Тому суд відповідно до ст. 7 КАС України не застосовує ці положення та не визнає за Кабінетом Міністрів компетенції зі зміни норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України.

Згідно ч.1 ст. 96 Конституції України Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня, а за особливих обставин - на інший період.

Відповідно до п. 24 статті 2 Бюджетного Кодексу України закон про Державний бюджет України - закон, який затверджує Державний бюджет України та містить положення щодо забезпечення його виконання протягом бюджетного періоду.

За ч. 2 статті 3 Бюджетного Кодексу України відповідно до Конституції України бюджетний період для Державного бюджету України за особливих обставин може бути іншим, ніж передбачено частиною першою цієї статті. Особливими обставинами, за яких Державний бюджет України може бути затверджено на інший, ніж передбачено частиною першою цієї статті, бюджетний період, є: 1) введення воєнного стану; 2) оголошення надзвичайного стану в Україні.

Дані особливі обставини у 2020 році були відсутні, тому бюджетний період, виконання якого забезпечувалося Законом України Про державний бюджет України на 2020 рік закінчився 31 грудня 2020 року.

Ця дата визначає темпоральну можливість застосування положень вказаного Закону (за виключенням відсутнього у даному спорі випадку несвоєчасного набрання чинності законом про Державний бюджет України на наступний бюджетний період).

Постанова КМ України «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок» № 89 прийнята 3 лютого 2021 року, тобто за межами періоду дії Закону України «Про державний бюджет України» на 2020 рік.

Надання повноважень КМ України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, тобто за межами бюджетного періоду, не відповідає ст. 3, 40 Бюджетного кодексу України, ч.1 ст. 96 Конституції України.

Враховуючи викладене, є неправомірним застосування у 2021 році положень Постанови КМ України № 89 від 3 лютого 2021 року, як підстави для прийняття спірного наказу відповідачем.

Згідно п. 5.2. ст.5 ПК України у разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу.

За п.п. 4.1.4. п. 4.1 ст.4 ПК України у податкових відносинах діє принцип презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.

Зважаючи на суперечливість правового регулювання спірних правовідносин, внаслідок чого норми різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав відповідача, застосування вказаного принципу обумовлює необхідність прийняття рішення на користь платника податків.

За абз. 8 пункту 52-2 підрозділу 10 розділу XX ПК України інформація про перенесення документальних планових перевірок, які відповідно до плану-графіку проведення планових документальних перевірок мали розпочатися у період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, включається до оновленого плану-графіку, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, протягом 10 календарних днів з дня завершення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19).

Отже, не зважаючи на мораторій, діяльність позивача за період з 26.10.2017 року по 31.03.2021 року буде перевірена відповідачем, але пізніше, на підставі оновленого плану-графіку перевірок. Наразі такий план перевірок відсутній, тому прийняття спірного наказу є передчасним.

Апеляційним судом враховано правову позицію Верховного суду в постанові від 22.02.2022 року у справі № 420/12859/21.

На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування спірного наказу відповідача.

Отже, спір за суттю вимог судом першої інстанції вирішений правильно, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків суду першої інстанції, внаслідок чого відсутні підстави для скасування рішення суду.

Керуючись ст. ст. 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2021 року у справі № 200/7422/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольхліб» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

Повний текст постанови складений 27 червня 2022 року.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий І.В. Геращенко

Судді: А.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв