Постанова

від 26.06.2022 по справі 120/2875/21-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/2875/21-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Жданкіна Н.В.

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

27 червня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Мацького Є.М. Сушка О.О. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області до "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду,

В С Т А Н О В И В :

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду із позовом до "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради, у якому просило суд застосувати до "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради заходи реагування у сфері державного нагляду (контролю) у вигляді повного зупинення експлуатації будівлі стаціонарного відділення постійного або тимчасового проживання одиноких пристарілих громадян "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради за адресою: вул. Данила Нечая, 11А, с. Красне, Вінницький (Тиврівський) район, Вінницька область, шляхом відключення від джерела електроживлення, опломбування вхідних дверей будівлі, за винятком проведення робіт з усунення недоліків зазначених в Акті перевірки від 11.02.2021 за №16, до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, вказаних в акті перевірки від 11.02.2021 за №16.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19.01.2022 позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08.02.2021 скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з`ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованого рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що "Центром надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради усунуто недоліки, наявність яких слугувала підставою для застосування до "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради вказаних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Позивач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 09.05.2022, з урахуванням п.7 ч.1 ст.306, ст.307, 311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 19.12.2019 позивачем складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної №220, яким відповідачу встановлено терміни виконання виявлених порушень до 20.01.2020.

В період з 10.02.2021 по 11.02.2021 позивачем здійснено позапланову перевірку Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради, правонаступником якого є "Центр надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради, за адресою: вул. Д.Нечая, 11А, с. Красне, Вінницький (Тиврівський) район, Вінницька область.

11.02.2021 позивачем складений акт №16 за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, в якому зафіксовані невиконані заходи у сфері техногенної та пожежної безпеки згідно з попередньою перевіркою та виявлено нові порушення, а саме:

1.На коридорі, в палатах та на сходовій клітині оздоблення стін виконане з легкозаймистих матеріалів (Розділ 2 п. 9 Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом МВС України від 30.12.2014 №1417, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.03.2015 №252/26697 (ППБУ)) (п. 4 Припис № 220; п. 2 Акт №16).

2. Горище захаращене сторонніми предметами (Розділу 3 гл. 2 п. 2.12 ППБУ) (п. 3 Акт №16).

3. Дерев`яні елементи горищного покриття (крокви, лати) не оброблено засобами вогнезахисту, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності (Розділ 3 гл. 2 п. 2.5 П11БУ) (п. 7 Припис № 220; п. 4 Акт №16).

4. З`єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів здійснено в скрутку (Розділ 4 гл. 1 п. 1.6 ППБУ) (п.9 Припис № 220; п.5 Акт №16).

5.Відсутній захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів (Розділ 4 гл. 1 п. 1.21 ППБУ) (п. 15 Припис № 220; п. 7 Акт № 16).

6.Приміщення не обладнано системами протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту» (Розділ 5 гл. 1 п. 1.2 ППБУ) (п. 16 Припис № 220; п. 8 Акт № 16).

7. Пожежний кран-комплект не укомплектований пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, а також важелем для полегшення відкривання вентиля (Розділ 5 гл. 2 п. 2.2 пп. 2 ППБУ) (п. 18 Припис № 220; п. 9 Акт № 16).

8.Технічне обслуговування і перевірка на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування пожежних кран-комплектів не рідше одного разу на рік не проводилось. Пожежні кран-комплекти несправні і недоступні для використання (Розділ 5 гл. 2 п. 1.2 пп. 9 ППБУ) (п. 12 Акт № 16).

9. Персонал закладу не забезпечений відповідними засобами радіаційного та хімічного захисту (Розділ 5 гл. 4. п. 1 Правил техногенної безпеки, затверджених наказом МВС України 05.11.2018№879, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.11.2018 №1346/32798) (п. 30 Припис № 220; п. 16 Акт № 16).

10. В стаціонарному відділенні недостатня кількість нош для хворих, нездатних самостійно пересуватися (Розділ 6 гл. З п. 3.2 ППБУ) (п. 31 Припис № 220; п. 17 Акт № 16).

11. Стаціонарне відділення з постійним перебуванням хворих, не здатних самостійно пересуватися, не забезпечене засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі з розрахунку на максимальну кількість хворих (стаціонар) та окремо для обслуговуючого персоналу (Розділ 6 гл. З п. 3.2 ППБУ) (п. 32 Припис № 220; п. 18 Акт № 16).

Припис від 19.12.2019 №220 та Акт перевірки від 11.02.2021 №16 вручені директору територіального центру Лапечуку О.І., про що свідчать його власноручні підписи на вказаних документах.

Позивач зазначає, що стаціонарне відділення постійного або тимчасового проживання одиноких пристарілих громадян Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради ("Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради) експлуатується з грубими порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зазначені в Акті перевірки від 11.02.2021 №16, які створюють реальну загрозу життю й здоров`ю пацієнтів, персоналу та осіб, задіяних в гасінні пожежі, а тому звернувся до суду із вказаним позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що під час проведення перевірки стаціонарного відділення постійного або тимчасового проживання одиноких пристарілих громадян Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, а тому наявні підстави для застосування відповідних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції та враховує наступне.

Згідно ст.3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 №877-V (Закон №877-V), державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.

Згідно ч.8 ст.7 Закону №877-V припис - обов`язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб`єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб`єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.

Відповідно до статей 64, 65 та 66 Кодексу цивільного захисту України, центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону. Такий нагляд уповноважений здійснювати і позивач у справі - Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Вінницькій області, яке реалізує повноваження відповідного центрального органу виконавчої влади.

Згідно із п. 12 ч. 1 ст. 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Відповідно до ч.1 ст.68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов`язані застосовувати санкції, визначені законом.

Згідно ч. 2 ст. 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежно-небезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Статтею 70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожеженебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Відповідно до ч.2 ст.70 Кодексу цивільного захисту України визначено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.

Таким чином, орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог техногенної та пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.

Під загрозою життю та здоров`ю людей необхідно розуміти виникнення умов, за якими подальше продовження діяльності підприємства, установи, організації, виконання робіт або експлуатація об`єкта, машин і механізмів несе ризик спричинення внаслідок цих умов фізичної шкоди громадянам, в тому числі такої, яка може призвести до смертельних наслідків.

Отже, застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров`ю людей. При цьому застосування таких заходів обумовлюється саме наявністю факту порушення вимог законодавства, який зафіксований в акті перевірки та залишається не усунутим на час розгляду судом відповідного позову органу державного нагляду (контролю).

Верховний Суд у постановах №823/589/16 від 26.06.2018 та №320/7019/18 від 11.12.2019 зауважив, що існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які реально загрожують життю та здоров`ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування передбачених законом заходів реагування у сфері державного нагляду.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.07.2019 у справі №2040/6351/18, посилання позивача на те, що ним усунуто частину виявлених порушень не свідчить про минування загрози життю та здоров`ю людей та, як наслідок, відсутності підстав для застосування відповідних заходів реагування.

Встановлено, що у ході перевірки Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради ("Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради) виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту.

Як обґрунтовано зауважив суд першої інстанції, станом на 11.02.2021 та на час розгляду справи в суді першої інстанції стаціонарне відділення постійного або тимчасового проживання одиноких пристарілих громадян Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради ("Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради) експлуатується з грубими порушеннями вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що зазначені в Акті перевірки від 11.02.2021 №16, які створюють реальну загрозу життю й здоров`ю пацієнтів, персоналу та осіб, задіяних в гасінні пожежі.

Доводи апеляційної скарги щодо усунення вказаних порушень не спростовують наявності таких порушень станом на час звернення позивача до суду із вказаним позовом та на час розгляду справи в суді першої інстанції. При цьому, у разі повного усунення порушень відповідач вправі ініціювати проведення контрольного заходу з метою скасування відповідних заходів реагування.

Таким чином, оскільки під час проведення перевірки стаціонарного відділення постійного або тимчасового проживання одиноких пристарілих громадян Територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) Тиврівської селищної ради ("Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради) виявлено порушення вимог законодавства у сфері пожежної та техногенної безпеки, цивільного захисту, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування вказаних заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю).

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу "Центру надання соціальних послуг" Тиврівської селищної ради залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 січня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Залімський І. Г. Судді Мацький Є.М. Сушко О.О.