Рішення

від 27.06.2022 по справі 756/13826/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

28.06.2022 Справа № 756/13826/21

Унікальний № 756/13826/21

Провадження № 2/756/1359/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 червня 2022 року Оболонський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Майбоженко А.М.,

секретаря Кирилова А.А.,

за участю

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення коштів за договором позики. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

18.10.2018 позивачем було передано відповідачу ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США, що підтверджується розпискою, написаною власноруч відповідачем ОСОБА_4 та переданою позивачу. Кінцевий строк повернення коштів у розписці не обумовлений.

Позивач зазначив, що 30.07.2021 він направив на адресу відповідача ОСОБА_4 вимогу від 28.07.2021 про повернення боргу у розмірі 200 000 доларів США.

Відповідач вимогу від 28.07.2021 про повернення боргу не отримав, вона повернулася відправнику без вручення із відміткою "за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку з тим, що відповідачем сума боргу не повернута, позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 200 000 доларів США, що еквівалентно 5 349 040,00 грн.

12.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просив відмовити у задоволенні позовних вимог у даній справі.

В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив про відсутність між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 як фізичними особами правовідносин позики, оскільки розписка від 16.10.2018 про отримання відповідачем грошових коштів від позивача у розмірі 200 000 доларів США була видана на виконання домовленостей, досягнутих між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорадо" (код ЄДРПОУ 21614232), від імені якого ОСОБА_4 діяв як директор, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг" (код ЄДРПОУ 40045466), від імені якого Кицкай Василь Миколайович діяв як представник на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 29.12.2017.

Відповідач зазначив, що 16.10.2018 між ТОВ "Дорадо" (Сторона-1) та ТОВ "Будбілдінг" (Сторона-2) був укладений Договір про будівництво (передачу забудовнику прав на виконання частини функцій замовника будівництва для спорудження на земельній ділянці об`єкта будівництва) (далі - Договір про будівництво), за умовами якого Сторони домовились реалізувати проект забудови земельної ділянки, площею 0,8621 з кадастровим номером 8000000000:78:018:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орендарем якої є Сторона-1 (далі - Проект забудови).

Того ж дня, 16.10.2018 між ТОВ "Дорадо" (Сторона-1) та ТОВ "Будбілдінг" (Сторона-2) був підписаний Протокол домовленостей, у пункті 2.1. якого Сторони погодили, що з метою виконання умов Договору про будівництво, ОСОБА_4 видає розписку про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США.

Договір про будівництво та Протокол домовленостей були підписані: від імені ТОВ "Дорадо" - директором ОСОБА_4; від імені ТОВ "Будбілдінг" - представником ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І. 28.12.2017 за реєстрованим номером 6091.

У зв`язку із вказаними обставинами, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву зазначив, що спірні правовідносини, які є предметом оцінки у даній справі, не є цивільно-правовими, оскільки засновані на правовідносинах суб`єктів господарювання - юридичних осіб, від імені яких при видачі розписки діяли: відповідач ОСОБА_4 як директор ТОВ "Дорадо" та позивач ОСОБА_3 як представник ТОВ "Будбілдінг".

14.01.2022 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій останній заперечив проти доводів відповідача і вказав на відсутність у борговій розписці, виданій ОСОБА_4 , посилань на те, що він діяв як представник юридичної особи. Протокол домовленостей, на думку позивача, не може прийматися до уваги, оскільки він втратив чинність після підписання між ТОВ "Дорадо" та ТОВ "Будбілдінг" Договору про будівництво.

Відповідач подав суду заперечення, в яких він, посилаючись на зміст пункту 2.1. Протоколу домовленостей, зазначив, що досягнуті юридичними особами - сторонами Договору про будівництво домовленості, передбачали видачу розписки ОСОБА_4 і передачу її ОСОБА_3 . Відтак, враховуючи відсутність будь-якої іншої розписки від 16.10.2018 про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів у сумі 200 000 доларів США, позивач безпідставно вказував на наявність між вказаними особами договору позики. На думку відповідача, фактичні обставини справи у їх сукупності вказували на те, що розписка про отримання коштів була видана саме на виконання домовленостей, досягнутих між ТОВ "Дорадо" та ТОВ "Будбілдінг" під час укладення Договору про будівництво.

В судовому засіданні представник позивача просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши учасників справи, дослідивши зібрані докази, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

16.10.2018 відповідач ОСОБА_4 видав розписку про отримання від позивача ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США. Кінцевий строк повернення коштів у розписці не обумовлений.

Оригінал вказаної розписки був оглянутий судом у судовому засіданні, про що на копії розписки, яка міститься у матеріалах справи, зроблено відповідний засвідчувальний напис.

Водночас, судом встановлено, що 16.10.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорадо" (Сторона-1), в особі директора ОСОБА_4, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будбілдінг" (Сторона-2), в особі представника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І. 28.12.2017 за реєстровим № 6091, дійсно був укладений Договір про будівництво (передачу забудовнику прав на виконання частини функцій замовника будівництва для спорудження на земельній ділянці об`єкта будівництва), за умовами якого Сторони домовились реалізувати проект забудови земельної ділянки, площею 0,8621 з кадастровим номером 8000000000:78:018:0003, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , орендарем якої є Сторона-1.

Також 16.10.2018 між ТОВ "Дорадо", в особі директора ОСОБА_4, та ТОВ "Будбілдінг", в особі представника ОСОБА_3, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Шафраном Р.І. 28.12.2017 за реєстровим № 6091, було підписано Протокол домовленостей, у пункті 2.1. якого Сторони погодили, що з метою виконання умов Договору про будівництво, ОСОБА_4 видає розписку про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США.

Крім того, у пункті 2.2. Протоколу домовленостей Сторони погодили, що ОСОБА_3 протягом 1 календарного дня з моменту завершення реалізації Проекту забудови, передбаченого Договором про будівництво, зобов`язаний повернути ОСОБА_4 оригінал розписки від 16.10.2018 року про отримання ОСОБА_4 від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США та письмове повідомлення від ОСОБА_3 про відсутність будь-яких претензій до ОСОБА_4 .

Обставини щодо укладення Договору про будівництво та підписання його, а також Протоколу домовленостей від імені юридичних осіб їхніми представниками - ОСОБА_4 (директор ТОВ "Дорадо") та ОСОБА_3 (представник ТОВ "Будбілдінг" за довіреністю) представник позивача не заперечував та не оспорював.

Також судом встановлено, що в ході виконання умов Договору про будівництво між ТОВ "Дорадо" та ТОВ "Будбілдінг" виникли спірні питання, які були передані на вирішення господарських судів у межах справ:

-№ 910/9743/21 - заява ТОВ "Дорадо" про забезпечення позову (до подання позову) шляхом встановлення заборони ТОВ "Будбілдінг" та будь-яким іншим третім особам здійснювати будівельні роботи на земельній ділянці, на якій планувалося реалізувати Проект забудови;

-№ 910/10340/21 - позовна заява ТОВ "Дорадо" про визнання зобов`язань за Договором про будівництво припиненими та стягнення 150 000 грн;

-№ 910/13367/21 - позовна заява ТОВ "Будбілдінг" про стягнення вартості переданих ТОВ "Дорадо" майнових прав за Договором № 16102018 від 16.10.2018 на загальну суму 4 408 423,79 грн;

-№ 910/13015/21 - за позовом ТОВ "Будбілдінг" про стягнення із ТОВ "Дорадо" 200 000 доларів США, що еквівалентно 5 585 000,00 грн.

Під час розгляду справи представник позивача наполягав на тому, що розписка, на підставі якої заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості у даній справі, є відмінною від тієї розписки, про яку йшла мова у пунктах 2.1. та 2.2. Протоколу домовленостей до Договору про будівництво.

Разом з тим, представник позивача не зміг пояснити суду, за якими саме критеріями чи реквізитами документу можна достовірно встановити, що розписка, яка була додана до позовної заяви, та розписка, про яку зазначено у Протоколі домовленостей, є різними документами.

Також позивач не надав суду достатньо переконливих доказів на підтвердження того, що розписка, на яку він посилається у даній справі, є наслідком укладення між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору позики, з огляду на доведений відповідачем факт наявності у спірний період договірних господарських правовідносин між юридичними особами, від імені яких діяли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 .

У підготовчому засіданні від 08.02.2022 представник позивача підтвердив ту обставину, що іншої розписки від 16.10.2018 про отримання грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США, окрім тієї, що була надана суду у цій справі, ОСОБА_4 не видавав і ОСОБА_3 не передавав.

Згідно зі ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому, відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України) за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За своєю суттю розписка про отримання в борг грошових коштів є документом, який боржник видає кредитору за договором позики, підтверджуючи як його укладення, так і умови договору, а також засвідчуючи отримання від кредитора певної грошової суми або речей.

Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 статті 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

У частині другій статті 1047 ЦК України зазначено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Тобто за своїми правовими ознаками договір позики є реальною, односторонньою, оплатною або безоплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника.

У разі пред`явлення позову про стягнення боргу за позикою кредитор повинен підтвердити своє право вимагати від боржника виконання боргового зобов`язання. Для цього, з метою правильного застосування статей 1046, 1047 ЦК України, суд повинен установити наявність між позивачем і відповідачем правовідносин за договором позики, виходячи з дійсного змісту та достовірності документа, на підставі якого доказується факт укладення договору позики і його умови.

Отже, досліджуючи боргові розписки чи договори позики, суди повинні виявляти справжню правову природу укладеного договору, а також надавати оцінку всім наявним доказам і залежно від установлених результатів робити відповідні правові висновки. Таким чином, розписка як документ, що підтверджує боргове зобов`язання, має містити умови отримання позичальником в борг грошей із зобов`язанням їх повернення та дати отримання коштів.

Такі правові висновки про застосування статей 1046, 1047 ЦК України викладені у постановах Верховного Суду від 11.06.2021 у справі № 753/11670/17 та від 02.08.2019 у справі № 369/3340/16.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із частиною першою ст. 81 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Отже, сторона, яка посилається на ті чи інші обставини, знає і може навести докази, на основі яких суд може отримати достовірні відомості про них. У іншому разі, за умови недоведеності тих чи інших обставин суд вправі винести рішення у справі на користь протилежної сторони. Таким чином, доказування є юридичним обов`язком сторін і інших осіб, які беруть участь у справі.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 10.04.2022 у справі № 522/22023/16-ц.

У пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі", яка є чинною на сьогоднішній день, зазначено, що задача суду - встановити чи мав місце факт. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У своїй постанові від 31.01.2018 у справі № 910/8763/17 Верховний Суд зазначив, що при оцінці достатності доказів діють спеціальні правила - стандарти доказування, якими має керуватися суд при вирішенні справи. Стандарти доказування є важливим елементом змагальності процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведеність.

З тексту розписки вбачається лише сам факт отримання відповідачем суми грошових коштів, обов`язку щодо їх повернення, а також посилань на те, що кошти отримані у борг цей документ не містить.

З`ясувавши справжню правову природу правовідносин сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки у даному випадку позивач не довів належними та допустимими доказами укладення між ним та відповідачем договору позики.

Фактичні обставини справи, які були підтверджені документально свідчать про протилежне, а саме: про те, що при видачі розписки від 16.10.2018 ОСОБА_4 та ОСОБА_3 діяли не як фізичні особи і не у власних інтересах, а як представники юридичних осіб, між якими виникли господарські правовідносини у зв`язку з укладенням Договору про будівництво.

Зміст пункту 2.1. та 2.2. Протоколу домовленостей передбачав видачу ОСОБА_4 розписки про отримання від ОСОБА_3 грошових коштів у розмірі 200 000 доларів США саме з метою виконання умов Договору про будівництво.

Суд критично оцінює посилання позивача на те, що Протокол домовленостей втратив свою чинність на підставі положення пункту 16.2. Договору про будівництво, оскільки факт підписання такого Протоколу домовленостей ОСОБА_3 як представником ТОВ "Будбілдінг" позивач у даній справі не заперечував та не спростовував. Отже, при підписанні вказаного документу сторони підтвердили наявність у них певних намірів, які відобразилися у подальших реальних діях.

Більше того, суд звертає увагу на те, що втрата чинності протоколом домовленостей жодним чином не впливає на розписку, яку за його текстом було видано відповідачем. Сам протокол скріплений підписами позивача і відповідача як уповноваженими представниками юридичних осіб. Дата написання ОСОБА_4 розписки від 16.10.2018 тотожна даті підписання Протоколу домовленостей та Договору про будівництво.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України та статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, серед іншого, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Європейський суд з прав людини вказує, що «принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом» (Nadtochiy v. Ukraine, заява №7460/03, п. 26, рішення від 15.05.2008).

При цьому суд вважає за необхідне зауважити, що Європейський суд з прав людини у рішенні Benderskiy v. Ukraine (заява № 22750/02, рішення від 15.11.2007) при оцінці доказів застосовує «баланс ймовірностей» як стандарт доказування.

Обставини справи підлягають доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний. Це не означає, що у його достовірності взагалі немає сумнівів, але означає, що всі альтернативні можливості пояснення наданих доказів є надмірно малоймовірними.

Оцінивши у сукупності подані сторонами у даній справі докази на підтвердження своїх доводів і заперечень, суд дійшов висновку про те, що надані позивачем пояснення щодо справжньої правової природи правовідносин між ним та відповідачем є малоймовірними з огляду на наявність документально підтверджених заперечень відповідача, з яких вбачається, що розписка про отримання коштів від ОСОБА_3 як представника ТОВ "Будбілдінг" у розмірі 200 000 доларів США була написана ОСОБА_4 у зв`язку виконанням повноважень директора ТОВ "Дорадо" під час укладення із ТОВ "Будбілдінг" Договору про будівництво та Протоколу домовленостей до нього.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що заявлені у справі вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення боргу за договором позики - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Київського апеляційного суду через Оболонський районний суд м.Києва.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: А.М. Майбоженко