Ухвала від 26.06.2022 по справі 580/2606/22

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі

м. Черкаси

27 червня 2022 року справа № 580/2606/22

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Гаращенко В.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання незаконним розпорядження, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Жашківського районного суду Черкаської області, в якій просить:

- визнати незаконним розпорядження №705/3812/20/4446/22 від 08.06.2022 Жашківського районного суду Черкаської області;

- зобов`язати Жашківський районний суд Черкаської області винести розпорядження про передачу справи №705/3812/20 до найбільш територіально наближеного суду- Маньківського районного суду Черкаської області;

- стягнути на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 10 000 (десять тисяч гривень).

Пунктом 4 ч. 1 ст. 171 КАС України перебачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За правилами пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Вжитий у цій процесуальній нормі термін суб`єкт владних повноважень означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності такого суб`єкта, прийнятих або вчинених ним при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Тобто публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для класифікації спору як публічно-правового. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати такий спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Тобто суд повинен з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

У даному випадку передача справи за підсудністю цивільної справи не є публічно-правовими відносинами, оскільки вони не є пов`язаними з реалізацією публічної влади.

Так, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно ч. 4 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) передача справи з підстави, передбаченої пунктом 2 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі розпорядження голови суду на розгляд суду, найбільш територіально наближеного до цього суду.

З наведеного правового регулювання вбачається, що у випадку задоволення відводів та неможливості утворити новий склад суду, ЦПК України передбачає процедуру передачі справи за підсудністю до іншого суду.

Отже, процедура передачі справи до іншого суду врегульована процесуальними нормами ЦПК України, тому в даному випадку голова суду не здійснює повноваження пов`язані з реалізацією публічної влади та не наділений дискреційними повноваженнями, а реалізує обов`язок визначений процесуальним законом з метою забезпечення дотримання права на судовий захист особи, яка звертається до суду.

Суд звертає увагу, що оскарження розпорядження голови суду про передачу справи за підсудністю не передбачено нормами ЦПК України.

Позивач у позовній заяві в якості підстави для скасування оскарженого розпорядження посилається на неправомірність заявлених суддями Жашківського районного суду Черкаської області відводів.

Серед переліку ухвал, які зазначені в ст. 353 ЦПК України та можуть оскаржуватись в апеляційному порядку окремо від рішення суду, відсутня ухвала про відвід судді.

Разом з тим, відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу розглянуто неповноважним складом суду.

З огляду на викладене, у разі якщо позивач вважає, що справу розглянуто неповноважним складом суду, то вона повинна захищати свої права шляхом подачі апеляційної скарги на відповідне судове рішення в цивільній справі, а не шляхом звернення за судовим захистом в порядку адміністративного судочинства про оскарження розпорядження голови суду щодо передачі справи за підсудністю.

Більш того, ЦПК України не передбачає процедури повернення справи до суду у випадку скасування розпорядження про її передачу.

При вирішенні питання щодо наявності підстав для відмови у відкритті провадження в адміністративній справі за п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України поняття спору, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, слід тлумачити в контексті ч. 3 ст. 124 Конституції України в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підпадають під юрисдикцію саме адміністративних судів, і тих, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Такі правові висновки сформовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2018 року у справі №800/559/17, від 3 квітня 2018 року у справі №9901/152/18, від 30 травня 2018 року у справі №9901/497/18, від 5 лютого 2019 року у справі №9901/638/18 та від 27 лютого 2019 року у справі №9901/798/18.

Крім того, згідно ч. 5 ст. 21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб`єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

З аналізу норм ч. 5 ст. 21 КАС України слідує висновок, що вимоги про відшкодування шкоди розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї матеріалів слідує, що за твердженням позивача предметом даного спору є вчинені відповідачем дії, що спричинили виникнення матеріальної та моральної шкоди.

Пунктом 3 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Згідно пунктів 8, 9 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених законом.

Таким чином, відносини щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди є цивільними правовідносинами, тому такий спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на суб`єктний склад сторін спір, в частині стягнення шкоди, може вирішуватися за правилами цивільного судочинства, а спір щодо скасування розпорядження про передачу справи за підсудністю взагалі не підлягає судовому розгляду, тому суддя дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі.

Керуючись ст. 170, 171, 242, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Жашківського районного суду Черкаської області про визнання незаконним розпорядження, зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.

Роз`яснити позивачу, що її повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду, в частині стягнення шкоди, в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, однак може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Валентин ГАРАЩЕНКО