Постанова

від 27.06.2022 по справі 160/17315/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 червня 2022 року м. Дніпросправа № 160/17315/21

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Панченко О.М. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Чередниченка В.Є.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «УЄК»

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року (м. Дніпро, суддя Лозицька І.О.) у справі № 160/17315/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УЄК»

до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

У вересні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «УЄК» (далі позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (далі відповідач), в якій просило:

- скасувати рішення комісії, викладене у акті спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на Приватному підприємстві «ЛОТОС», складений за формою Н-1/П та затверджений 29 липня 2021 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В.;

- зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на Приватному підприємстві «ЛОТОС» з ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1/П, з урахуванням висновків суду;

- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області (49107, м. Дніпро, вул. Казакова, 1д, код ЄДРПОУ 39788766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УЄК» (ЄДРПОУ: 39376575, місцезнаходження: 49010, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Лабораторна, буд. 61) суму сплаченого судового збору у розмірі 4540,00 грн. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року задоволено клопотання відповідача та провадження в адміністративній справі № 160/17315/21закрито.

Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Вимоги апеляційної скарги позивача мотивовано тим, що суд першої інстанції помилково визначив предмет спірних правовідносин, зокрема що спірні правовідносини є за своєю природою приватноправовим спором. Крім того, позивач зазначає, що він оскаржує спірне суб`єкта владних повноважень, викладене у формі акту спеціального розслідування нещасного випадку, а відтак спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

З цих підстав, позивач просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу позивача не скористався, відзив на апеляційну скаргу позивача до суду не подав.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, перевіривши в межах доводів апеляційної скарги дотримання судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, апеляційний суд зазначає наступне.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року провадження в адміністративній справі №160/17315/21 закрито, оскільки спірний акт від 12 грудня 2020 року за формою Н-1/П не є рішенням суб`єкта владних повноважень, комісія, яка його склала, не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а лише розслідувала нещасний випадок на виробництві. Відтак, суд першої інстанції дійшов висновку, що спір підлягає вирішенню місцевим судом в порядку цивільного судочинства, а отже наявні підстави для закрити провадження адміністративній справі.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Приписами ст.22 Закону України від 14.10.1992 № 2694-XII «Про охорону праці» визначено, що роботодавець повинен організовувати розслідування та вести облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій відповідно до положення, що затверджується Кабінетом Міністрів України за погодженням з всеукраїнськими об`єднаннями профспілок.

За підсумками розслідування нещасного випадку, професійного захворювання або аварії роботодавець складає акт за встановленою формою, один примірник якого він зобов`язаний видати потерпілому або іншій заінтересованій особі не пізніше трьох днів з моменту закінчення розслідування.

У разі відмови роботодавця скласти акт про нещасний випадок чи незгоди потерпілого з його змістом питання вирішуються посадовою особою органу державного нагляду за охороною праці, рішення якої є обов`язковим для роботодавця.

Рішення посадової особи органу державного нагляду за охороною праці може бути оскаржене у судовому порядку.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 «Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві» затверджено Порядок розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (далі Порядок №337).

Пунктом 9 Порядку № 337 визначено, що розслідування (спеціальне розслідування) проводиться у разі настання нещасного випадку та/або гострого професійного захворювання (отруєння), у тому числі про які своєчасно не повідомлено роботодавцю чи внаслідок яких втрата працездатності потерпілого настала не одразу.

Приписами пункту 14 Порядку № 337 встановлено, що Держпраці та/або її територіальним органом утворюється комісія із спеціального розслідування (далі - спеціальна комісія). Спеціальна комісія утворюється протягом одного робочого дня після отримання від роботодавця письмового повідомлення про нещасний випадок або за інформацією, отриманою з інших джерел (органу досудового розслідування, звернень потерпілого або членів його сім`ї чи уповноваженої ними особи, первинних організацій і територіальних об`єднань профспілок)

Відповідно до приписів пункту 15 Порядку № 337, до складу спеціальної комісії входять: посадова особа Держпраці та/або її територіального органу (голова комісії); представник робочого органу Фонду; представник уповноваженого органу чи наглядової ради підприємства (у разі її утворення) або місцевої держадміністрації чи органу місцевого самоврядування у разі, коли зазначений орган відсутній; керівник (спеціаліст) служби охорони праці підприємства (установи, організації) або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці, а у разі її відсутності - представник роботодавця; представник первинної організації профспілки, членом якої є постраждалий (у разі її відсутності - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці); представник профспілкового органу вищого рівня або територіального профоб`єднання; представник місцевої держадміністрації або органу місцевого самоврядування у разі, коли нещасний випадок та/або гостре професійне захворювання (отруєння) сталися з особами, які працюють на умовах цивільно-правового договору, на інших підставах, передбачених законом, фізичними особами - підприємцями, особами, які провадять незалежну професійну діяльність, членами фермерського господарства; лікар з гігієни праці територіального органу Держпраці (у разі настання гострого професійного захворювання (отруєння); посадові особи органів Держпродспоживслужби, ДСНС (у разі потреби та за відповідним погодженням).

Згідно з положеннями пункту 33 Порядку № 337, комісія (спеціальна комісія) зобов`язана зокрема скласти акти за формою Н-1 (тимчасові акти за формою Н-1 у разі їх складення) згідно з додатком 11 у кількості, визначеній рішенням комісії (спеціальної комісії).

Приписами пункту 57 Порядку № 337 визначено, що рішення комісії (спеціальної комісії), зміст акту за формою Н-1 можуть бути оскаржені в судовому порядку потерпілим, членами його сім`ї або уповноваженою ними особою, робочим органом Фонду, а також іншими органами, установами, підприємствами та організаціями, представники яких брали участь у розслідуванні (спеціальному розслідуванні).

Зі змісту матеріалів справи вбачається, що позивач просить скасувати спірне рішення комісії, викладене у акті спеціального розслідування нещасного випадку, який складений за формою Н-1/П та затверджений 29 липня 2021 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області Бондаренко О.В., а також зобов`язати Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку, що стався 12 грудня 2020 року о 10 годині 30 хвилин на Приватному підприємстві «ЛОТОС» з ОСОБА_1 та скласти за його результатами акт за формою Н-1/П, з урахуванням висновків суду.

З огляду на це, колегія суддів вважає, що скаржник не погоджується з актом, який складений за формою Н-1/П та затверджений 29 липня 2021 року начальником Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Разом з тим, вимога позивача зобов`язати відповідача повторно провести спеціальне розслідування нещасного випадку є похідною від вимоги про скасування спірного рішення комісії, що викладене у акті спеціального розслідування нещасного випадку. Також, про похідний характер цієї вимоги свідчить те, що позивач не звертався до відповідача щодо призначення повторного розслідування, а отже й не отримував відмови у повторному розслідуванні.

Водночас, колегія суддів звертає увагу, що до складу комісії, якою складено згаданий акт за формою Н-1/П, входять не лише представники органів державної влади, але й інші особи. При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, спеціальна комісія не здійснювала владні управлінські функції на основі законодавства, а розслідувала нещасний випадок зі смертельним наслідком, про що склала відповідний акт за формою Н-1, який не є рішеннями суб`єкта владних повноважень.

Апеляційний суд зазначає, що справи про оскарження актів спеціального розслідування нещасних випадків зі смертельним наслідком розглядаються в порядку цивільного судочинства, оскільки спір стосується життя і здоров`я фізичної особи, що є її особистим немайновим правом, захист якого здійснюється, зокрема, за нормами цивільного законодавства (стаття 275 Цивільного кодексу України), або виникають із трудових правовідносин.

Аналогічні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені в постановах від 12 грудня 2018 року у справі № 2а-2555/11/2670, від 23 січня 2019 року у справі № 522/24781/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 826/4176/18, від 27 березня 2019 року у справі № 640/14775/16-ц, від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19.

Крім того, Верховний Суд в ухвалі від 02 травня 2022 року у справі № 440/5050/21 вказав про відсутність підстав для відступу від правового висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 27 травня 2020 року у справі № 580/1780/19.

Відтак, спір у цій справі не підпадає під юрисдикцію адміністративних судів та повинен вирішуватися в порядку цивільного судочинства.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

З огляду на це, колегія судді вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність закриття провадження в адміністративній справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України. Натомість, не знайшли підтвердження доводи апеляційної скарги, що спір повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Отже, інші доводи апеляційної скарги не потребують правового аналізу, оскільки не мають вирішального значення.

Згідно ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «УЄК» залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2021 року у справі № 160/17315/21 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України, безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий - суддяО.М. Панченко

суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко