Постанова

від 26.06.2022 по справі 640/26227/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/26227/20 Суддя (судді) першої інстанції: Федорчук А.Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Єгорової Н.М.,

суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про стягнення пені, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2021 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, яким просив стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" пеню в розмірі 9 812 547,78 грн. нараховану на суму заборгованість бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 10 червня 2015 року по 07 жовтня 2020 року.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено частково:

- стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" пеню в розмірі 9 812 547,78 грн. нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 10 червня 2015 року по 07 жовтня 2020 року;

- в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року:

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 3503 гривні 33 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 3503 гривні 33 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України;

- стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 3503 гривні 33 копійки за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві.

Не погоджуючись з додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить:

- скасувати додаткове рішення в частині стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві судового збору у розмірі 3503,33 грн.;

- змінити абзац 2 резолютивної частини додаткового рішення, вказавши наступний зміст: "Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві;

- змінити абзац 3 резолютивної частини додаткового рішення, вказавши наступний зміст: "Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесені ним витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, судом не враховано що до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві інформація Реєстру про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ по позивачу у вигляді платіжного доручення та коштів для здійснення бюджетного відшкодування ПДВ не надходила.

Додатково зазначив, що контролюючим органом стосовно вірного обчислення, повноти та своєчасності сплати до бюджетів податків та інших платежів є органи податкової служби, водночас Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві не допускало протиправної бездіяльності, яка є підставою для звернення позивача з позовом про нарахування пені.

У межах встановленого судом строку відзиву на апеляційну скаргу не надійшло.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції скасувати, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 16 листопада 2021 року на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від представника ТОВ "Геліос Фінанс" надійшла заява про ухвалення додаткового рішення суду.

У вказаній заяві позивач просив суд ухвалити додаткове рішення у справі №640/26227/20, яким вирішити питання про судові витрати.

Приймаючи додаткове рішення у справі № 640/26227/20 про задоволення заяви ТОВ "Геліос Фінанс" суд першої інстанції виходив з того, що судом при ухваленні судового рішення від 26 квітня 2021 року не розглянуто питання розподілу судових витрат, а тому наявні підстави для стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача понесених витрати зі сплати судового збору.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Як встановлено судом першої інстанції позивачем при звернені до суду сплачено судовий збір у розмірі 21 020,00 грн на підставі платіжного доручення від 21 жовтня 2020 року №21-10-20-1.

Відповідно до рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 квітня 2021 року, підставою для звернення позивача до суду слугувала бездіяльністю Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві щодо несвоєчасного подання висновку про суми відшкодування ПДВ до Головного управління ДКС України у м. Києві та протиправною бездіяльністю Державної фіскальної служби України щодо неподання до Державної казначейської служби України узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ, визначених у висновку про суми відшкодування ПДВ на користь ТОВ "Геліос Фінанс".

Відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету до 01 квітня 2017 року здійснювалось відповідно до Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість , затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39 (далі порядок № 39).

Пунктом 7 Порядку №39 визначено, що орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом:

- трьох робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

- п`яти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Відповідно до п. 8, 9 Порядку №39 державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом:

трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;

п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

Як встановлено судом першої інстанції сума бюджетного відшкодування у розмірі 5 109 827 грн, заявлена позивачем з податковою декларацію з ПДВ за лютий 2015 року №9060801519 від 07 квітня 2015 року набула статусу узгодженої на момент закінчення перевірки, а саме 26 травня 2015 року, результати якої оформлені довідкою Державної податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 27 травня 2015 року №37/26-55-28-02/38348793 про відсутність порушень при відображенні платником податків у декларації за лютий 2015 року суми залишку від`ємного значення у розмірі 5 109 827 грн.

Водночас, вищезазначена сума бюджетного відшкодування не була повернута позивачу у строки, що були визначені п. 200.12 та п. 200.13 ст. 200 ПК України (у редакції чинній на момент виникнення правовідносин щодо відшкодування ПДВ), а саме - до 09 червня 2015 року, відтак починаючи з 10 червня 2015 року сума бюджетного відшкодування у розмірі 5 109 827 грн в результаті невчинення компетентними органами належних дій набула статусу бюджетної заборгованості.

Отже з урахуванням викладеного колегія суддів погоджується з доводами апелянта про відсутність підстав для стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві судового збору, оскільки судом першої інстанції не встановлено бездіяльності останнього.

Як вбачається з оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення судового збору в розмірі 10 510,00 грн.

З урахуванням зазначених висновків, наявні підстави для стягнення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" понесених витрат зі сплати судового збору у розмірі по 5255,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві та Державної податкової служби України.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, водночас суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для стягнення судового збору з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 242, 252, 308, 310, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві - задовольнити частково.

Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 листопада 2021 року - скасувати.

Прийняти нове додаткове рішення, яким заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" про ухвалення додаткового судового рішення задовольнити.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" (код ЄДРПОУ 38348793, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 129, літ. А, н/п 1-6 групи приміщень № 90) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255,00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДРПОУ 43141267, місцезнаходження: 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Фінанс" (код ЄДРПОУ 38348793, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 129, літ. А, н/п 1-6 групи приміщень № 90) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 5255,00 грн. (п`ять тисяч двісті п`ятдесят п`ять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ 43005393, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8).

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Єгорова

Судді І.В. Федотов

Є.В. Чаку