Постанова

від 20.06.2022 по справі 640/24975/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/24975/21 Суддя (судді) суду 1-ї інстанції:

Літвінова А.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 червня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

за участю секретаря с/з Грисюк Г.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департамента містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РАСМУС" до Департамента містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування положень,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати окремі положення Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва №15168/0/7-1-19 від 15.07.2019, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №891 від 26.07.2019, а саме:

1. Положення абзацу 1 пункту 1 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» в частині, де зазначено: «пам`яткоохоронного законодавства», «за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень».

2. Положення абзацу 1 пункту 2 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» в частині, де зазначено: «вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури» ДБН 360-92**.».

3. Абзац 1 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження», а саме: «Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.».

4. Положення абзацу 2 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817.».

5. Абзац 3 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження», а саме: «Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»).».

6. Абзац 4 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження», а саме: «Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979).».

7. Абзац 5 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження», а саме: «Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації.».

8. Положення абзацу 28 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», «ДБН Б.2.2-2-2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2021 позов задоволено:

- визнано протиправним та скасовано положення абзацу 1 пункту 1 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: «пам`яткоохоронного законодавства», «за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень»;

- визнано протиправним та скасовано положення абзацу 1 пункту 2 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: «вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури» ДБН 360-92**.»;

- визнано протиправним та скасовано абзац 1 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: «Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м.Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішенням виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.»;

- визнано протиправним та скасовано положення абзацу 2 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: «Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817.»;

- визнано протиправним та скасовано абзац 3 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: «Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»).»;

- визнано протиправним та скасовано абзац 4 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: «Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979).»;

- визнано протиправним та скасовано абзац 5 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, а саме: «Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації.»;

- визнано протиправним та скасовано положення абзацу 28 пункту 5 Розділу «Містобудівні умови та обмеження» Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс» по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі міста Києва від 15.07.2019 №15168/0/7-1-19, затверджених наказом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.07.2019 №891, в частині, де зазначено: «Про охорону культурної спадщини», «ДБН Б.2.2-2-2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування».

Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову/позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що оскаржувані положення містобудівних умов є правомірними.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що 14.03.2019 між Київською міською радою, як орендодавцем, та ТОВ «РАСМУС» як орендарем, укладено договір оренди земельної ділянки, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального Дем`яненко Т.М. та зареєстрованим за №130, відповідно до якого Київською міською радою на підставі рішення від 06.12.2018 за №311/6362 передано в оренду (строкове платне користування) ТОВ «РАСМУС» земельну ділянку, для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд, яка перебуває у комунальній власності Територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради, площею 0,5375 га, розташовану за адресою: вулиця Ігоря Брановицького, 3, у Печерському районі м. Києва, з цільовим призначенням - 03.10 для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку), кадастровий номер 8000000000:79:046:0083.

ТОВ «РАСМУС» отримані в Департаменті містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Містобудівні умови та обмеження від 15.07.2019 №15168/0/71-19 для проектування об`єкта будівництва - Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі, затверджені наказом Департаменту містобудування та архітектури від 26.07.2019 №891.

В розділі "Містобудівні умови та обмеження" визначено, зокрема, наступні умови до об`єкта будівництва:

1. В пункті 1 абзац 1 (стосовно граничнодопустимої висотності будинків):

«Умовна висота 73,5 > h > 26,5 м. Остаточно висоту визначити проектною документацією з урахуванням положень Генерального плану м. Києва, пам`яткоохоронного законодавства, оточуючої забудови, за умови дотримання нормативних відстаней від оточуючих будівель і споруд, за умов узгодження з Міністерством культури України майбутніх перетворень, за висновками технічного обстеження несучих конструкцій.»

2. В пункті 2 абзац 1 (стосовно максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки): «Визначити відповідно до нормативно-правових актів з урахуванням суміжної забудови, вимог розділу 11 «Охорона історичного середовища, пам`яток історії та культури» ДБН 360- 92**.»

3. В пункті 5 абзаці 1, 2, 3, 4, 5 та 28 (стосовно планувальних обмежень):

«Ділянка проектування знаходиться в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови II категорії, згідно з рішеннями виконкому Київської міської ради народних депутатів від 10.10.1988 №976, 16.07.1979 №920, розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979, рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804.»

«Виконати вимоги Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про архітектурну діяльність», Закону України «Про охорону культурної спадщини», рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 №920, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979, розпорядження Київської міської державної адміністрації від 12.05.2006 №817.»

«Отримати висновок щодо проектної документації, наданої на розгляд до відповідних спеціально уповноважених органів охорони культурної спадщини в установленому законодавством порядку (Закон України «Про охорону культурної спадщини»).»

«Дозвіл на виконання робіт отримати згідно законодавства в разі необхідності (Закон України «Про охорону культурної спадщини», розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 № 979).»

«Рекомендовано проектну документацію надати на розгляд Консультативної Ради з питань охорони культурної спадщини Департаменту охорони культурної спадщини з врахуванням зауважень викладених в протоколі Ради, при доопрацюванні проектної документації.»

«Проектну документацію розробляти та затверджувати відповідно до вимог Законів України ... «Про охорону культурної спадщини»,..ДБН Б.2.2-2-2008 «Планування та забудова міст і функціональних територій. Склад, зміст, порядок розроблення, погодження та затвердження науково-проектної документації щодо визначення меж та режимів використання зон охорони пам`яток архітектури та містобудування»...»

Позивач вважаючи, що в Містобудівних умовах та обмеженнях відповідачем неправомірно встановлені планувальні обмеження будівництва об`єкта, а також обмеження в частині граничнодопустимої висотності будинків та максимально допустимого відсотка забудови земельної ділянки, пов`язані з розташуванням ділянки забудови в межах історичного ареалу, зони регулювання забудови, центральної планувальної зони міста Києва, звернувся з листом від 03.06.2021 №030621-849 про внесення змін до Містобудівних умов та обмежень шляхом виключення окремих положень, пов`язаних із посиланням на вимоги в сфері охорони культурної спадщини.

Відповідачем листом від 19.08.2021 №055-19209 відмовлено позивачу у внесенні змін до Містобудівних умов та обмежень з посиланням на те, що чинним законодавством не передбачена процедура внесення змін до містобудівних умов та обмежень, Містобудівні умови та обмеження видані у відповідності до вимог містобудівної документації, а саме: Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 №370/1804.

Не погодившись з окремими положеннями містобудівних умов, позивач звернувся до суду з позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про протиправність оскаржуваних положень спірних містобудівних умов.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про основи містобудування» від 16.11.1992 № 2780-XII (далі - Закон № 2780-XII) при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені у тому числі <…> розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів; урахування державних та громадських інтересів при плануванні та забудові територій; урахування законних інтересів та вимог власників або користувачів земельних ділянок та будівель, що оточують місце будівництва.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 №3038-VI (далі - Закон 3038-VI) містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій.

Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Згідно пункту 7 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів.

Відповідно до частини восьмої статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва об`єкта незалежно від зміни замовника.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Згідно з пунктом 8 частини першої Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об`єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Частиною третьою статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі за заявою замовника, до якої додаються: 1) копія документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або копія договору суперфіцію; 2) копія документа, що посвідчує право власності на об`єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці, або згода його власника, засвідчена в установленому законодавством порядку (у разі здійснення реконструкції або реставрації); 3) викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; 4) витяг із Державного земельного кадастру.

Зміст наведених правових норм дає підстави дійти до висновку про те, що містобудівні умови та обмеження є складовою вихідних даних, отримання яких є необхідною умовою для набуття власниками земельних ділянок або землекористувачами права на забудову земельної ділянки. Містобудівні умови та обмеження є видом містобудівної документації та визначають комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва, дотримання яких є обов`язковим для всіх суб`єктів містобудівної діяльності.

Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 21.08.2018 у справі 445/765/16-а, від 27.02.2019 у справі № 809/721/18, від 10.10.2019 у справі № 260/1499/18, від 20.02.2020 у справі № 813/52/13-а та ін.

Як зазначалося, предметом оскарження у даній справі є окремі положення містобудівних умов, які були видані позивачу 15.07.2019 Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що нежитлові будівлі по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі м. Києва входять до 50-метрової охоронної зони пам`ятки містобудування, архітектури національного значення Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці, яка знаходиться у межах історичного ареалу міста Києва, центральної планувальної зони, в зоні регулювання забудови ІІ категорії. При цьому, скаржник посилається на наявність наказу Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів Києва».

Згідно із частиною п`ятою статті 29 Закону № 3038-VI містобудівні умови та обмеження містять: <...> 8) планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони регулювання забудови, зони охоронюваного ландшафту, зони охорони археологічного культурного шару, в межах яких діє спеціальний режим їх використання, охоронні зони об`єктів природно-заповідного фонду, прибережні захисні смуги, зони санітарної охорони) <...>.

Отже, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки є одними із основних вихідних даних для проектування, повинні містити планувальні обмеження (охоронні зони пам`яток культурної спадщини, межі історичних ареалів, зони охоронюваного ландшафту тощо).

За приписами статті 1 Закону України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 №1805-III (далі - Закон №1805-III) історичне населене місце - населене місце, яке зберегло повністю або частково історичний ареал і занесене до Списку історичних населених місць України; історичний ареал населеного місця - це частина населеного місця, що зберегла об`єкти культурної спадщини і пов`язані з ними розпланування та форму забудови, які походять з попередніх періодів розвитку, типові для певних культур або періодів розвитку.

Пунктом 5 статті 5 Закону № 1805-III передбачено, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини, у тому числі <…> належить встановлення режиму використання пам`яток національного значення, їхніх територій, зон охорони, охоронюваних археологічних територій, історичних ареалів населених місць.

Згідно із частиною 3 статті 32 Закону № 1805-III з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Список історичних населених місць України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини затверджується Кабінетом Міністрів України.

Межі та режими використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на територіях історичних ареалів населених місць визначаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, відповідною науково-проектною документацією, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини або уповноваженими ним органами охорони культурної спадщини.

Відповідно до частини 4 статті 32 Закону № 1805-III на охоронюваних археологічних територіях, у межах зон охорони пам`яток, історичних ареалів населених місць, занесених до Списку історичних населених місць України, забороняються містобудівні, архітектурні чи ландшафтні перетворення, будівельні, меліоративні, шляхові, земляні роботи без дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини.

Зі змісту наведених норм вбачається, що з метою захисту традиційного характеру середовища населених місць вони заносяться до Списку історичних населених місць України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 № 878 (далі - Постанова № 878) затверджено Список історичних населених місць України, до якого у тому числі (…) внесено місто Київ.

На виконання вимог статті 32 Закону № 1805-III постановою Кабінету Міністрів України від 13.03.2002 № 318 затверджено Порядок визначення меж та режимів використання історичних ареалів населених місць, обмеження господарської діяльності на території історичних ареалів населених місць (далі - Порядок №318).

Згідно із пунктом 4 Порядку № 318 відповідальними за визначення меж і режимів використання історичних ареалів є Мінкультури та уповноважені ним органи охорони культурної спадщини.

Межі історичних ареалів визначаються спеціальною науково-проектною документацією під час розроблення історико-архітектурних опорних планів цих населених місць (пункт 5 Порядку № 318).

Історичний ареал є спеціально виділеною у населеному місці територією історико-культурного значення із затвердженими межами, яка повинна фіксуватися в усіх землевпорядних і містобудівних документах та розглядатися як специфічний об`єкт містобудівного проектування (пункт 10 Порядку № 318).

Згідно із пунктом 12 Порядку № 318 визначені науково-проектною документацією межі історичних ареалів погоджуються відповідним органом місцевого самоврядування та затверджуються Мінкультури.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції межі історичних ареалів міста Києва, як історичного населеного місця України, визначаються науково-проектною документацією, погодженою відповідним органом місцевого самоврядування та затвердженою Мінкультури.

Водночас, як встановлено судом першої інстанції, Міністерство культури України своїм наказом від 29.10.2014 № 911 призупинило дію попереднього наказу від 21.10.2011 № 912/0/16-11 у частині, що стосується затвердження "Історико-архітектурного опорного плану м. Києва; межі та режими використання зон пам`яток та історичних ареалів м. Києва".

Відтак, на час виникнення спірних правовідносин, межі історичного ареалу міста Києва не було затверджено Міністерством культури України відповідно до вимог статті 32 Закон №1805-III та Порядку № 318.

Такий висновок підтриманий Верховним Судом у постановах від 27.02.2019 по справі №826/5755/17, від 03.04.2020 по справі №640/21505/18, від 14.08.2020 по справі №640/13331/19, від 14.08.2020 по справі № 640/13331/19, від 22.09.2021 по справі №640/3418/20 та ін.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, межі та режими використання історичного ареалу м. Києва станом на час виникнення спірних правовідносин не затверджено у встановленому законом порядку, а тому відсутні правові підстави вважати, що об`єкт реконструкції "Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс" по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі в межах історичного ареалу м. Києва, історичного центру м. Києва.

Посилання скаржника на наказ Міністерства культури та інформаційної політики України від 02.08.2021 №599 «Про затвердження меж та режимів використання території історичних ареалів Києва» є безпідставним, оскільки вказаного акту на час виникнення спірних правовідносин не існувало, а тому він не може впливати на правомірність оскаржуваних містобудівних умов.

Щодо доводів відповідача про знаходження земельної ділянки проектування в зоні регулювання забудови ІІ категорії, то колегія суддів зазначає таке.

Згідно пунктів 3.2.1, 3.2.2. розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.05.2002 №979 до зони регулювання забудови другої категорії відносяться: вул. Миколи Пимоненка, вул. Артема, вул. Гоголівська, вул. Воровського, пл. Перемоги, вул. Жилянська, вул. Короленківська, вул. Івана Федорова, вул. А. Барбюса, вул. П. Лумумби; бульв. Дружби Народів, вул. Кіквідзе, вул. Професора Підвисоцького, схили монументу війни 1914 року, вул. Сергія Струтинського, бульв. Дружби народів, бульв. Лесі Українки, оборонні вали Ново-Печерської фортеці, госпітальні укріплення, бульв. Лесі Українки, вул.Еспланадна, вул. Рогнідинська, вул. Шота Руставелі, вул. Саксаганського, вул.Толстого, вул. Вєтрова, вул. Комінтерну, бульв. Тараса Шевченка, вул. Михайла Коцюбинського, пров. Чеховський, вул. Обсерваторна, Кудрявський узвіз, вул. Глибочицька; вул. Оленівська, вул. Набережно-Лугова, вул. Набережно-Хрещатицька, вул. Верхній Вал і вул. Нижній Вал, вул.Волоська, вул. Ярославська, вул. Межигірська, вул. Щекавицька, вул. Костянтинівська, вул. Введенська, схили гори Щекавиці.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, земельна ділянка розташована по вул. Ігоря Брановицького, 3 у Печерському районі, на якій планується реконструкція об`єкту «Реконструкція нежитлових будівель під житловий комплекс», територіально не входить до зони регулювання другої категорії, а тому відповідні доводи скаржника є безпідставними.

Не надано відповідачем також і доказів того, що 50-метрова охоронна зона пам`ятки містобудування, архітектури національного значення Вали і рови Васильківського укріплення Київської фортеці входить до зони регулювання забудови другої категорії, а також і доказів того, що у межах цієї охоронної зони знаходиться спірна земельна ділянка.

Відтак, доводи скаржника щодо необґрунтованості мотивів та висновків суду першої інстанції не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного провадження.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про задоволення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департамента містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.12.2021 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких

Повний текст постанови складений 27.06.2022.