Постанова

від 27.06.2022 по справі 140/5829/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 червня 2022 рокуЛьвівСправа № 140/5829/21 пров. № А/857/18721/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіОбрізко І.М.,

суддівОнишкевича Т.В., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Львові апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби на рішення Волинського окружного адміністративного судувід 16 вересня 2021 року, прийняте суддею Сорока Ю.Ю. у місті Луцьку, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Топагротрак» до Волинської митниці Держмитслужбипро визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Топагротрак» (далі - ТзОВ «Топагротрак») звернулося з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 №№0000025/7.3-19, 0000026/7.3-19.

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Волинської митниці Держмитслужби від 18.05.2021 №№0000025/7.3-19, 0000026/7.3-19.

Задовольняючи позов, суд виходив з того, що позивачем за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036l39 було ввезено на митну територію України товар - Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - MAN, модель - TGX 18.440, ідентифікаційний (номер шасі) НОМЕР_1 код товару 8701209000 згідно з УКТЗЕД, який оформлено із застосуванням преференції зі сплати ввізного мита (код пільги - 410).

В той же час, відповідач в ході проведення перевірки встановив, що ввезений позивачем транспортний засіб не може бути визнаний таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію. Такі висновки контролюючого органу базуються на листі уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185 в якому, як зазначає відповідач, зазначено, що експортер «PV TRANS s.r.o» не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару.

Висновки контролюючого органу щодо відсутності у позивача права на преференцію базуються виключно на листі уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185 в якому зазначено, що експортер «PV TRANS s.r.o» не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару.

В той же час, вказаний лист уповноваженого органу Республіки Словаччина не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

В матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували факт офіційного звернення уповноваженого органу Республіки Словаччина до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера, тобто, відсутня інформація про звернення уповноваженого органу до експортера.

Як зазначалось вище, для митного оформлення товару за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036l39 декларантом було надано всі необхідні супровідні документи, в тому числі декларацію інвойс, складену експортером «PV TRANS s.r.o» на фактурі від 20.07.2020 №50200704.

Враховуючи те, що декларація інвойс є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинними, підробленими чи недійсними.

В матеріалах справи також відсутні докази про визнання недійсним декларації інвойс чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.

Суд, також звертає увагу на те, що у імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі декларації інвойс. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу декларації інвойс і правдивість інформації, що в ній зазначена, лежить виключно на експортерові (продавцеві).

Декларація інвойс є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, а тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону не чинним, підробленим, недійсним чи ін. Допоки ж такий документ чи інформація в ньому не визнаний уповноваженими органами чи судом не законними, до нього застосовується презумпція правомірності.

Водночас, суд звертає увагу на те, що позивач дотримався умов режиму вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом та правомірно застосував тарифну преференцію за імпортованим товаром з країни Європейського Союзу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Волинська митниця Держмитслужби подала апеляційну скаргу. Вважає, що судом першої інстанції ухвалено рішення із неповним з`ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, та неправильним застосуванням норм матеріального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що товар, митне оформлення якого здійснено за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036l39, не може бути визнаний таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та, відповідно, не має права на пільгу. Виходячи з інформації, наданої уповноваженим органом іноземної держави (відповідь від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185), підстави для звільнення від оподаткування вказаного товару відсутні.

В митних органах України не було жодних підстав для сумнівів в достовірності наданих митними органами ЄС Республіки Словаччина інформації щодо перевірки декларації інвойс, складеної на фактурі від 20.07.2020 №50200704.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечив щодо її доводів та просив залишити рішення суду без змін.

Відповідно по п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд в повній мірі дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТзОВ «Топагротрак» здійснено митне оформлення товару - Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - MAN, модель - TGX 18.440, ідентифікаційний (номер шасі) - WMA05XZZ5D W183672 за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036139.

У зв`язку з отриманням листа Департаменту митних платежів, контролю митної вартості та митно-тарифного регулювання ЗЕД Держмитслужби України від 05.02.2021 №15/15-03-01/7.3/282 щодо отриманої відповіді уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185 про результати перевірки декларації-інвойс, складеної на фактурі від 20.07.2020 №50200704, на підставі наказу Волинської митниці Держмитслужби від 05.04.2021 №93 «Про проведення документальної невиїзної перевірки дотримання ТзОВ «Топагротрак» (ЄДРПОУ 43520705) вимог законодавства України з питань митної справи», проведена документальна невиїзна перевірка ТзОВ «Топагротрак» щодо дотримання вимог законодавства України з питань митної справи в частині обґрунтованості та законності надання (отримання) пільг і звільнення від оподаткування при митному оформленні товару за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036139, за результатами якої складено акт перевірки від 23.04.2021 №00Ю/7.3-19/0943520705.

В ході перевірки встановлено, що платником податків ТзОВ «Топагротрак» здійснено митне оформлення товару - Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - MAN, модель - TGX 18.440, ідентифікаційний (номер шасі) - WMA05XZZ5D W183672 за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036139, та випущено у вільний обіг на митній території України із застосуванням тарифної преференції по ввізному миту « 410» «Товари, що ввозяться в Україну та походять з країн ЄС [Абзац перший частини першої статті 29 додатка 1-А «Тарифний графік України» до глави 1 розділу IV «Торгівля та питання, пов`язані з торгівлею» (скасування мит) Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони» з умовним нарахуванням мита (код платежу 020, спосіб платежу 06) - 16669, 28грн.

Підставою для застосування преференційної ставки ввізного мита стала декларація-інвойс складена експортером «PV TRANS s.r.o» на фактурі від 20.07.2020 №50200704, та заявлена до митного оформлення за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036139.

Листом уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185 повідомлено, що експортер «PV TRANS s.r.o» не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару, тому товар, що вказаний у документі, не відповідає вимогам преференційного походження згідно з положенням Протоколу 1 Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом та Доповненням 1 до Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження.

У зв`язку із наведеним, уповноваженим органом Республіки Словаччина не підтверджено преференційне походження товару зазначеного у фактурі від 20.07.2020 №50200704.

Отже, декларація-інвойс, складена експортером «PV TRANS s.r.o» на фактурі від 20.07.2020 №50200704, не може бути підставою для застосування преференційного режиму вільної торгівлі до товару, оформленого за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/ імпортером ТзОВ «Топагротрак».

Ha підставі вищевказаного, Волинською митницею Держмитслужби винесено податкові повідомлення-рішення: від 18.05.2021 №0000025/7.3-19, яким ТзОВ «Топагротрак» збільшено грошове зобов`язання за платежем - мито на товари, що ввозяться суб`єктами господарювання на загальну суму 20866,01 грн., з яких 16692,81 грн. - за податковими зобов`язаннями та 4173,20 грн. - штрафні санкції; від 18.05.2021 №0000026/7.3-19, яким позивачу збільшено грошове зобов`язання за платежем - податок на додану вартість на загальну суму 4167,33 грн., з яких 3333,86 грн. - за податковими зобов`язаннями та 833,47 грн. - штрафні санкції.

Позивач, вважаючи протиправними вищезазначені податкові повідомлення-рішення відповідача, звернувся в суд з даним позовом.

Згідно статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 7 статті 336 МК України передбачено, що митний контроль здійснюється посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Згідно статті 345 МК України документальна перевірка - це сукупність заходів, за допомогою яких органи доходів і зборів переконуються у правильності заповнення митних декларацій, декларацій митної вартості та в достовірності зазначених у них даних, законності ввезення (пересилання) товарів на митну територію України або на територію вільної митної зони, вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України або за межі території вільної митної зони, а також своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів. Як обумовлено частиною другою зазначеної статті, документальні перевірки дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів, проводяться органами доходів і зборів з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Податкового кодексу України.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 351 МК України предметом документальних невиїзних перевірок є дані про своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України підприємствами, а також при переміщенні товарів через митний кордон України громадянами з поданням митної декларації, передбаченої законодавством України для підприємств.

Документальна невиїзна перевірка проводиться у разі: 1) виявлення ознак, що свідчать про можливе порушення законодавства України з питань державної митної справи, за результатами аналізу електронних копій митних декларацій, інформації, що стосується товарів, митне оформлення яких завершено, отриманої від суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності та виробників таких товарів, з висновків акредитованих відповідно до законодавства експертів; 2) надходження від уповноважених органів іноземних держав документально підтвердженої інформації про непідтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться, а також запитів стосовно надання інформації про зовнішньоекономічні операції, які здійснювалися за участю суб`єктів зовнішньоекономічної діяльності-резидентів України.

Документальна невиїзна перевірка проводиться на підставі наказу органу доходів і зборів.

Як вірно зазначено судом, суть спору між сторонами стосується виключно встановлення країни походження товару, який ввозився позивачем на митну територію України, та як наслідок наявності чи відсутності у нього права на застосування преференційного митного режиму до ввезеного товару.

Згідно з пунктом 187.8 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення. У випадках, передбачених статтею 191 цього Кодексу, дата виникнення податкових зобов`язань визначається з урахуванням положень статті 191 цього Кодексу.

Пунктом 190.1 статті 190 ПК України встановлено, що базою оподаткування податком на додану вартість для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів. При визначенні бази оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, перерахунок іноземної валюти у валюту України здійснюється за курсом валюти, визначеним відповідно до статті 39-1 цього Кодексу.

Відповідно до статті 278 МК України датою виникнення податкових зобов`язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов`язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 289 МК України зазначено, що обов`язок із сплати митних платежів виникає у разі ввезення товарів на митну територію України - з моменту фактичного ввезення цих товарів на митну територію України.

Згідно з ч. 5 ст. 280 МК України ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом.

До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Частиною 1 статті 281 МК України передбачено, що допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 43 МК України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 44 МК України передбачено, що для підтвердження країни походження товару орган доходів і зборів у передбачених законом випадках має право вимагати та отримувати документи про походження такого товару. У разі ввезення товару на митну територію України документ, що підтверджує країну походження товару, обов`язково подається у разі, якщо це необхідно для застосування митно-тарифних заходів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, кількісних обмежень (квот), інших заходів економічного або торговельного характеру, що здійснюються в односторонньому порядку або відповідно до двосторонніх чи багатосторонніх міжнародних договорів, укладених відповідно до закону, або заходів, що здійснюються відповідно до закону для забезпечення здоров`я населення чи суспільного порядку, а також у разі, якщо в органу доходів і зборів є підстави для підозри в тому, що товар походить з країни, товари якої заборонені до переміщення через митний кордон України згідно із законодавством України.

Згідно ч. 1 ст. 45 МК України у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Законом України від 16.09.2014 №1678-VII ратифіковано Угоду від 27.06.2014 про асоціацію між Україною з однієї сторони та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами з іншої сторони, якою, серед іншого, передбачено поглиблену та всеохоплюючу зону вільної торгівлі між Україною та Європейським Союзом (Угода про асоціацію з ЄС).

Статтею 26 частини 1 глави 1 розділу IV Угоди про асоціацію встановлено, що положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I «Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва» (надалі - Протокол І, до цієї Угоди).

Частиною 1 статті 2 розділу 2 Протоколу І встановлено, що з метою впровадження цієї Угоди наступні товари мають вважатися як такі, що походять з Європейського Союзу:

1. товари, цілком вироблені в Європейському Союзі, як це визначається у статті 5 цього Протоколу;

2. товари, отримані в Європейському Союзі з матеріалів, які не були вироблені цілком у Європейському Союзі, за умови, що такі матеріали пройшли достатню обробку в ЄС відповідно до статті 6 цього Протоколу.

Відповідно до частини 1 статті 16 розділу 5 Протоколу І товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів:

1. Сертифікат з перевезення товару EUR.1;

2. У випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс, надана експортером до інвойсу, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати.

Таким чином, у разі визнання товарів, такими, що походять з Європейського Союзу або України на них розповсюджується Угода про асоціацію та, відповідно, зменшується або скасовується ввізне мито, тобто застосовуються преференції.

Так, як слідує з матеріалів справи, позивачем за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036l39 було ввезено на митну територію України товар - Сідельний тягач, призначений для перевезення напівпричепів по дорогах загального призначення, марка - MAN, модель - TGX 18.440, ідентифікаційний (номер шасі) - НОМЕР_1 , код товару 8701209000 згідно з УКТЗЕД, який оформлено із застосуванням преференції зі сплати ввізного мита (код пільги - 410).

Разом з тим, відповідачем в ході проведення перевірки встановлено, що ввезений позивачем транспортний засіб не може бути визнаний таким, що має преференційне походження з Європейського Союзу, та відповідно не має права на преференцію.

Такі висновки контролюючого органу базуються на листі уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185, в якому, як зазначає відповідач, зазначено, що експортер «PV TRANS s.r.o» не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару.

Разом з тим, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вказаний лист уповноваженого органу Республіки Словаччина не можна вважати єдиним та беззаперечним доказом порушення саме позивачем митних правил, оскільки позивачем до митного оформлення надані всі документи, визначені чинним законодавством, що надані експортером та підтверджують право позивача на преференцію.

Крім того, в ході проведення перевірки відповідачем не було здобуто прямих доказів того, що товар не має преференційного походження з ЄС у розумінні Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони.

При цьому, для митного оформлення товару за МД від 10.08.2020 типу ІМ40ДЕ №UA205050/2020/036l39 декларантом було надано всі необхідні супровідні документи, в тому числі декларацію інвойс, складену експортером «PV TRANS s.r.o» на фактурі від 20.07.2020 №50200704.

Враховуючи те, що декларація інвойс є офіційним документом у відповідності до якого настають чітко визначені законом юридичні наслідки, тому такий документ потребує встановлення його у відповідності до закону нечинним, підробленим чи недійсним.

Як вірно зазначено судом, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним декларації інвойс чи про притягнення експортера до відповідальності за фальсифікацію офіційних документів.

Також судом вірно зазначено, що у імпортера відсутній обов`язок чи необхідність перевіряти законність дій експортера в момент оформлення та видачі декларації інфойс. Тобто, відповідальність за оформлення та видачу декларації інфойс і правдивість інформації, що в ній зазначена, лежить виключно на експортерові (продавцеві).

Статтею 33 Протоколу 1 до Угоди передбачено порядок такої перевірки підтверджень походження товарів. Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу. Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запиту, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Слід зазначити, що основним спірним питанням наявності у платника податків права на розмитнення товару, що імпортується за преференційною ставкою ввізного мита, є підтвердження походження цих товарів. При цьому, спірні правовідносини виникли у зв`язку із наявністю листа уповноваженого органу Республіки Словаччина від 14.01.2021 №13676/2021-2000102/185, в якому, як зазначає відповідач, зазначено, що експортер «PV TRANS s.r.o» не надав документів, які підтверджують преференційне походження товару.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутні будь-які документи, які б підтверджували вчинення уповноваженим органом Республіки Словаччина дій на виконання вимог Угоди щодо перевірки підтверджень походження товарів, зокрема, документів, які б підтверджували проведення уповноваженим органом Республіки Словаччина перевірки, факт його офіційного звернення до експортера за наданням належних документів на підтвердження статусу походження товару, чи відповіді експортера.

Крім того, зміст вищезазначеного листа уповноваженого органу Словаччина наведений без офіційного перекладу на українську мову, тобто матеріали податкової перевірки не містять автентичних текстів даних матеріалів, що у свою чергу, обґрунтовано виключає можливість використання змісту зазначених документів під час перевірки.

З огляду на викладене, висновки відповідача щодо порушення ТзОВ «Топагротрак» вимог податкового та митного законодавства зроблені виключно на підставі листа митного органу країни-експортера, тому, за умови подання позивачем всіх необхідних документів, наведене не є підставою для встановлення в діях позивача ознак порушення законодавства.

З урахуванням наведеного, колегія судді погоджується з висновком суду першої інстанції, що встановлені у справі обставини підтверджують доводи позивача, покладені в основу його позовних вимог, при цьому, відповідач не довів належними та допустимими доказами правомірність та законність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 18.05.2021 №№0000025/7.3-19, 0000026/7.3-19, а тому позовні вимоги підлягають до задоволення.

З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав вважати неправильність застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

Апеляційну скаргу Волинської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, рішення Волинського окружного адміністративного суду від 16 вересня 2021 року у справі №140/5829/21 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків встановлених ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. М. Обрізко судді Т. В. Онишкевич Т. І. Шинкар Повне судове рішення складено 28.06.2022 року.