Ухвала

від 26.06.2022 по справі 760/6945/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Провадження №2-з/760/421/22

Справа № 760/6945/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2022 року м. Київ

Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Козленко Г.О.,

за участю секретаря - Дубаніної О.В.,

розглянувши заяву позивача про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» про визнання незаконним і скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Солом`янського районного суду м. Києва з вищезазначеним позовом, в якому просить:

- визнати незаконним і скасувати наказ Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» від 02 травня 2022 року № 46 «Про внесення змін до штатного розпису КНП «КМКЕЦ» на 2022 рік».

Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» про визнання неказонним і скасування наказу - відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

В матеріалах справи міститься заява позивача про забезпечення позову, відповідно до якої останній просить:

- до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі заборонити Комунальному некомерційному підприємству «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» вчиняти дії щодо скорочення штатної посади лікаря ортопеда-травматолога (0,5 посадового окладу) амбулаторно-консультативного відділення відповідно до наказу від 02 травня 2022 року № 46 «Про внесення змін до штатного розпису КНУ «КМКЕЦ» на 2022 рік», а також звільнення з цієї підстави співробітників.

Свою заяву про забезпечення позивач обґрунтовує тим, що невжиття вищезазначених заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

За таких обставин розгляд заяви проводиться без повідомлення сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Дослідивши письмові докази, подану заяву про забезпечення позову та матеріали позовної заяви, суд приходить до наступного висновку.

Згідно із ч.ч. 1-2 ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв`язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору (п. 2).

Частиною 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Згідно п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду.

Разом з тим, зі змісту заяви про забезпечення позову такої реальної загрози невиконання чи утруднення виконання позивачем можливого рішення суду про задоволення майбутнього позову не вбачається.

Доводи позивача в обґрунтування забезпечення позову до пред`явлення позову ґрунтуються лише на його припущеннях, не доведено співмірність заходу забезпечення позову з ймовірним рішенням суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне вчинення таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Однак заявник не надав суду будь-яких доказів, які б свідчили про реальну загрозу яка б ускладнила чи унеможливила виконання рішення суду, або порушення право позивача на ефективних захист, чи поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Проте, перевіривши матеріали заяви про забезпечення позову, судом встановлено, що позивачем не зазначено прийнятних та переконливих обґрунтувань та не надано на їх підтвердження достатніх доказів, які б свідчити про те що виконання наказу Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» від 02 травня 2022 року № 46 «Про внесення змін до штатного розпису КНП «КМКЕЦ» на 2022 рік» може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, або порушити право позивача на ефективний захист, чи поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Крім вищезазначеного, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.

Такий захід забезпечення позову, а саме: заборона Комунальному некомерційному підприємству «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» вчиняти дії щодо скорочення штатної посади лікаря ортопеда-травматолога та заборони звільнення на підставі наказу № 46 від 02.05.2022 співробітників не є співмірним способом забезпечення позову у даній справі.

Отже, у відповідності з зазначеними нормами процесуального права, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Київський міський клінічний ендокринологічний центр» про визнання незаконним і скасування наказу.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Суддя Козленко Г.О.