Постанова

від 22.06.2022 по справі 916/1363/21

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 916/1363/21Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Богатиря К.В.

суддів: Таран С.В., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання Арустамян К.А.

представники сторін у судове засідання не з`явилися

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта»

на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 (суддя суду першої інстанції Шаратов Ю.А., час і місце оголошення рішення: 03.12.2021 (повний текст складено 13.12.2021), м. Одеса, проспект Шевченка, 29, Господарський суд Одеської області)

по справі № 916/1363/21

за позовом Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта»

про стягнення збитків у розмірі 397 519,36 грн.

ВСТАНОВИВ:

Описова частина

Короткий зміст вимог.

Авангардівська селищна рада Овідіопольського району Одеської області звернулась до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» про стягнення збитків у розмірі 397 519,36 грн.

Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 позов задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на користь Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області збитки в розмірі 128 379,88 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 925,99 грн.; відмовлено у задоволенні позову Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» в частині стягнення суми збитків в розмірі 269 139,48 грн.

Частково задовольняючи позовну вимоги, суд першої інстанції керувався тим, що у даному випадку наявний повний склад цивільного правопорушення, як підстава для такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме: неспростована презумпція вини, протиправна поведінка (бездіяльність) ТОВ «Інтер-Нафта», наслідком якої є завдання шкоди (збитку) у вигляді неодержаних доходів місцевим бюджетом, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками.

Встановлюючи розмір завданих збитків, суд першої інстанції зазначив, що з урахуванням норм підпункту 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, а також положень пункту 3.10 Порядку залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Авангардівської об`єднаної територіальної громади, затверджений рішенням Авангардівської селищної ради від 29.03.2018 № 277-VII, у редакції рішення від 16.01.2020 № 1328-VII, розмір пайової участі, яку повинен був сплатити Відповідач, становить 128 379,88 грн.

Аргументи учасників справи.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.

До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21.

ТОВ «Інтер-Нафта» зазначає, що жодним чином та ніколи не ухилялось від виконання своїх безпосередніх обов`язків з будь-яких питань, зокрема, щодо виконання законних вимог органів влади та місцевого самоврядування.

Відповідач вказує на те, що ним дійсно було отримано лист Позивача від 24.12.2020 № 1103 з вимогою підписати та повернути Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів, без дати та номеру, до якого було додано розрахунок суми сплати у розмірі 397 519,36 грн. Вказаний розрахунок виконано відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 16.12.2020 № 311, із застосуванням вартості 1 кв.м. загальної площі квартири будинку у розмірі 12 676,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Однак, апелянта вважає, що, застосування наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 № 311, яким визначено показники опосередкованої вартості спорудження саме житла, у даному випадку є безпідставним та помилковим. Про це ТОВ «Інтер-Нафта» було зазначено у листі від 12.01.2021 № 12, в якому також було повідомлено Позивача про те, що на території земель Авангардівської селищної ради товариство не споруджувало жодного житла, квартири чи будинку, та, або, їх спорудження на даний час не проводиться.

Також, ТОВ «Інтер-Нафта», із посиланням на частину першу статті 8 Господарського кодексу України, зазначає, що Авангардівська селищна рада як орган місцевого самоврядування не є суб`єктом господарювання. При цьому, вказує на відсутність будь-яких організаційно-господарських відносин між ним та Позивачем. А тому, на думку Відповідача, є безпідставним посилання Позивача на статті 216, 217, 224 Господарського кодексу України та статті 611, 614, 623 Цивільного кодексу України в обґрунтування настання певної відповідальності. З цих же підстав, Відповідач заперечує наявність в нього обов`язку відшкодувати шкоду й відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України.

Окрім того, Відповідач зазначає, що статтю 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, на яку посилається Позивач, було виключено відповідно до підпункту 3 пункту 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, внаслідок чого, починаючи з 01.01.2021, не існує такого поняття, як сплата пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів. А відтак, на думку Відповідача, відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України, автоматично скасований й обов`язок зі сплати такої пайової участі.

Керуючись викладеним вище, апелянт просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 03 грудня 2021 року по справі № 916/1363/21 в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на користь Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області збитки в розмірі 128 379,88 грн. та витрати на сплату судового збору в розмірі 1 925,99 грн. та ухвалити нове рішення, яким у відповідній частині відмовити в задоволенні позовних вимог.

Рух справи у суді апеляційної інстанції.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/1363/21 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді - Бєляновський В.В., Філінюк І.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2022.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 - залишено без руху; встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» строк для усунення недоліків при поданні апеляційної скарги шляхом надання Південно-західному апеляційному господарському суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 з наведенням поважних підстав для поновлення протягом 10 днів з дня вручення цієї ухвали; роз`яснено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта», що при невиконанні вимог даної ухвали апелянту буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 ГПК України.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 272 від 23.02.2022, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_1 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 916/1363/21.

Відповідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.02.2022 справу № 916/1363/21 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючий суддя - Богатир К.В., судді Таран С.В., Філінюк І.Г.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.03.2022 прийнято справу №916/1363/21 за апеляційної скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Таран С.В., Філінюк І.Г.; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21; зупинено дію рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 17.06.2022; призначено справу №916/1363/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 до розгляду на 23 червня 2022 року о 11:00 год.; встановлено, що засідання відбудеться у приміщенні Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою: м. Одеса, пр. Шевченка, 29, в залі судових засідань № 7, 3-й поверх; явка представників учасників справи не визнавалася обов`язковою; роз`яснено учасникам судового провадження їх право подавати до суду заяви про розгляд справ у їхній відсутності за наявними в справі матеріалами; роз`яснено учасникам судового провадження їх право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, у тому числі із застосуванням власних технічних засобів.

23.06.2022 у судове засідання представники сторін не з`явилися, хоча про дату, час та місце його проведення повідомлялися належним чином.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, копія ухвали Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022, якою розгляд справи №916/1363/21 призначено на 23 червня 2022 року о 11:00 год., була отримана позивачем 07.06.2022, а відповідачем 04.06.2022.

Явка представників сторін у судове засідання, призначене на 23.06.2022, не визнавалась апеляційним господарським судом обов`язковою, про наявність у сторін доказів, які відсутні у матеріалах справи та без дослідження яких неможливо розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021, до суду не повідомлялося.

Таким чином, колегія суддів вважає, що в даному судовому засіданні повинен відбутися розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по суті, не дивлячись на відсутність представників учасників у справі, повідомлених про судове засідання належним чином. Відсутність зазначених представників у справі у даному випадку не перешкоджає вирішенню спору та не повинно заважати здійсненню правосуддя.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану справу №916/1363/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 було розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом у розумний строк, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Мотивувальна частина.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 ст. 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню, виходячи з таких підстав.

01.12.2017 ТОВ «Інтер-Нафта» звернулось до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з Заявою про видачу містобудівних умов і обмежень № 01/12/1. В якій просило надати містобудівні умови та обмеження проведення будівництва АЗС на земельній ділянці загальною площею 0,2 га, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 30.08.2017 за № 95882932, яка розташована за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, с. Прилиманське, вул. Восточна, 200-а. (т. 1 а.с. 71).

Наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Авангардівської селищної ради від 28.12.2017 № 2-17 затверджено проект містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Авангардівська селищна рада, с. Прилиманське, вул. Восточна 200-а. (т. 1 а.с. 103).

Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва видані ТОВ «Інтер-Нафта» щодо Будівництва АЗС. Загальні данні: Нове будівництво; Одеська область, Овідіопольський район, Авангардівська селищна рада, с. Прилиманське, вул. Восточна 200-а; кадастровий номер земельної ділянки 5123783500:02:002:1562. (т. 1 а.с. 104-105).

15.12.2020 на підставі протоколу засідання комісії з питань визначення пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Авангардівської об`єднаної територіальної громади від 14 грудня 2020 року, з метою обстеження та виявлення об`єктів будівництва які будуються та вже збудовані на території Авангардівської громади, але замовниками будівництва не укладено з Авангардівською селищною радою Договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно - транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Авангардівської об`єднаної територіальної громади, згідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні», комісією проведено обстеження та фотозйомку об`єкту будівництва АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів (АЗС PETROMOL), за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Авангардівська селищна рада, с. Прилиманське, вул. Восточна 200-а, забудовником якого є ТОВ «Інтер-Нафта».

До складу комісії увійшли: голова комісії - депутат Авангардівської селищної ради, голова Постійної комісії з питань комунальної власності, житлово-комунального господарства, благоустрою, планування територій, будівництва, архітектури, енергозбереження та транспорту - Берник Ігор Григорович; члени комісії - начальник відділу містобудування та архітектури - Гудзікевич Валентин Михайлович, начальник відділу ЦНАП - Вітвіцька Оксана Юріївна, спеціаліст Авангардівської селищної ради - Солотинський Олександр Іванович, начальник відділу внутрішнього моніторингу, обліку місцевих податків та зборів - ОСОБА_2 , депутат Авангардівської селищної ради - Сирітка Артем Олександрович, начальник КЗ «ЦБГ» Авангардівської селищної ради - Перебийносюк Валентин Миколайович. Також під час обстеження вищевказаного об`єкту була присутня заступник начальника відділу контролю за місцевими бюджетами Південного офісу Держаудитслужби - Козак Ганна Михайлівна.

Зазначеною комісією складено Акт обстеження об`єктів будівництва на території Авангардівської територіальної громади від 15.12.2020 № 1 (т. 1 а.с. 13-15).

Згідно із вказаним Актом від 15.12.2020 № 1 в ході обстеження комісією встановлено факт експлуатації об`єкта АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів (АЗС PETROMOL), орієнтовною площею 250,9 кв.м. та орієнтовною площею забудови 784,0 кв.м.

Позивач з листом від 24.12.2020 № 1103 надіслав на адресу ТОВ «Інтер-Нафта» копію Акта обстеження об`єктів будівництва на території Авангардівської територіальної громади від 15.12.2020 № 1 і два екземпляри Договору про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної і соціальної інфраструктури населених пунктів Авангардівської об`єднаної територіальної громади, один примірник якого зобов`язав повернути із відповідними підписами та печатками в термін до 31.12.2020 (т. 1 а.с. 106).

У відповідь ТОВ «Інтер-Нафта» надіслало на адресу Авангардівської селищної ради лист від 12.01.2021 № 12, в якому повідомило, що застосування Позивачем наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 № 311, яким визначено показники опосередкованої вартості спорудження саме житла, у даному випадку є безпідставним та помилковим. А також було повідомлено Позивача про те, що на території земель Авангардівської селищної ради товариство не споруджувало жодного житла, квартири чи будинку, та, або, їх спорудження на даний час не проводиться (т. 1 а.с. 107)

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Правова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту регулювалася положеннями статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» № 3038-VІ від 17.02.2011 в редакції, яка діяла до 31.12.2019.

Відповідно до норм даної статті порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону (ч. 1).

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов`язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 2).

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури (ч.3).

До пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не залучаються замовники у разі будівництва: 1) об`єктів будь-якого призначення на замовлення державних органів або органів місцевого самоврядування за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів; 2) будівель навчальних закладів, закладів культури, фізичної культури і спорту, медичного і оздоровчого призначення; 3) будинків житлового фонду соціального призначення та доступного житла; 4) індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків загальною площею до 300 квадратних метрів, господарських споруд, розташованих на відповідних земельних ділянках; 5) об`єктів комплексної забудови територій, що здійснюється за результатами інвестиційних конкурсів або аукціонів; 6) об`єктів будівництва за умови спорудження на цій земельній ділянці об`єктів соціальної інфраструктури; 7) об`єктів, що споруджуються замість тих, що пошкоджені або зруйновані внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного або природного характеру; 8) об`єктів, передбачених Державною цільовою програмою підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу, за рахунок коштів інвесторів; 9) об`єктів інженерної, транспортної інфраструктури, об`єктів енергетики, зв`язку та дорожнього господарства (крім об`єктів дорожнього сервісу); 10) об`єктів у межах індустріальних парків на замовлення ініціаторів створення індустріальних парків, керуючих компаній індустріальних парків, учасників індустріальних парків; 11) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель сільськогосподарського призначення; 12) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до будівель і споруд підприємств харчової промисловості; 13) об`єктів, які згідно з державним класифікатором будівель та споруд належать до силосів для зерна та складських майданчиків (для зберігання сільськогосподарської продукції) (ч.4).

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій. У разі якщо загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта не визначена згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами, вона визначається на основі встановлених органом місцевого самоврядування нормативів для одиниці створеної потужності (ч.5).

Встановлений органом місцевого самоврядування для замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту не може перевищувати граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Граничний розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту з урахуванням інших передбачених законом відрахувань не може перевищувати: 1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для нежитлових будівель та споруд; 2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта - для житлових будинків (ч. 6).

Органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об`єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів (зокрема житлових та нежитлових приміщень, у тому числі шляхом їх викупу), крім пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, передбаченої цією статтею, а також крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 30 цього Закону (ч. 7).

Розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається протягом десяти робочих днів з дня реєстрації органом місцевого самоврядування звернення замовника про укладення договору про пайову участь та доданих до нього документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками. У разі зміни замовника розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником відповідно до укладеного ним договору про пайову участь (ч.8).

Договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію. Істотними умовами договору є: 1) розмір пайової участі; 2) строк (графік) сплати пайової участі; 3) відповідальність сторін. Невід`ємною частиною договору є розрахунок величини пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту. Кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту сплачуються в повному обсязі до прийняття об`єкта будівництва в експлуатацію єдиним платежем або частинами за графіком, що визначається договором (ч. 9).

Кошти, отримані як пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту (ч. 10).

Інформація щодо договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту та його виконання зазначається у декларації про готовність об`єкта до експлуатації або в акті готовності об`єкта до експлуатації (ч. 11).

Отже, з огляду на вказані норми, які діяли на момент звернення ТОВ «Інтер-Нафта» із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень від 01.12.2017 № 01/12/1 та затвердження проекту Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва (наказ від 28.12.2017 № 2-17), у Відповідача був наявний законодавчо встановлений обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту шляхом сплати відповідного внеску за договором про пайову участь. Для чого він був зобов`язаний звернутися до органу місцевого самоврядування щодо укладення договору про пайову участь з наданням документів, що підтверджують вартість будівництва об`єкта, з техніко-економічними показниками.

Підпунктом 3 пункту 13 розділу I Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, який набрав чинності з 01.01.2020, було виключено статтю 40 у Законі Україні «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI.

Одночасно, пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, установлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом) для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Згідно із підпунктами 3, 4 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, замовник будівництва зобов`язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об`єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об`єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об`єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об`єкта будівництва. Пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об`єкта будівництва в експлуатацію.

Проаналізувавши наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, виключивши статтю 40 з Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, не скасував самого інститут пайового внеску, а лише змінив порядок його сплати з 01.01.2020 на період 2020 року. Адже саме за замовниками будівництва законодавчо було закріплено обов`язок звернутись до органу місцевого самоврядування з питання сплати внеску пайової участі, встановлено строки такого звернення та було визначено відповідну процедуру.

Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що у нього відсутній обов`язок зі сплати пайової участі у створенні і розвитку інженерно-транспортної інфраструктури населених пунктів починаючи з 01.01.2021, з огляду на наведене нижче.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом`якшує або скасовує цивільну відповідальність особи. Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов`язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Як було встановлено вище, 01.12.2017 ТОВ «Інтер-Нафта» звернулось до Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області з заявою про видачу містобудівних умов і обмежень № 01/12/1, в якій просило надати містобудівні умови та обмеження проведення будівництва АЗС на земельній ділянці загальною площею 0,2 га. Наказом Відділу містобудування та архітектури виконавчого органу Авангардівської селищної ради від 28.12.2017 № 2-17 затверджено проект містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, Авангардівська селищна рада, с. Прилиманське, вул. Восточна, 200-а.

Згідно із вказаним Актом від 15.12.2020 № 1 в ході обстеження комісією встановлено факт експлуатації об`єкта АЗС з пунктом сервісного обслуговування водіїв та пасажирів (АЗС PETROMOL), орієнтовною площею 250,9 кв.м. та орієнтовною площею забудови 784,0 кв.м.

У даному випадку має місце триваюче порушення Відповідачем законодавчо встановленого обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, адже об`єкт не було введено в експлуатацію протягом дії норм двох нормативних актів. Та з огляду на встановлені вище обставини, дану будівлю було зведено у період з 01.12.2017 по 15.12.2020.

Початок цього порушення припав на період дії норм частин другої, третьої, восьмої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019. А в подальшому, порушення продовжилось вже в період дії норм пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX.

При цьому, як вже зазначалося, норми цього пункту прямо встановлювали обов`язок замовників будівництва на земельній ділянці у населеному пункті з перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту протягом 2020 року. І виконання цього обов`язку не пов`язувалося з обставиною укладання договору про пайову участь, а замовник будівництва повинен був сплатити пайову участь щодо об`єкта будівництва лише на підставі її розрахунку, наданого органом місцевого самоврядування у відповідь на його звернення.

Сплив строку, встановленого пунктом 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, не має своїм наслідком припинення зобов`язання, яке вже виникло у цей період часу, адже таке припинення можливе лише у зв`язку із його виконанням. А у випадку порушення цього зобов`язання для винної сторони настають відповідні правові наслідки, зокрема, відшкодування збитків потерпілій особі.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що ТОВ «Інтер-Нафта» не виконано встановлений законом обов`язок взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої, частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частинами першою, другою статті 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за завдану шкоду може наставати лише за наявності підстав, до яких законодавець відносить наявність шкоди, протиправну поведінку заподіювача шкоди, причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача та вину. За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає.

При цьому, нормами частини другої статті 1166 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію вини завдавача шкоди, що означає, що особа, яка завдала шкоду, буде вважатися винною, якщо вона сама не доведе відсутність своєї вини (у зв`язку із наявністю вини іншої особи або у зв`язку із дією об`єктивних обставин).

Тобто, тягар доказування відсутності вини замовника будівництва у завданні шкоди (збитків) територіальній громаді, у зв`язку із невиконанням встановленого законом обов`язку взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, покладається саме на Відповідача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ТОВ «Інтер-Нафта» не доведено належними та допустимими доказами обставини, які б звільнили його від відповідальності за завдання вказаної шкоди.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що у даному випадку наявний повний склад цивільного правопорушення, як підстава для такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, а саме:

-неспростована презумпція вини;

-протиправна поведінка (бездіяльність) ТОВ «Інтер-Нафта», наслідком якої є завдання шкоди (збитку) у вигляді неодержаних доходів місцевим бюджетом,

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою Відповідача та збитками.

Тобто наявні усі елементи складу цивільного правопорушення.

Посилання апелянта на те, що неможливість застосування до Авангардівської селищної ради норм статей 611, 614, 623, 1166 Цивільного кодексу України і статей 216, 217, 224 Господарського кодексу України через те, що вона як орган місцевого самоврядування не є суб`єктом господарювання у розумінні частини першої статті 8 цього кодексу, не приймається колегією суддів до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 142 Конституції України матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Частиною першою статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно із частинами першою, третьою статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об`єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.

Відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 71 Бюджетного кодексу України надходження бюджету розвитку місцевих бюджетів включають кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту, отримані відповідно до Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Статтею 2 Господарського кодексу України встановлено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що Авангардівська селищна рада як орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах певні дії як учасник відносин у сфері господарювання.

Щодо розміру збитків, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем розраховано суму збитків у розмірі 397 519,36 грн. на підставі наказу Міністерства розвитку громад та територій України «Про показники опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України» від 16.12.2020 № 311, із застосуванням вартості 1 кв.м. загальної площі квартири будинку у розмірі 12 676,00 грн. (з урахуванням ПДВ).

Відповідно до частини п`ятої статті 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI, в редакції, яка діяла до 31.12.2019, підпункту 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, розмір пайової участі визначається з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Отже суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначення суми збитків як неотриманих доходів до місцевого бюджету можливе лише на підставі загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта.

Як вбачається зі змісту Зведеного кошторисного розрахунку вартості об`єкта будівництва «Будівництво АЗС Прилиманське», затвердженого 17.10.2018 директором ТОВ «Інтер-Нафта», загальна кошторисна вартість будівництва об`єкта становить 3 209 497,00 грн. (т. 2 а.с. 4).

Враховуючи норми підпункту 1 пункту 2 Розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні» від 20.09.2019 № 132-IX, положення пункту 3.10 Порядку залучення, розрахунку розміру та використання коштів пайової участі у розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів Авангардівської об`єднаної територіальної громади, затверджений рішенням Авангардівської селищної ради від 29.03.2018 № 277-VII, у редакції рішення від 16.01.2020 № 1328-VII та те, що розмір пайової участі становить - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об`єкта, судом першої інстанції було вірно встановлено, що розмір пайової участі, яку повинен був сплатити Відповідач, становить 128 379,88 грн. (3 209 497,00 Х 4 / 100 = 128 379,88).

Окрім того, колегія суддів зазначає, що вірним є висновок суду першої інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 16.12.2020 № 311, оскільки ним визначено показники опосередкованої вартості спорудження саме житла, а у даному випадку йдеться про об`єкт будівництва, який не є житлом.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позову, в частині стягнення з відповідача на користь позивача збитків в розмірі 128 379,88 грн.

Доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на правильне вирішення судом першої інстанції даного спору. Також, відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення в розумінні ст. 269, 277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Висновки апеляційного господарського суду:

Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Будь-яких підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 за результатами його апеляційного перегляду колегією суддів не встановлено.

За вказаних обставин оскаржуване рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга залишенню без задоволення із віднесенням витрат на оплату судового збору за подачу апеляційної скарги на апелянта.

Керуючись статтями 269-271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтер-Нафта» на рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 03.12.2021 по справі № 916/1363/21 залишити без змін.

Витрати на сплату судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду у випадках і строки, передбачені ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 28.06.2022.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: С.В. Таран

І.Г. Філінюк