Постанова

від 22.06.2022 по справі 5017/2833/2012

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2022 рокум. ОдесаСправа № 5017/2833/2012Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Аленіна О.Ю.

суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В.

секретар судового засідання: Герасименко Ю.С.

За участю представників учасників справи:

прокурор - Ейсмонт С.О.

від ОСОБА_1 адвокат Щукін О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фонду державного майна України

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту)

по справі №5017/2833/2012

за заявою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

до Державного підприємства Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.09.2013 відкрито процедуру санації Державного підприємства «Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут».

25.07.2019 Міністерство економічного розвитку і торгівлі України звернулось до Господарського суду Одеської області із заявою про визнання інвестиційного Договору №03/1 від 26.02.2018 недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння.

Разом з даною заявою Міністерством економічного розвитку і торгівлі України також було подано заяву про вжиття забезпечення даної заяви шляхом накладення арешту на все майно ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут, заборону продажу всього майна ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут та заборону здійснення державної реєстрації майна боржника, зокрема, нежитлових будівель та нежитлових приміщень №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 було прийнято до розгляду заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання недійсним інвестиційного договору №03/1 від 26.02.2018, укладеного між боржником ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут та інвестором Карповим П.І.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 було задоволено заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про забезпечення заяви про визнання недійсним інвестиційного договору №03/1 від 26.02.2018 та вжито заходи забезпечення заяви шляхом: накладення арешту на все майно ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут, заборони продажу всього майна ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут та заборони здійснення державної реєстрації майна боржника, зокрема, нежитлових будівель та нежитлових приміщень №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 було припинено провадження у справі про банкрутство №916/2833/2012 та, крім іншого, залишено без розгляду заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання інвестиційного Договору №03/1 від 26.02.2018 недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння.

05.06.2020 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходу забезпечення, вжитого ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 у справі №5017/2833/2012, а саме про скасування арешту на майно Державного підприємства Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нежитлові приміщення №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55, у тому числі скасування заборони продажу та здійснення державної реєстрації зазначеного майна.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 заяву ОСОБА_2 про скасування арешту задоволено, скасовано арешт, накладений Ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 по справі №5017/2833/2012, на все майно ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут, скасовано заборону продажу всього майна ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут та скасовано заборону здійснення державної реєстрації майна боржника, зокрема, нежитлових будівель та нежитлових приміщень №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55.

В мотивах оскаржуваної ухвали суд першої інстанції пославшись на приписи ст. 145 ГПК України зазначив, що ухвалою суду першої інстанції від 27.05.2020 припинено провадження у справі про банкрутство, а також, серед іншого, залишено без розгляду заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання інвестиційного Договору №03/1 від 26.02.2018 недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння.

Не погодившись із даною ухвалою до Південно-західного апеляційного господарського суду звернувся Фонд державного майна України з апеляційною скаргою в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 у справі №5017/2833/2012.

Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржувана ухвала є незаконною, такою, що винесена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, з огляду на таке.

Так апелянт вважає, що суд першої інстанції у порушення приписів до ч. 9 ст. 145 ГПК України, залишаючи ухвалою заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання інвестиційного договору недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння, не зазначив про скасування заходів забезпечення позову. Таке рішення було винесене судом оскаржуваною ухвалою від 15.06.2020 за окремо поданою заявою. Однак, як стверджує апелянт, відповідно до ст. 244 ГПК України якщо питання скасування заходів забезпечення не вирішено ухвалою суду про залишення позову без розгляду, суд мав вирішити вказану помилку шляхом винесення додаткового рішення до даної ухвали.

Скаржник також наголошує на тому, що його не було належним чином повідомлено про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову, незважаючи на те, що Фонд є правонаступником Мінекономіки за заявою про визнання інвестиційного договору недійсним.

Також, як стверджує апелянт, місцевим господарським судом не взято до уваги, що скасування заходів забезпечення може призвести до подальшого продажу майна державного підприємства, відчуженого за інвестиційним договором, визнаним Верховним Судом таким, що укладений в порушення чинного законодавства (постанова від 12.11.2019 у справі №5017/2833/2012).

За твердженням апелянта, ухвала господарського суду від 15.06.2020, якою було призначено судове засідання про скасування заходів забезпечення за позовною заявою Фонду державного майна України на 15.06.2020 до Фонду не надходила та про призначення вказаного судового засідання Фонд не був повідомлений, чим було порушено права Фонду як сторони у справі, що є порушенням засад (принципів) відкритості, змагальності сторін та пропорційності у господарському судочинстві, визначених ст.ст. 9,13,15 ГПК України.

Посилання в оскаржуваній ухвалі на необхідність термінового розгляду заяви про скасування заходів забезпечення, на думку апелянта, є безпідставним, так як заява надійшла до суду 05.06.2020, а її розгляд, в порушення процесуальних строків, відбувся 15.06.2020, тобто на десятий день після находження заяви.

З приводу посилання в оскаржуваній ухвалі на розгляд заяви поза межами законодавчо визначеного строку з огляду на перебування судді у відпустці, апелянт посилаючись на ч.ч. 4, 5 ст. 15 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначає, що беручи до уваги п`ятиденний термін, відведений ГПК України на розгляд заяви про скасування заходів забезпечення та зважаючи на перебування під судді у щорічній відпустці, розгляд заяви мав бути доручений іншому судді.

Апелянт стверджує, що оскаржувана ухвала містить виключно докази заявника, на користь якого було прийнято рішення. При цьому, Фонд, як сторона у справі, був позбавлений можливості надати доводи та пояснення, чим суд порушив один з основних принципів судочинства - принцип рівності всіх учасників перед законом і судом, встановлений ст. 9 ГПК України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 04.08.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 у справі №5017/2833/2012. Призначено розгляд апеляційної скарги на 20.10.2020.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 20.10.2020 зупинено провадження у справі № 5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 до повернення матеріалів справи №5017/2833/2012 з Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі № 5017/2833/2012 скасовано, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №5017/2833/2012 залишено в силі.

14.1.2022 матеріали справи № 5017/2833/2012 повернуто до Південно-західного апеляційного господарського суду.

18.01.2021 суддями: Філінюк І.Г., Богатир К.В., БєляновськийВ.В. подано заяву про самовідвід, яка мотивована тим, що постановою Верховного Суду від 20.01.2021 у справі №5017/2833/2012 скасовано постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020, яка була прийнята за їх участю, що виключає можливість їх участі у будь-якому розгляді справи №5017/2833/2012.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.01.2022, справу №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту) розподілено на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 прийнято колегією суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Мишкіної М.А., Таран С.В. до свого провадження справу №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту), поновлено апеляційне провадження у справі №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту) та призначено справу до розгляду на 17.02.2022.

Судом апеляційної інстанції отримано пояснення від представника ОСОБА_2 у відповідності до яких останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_2 зазначає, що наявні матеріали справи свідчать про те, що заходи забезпечення позову (заяви про визнання недійсним інвестиційного договору) застосовані судом першої інстанції вичерпали свою дію.

Щодо тверджень апелянта про те, що заходи забезпечення позову мали бути скасовані шляхом винесення додатково рішення, ОСОБА_2 зазначає, що ст. 244 ГПК України не передбачає ухвалення додаткового рішення по питанню скасування заходів забезпечення позову, та відповідно, суд першої інстанції приймаючи оскаржувану ухвалу, діяв законно та обґрунтовано згідно приписів ст. 145 ГПК України.

З приводу посилання апелянта на неповідомлення його про розгляд заяви, ОСОБА_2 зазначає, що скасування заходів забезпечення позову на підставі ч. 9 ст. 145 ГПК України не передбачає обов`язкове повідомлення учасників справи про дату, час і місце засідання суду на якому буде розглядатися питання скасування таких заходів забезпечення позову. Із врахуванням приписів ст. 145 Господарського процесуального кодексу України ухвалою Господарського суду Одеської області від 15 червня 2020 року розгляд заяви ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову було призначено на 15 червня 2020 року о 16:00 год. без виклику сторін.

ОСОБА_2 також відзначає, що Фонд державного майна України був обізнаний про наявність заяви про скасування заходів забезпечення позову, проте не скористався правом на судовий захист та не надав заперечень щодо даної заяви.

У зв`язку з винесенням 17.02.2022 рішення Вищою радою правосуддя про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Південно-західного апеляційного господарського суду судове засідання не відбулось.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 122 від 22.02.2022, у зв`язку зі звільненням судді ОСОБА_3 у відставку призначено повторний автоматизований розподіл судової справи № 5017/2833/2012.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.02.2022 для розгляду справи №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту), визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Лавриненко Л.В., Таран С.В.

Розпорядженням керівника апарату Південно-західного апеляційного господарського суду № 482 від 18.05.2022, у зв`язку з перебування судді Лавриненко Л.В. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №5017/2833/2012.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2022 для розгляду справи №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту), визначено колегію суддів у складі головуючого судді Аленіна О.Ю., суддів Поліщук Л.В., Таран С.В.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2022 розгляд справи було призначено на 23.06.2022.

У судове засідання від 23.06.2022 з`явились прокурор та представник Лощицького А.О.

Представник ОСОБА_1 надав пояснення у відповідності до яких не погоджується із доводами апеляційної скарги, просить залишити її без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.

Прокурор у своїх поясненнях зазначив, що залишає вирішення питання щодо апеляційної скарги на розсуд суду.

Інші представники учасників справи, у тому числі апелянт, у судове засідання не з`явились, хоча про час, дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Зокрема, ухвала суду апеляційної інстанції від 25.05.2022 про призначення справи на 23.06.2022 була отримана Фондом державного майна України 10.06.2022.

Однак, ані апелянт, ані інші учасники справи не скористались своїм правом на участь у судовому засіданні, а тому колегія суддів вирішила за можливе продовжити розгляд справи за їх відсутності.

У зв`язку з введенням на території України воєнного стану справу №5017/2833/2012 за апеляційною скаргою Фонду державного майна України на ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 (про скасування арешту) було розглянуто Південно-західним апеляційним господарським судом у розумний строк, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Одеської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 було задоволено заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про забезпечення заяви про визнання недійсним інвестиційного договору №03/1 від 26.02.2018 та вжито заходи забезпечення заяви шляхом: накладення арешту на все майно ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут, заборони продажу всього майна ДП Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут та заборони здійснення державної реєстрації майна боржника, зокрема, нежитлових будівель та нежитлових приміщень №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 було припинено провадження у справі про банкрутство №916/2833/2012 та, крім іншого, залишено без розгляду заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання інвестиційного Договору №03/1 від 26.02.2018 недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння.

05.06.2020 ОСОБА_2 звернувся до Господарського суду Одеської області із заявою про скасування заходу забезпечення, вжитого ухвалою Господарського суду Одеської області від 19.08.2019 у справі №5017/2833/2012, а саме: про скасування арешту на майно Державного підприємства Одеський спеціальний науково-дослідний і проектно-конструкторський інститут нежитлові приміщення №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55, у тому числі скасування заборони продажу та здійснення державної реєстрації зазначеного майна.

В обґрунтування поданого клопотання заявник послався на те, що відповідно до Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно 04.06.2020р. №211370148 частина нежитлових приміщень №503 другого поверху площею 515,4 кв.м. за адресою: м. Одеса, вул. І. Франка, буд.55, належать гр. ОСОБА_2 на праві приватної власності, тому існування арешту щодо вказаного майна призводить до обмеження його прав власника, передбаченого ст. 321 Цивільного кодексу України, і відповідно до ч.ч. 9, 10 ст. 145 Господарського процесуального кодексу України наявні підстави для скасування даного арешту та інших заборон стосовно вказаного майна.

Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви та скасування заходів забезпечення позову.

Колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Забезпечення позову це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.

Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду. Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог. При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Отже заходи забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду за наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Скасування заходів забезпечення позову у відповідності до ст.145 Господарського процесуального кодексу України може мати місце коли потреба у забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились певні обставини, що спричинили застосування заходів забезпечення позову, або забезпечення позову перешкоджає належному виконанню судового рішення. Вказану правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 15.08.2019 у справі №15/155-б.

Так ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 провадження у справі про банкрутство №916/2833/2012 було припинено, заяву Міністерства економічного розвитку і торгівлі України про визнання інвестиційного Договору №03/1 від 26.02.2018 недійсним, скасування державної реєстрації та поновлення записів, внесення змін до записів, витребування державного майна із незаконного володіння залишено без розгляду.

Відтак, враховуючи те, що провадження у справі припинено, а заяву залишено без розгляду, суд першої інстанції дійшов обґрунтовано висновку про необхідність скасування вжитих заходів забезпечення позову.

Колегія суддів також відзначає, що постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі № 5017/2833/2012 скасовано, справу №5017/2833/2012 направлено для подальшого розгляду до Господарського суду Одеської області.

Однак, постановою Верховного Суду від 20.01.2021 постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.08.2020 у справі № 5017/2833/2012 скасовано, ухвалу Господарського суду Одеської області від 27.05.2020 у справі №5017/2833/2012 залишено в силі.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження апелянта з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які полягають у неповідомленні останнього про час, дату та місце розгляду справи, з огляду на таке.

За приписами ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п`ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи чи вчинення відповідної процесуальної дії. Цей термін може бути скорочений судом у випадку, коли цього вимагає терміновість вчинення відповідної процесуальної дії (огляд доказів, що швидко псуються, неможливість захисту прав особи у випадку зволікання тощо).

Пунктом 2 ст. 145 ГПК України визначено, що клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п`яти днів з дня надходження його до суду.

Отже, законодавець обмежив термін розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову та передбачив її розгляд протягом п`яти днів з дня надходження його до суду.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, заява про скасування заходів забезпечення надійшла до суду першої інстанції 05.06.2020.

Втім, листом від 09.06.2020 заявника було повідомлено про те, що у зв`язку з перебуванням судді Антощук С.І. у щорічній відпустці до 12.06.2020, питання щодо розгляду заяви буде вирішено після повернення судді до виконання обов`язків.

Ухвалою суду першої інстанції від 15.06.2020 розгляд заяви було призначено на 15.06.2020 о 16:00.

Представників учасників справи, у тому числі представника апелянта про судове засідання було повідомлено телефонограмою, яку прийняв головний спеціаліст юридичного відділу Регіонального відділення ФДМ України по Одеській та Миколаївській областях Стапінський В.О. (т., а.с. 40).

Враховуючи вищенаведені приписи чинного процесуального законодавства, якими визначено обмежений термін розгляду заяви про скасування заходів забезпечення, колегія суддів вважає, що апелянта було належним чином повідомлено про розгляд такої заяви.

Судова колегія вважає помилковими та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, твердження апелянта з приводу того, що розгляд справи мав бути доручений іншому судді, у зв`язку із перебуванням судді Антощук С.І. у щорічній відпустці, з огляду на таке.

Частиною 13 ст. 32 ГПК України визначено, що справа, розгляд якої розпочато одним суддею чи колегією суддів, повинна бути розглянута тим самим суддею чи колегією суддів, за винятком випадків, які унеможливлюють участь судді у розгляді справи, та інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Невирішені судові справи за вмотивованим розпорядженням керівника апарату суду, що додається до матеріалів справи, передаються для повторного автоматизованого розподілу справ виключно у разі, коли суддя (якщо справа розглядається одноособово) або суддя-доповідач зі складу колегії суддів (якщо справа розглядається колегіально) у передбачених законом випадках не може продовжувати розгляд справи більше чотирнадцяти днів, що може перешкодити розгляду справи у строки, встановлені цим Кодексом (ч.9 ст. 32 ГПК України).

З огляду на таке, підстав для повторного автоматизованого розподілу справи не було, оскільки термін відпустки судді з моменту надходження заяви про скасування заходів забезпечення складав менш ніж чотирнадцять днів.

Колегія суддів також наголошує на тому, що апелянт стверджуючи про прийняття судом першої інстанції до уваги в оскаржуваному рішенні лише доводів заявника та позбавленням його можливості надати свої пояснення, міркування не зазначив, які саме пояснення, міркування, тощо мали б бути прийнятті судом першої інстанції під час скасування заходів забезпечення позову на підставі п.9 ст. 145 ГПК України.

З огляду на таке, порушення наведені апелянтом не знайшли свого підтвердження, не є та не були під час розгляду справи у суді першої інстанції, підставою для прийняття рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування заходів забезпечення позову.

Згідно з статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").

Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційні скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відтак, колегія суддів вважає, що наведені скаржниками порушення допущені судом першої інстанції не знайшли свого підтвердження, а тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 відсутні, що зумовлює залишення апеляційної скарги без задоволення, а оскаржуваної ухвали без змін.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу Господарського суду Одеської області від 15.06.2020 у справі №5017/2833/2012 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду у випадках передбачених Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено та підписано 27.06.2022.

Головуючий суддяАленін О.Ю.

СуддяПоліщук Л.В.

СуддяТаран С.В.