Рішення

від 20.06.2022 по справі 910/20021/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2022Справа № 910/20021/21Господарський суд міста Києва у складі судді Гулевець О.В. за участю секретаря судового засідання Нікітіної В.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Товариства з обмежено відповідальністю "ПСП-БУД"

до Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕКОБУД"

про стягнення 385 465, 64 грн.

за участю представників:

від позивача: не з`явилися

від відповідача: не з`явилися

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмежено відповідальністю "ПСП-БУД" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕКОБУД" про стягнення 385 465, 64 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем оплати робіт за договором підряду № 21-07 від 21.07.2021.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 10.12.2021 зазначену позовну заяву залишив без руху, встановив позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

16.12.2021 через канцелярію суду позивачем подано заяву про усунення недоліків, допущених при поданні до суду даного позову.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 21.12.2021 відкрив провадження у справі № 910/20021/21, постановив справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, призначено судове засідання у справі на 01.02.2022.

У судовому засіданні 01.02.2022 відкладено розгляд справи на 15.02.2022.

15.02.2022 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

15.02.2022 через канцелярію суду від позивача надійшли письмові пояснення по справі.

У судовому засіданні 15.02.2022 судом відкладено розгляд справи по суті на 22.03.2022.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

У зв`язку з введенням воєнного стану в Україні, судове засідання, призначене до розгляду Господарським судом міста Києва на 22.03.2022, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.05.2022 призначено по справі №910/20021/21 розгляд справи по суті на 22.06.2022.

22.06.2022 через канцелярію суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2022 не з`явився. Письмового відзиву на позов відповідач не подав, про причини неявки у судове засідання не повідомив.

Про розгляд справи відповідача було повідомлено ухвалою суду від 25.05.2022, направленою на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та на адреси зазначені у позовній заяві. Ухвала суду від 25.05.2022 повернута на адресу суду поштовим відділенням зв`язку

Згідно із ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Також, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

За змістом пункту 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, вказана ухвала вручена відповідачу та відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач так і не скористався наданими йому процесуальними правами, а за висновками суду у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Представник позивача у судове засідання 22.06.2022 не з`явився, подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, за змістом ст. 42 Господарського процесуального кодексу України прийняття участі у судовому засіданні є правом учасників справи. При цьому, норми вказаної статті зобов`язують учасників справи добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Статтею 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні одного з представників учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Неможливість забезпечити явку в судове засідання представника позивача, у розумінні Господарського процесуального кодексу України, не є достатньою підставою для відкладення судового засідання чи оголошення перерви.

Розглянувши клопотання позивача про відкладення розгляду справи, враховуючи наявні в матеріалах справи докази для вирішення спору, суд відмовив в його задоволенні.

Відповідно до ч. 3 ст. 222 Господарського процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).

Частиною п`ятою статті 240 Господарського процесуального кодексу України визначено, що датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

21.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСП-БУД" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕКОБУД" (генпідрядник, відповідач) укладений договір підряду №21-07 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого підрядник зобов`язався за завданням генпідрядника виконати роботи відповідно до п. 1.3 цього договору, передати виконані роботи генпідряднику за Актом про прийняття виконаних робіт по договору, а генпідрядник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору.

Відповідно до положень п. 1.3. договору комплекс робіт включає: улаштування, розширення та посилення дверних прорізів металоконструкціями по об`єкту: "Капітальний ремонт нежитлового будинку по пров. Георгіївський, 9, корпус "А" та корпус "А2" у Шевченківському районі м. Києва".

Пунктом 1.4. договору передбачено, що перелік виконуваних робіт згідно нього договору приведено в Додатку №1, що є невід`ємною частиною цього договору.

Будь-які зміни до складу, обсягів, об`єму, виду, ціни та строків виконання робіт, а також умов фінансування, погоджуються сторонами шляхом підписання додаткових угод до цього договору (п. 1.5. Договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, договірна ціна по цьому договору становить без ПДВ: 988 578,27 грн., крім того ПДВ (20%) 197 715,65 грн., загальна вартість з ПДВ 1 186 293,92 грн) (один мільйон сто вісімдесят шість тисяч двісті дев`яносто три гривень 92 копійок).

За змістом пункту 2.2. договору, передоплата перед початком виконанням робіт складає 30 % вартості робіт по 2-му поверху 65 438,57 грн. (шістдесят п`ять тисяч чотириста тридцять вісім гривень 57 копійок) у т.ч. ПДВ, та здійснюється не пізніше ніж за 5 (п`ять) банківських дня після підписання договору підряду та отримання коштів генпідрядником від замовника капітального ремонту будівлі (джерело фінансування). Оплата 100% закупу матеріалів здійснюється відповідно до наданих та погоджених Замовником рахунків до початку виконання робіт.

Відповідно до положень 2.3. договору, наступна оплата складає (30 % від вартості робіт поверхів та додаткової роботи (підвал, 2,3,4) вартість без ПДВ 218 634,52 грн., крім того ПДВ (20 %) 43 726,90 грн., загальна вартість 262 361,42 грн. з ПДВ (двісті шістдесят дві тисячі триста шістдесят одна гривня 42 копійок).

У відповідності до п. 2.4. договору, остаточна оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання замовником Актів виконаних робіт та отримання коштів генпідрядником від замовника капітального ремонту будівлі (джерело фінансування).

Згідно із п. 2.6. договору, приймання-передача виконаних підрядником робіт оформлюється двосторонніми актами приймання-передачі виконаних робіт, що підписуються підрядником та генпідрядником. На вимогу замовника до Актів генеральним підрядником додаються довідки про вартість виконаних робіт, складені за формою КБ-3, окрім того, на вимогу замовника Акти можуть додатково окрім звичайної форми, бути складені за формою КБ-2.

Підрядник зобов`язується виконати всі роботи по договору протягом 45 календарних днів з моменту отримання передоплати від генпідрядника (п. 3.1. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що генпідрядник зобов`язується розглядати надані підрядником Акти та протягом 15 календарних днів з моменту їх надання, за результатами чого генпідрядник повинен або прийняти виконані роботи та підтвердити таке прийняття підписанням обох примірників Актів, або наданих підряднику письмову мотивовану відмову у прийнятті виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків у роботах або невідповідності наданих Актів затвердженим сторонами кошторисам та іншим погодженим умовам виконання робіт. Роботи щодо якості виконання яких у генпідрядника не виникло претензій (на надано мотивовану відмову у їх прийнятті), вважаються ним прийнятими. У випадку якщо генпідрядник не підписав протягом 15 календарних днів наданий підрядником Акт та не надав письмової мотивованої відмови у прийняті робіт, відповідні роботи за Актом вважаються прийнятими генпідрядником.

Відповідно до положень п.4.2. договору, у разі виявлення обґрунтованих недоліків у роботі, генпідрядник негайно повідомляє підрядника про це та пропонує час та місце зустрічі для складання Акту недоліків, в якому обов`язково фіксується дата виявлення недоліку і строки його усунення. Для участі в складанні Акту недоліків, узгодження порядку і строків усунення недоліків підрядник зобов`язаний відрядити свого представника у термін, визначений генпідрядником.

Відповідно до положень п. 7.2.3. договору, генпідрядник зобов`язаний прийняти та оплатити у встановленому договором порядку виконані роботи.

Водночас, підрядник має право вимагати виплати передоплати та інших платежів від замовника у розмірах та в порядку, передбачених цим договором (п. 8.1.4. договору).

Умовами пункту 10.1. договору сторони погодили, що за порушення строків оплати обумовлених договором платежів замовник сплачує підряднику неустойку (штраф) у розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу за виконані роботи за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 13.2 договору, цей договір набуває чинності з дня його підписання уповноваженими представниками сторін і є чинним до виконання сторонами обов`язків за цим договором.

У Додатку №1 та Додатку №2 до договору сторони погодили вид робіт, вартість робіт, матеріали та вартість матеріалів, а також загальну ціну договору - 1 186 293,92 грн.

Відповідно до Додатку №3 до договору сторонами визначено календарний план з виконання демонтажних робіт на об`єкті, що становить 45 днів з дня отримання авансу та розрахункову ціну етапу, яка становить 1 186 293,92 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на виконання умов договору позивачем виконані обумовлені договором роботи на загальну суму 966 516,88 грн. Згідно із умов договору позивачем складені довідка про вартість виконаних робіт за жовтень 2021 року та акти приймання виконаних будівельних робіт:

за жовтень 2021 року №1/4 від 29.10.2021 на суму 272 368, 53 грн.;

за жовтень 2021 року №2/3 від 29.10.2021 на суму 131 526,15 грн.;

за жовтень 2021 року №3/2 від 29.10.2021 на суму 193 567,51 грн;

за жовтень 2021 року №4/1 від 29.10.2021 на суму 263 200,52 грн;

за жовтень 2021 року №5/п від 29.10.2021 на суму 105 854,17 грн.

Як зазначено позивачем, відповідачем здійснено часткову оплату виконаних позивачем робіт та матеріалів у сумі 582 482,17 грн, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем за вище зазначеними актами становить 384 034,72 грн.

Позивач неодноразово надсилав на адресу відповідача акти приймання виконаних будівельних робіт.

Зокрема, позивач повторно надіслав на адресу відповідача лист (вих. №238 від 23.09.2021) про підписання актів приймання виконаних будівельних робіт.

У відповідь на лист вих. №238 від 23.09.2021 відповідач направив позивачу лист вих.№1/280921 від 28.09.2021 та повернув акти приймання виконаних будівельних робіт, в якому повідомив про не прийняття актів, оскільки не було надано схем виконавчої документації, роботи було виконано не в повному обсязі.

ТОВ «ПСП-БУД» направило до відповідача лист - вимогу вих.№246 від 04.10.2021 про вимогу підписати акти виконаних робіт та оплату заборгованості за виконанні роботи.

Також, позивач направив до відповідача лист вих.№256 від 12.10.2021 про надання мотивованої відмови із переліком зауважень щодо якості виконаних робіт.

ТОВ «ПСП-БУД» направило до відповідача лист - вимогу вих.№313 від 29.10.2021, в якому вимагав підписати акти виконаних робіт в межах обсягу фактично виконаних робіт, у зв`язку з неможливістю виконання робіт, відсутністю передачі генпідрядником фронту робіт, не допущення робітників до виконання робіт, неналежного авансування робіт.

Відповідач направив позивачу лист вих.№1/111121 від 11.11.2021 про письмову відмову у прийнятті виконаних робіт згідно договору підряду №21-07 від 21.07.2021.

Також, відповідач на адресу позивача направив претензію вих. №1/191121 від 19.11.2021 про сплату коштів у розмірі 671 632,90 грн. та повідомлення про розірвання договору підряду №21-07 від 21.07.2021.

У відповідь на претензію відповідача вих. №1/191121 від 19.11.2021 позивач направив лист від 23.11.2021 про відсутність підстав для розірвання договору підряду №21-07 від 21.07.2021, у зв`язку з несплатою відповідачем фактично виконаних робіт та не підписання актів. Докази направлення листа від 23.11.2021 наявні в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань за договором, акти про надання послуг не підписав, оплату виконаних позивачем робіт не здійснив у повному обсязі, внаслідок чого заборгованість відповідача за договором становить 51742,02 грн.

Також, у зв`язку із простроченням відповідачем грошового зобов`язання, позивачем здійснено нарахування пені у сумі 4624,41 грн. за загальний період з 08.06.2018 по 14.09.2018.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із ст. 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові (ч. 2 1 ст. 837 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно положень статті 844 ЦК України, ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником.

Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором.

Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін.

У разі перевищення твердого кошторису усі пов`язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.

Якщо виникла необхідність проведення додаткових робіт і у зв`язку з цим істотного перевищення визначеного приблизного кошторису, підрядник зобов`язаний своєчасно попередити про це замовника. Замовник, який не погодився на перевищення кошторису, має право відмовитися від договору підряду. У цьому разі підрядник може вимагати від замовника оплати виконаної частини роботи.

Підрядник, який своєчасно не попередив замовника про необхідність перевищення приблизного кошторису, зобов`язаний виконати договір підряду за ціною, встановленою договором.

Відповідно до ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

На підтвердження взятих на себе зобов`язань за договором та виконання робіт позивачем надано акти приймання виконаних будівельних робіть за жовтень 2021 року на загальну суму 966 516,88 грн: №1/4 від 29.10.2021 на суму 272 368, 53 грн.; №2/3 від 29.10.2021 на суму 131 526,15 грн.; №3/2 від 29.10.2021 на суму 193 567,51 грн; №4/1 від 29.10.2021 на суму 263 200,52 грн; №5/п від 29.10.2021 на суму 105 854,17 грн.

Акти №1/4 від 29.10.2021 на суму 272 368, 53 грн.; №2/3 від 29.10.2021 на суму 131 526,15 грн.; №3/2 від 29.10.2021 на суму 193 567,51 грн; №4/1 від 29.10.2021 на суму 263 200,52 грн; №5/п від 29.10.2021 на суму 105 854,17 грн з боку відповідача не підписані.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Згідно із ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Отже, відповідно до норм чинного законодавства підрядник не повинен вчиняти жодних дій щодо спонукання замовника до підписання акта виконаних робіт, а має лише констатувати факт відмови від підписання акта.

При цьому, сам по собі факт відсутності підписаних сторонами акту передачі-приймання виконаних робіт не є визначальним для висновку про невиконання позивачем робіт.

У свою чергу, обов`язок прийняти виконані роботи, а у випадку виявлення недоліків робіт негайно про них заявити (у тому числі шляхом мотивованої відмови від підписання акта виконаних робіт) законом покладений саме на замовника.

У пункті п. 4.1. договору сторони погодили, що відповідач зобов`язується розглядати надані позивачем Акти та протягом 15 календарних днів з моменту їх надання, за результатами чого генпідрядник повинен або прийняти виконані роботи та підтвердити таке прийняття підписанням обох примірників Актів, або наданих підряднику письмову мотивовану відмову у прийнятті виконаних робіт із зазначенням переліку виявлених недоліків у роботах або невідповідності наданих Актів затвердженим сторонами кошторисам та іншим погодженим умовам виконання робіт. Роботи щодо якості виконання яких у генпідрядника не виникло претензій (не надано мотивовану відмову у їх прийнятті), вважаються ним прийнятими. У випадку якщо генпідрядник не підписав протягом 15 календарних днів наданий підрядником Акт та не надав письмової мотивованої відмови у прийняті робіт, відповідні роботи за Актом вважаються прийнятими генпідрядником.

Судом встановлено, що позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи та вимогу про підписання актів №1/4 від 29.10.2021, №2/3 від 29.10.2021; №3/2 від 29.10.2021; №4/1 від 29.10.2021; №5/п від 29.10.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем направлено позивачу лист вих.№1/280921 від 28.09.2021 про повернення актів приймання виконаних будівельних робіт, в якому повідомив про не прийняття актів, оскільки не було надано схем виконавчої документації, роботи було виконано не в повному обсязі. Також, відповідач направляв позивачу лист вих.№1/111121 від 11.11.2021 про письмову відмову у прийнятті виконаних робіт згідно договору підряду №21-07 від 21.07.2021 та претензію вих. №1/191121 від 19.11.2021 про сплату коштів у розмірі 671 632,90 грн. та розірвання договору підряду №21-07 від 21.07.2021.

Відповідно до положень п. 4.2. договору, у разі виявлення обґрунтованих недоліків у роботі, гендідрядник негайно повідомляє підрядника про це та пропонує час та місце зустрічі для складання Акту недоліків, в якому обов`язково фіксується дата виявлення недоліку і строки його усунення. Для участі в складанні Акту недоліків, узгодження порядку і строків усунення недоліків підрядник зобов`язаний відрядити свого представника у термін, визначений генпідрядником.

У матеріалах відсутні Акти недоліків складені сторонами на виконання п. 4.2. договору.

Зі змісту листа вих.№1/111121 від 11.11.2021 про письмову відмову у прийнятті виконаних робіт згідно договору підряду №21-07 від 21.07.2021 вбачається, що відповідач повідомляв про складання 19.10.2021 дефектного акту, відповідно до якого обсяг робіт за договором підряду не прийнято, у зв`язку із невиконанням у повному обсязі.

Однак, з огляду на відсутність в матеріалах справи дефектного акту/акту недоліків складеного сторонами на виконанням п. 4.2. договору, наведені у листі твердження про складання дефектного акту та наявність недоліків, які, на думку відповідача, були допущені позивачем, не підтверджені жодними достовірними та допустимими доказами, у зв`язку з чим викладені у листі вих.№1/111121 від 11.11.2021 обставини не можуть враховуватись судом та не можуть свідчити про наявність підстав для звільнення відповідача від обов`язку оплати за виконані позивачем роботи.

При цьому, представник відповідача з матеріалами справи був ознайомлений 17.02.2022, що підтверджується розпискою представника відповідача, однак відповідачем не спростовано обставини щодо виконання позивачем робіт за договором, не надано суду жодних заперечень проти позовних вимог та жодних доказів в підтвердження наявності мотивованої відмови від підписання актів та прийняття робіт, пояснень щодо наявності складання актів недоліків.

З урахуванням наведеного, оскільки матеріали справи не містять Акту недоліків складеного сторонами на виконання п. 4.2. договору, доказів підтвердження наявності недоліків допущених позивачем та доказів мотивованої відмови від підписання актів та прийняття виконаних робіт, суд прийшов до висновку, що виконані позивачем роботи підлягали оплаті відповідачем у повному обсязі та в обумовлені договором строки.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 ЦК України).

У пункті 2.4. договору, сторони погодили, що остаточна оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання замовником Актів виконаних робіт та отримання коштів генпідрядником від замовника капітального ремонту будівлі (джерело фінансування).

Враховуючи зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку, що строк, протягом якого замовник зобов`язаний виконати обов`язок по сплаті підряднику вартості таких робіт, настав.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічна правова норма передбачена частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як зазначено позивачем у позові, відповідачем здійснено часткову оплату, внаслідок чого заборгованість відповідача становить 384 034,72 грн. (966 516,88 - 582 482,17).

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оскільки, заборгованість відповідача по договору підряду №21-07 у сумі 384 034,72 грн. належним чином доведена, доказів сплати відповідачем заборгованості матеріали справи не містять, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині.

Також позивачем заявлено до стягнення з відповідача 1430,92 грн. пені, нарахованої за період з 12.11.2021 по 19.11.2021.

За змістом з ч. 2 ст. 217 ГК України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких віднесено штраф та пеню (ч. 1 ст. 230 ГК України).

За приписами ч.1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України).

Згідно із ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

При цьому, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців.

Як встановлено судом вище, відповідно до пункту 2.4. договору, остаточна оплата за виконанні роботи здійснюється протягом 5 (п`яти) банківських днів після підписання замовником Актів виконаних робіт та отримання коштів генпідрядником від замовника капітального ремонту будівлі (джерело фінансування).

Вимога про підписання актів вих.№313 від 29.10.2021 була направлена позивачем відповідачу 31.10.2021, що підтверджується копією накладної №59000749507854 від 31.10.2021 та змістом листа відповідача вих.№1/111121 від 11.11.2021.

Відповідно до пункту 10.1. договору за порушення строків оплати обумовлених договором платежів замовник сплачує підряднику неустойку (штраф) у розмірі подвійної ставки НБУ від суми прострочення платежу за виконані роботи за кожен день прострочення.

Перевіривши розрахунок пені у сумі 1 430, 92 грн. судом встановлено, що розрахунок є вірним, у зв`язку із чим, позовні вимоги у цій частині підлягають задоволенню.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно із ст. ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи вищевикладене, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, суд задовольняє позовні вимоги Товариства з обмежено відповідальністю "ПСП-БУД" до Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕКОБУД" про стягнення 385 465, 64 грн.

Судовий збір за розгляд справи відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю "БУДІВЕЛЬНА ГРУПА "ЕКОБУД" (04071, місто Київ, вулиця ОБОЛОНСЬКА, будинок 29; ідентифікаційний код 41205098) на користь Товариства з обмежено відповідальністю "ПСП-БУД" (01013, місто Київ, провулок ДЕРЕВООБРОБНИЙ, будинок 3; ідентифікаційний код 42212436) основний борг у розмірі 384 034,72 грн, пеню у розмірі 1 430,92 грн та судовий збір у розмірі 5 781,98 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено та підписано: 27.06.2022.

Суддя О.В. Гулевець