Рішення

від 21.06.2022 по справі 920/8/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

22.06.2022 Справа № 920/8/22м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А. розглянувши без повідомлення учасників справи про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) від 17.05.2022 б/н (вх. № 889 від 26.05.2022) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 920/8/22 та матеріали зазначеної справи в порядку спрощеного позовного провадження

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» (вул. Ковпака, буд. 1, м. Суми, 40003, ідентифікаційний код 43613244),

про стягнення 112 919,94 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Господарського суду Сумської області з позовною заявою до відповідача, у якій просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в сумі 112 919,94 грн за договором про надання охоронних послуг від 30.04.2021; з них: 104 994,00 грн основний борг, 5 142,31 грн пеня, 917,62 грн 3 % річні, 1 866,01 грн інфляційні втрати; судові витрати покласти на відповідача; а також позивач просить суд зазначити в рішенні суду, що органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення, нараховувати штрафні санкції відповідно до статті 625 ЦК України до моменту виконання цього рішення в частині основного бору (104 994,00 грн) і стягнути отриману суму пені, процентів та інфляційних збитків.

У позовній заяві позивач зазначив, що орієнтовна сума витрат на професійну правничу допомогу складає 56 459,97 грн.

До позовної заяви представником позивача додано копію ордеру від 24.12.2021 серії АІ № 1188457 та копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2015 серії КС № 5428/10.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 16.05.2022 у справі № 920/8/22 ухвалено позовні вимоги задовольнити; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» (вул. Ковпака, буд. 1, м. Суми, 40003, ідентифікаційний код 43613244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) заборгованість за договором про надання охоронних послуг від 30.04.2021 в сумі 104 994,00 грн (сто чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто чотири гривні нуль копійок), пеню в сумі 5 142,31 грн (п`ять тисяч сто сорок дві гривні тридцять одна копійка), 3 % річних в сумі 917,62 грн (дев`ятсот сімнадцять гривень шістдесят дві копійки), інфляційні втрати в сумі 1 866,01 грн (одна тисяча вісімсот шістдесят шість гривень одна копійка) та відшкодування витрат по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.); органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду у даній справі, проводити нарахування до моменту виконання рішення суду в частині стягнення 104 994,00 грн основної заборгованості у повному обсязі у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України:

- інфляційних збитків від суми основної заборгованості у загальному розмірі 104 994,00 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х індекс інфляції / 100% - сума непогашеної заборгованості, на яку нараховуються інфляційні за відповідний місяць, починаючи з 23.12.2021 з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування;

- 3 % річних від суми основної заборгованості у загальному розмірі 104 994,00 грн за формулою: сума непогашеної заборгованості х 3 % річних х кількість днів прострочення / кількість днів у відповідному році, починаючи з 23.12.2021 з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.

26.05.2022 судом отримано через відділ документального забезпечення та контролю (канцелярія) Господарського суду Сумської області заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» (вул. Ковпака, буд. 1, м. Суми, 40003, ідентифікаційний код 43613244) від 17.05.2022 б/н (вх. № 889 від 26.05.2022) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 920/8/22, відповідно до якої представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу в сумі 33 875,82 грн.

До зазначеної заяви на підтвердження факту понесення позивачем витрат на правничу допомогу представником позивача додано належним чином засвідчені копії: договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021, додаткової угоди від 10.12.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021 та акту приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2022 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021.

Таким чином, передбачений статтями 124, 129 ГПК України порядок подання попереднього розрахунку суми судових витрат та надання суду доказів на підтвердження розміру таких судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення позивачем дотриманий.

Ухвалою від 31.05.2022 № 920/8/22 постановлено прийняти заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) від 17.05.2022 б/н (вх. № 889 від 26.05.2022) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 920/8/22 до розгляду та призначити розгляд заяви представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) від 17.05.2022 б/н (вх. № 889 від 26.05.2022) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 920/8/22 на 22.06.2022 без повідомлення (виклику) учасників справи про дату, час і місце судового засідання за наявними у справі матеріалами, оскільки розгляд цієї справи здійснювався судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи про дату, час і місце судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Статтею 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 ГПК України, відповідними нормами Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Сторона, на користь якої ухвалене судове рішення, має право на відшкодування витрат на правову допомогу як складової судових витрат (п.12 ч.3 ст.2, ст.123, ч.2 ст126 ГПК України).

Зі змісту частини третьої статті 123 ГПК України вбачається, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини четвертої статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною першою статті 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до частини другої статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

В постанові від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що стаття 59 Конституції України гарантує кожному право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права. Отже, з викладеного слідує, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо.

Згідно з пунктом 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов`язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об`єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об`єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» від 26.02.2015, пунктах 34-36 рішення у справі «Гімайдуліна і інших проти України» від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який водночас повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18, від 21.01.2020 у справі № 916/2982/16, від 07.07.2020 у справі № 914/1002/19).

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (частині п`ята статті 126 ГПК України).

Частиною шостою статті 126 ГПК України встановлено, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до пунктів 1, 2, 4, 5, 6, 12 частини третьої статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема: верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Згідно з частиною першою статті 169 ГПК України при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Аналогічна позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої, шостої статті 126 ГПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У розумінні положень частини п`ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічну правову позицію викладено у постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Відповідно до частини четвертої статті 129 Господарського процесуального кодексу України Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною восьмою статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження судових витрат представниками позивача надано суду копії: ордеру від 24.12.2021 серії АІ № 1188457, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 08.10.2015 серії КС № 5428/10, договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021, додаткової угоди від 10.12.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021 та акту приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2022 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021.

Відповідно до наданих представником позивача письмових доказів розмір судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою складає 33 875,82 грн.

Відповідно до пункту 1.1 договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021 предметом договору є надання адвокатом професійної правничої допомоги позивачу.

Пунктами 3.1.3, 3.1.4 договору сторонами узгоджено, що позивач зобов`язується оплачувати витрати, необхідні ля виконання його доручень та юридичну допомогу у відповідності до умов розділу 4 договору.

Відповідно до пункту 4 договору гонорар складається з: вартості наданих послуг (поточне супроводження), що оплачується позивачем по рахунках-фактурах згідно тарифною сіткою адвокатського об`єднання (суми всіх виставлених рахунків-фактур); гонорар успіху інша частина гонорару, котра оплачується позивачем та становить 30 % від суми коштів, які будуть стягнуті на користь позивача за рішенням суду, яке набрало законної сили.

Пунктом 4.9 договору визначено, що за результатами надання юридичної допомоги складається акт, що підписується уповноваженими представниками сторін. В акті вказується обсяг наданої адвокатським об`єднанням юридичної допомоги і її вартість.

Відповідно до пункту 1.3 додаткової угоди від 10.12.2021 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021 сторони погодили, що вартість професійної правничої допомоги становить фіксовану суму у розмірі 33 875,82 грн (30 % від ціни позову), що є гонораром адвокатського об`єднання.

Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 17.05.2022 № 1 до договору про надання правової допомоги від 10.12.2021 № 405-10/12/2021 вартість наданих правових послуг становить фіксовану суму у розмірі 33 875,82 грн (30 % від ціни позову), що є гонораром адвокатського об`єднання.

Даний розмір судових витрат було наведено позивачем у позовній заяві та у заяві про ухвалення додаткового рішення про стягнення з відповідача судових витрат.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»), присуджуючи правові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових витрат та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Суд бере до уваги, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача (подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 04.10.2021 у справі № 640/8316/20 та від 21.10.2021 у справі № 420/4820/19). Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої таки витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).

Таким чином, суд, ураховуючи співмірність, обгрунтованість та пропорційність розміру суми правових втрат щодо суми позовних вимог, а також для запобігання зловживання позивачем правом на компенсацію правничої допомоги, доходить до висновку про зменшення суми правових витрат до суми 10 000,00 грн.

Частинами першою, третьою та четвертою статті 43 ГПК України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Зловживання правом це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (постанова Верховного Суду від 08.05.2018 у справі № 910/1873/17).

Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети ухвалення законного та обґрунтованого рішення, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цієї метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення в оману суду, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.

Відповідно до статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Отже, за приписами статті 244 ГПК України слідує, що додаткове рішення - це засіб виправлення неповноти основного судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте, він має право виправити деякі його недоліки, зокрема неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в невирішеності деяких питань, що стояли перед судом.

Ураховуючи наведене та співмірність, обгрунтованість та пропорційність розміру суми правових втрат щодо суми позовних вимог, а також для запобігання зловживання позивачем правом на компенсацію правничої допомоги, суд доходить до висновку про зменшення суми правових витрат до суми 10 000,00 грн.

Таким чином, ураховуючи те, що рішенням Господарського суду Сумської області від 16.05.2022 у справі № 920/8/22 не вирішено питання розподілу судових витрат позивача щодо оплати правничої допомоги, а також те, що представником позивача подано належні докази в обґрунтування обсягу наданих ним послуг і виконання робіт, а відповідачем не доведено неспівмірності розміру витрат на правничу допомогу, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 920/8/22 задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 124, 126, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву представника позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) від 17.05.2022 б/н (вх. № 889 від 26.05.2022) про стягнення витрат на правову допомогу у справі № 920/8/22 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАНСЕНЕРГО» (вул. Ковпака, буд. 1, м. Суми, 40003, ідентифікаційний код 43613244) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕГАЛ ФОРС» РІ ГРУП» (вул. Лесі Українки, буд. 26, офіс 117, с. Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинський район, Київська область, 08131, ідентифікаційний код 42703986) відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн (десять тисяч гривень нуль копійок).

3. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повні реквізити сторін зазначені у пункті 2 резолютивної частини цього додаткового рішення.

Повний текст додаткового рішення складено та підписано суддею 28 червня 2022 року у зв`язку з відпусткою судді Джепи Ю.А. тривалістю в один календарний день 27.06.2022.

СуддяЮ.А. Джепа