Постанова

від 21.06.2022 по справі 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткаченко Н. Г. - головуючого, Жукова С. В., Огородніка К. М.,

за участю секретаря судового засідання Громак В. О.

за участю представників: Міністерства економіки України - Колоди Є. Г., Офісу Генерального прокурора - Штін Д. С., ДПАТ "НАК "Украгролізинг" - Чміля В. В.

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства економіки України

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022

та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021

у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11

про банкрутство Державного підприємства "Сільськогосподарське підприємство "Лазурне",

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 порушено провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне".

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11:

- У задоволенні клопотань Семенівської сільської ради та Мелітопольської районної ради про звільнення арбітражного керуючого Забродіна О. М. від виконання повноважень керуючого санацією ДП "СП "Лазурне" відмовлено.

- Затверджено звіт арбітражного керуючого Забродіна О. М. про нарахування і виплату основної грошової винагороди у період з 01.08.2018 по 10.09.2020 у розмірі 216 175,81 грн та звіт про здійснення та відшкодування витрат під час виконання повноважень керуючого санацією ДП "СП "Лазурне" у період з 01.08.2018 по 10.09.2020 у розмірі 30 604,75 грн.

-Затверджено звіт арбітражного керуючого Забродіна О. М. про нарахування і виплату основної грошової винагороди за виконання повноважень керуючого санацією ДП "СП "Лазурне" у період з 11.09.2020 по 27.01.2021 у розмірі 47 225,80 грн.

- Клопотання Південного-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Запорізької обласної прокуратури та Семенівської сільської ради про закриття провадження у справі задоволено.

-Провадження у справі №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 про банкрутство ДП "СП "Лазурне" закрито.

-Зобов`язано керуючого санацією Забродіна О. М. продовжувати виконувати повноваження керівника ДП "СП "Лазурне" до призначення керівника (органів управління) в установленому порядку.

-Скасовано встановлену ухвалою Господарського суду Запорізької області від 05.04.2017 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 заборону керуючому санацією ДП "СП "Лазурне" Забродіну О. М. без письмового погодження Міністерства аграрної політики та продовольства України розпоряджатися земельною ділянкою боржника загальною площею 3071,1066 гектарів, у тому числі, заборону керуючому санацією ДП "СП "Лазурне" Забродіну О. М. укладати будь-які договори підряду , договори про спільну діяльність, договори комісії, доручення та управління майном для здійснення посівів, обробки землі та будь-якого іншого використання земельної ділянки боржника загальною площею 3071,1066 гектарів без письмового погодження Мінагрополітики України.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 залишено без змін.

У касаційній скарзі Міністерство економіки України просить постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підставами касаційного оскарження заявник касаційної скарги зазначив застосування судами попередніх інстанцій норми права без урахування висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

В обґрунтування вимог касаційної скарги зазначено, що судами попередніх інстанцій не враховано відсутність визначених законодавством про банкрутство підстав для закриття провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне", неможливість застосування до спірних правовідносин положень п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", а також п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

Крім того, Міністерство економіки України стверджує, що клопотання державного органу з питань банкрутства, Запорізької обласної прокуратури та Семенівської сільської ради про закриття провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" не містять жодних посилань на порядок, механізм та спосіб забезпечення боржником розрахунку з кредиторами поза межами справи про банкрутство та за умови припинення мораторію.

У відзиві Запорізька обласна прокуратура заперечує проти вимог касаційної скарги Міністерства економіки України.

Так, Запорізька обласна прокуратура вважає, що позиція суду апеляційної інстанції не суперечить висновкам Верховного Суду, що викладені у постанові від 18.11.2021 у справі № 1-24-7- 5/297-06-7817, оскільки розглядаючи справу справі № 1-24-7- 5/297-06-7817 Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від правової позиції, викладеної в постанові від 09.12.2020 у справі № Б-7732/2-25, у якій касаційний суд, погоджуючись із рішенням суду першої інстанції про закриття провадження у справі про банкрутство, керувався тим, що у правовідносинах існувало законодавче обмеження переходу до ліквідаційної процедури державного підприємства, строк процедури санації та строк реалізації плану санації закінчились, проект змін до цього плану санації органом, уповноваженим управляти майном підприємства, погоджено не було, заходів до укладення мирової угоди та закриття провадження не вжито, а подальше провадження у справі про банкрутство втрачало юридичну доцільність та унеможливлювало досягнення мети процедур банкрутства - відновлення платоспроможності чи застосування ліквідаційної процедури з метою задоволення вимог кредиторів.

Заслухавши доповідь судді Ткаченко Н. Г., пояснення представників учасників справи, обговоривши доводи касаційної скарги та відзиву на касаційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 19.07.2007 порушено провадження у справі за заявою Управління Пенсійного фонду України в Мелітопольському районі Запорізької області про банкрутство ДП "СП "Лазурне", введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Забродіна О. М.

Боржник є державним підприємством із 100 % часткою державної власності та має в користуванні та володінні земельну ділянку площею 3 071,1 га на підставі акту на постійне користуванню земельною ділянкою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2008 введено процедуру санації ДП "СП "Лазурне".

З метою відновлення платоспроможності боржника строк процедури санації господарським судом неодноразово продовжувався за клопотанням комітету кредиторів.

Крім того, до боржника - ДП "СП "Лазурне" було неодноразово застосований перехід від процедур санації до ліквідації, та від ліквідації до санації.

Так, ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2018 клопотання комітету кредиторів (вх. № 08-08/3225/18 від 15.02.2018, вх. № 08-08/5261/18 від 16.03.2018) задоволено. Припинено процедуру ліквідації ДП "СП "Лазурне". Припинено повноваження ліквідатора Забродіна О. М. Введено процедуру санації ДП "СП "Лазурне" строком на п`ятнадцять місяців. Призначено керуючим санацією арбітражного керуючого Забродіна О. М.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 14.06.2019 у справі звіт керуючого санації про нарахування грошової винагороди та відшкодування витрат затверджено. Клопотання комітету кредиторів про перехід до ліквідаційної процедури задоволено. Припинено процедуру санації ДП "СП "Лазурне" та повноваження керуючого санації Забродіна О. М. Визнано ДП "СП "Лазурне" банкрутом. Відкрито ліквідаційну процедуру. Ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Забродіна О. М.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 28.11.2019 постанову Господарського суду Запорізької області від 14.06.2019 у справі №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11-скасовано. Справу №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 про банкрутство ДП "СП "Лазурне" направлено до Господарського суду Запорізької області.

Разом з тим, 08.10.2019 комітетом кредиторів ДП "СП "Лазурне" прийнято рішення про задоволення заяви ТОВ "Агрофірма "АРІК" про участь інвестором у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне", схвалено план санації. План санації з додатками був направлений 09.10.2019 для розгляду та погодження до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Однак листом від 24.02.2020 №2142-10/11783-07 Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України план санації було повернуто на доопрацювання.

Доопрацюваний план санації 06.03.2020 розглянуто зборами кредиторів ДП "СП "Лазурне" та прийнято рішення про задоволення заяви ТОВ "Агрофірма "АРІК" про участь інвестором у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне", схвалено план санації ДП "СП "Лазурне". План санації з відповідними документами був поданий до Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України.

Відповідно до листа від 14.04.2020 №2142-10/24671-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало свої зауваження та повернуло план санації на доопрацювання.

Доопрацюваний план санації 07.05.2020 розглянуто зборами кредиторів ДП "СП "Лазурне" та прийнято рішення про задоволення заяви ТОВ "Агрофірма "АРІК" про участь інвестором у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" та схвалення плану санації ДП "СП "Лазурне".

Листом від 24.02.2020 №2142-10/11783-07 Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України знову повернуло план санації ДП "СП "Лазурне" на доопрацювання.

У квітні 2020 року до Господарського суду Запорізької області надійшла заява Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), у якій державний орган з питань банкрутства просив суд розглянути питання про закриття провадження у справі №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 про банкрутство ДП "СП "Лазурне" на підставі абз. 1 ч. 2 розділу 3 Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягає приватизації".

Крім того, 29.12.2020 та 21.01.2021 до Господарського суду Запорізької області від Запорізької обласної прокуратури та Семенівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області надійшли клопотання про закриття провадження у справі №25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 про банкрутство ДП "СП "Лазурне".

Разом з тим, 09.02.2021 до суду від керуючого санацією надійшов протокол зборів комітету кредиторів ДП "СП "Лазурне" від 27.01.2021, у якому було зафіксовано, що на зборах комітету кредиторів боржника виступив представник ТОВ "Агротіс Плюс" Яценко Д. В. та зазначив, що у зв`язку з тривалим непогодженням органом управління плану санації, ТОВ "Агрофірма "АРІК" відмовилось від участі у справі у якості інвестора.

Задовольняючи клопотання Південного-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), Запорізької обласної прокуратури та Семенівської сільської ради про закриття провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне", суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" триває вже понад 12 років (з урахуванням переходів від процедур санації до ліквідації, та від ліквідації до санації); процедура санації у строки, визначені ч. 1 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" завершена не була; керуючим санацією не подано до господарському суду розробленого та схваленого органом уповноваженим управляти майном боржника; комітетом кредиторів та боржником не було укладено мирової угоди; водночас чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника.

За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли висновку про закриття провадження у цій справі відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України з урахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" перебувало у процедурі санації, яка була введена 16.03.2018, враховуючи п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, у даній справі підлягає застосуванню Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції, яка діяла після 19.01.2013.

Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються такі судові процедури банкрутства: розпорядження майном боржника; мирова угода; санація (відновлення платоспроможності) боржника; ліквідація банкрута.

За змістом абз. 3 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" санація - це система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника.

Згідно з абз. 1 та 2 ч. 1 ст. 28 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд за клопотанням комітету кредиторів виносить ухвалу про введення процедури санації строком на шість місяців. За вмотивованим клопотанням керівника санації чи комітету кредиторів цей строк може бути продовжено господарським судом, але не більше ніж на дванадцять місяців.

Отже, Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції після 19.01.2013 визначено строк для здійснення судової процедури санації у справі про банкрутство боржника, який не може перевищувати вісімнадцяти місяців.

В ч. ч. 1, 8 ст. 29 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених цим Законом, зобов`язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника.

Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов`язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації. Господарський суд затверджує схвалений та погоджений план санації боржника і виносить ухвалу про затвердження плану санації. Якщо протягом шести місяців з дня винесення ухвали про санацію до господарського суду не буде поданий план санації боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відповідно до цього Закону.

Разом з тим, 20.10.2019 набрав чинності Закон України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Відповідно до абз. 1 п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" у справах про банкрутство державних підприємств, у тому числі казенних підприємств, або акціонерних товариств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує 50 відсотків, не застосовуються судова процедура санації, крім тих, що задіяні у виконанні державного оборонного замовлення, виробництві, розробленні, модернізації, ремонті, обслуговуванні озброєння та військової техніки, та судова процедура ліквідації, крім тих, що ліквідуються за рішенням власника протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Однак така заборона у застосуванні процедури санації/ліквідації до державних підприємств не є підставою для припинення вже застосованої до набрання чинності вказаним Законом та триваючої щодо боржника судової процедури санації чи ліквідації.

За змістом п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 02.10.2019 № 145-IX на боржників - державні підприємства, до яких процедури санації/ліквідації у справах про банкрутство застосовані до набрання чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX, положення його п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" (щодо законодавчих обмежень у застосуванні процедур санації та ліквідації до державних підприємств, крім тих, для яких п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону від 02.10.2019 № 145-ІХ встановлені винятки у забороні щодо застосування цих процедур) не поширюються та ці норми не застосовуються як підстава для закриття провадження у відповідній справі про банкрутство, а провадження продовжується відповідно до застосованої у відповідній справі процедури, з урахуванням п. 4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Аналогічний висновок, викладений у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817.

Таким чином провадження у справах про банкрутство державних підприємств, частка державної власності в статутному капіталі яких перевищує 50 відсотків, щодо яких судова процедура санації/ліквідації була застосована (введена) до набрання чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX продовжує здійснюватися відповідно до застосованої у такій справі судової процедури щодо боржника, з урахуванням п.4 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.

Проте запроваджені з набранням чинності Законом від 02.10.2019 № 145-IX обмеження унеможливлюють застосування до наведених підприємств подальшої судової процедури ліквідації протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом з обумовленим законодавцем виключенням - при здійснені ліквідації боржника за рішенням власника.

Провадження у справі, що розглядається, порушено більше 14 років тому, до боржника - ДП "СП "Лазурне" було неодноразово застосований перехід від процедур санації до ліквідації, та від ліквідації до санації, востаннє санація була введена 16.03.2018, однак протягом трьох років план санації боржника так і був поданий до суду на затвердження.

Водночас судові процедури, які можуть застосовуватись до боржника, відповідно до Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають строковий характер.

В п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у рішенні у справі "Сюрмелі проти Німеччини" від 08.06.2006 визнав порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції тривалість судового провадження, яке продовжувалося у судах понад 16 років та відсутність ефективних засобів оскарження затяжного характеру триваючого розгляду цивільної справи в національному законодавстві Німеччини.

Отже, у разі тривалого здійснення провадження у справі про банкрутство через неможливість його завершення із застосуванням спеціальних норм законодавства про банкрутство суд має право застосувати загальні процесуальні норми з метою забезпечення права на справедливий суд в розумінні строків розгляду справи і забезпечення балансу інтересів кредиторів та боржника під час судового провадження.

Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Порушення права на розгляд справи упродовж розумного строку було неодноразово предметом розгляду Європейським судом з прав людини у справах проти України.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється залежно від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України", від 27.04.2000 у справі "Фрідлендер проти Франції"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 у справі "Красношапка проти України").

Водночас на державні органи покладено обов`язок щодо дотримання принципу ''належного урядування'' і ті з них, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливості отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення ЄСПЛ від 20.11.2011 у справі ''Рисовський проти України'').

На підставі викладеного, враховуючи що провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" тривало понад 12 років (з урахуванням переходів від процедур санації до ліквідації, та від ліквідації до санації); востаннє процедура санації була введена ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.03.2018, і за цей період, план санації так і не був затверджений, а заходів до укладення мирової угоди сторонами не вчинено, беручи до уваги, що норми Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації" встановлюють обмеження в застосуванні процедур санації та ліквідації до державних підприємств протягом трьох років з дня набрання чинності цим Законом, а також те, що чинний у справі про банкрутство мораторій упродовж тривалого часу забороняє задоволення вимог конкурсних кредиторів боржника, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом і гарантування правової певності кредиторів, вимоги яких визнані судом, включені до реєстру у справі про банкрутство і не можуть бути задоволені понад 12 років через дію мораторію у справі про банкрутство, для забезпечення принципів розгляду справи впродовж розумного строку незалежним та безстороннім судом, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про наявність підстав закриття провадження у справі про банкрутство ДП "СП "Лазурне" відповідно до загальних процесуальних норм (п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України) та з посиланням на ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

При цьому, відсутність предмета спору в розумінні п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України означає припинення існування спірних правовідносин внаслідок певних обставин (оплати боргу, знищення предмета спору, скасування оспорюваного акта).

Зазначене не виключає можливості припинення предмета спору на підставі законодавчого припису. У цьому випадку таким законодавчим приписом є норми п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закон України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", які обмежують можливість здійснення процедури банкрутства державних підприємств, до яких входить боржник у справі, щодо переходу до процедури ліквідації. Отже, процедура санації може завершитися в даному випадку закриттям провадження у справі про банкрутство із застосуванням п. 2 ч.1 ст. 231 ГПК України.

Аналогічна правова позиція щодо можливості закриття судами провадження у справах про банкрутство боржників - державних підприємств наведена у постанові Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 10.12.2019 у справі № 906/1290/15, у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.10.2020 у справі №917/1230/15, від 03.02.2022 у справі 50/25-б.

Посилання скаржника на не врахування судами попередніх інстанцій висновку щодо застосування норми права (п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації"), викладеного у постанові Верховного Суду від 18.11.2021 у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, колегія суддів відхиляє, оскільки правовідносини у зазначеній справі та у справі, що розглядається не є подібними.

Так, у справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій встановлено, що провадження у справі про банкрутство державного підприємства тривало понад 12 років (з урахуванням переходів від процедур санації до ліквідації, та від ліквідації до санації); востаннє процедура санації боржника була введена 16.03.2018, однак за цей час план санації так і не був затверджений, а процедура ліквідації у цій справі не може бути введена у зв`язку із встановленою законодавчою забороною відповідно до п. 2 розділу ІІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 02.10.2019 № 145-IX "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації".

Водночас, у справі № 1-24-7-5/297-06-7817, на яку посилається заявник касаційної скарги, процедуру ліквідації застосовано до набрання чинності Закону України "Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про перелік об`єктів права державної власності, що не підлягають приватизації", у зв`язку з чим судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про неможливість закриття провадження у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 на підставі наведеної норми права, оскільки протилежне суперечитиме принципу правової визначеності.

Разом з тим, колегія суддів погоджується із доводами відзиву Запорізької обласної прокуратури з огляду на те, що судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного суду у справі № 1-24-7-5/297-06-7817 не відступила від правової позиції Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеної в постанові від 09.12.2020 у справі № Б-7732/2-25, у якій касаційний суд, погоджуючись із висновками судів попередніх інстанцій про закриття провадження у справі про банкрутство, керувався тим, що строк процедури санації та строк реалізації плану санації боржника закінчився, проект змін до плану санації органом уповноваженим управляти майном боржника погоджено не було, заходів до укладення мирової угоди та закриття провадження у зв`язку з цим, сторонами не вчинено, при цьому наявність законодавчого обмеження в застосуванні процедури ліквідації державного підприємства, унеможливлювало досягнення мети банкрутства - відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції виходить з того, що Європейським судом з прав людини у рішенні Суду у справі Трофимчук проти України № 4241/03 від 28.10.2010 зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Відповідно до вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Відповідно до ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв`язку із наведеним, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку, що постанова Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвала Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 прийняті судами відповідно до фактичних обставин, вимог матеріального та процесуального права і підстав для їх зміни або скасування не вбачається.

Оскільки суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає і підстав для скасування оскаржуваних судових рішень не вбачається, судовий збір відповідно до ст. 129 ГПК України покладається на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 300, 301, 314, 315, 317 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства економіки України - залишити без задоволення.

Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 21.02.2022 та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.03.2021 у справі № 25/185/07-21/223/07-19/318/08-12/5009/163/11-26/5009/6509/11 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий, суддя Ткаченко Н. Г.

Судді Жуков С. В.

Огороднік К. М.