Рішення

від 23.10.2007 по справі 35/368-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

35/368-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.10.07р.

Справа № 35/368-07

За позовом  Заступника прокурора міста Дніпродзержинська в інтересах держави в особі

                    Міністерства освіти та науки України Дніпродзержинського професійного

                    ліцею, м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області  

до   Відкритого акціонерного товариства "Дніпродзержинська                     теплоелектроцентраль",

                    м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області 

про              стягнення 5 051, 74 грн

Суддя  Широбокова Л.П.

Представники:

  від прокурора - Зіма В.Б., прокурор відділу, посвідчення №117 від 13.08.07 р.

від позивача - Олійник І.Г., головний бухгалтер, дов.№219 від 20.09.07 р.

від відповідача  - Проскуріна Н.О., юрисконсульт, дов.№001/027 від 14.08.07 р. 

 СУТЬ СПОРУ:

         Прокурор в інтересах держави в особі Позивача просить стягнути з Відповідача надмірно сплачені грошові кошти  - 5 051,74 грн. Свої вимоги обгрунтовує тим, що між сторонами укладено договір № 258 від 01.06.2006р. про постачання теплової енергії. Одним із об'єктів теплопостачання є гуртожиток ліцею, в якому проживають студенти, та при нарахуванні плати за опалення гуртожитку повинні застосовуватися тарифи, встановлені для населення. Відповідач застосував тарифи як для інших споживачів, в зв'язку з чим в період з квітня 2005р. по березень 2007р. позивач надмірно сплатив відповідачу спірну суму, що встановлено в акті перевірки №02-24/7 від 11.05.2007р., яка була здійснена Контрольно - ревізійним управлінням в Дніпропетровській області.

        Прокурор та Позивач вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

        Відповідач позовні вимоги не визнає, вважає, що застосований ним тариф розрахований виключно на підставі законів та рішень, уповноважених на те органів. Вважає, що Відповідач розрахував тариф прямим складанням величин тарифів, які були затверджені рішенням Виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради від 03.11.2006р. №734 та Постановою НКРЕ від 28.09.2006р. №1288, не враховуючи при цьому нормативних втрат теплової енергії в розподільній мережі в розмірі 13%.

        За згодою представників сторін та прокурора в судовому засіданні оголошено тільки вступну та резолютивну частину рішення.

       Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора та представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

-          між позивачем та відповідачем були укладені договори №258 від 01.10.2003р., №258п від 12.03.2007р., № 258 від 01.06.2006р. про постачання теплової енергії, які були чинними в спірний період. До  договору № 258 від 01.06.2006р. було укладено додаткові угоди №1 від 04.11.2006р, № 2 від 12.02.2007р. про встановлення ціни на теплоенергію.

         Відповідно до пунктів 6.2, 6.6 цих договорів споживач здійснює розрахунки за теплову енергію відповідно до встановлених тарифів  та зобов'язаний самостійно одержувати рахунки до сплати.

        Відповідно до п. 7.1.3. договорів відповідач несе відповідальність за неправильне застосування тарифів та недостовірність нарахувань за фактично відпущену теплову енергію.  

         Контрольно - ревізійним управлінням в Дніпропетровській області було проведено перевірку використання коштів державного бюджету на здійснення фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.03.2005р. по 04.04.2007р., про що складено акт №02-24/7 від 11.05.2007р. Перевіркою було встановлено, що відповідачем протягом січня 2005р. - березня 2007р. відповідач  в рахунках на оплату послуг з теплопостачання для гуртожитку застосовував тариф як для інших споживачів, чим порушував Рішення виконкому Дніпродзержинської міської ради №744 від 19.12.2003р., №734 від 03.11.2006р., №817 від 22.11.2006р., оскільки, на думку КРУ,  повинен був застосовувати тарифи як для населення. В зв'язку з чим, в акті зазначено, що позивач надміру сплатив за спірний період 5051,74 грн за тепло- енергію, що і стало підставою позову.

          Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, безпосередньо із закону чи іншого нормативно-правового акту, що регулює господарську діяльність, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

        Істотною умовою договору є ціна, яка визначається в порядку, встановленому Господарським кодексом України, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України (ч. 5 ст. 180 Кодексу). Зазначене кореспондується із приписами ст. 632 Цивільного кодексу України, згідно якої при укладенні договору у випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи тощо), що встановлюються уповноваженим органом державної влади або органами місцевого самоврядування.        

       За вимогами статті 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»відносини  між  учасниками  договірних  відносин  у  сфері житлово-комунальних послуг  здійснюються  виключно  на  договірних засадах. Споживач послуг зобов'язаний укласти договір  на  надання  житлово-комунальних  послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

       Сторонами не було укладено окремого договору на споживання теплоенергії в гуртожитку.  

      Відповідно до пунктів 2.1. перелічених вище договорів теплова енергія постачається на такі потреби:

-          опалення та вентиляція  - в період опалювального сезону;

-          гаряче водопостачання –протягом року;

-          технологічні потреби –при їх наявності.

Постачання теплової енергії здійснюється за однією адресою –м. Дніпродзержинськ, вул. Лермонтова, 151 та за єдиним тарифом, що визначено в п. 2.4. цих договорів, тобто сторони в договорі не обумовили, що теплова енергія постачається для різних категорій споживачів, не обумовили кількість теплової енергії, яка окремо постачається в гуртожиток, та тарифи на неї.

        Позивачем також не доведено, що сторонами складалися окремі документи про

спожиту щомісячно в спірний період теплоенергію, яка споживається населенням.

         Вказані позивачем в позовній заяві  обсяги теплової енергії, яка спожита в спірний період в гуртожитку, визначені в односторонньому порядку та не підтверджені належними доказами (даними розрахункових приладів обліку, проектним тепловим навантаженням, тощо).  

         Згідно зі ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином та у встановлений строк у відповідності з вказівками закону та договору.

        Оскільки, в договорах необумовлені всі істотні умови, необхідні для розрахунку плати за теплову енергію по різним категоріям споживачів, не визначений обов'язок відповідача постачати теплову енергії, зокрема, для населення (мешканців гуртожитку), то у відповідача були відсутні підстави для застосування різних тарифів на поставлену позивачу теплову енергію.

         З огляду на викладене, з врахуванням встановлених обставин справи, вимоги прокурора необґрунтовані та в позові слід відмовити.

         Керуючись ст. 44, 49,  82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України,  господарський суд,  -

ВИРІШИВ:

        В позові відмовити.

        Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дати його підписання.

Суддя

 Л.П. Широбокова

Рішення підписано  -  12 жовтня 2007 р.