Рішення

від 20.06.2022 по справі 910/11802/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

21.06.2022Справа № 910/11802/21За позовом Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен",

2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-21",

3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем Груп",

4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм",

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:

1) Комунальне підприємство «Київавтошляхміст»

2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Голосіївська інвестиційна компанія»

про визнання договорів недійними, скасування державної реєстрації та припинення права власності,

Суддя Карабань Я.А.

Секретар судових засідань Федорова С.М.

Представники учасників справи:

від позивача: Трохимчук В.С.;

від відповідачів-1, 3, 4, 5: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Дяченко В.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі - Департамент, позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен" (надалі - ТОВ "Трейд Протекшен", відповідач-1), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (надалі - ТОВ "Каргоніс Груп", відповідач-2), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-21" (надалі - ТОВ "Столиця-21", відповідач-3), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем Груп" (надалі - ТОВ "Едем Груп", відповідач-4) та 5) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм" (надалі - ТОВ "Ордер Прайм", відповідач-5), у якому просить суд:

· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.07.2014, укладений між ТОВ "Трейд Протекшен" та ТОВ "Каргоніс Груп" (реєстраційний номер 4880);

· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2014, укладений між ТОВ "Каргоніс Груп" та ТОВ "Столиця-21"(реєстраційний номер 5207);

· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.05.2016, укладений між ТОВ "Столиця-21" та ТОВ "Едем Груп"(реєстраційний номер 1504);

· визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.04.2021, укладений між ТОВ "Едем Груп" та ТОВ "Ордер Прайм"(реєстраційний номер 113);

· скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення державного реєстратора Мощонської І.В. від 02.06.2014 за № 13475231 та припинити право власності за ТОВ "Трейд Протекшн" із закриттям розділу реєстру речових прав на нерухоме майно;

· скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 23.07.2014 за № 14652995 та припинити право власності за ТОВ «Каргоніс Груп»;

· скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 01.08.2014 за № 14874427 та припинити право власності за ТОВ «Столиця 21»;

· скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. від 27.05.2016 за № 28794495 та припинити право власності за ТОВ "Едем Груп";

· скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. від 20.04.2021 за № 57745932 та припинити право власності за ТОВ "Ордер Прайм".

Позовні вимоги, з посиланням на ст.11, 16, 203, 215, 317, 328, 658 Цивільного кодексу України, ст.2, 18, 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», мотивовані тим, що оскільки було скасовано рішення суду, на підставі якого відповідачем-1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке відносить до об`єктів комунальної власності та в подальшому відчужувалось відповідачам 2, 3, 4 та 5, позивач просить суд визнати недійсними договори-купівлі продажу спірного майна, скасувати реєстрацію права власності та припини право власності відповідачів на нерухоме майно.

Разом із позовною заявою позивачем подано заяву про забезпечення позову, в якій останній просить суд забезпечити пред`явлений ним позов шляхом накладення арешту на нерухоме майно, а саме: нежитлове приміщення № 1 в літ "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 375145080000, та зареєстроване на праві приватної власності за ТОВ "Ордер Прайм".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.07.2021 у задоволенні заяви Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про забезпечення позову відмовлено, з підстав викладених в ухвалі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2021 дану позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали.

04.08.2021 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в справі № 910/11802/21, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 25.08.2021. Залучено до участі в справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Комунальне підприємство «Київавтошляхміст» (надалі - третя особа-1) та 2) Товариство з обмеженою відповідальністю «Голосіївська інвестиційна компанія» (надалі - третя особа-2).

25.08.2021 від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підготовче засідання призначене на 25.08.2021 не відбулося, в зв`язку з перебуванням судді Карабань Я.А. у відпустці. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2021 підготовче засідання призначено на 29.09.2021.

28.09.2021 на електронну адресу суду надійшли письмові пояснення третьої особи-2, які не містять електронного підпису.

У підготовче засідання 29.09.2021 з`явився представник позивача, інші учасники справи в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Протокольною ухвалою від 29.10.2021 судом повернуто без розгляду письмові пояснення третьої особи-2, оскільки останні не підписані електронним підписом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2021 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та підготовче засідання відкладено на 27.10.2021.

18.10.2021 від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, у якому зазначено, що відомості та документи відносно присвоєння поштової адреси об`єкту нерухомості по вулиці Набережно-Хрещатицька, 8-В у Подільському районі міста Києва відсутні.

22.10.2021 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява.

25.10.2021 від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

25.10.2021 від третьої особи-2 надійшли пояснення.

26.10.2021 від Комунального підприємства Київської міської ради "Київське міське бюро технічної інвентаризації" на виконання вимог ухвали суду надійшов лист, в якому останній зазначає, що інвентаризаційна справа на нежитлове приміщення за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В відсутня.

У підготовче засідання 27.10.2021 з`явився представник позивача, інші учасники справи в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. В засіданні представник позивача заявив клопотання про відкладення розгляду справи, ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.10.2021 підготовче засідання відкладено на 24.11.2021.

04.11.2021 від третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без участі її представника.

22.11.2021 від позивача на виконання вимог ухвали суду надійшла заява про долучення документів до матеріалів справи.

24.11.2021 від третьої особи-2 надійшли пояснення, в яких остання просить проводити підготовче засідання за відсутності представника та задовольнити позовні вимоги.

У підготовче засідання 24.11.2021 з`явились представник позивача та представник третьої особи-2, інші учасники справи в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили. В засіданні представник третьої особи-2 заявив клопотання про долучення поданих пояснень до матеріалів справи, яке судом із урахуванням думки представника позивача, протокольною ухвалою задоволено та долучено пояснення третьої особи-2 до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.11.2021, враховуючи відсутність клопотань та повідомлень учасників судового процесу про намір вчинити дії, строк вчинення яких обмежений підготовчим провадженням, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.01.2022.

18.01.2022 від представника третьої особи-1 надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Засідання призначене на 18.01.2022 не відбулося, у зв`язку з перебуванням судді Карабань Я.А. на лікарняному, ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2022 cудове засідання призначено на 23.03.2022.

Засідання призначене на 23.03.2022 не відбулося, ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2022 cудове засідання призначено на 21.06.2022.

У судове засідання 21.06.2022 з`явились представник позивача та представник третьої особи-2, інші учасники справи в засідання не з`явились, про розгляд справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

У судовому засіданні судом встановлено, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідач-2 у даній справі - Товариство з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (ідентифікаційний код 38992911) є припиненим, дата запису: 08.06.2022, номер запису: 1000661170014010119, у зв`язку з визнанням банкрутом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.06.2022 закрито провадження в справі №910/11802/21 в частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп".

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та позов просила задовольнити, представник третьої особи-2 підтримав заявлені позовні вимоги.

Згідно статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, розумність строків розгляду справи судом (п.10. ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України).

Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (ч.2 ст.114 Господарського процесуального кодексу України).

Застосовуючи згідно статті 3 Господарського процесуального кодексу України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

Відповідно до частини першої ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що явка відповідачів, третьої оособи-1 та їх представників у судове засідання обов`язковою не визнавалась, сторони повідомлені про хід розгляду справи у встановленому Господарським процесуальним кодексом України порядку, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів, суд вважає за можливе розглянути справу в цьому судовому засіданні без участі вказаних учасників справи за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 21.06.2022 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи-2, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Київської міської ради № 30/5417 від 17.02.2011 «Про зарахування до комунальної власності територіальної громади міста Києва закінчених будівництвом об`єктів комунального призначення» міст на вході в гавань зараховано до комунальної власності територіальної громади м. Києва та закріплено на праві господарського відання за Комунальним підприємством «Київавтошляхміст» (третя особа-1) (т.1, а.с.240-246).

09.08.2013 між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Голосіївська інвестиційна компанія» (третя особа-2) укладений договір № 050-13/і/132, відповідно до якого третій особі-2 було надано право на облаштування арт галереї під відкритим небом за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, причал, 1,2. Місце облаштування арт галереї є невід`ємною складовою частиною об`єкту «Міст на вході в гавань», що знаходиться в комунальній власності територіальної громади м. Києва.

Як зазначає позивач, із засобів масової інформації(https://nashkiev.ua/novosti/koultounyy-tsentr-art-prichal-zayavil-o-reyderskomzahvate.html?in_parent=novosti) йому стало відомо, що невстановленими особами захоплено об`єкт комунальної власності, який є предметом інвестиційного договору № 050-13/і/132 від 09.08.2013.

З метою перевірки вказаних відомостей, Департаментом, отримано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна з якого вбачається, що нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 478,8 кв. м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, зареєстровано на праві приватної власності за ТОВ «Ордер Прайм» (відповідач-5).

Позивач зазначає, що з реєстру адрес міста Києва, який ведеться Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) взагалі не вбачається існування адреси: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В. Крім того наголошує, що майно комунальної власності, яке є предметом інвестиційного договору з комунальної власності не відчужувалось.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014, зокрема, задоволено зустрічний позов ТОВ «Трейд Протекшен» (відповідач-1 в даній справі), визнано за останнім право власності на нежитлове приміщення №1 за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, загальною площею 474,8 кв.м. в літ. «А».

Так, відповідно до витягу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №261441212 від 14.06.2021 (т.1., а.с.29-31) перша державна реєстрація (з відкриттям розділу) на нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В відбулася на підставі рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014, яким за відповідачем-1 було визнано право власності на вказане приміщення. Реєстрація права власності за відповідачем-1 29.05.2014 (номер запису 5870851) проведена на підставі рішення державного реєстратора Мощонської І.В. від 02.06.2014 за № 13475231.

У подальшому на підставі договору купівлі-продажу від 23.07.2014 (т.1., а.с.19-20) ТОВ «Трейд Протекшен» (відповідач-1, продавець) передав у власність ТОВ «Каргоніс Груп» (відповідач-2, покупець) нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстровано в реєстрі за номером 4880, 23.07.2014 вказаним нотаріусом здійснено реєстрацію права власності за відповідачем-2 (номер запису 6435748), індексний номер рішення про державну реєстрацію 14652995.

01.08.2014 між ТОВ «Каргоніс Груп» (відповідач-2) та ТОВ «Столиця-21» (відповідач-3) укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна (т.1., а.с.24-25), відповідно до якого відповідач-2 (продавець) передав, а відповідач-3 (покупець) прийняв і оплатив нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Осипенком Д.О. та зареєстровано в реєстрі за номером 5207, 23.07.2014 вказаним нотаріусом здійснено реєстрацію права власності (номер запису 6644683), індексний номер рішення про державну реєстрацію 14874427.

27.05.2016 між ТОВ «Столиця-21» (відповідач-3) та ТОВ «Едем Груп» (відповідач-4) укладено договір купівлі-продажу (т.1., а.с.26-28), відповідно до якого відповідач-3 (продавець) передав, а відповідач-4 (покупець) прийняв і оплатив нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. та зареєстровано в реєстрі за номером 1504, 27.06.2016 вказаним нотаріусом здійснено реєстрацію права власності (номер запису 14747017), індексний номер рішення про державну реєстрацію 29794495.

19.04.2021 між ТОВ «Едем Груп» (відповідач-4) та ТОВ «Ордер Прайм» (відповідач-5) укладено договір купівлі-продажу (т.1., а.с.26-28), відповідно до якого відповідач-4 (продавець) передав, а відповідач-5 (покупець) прийняв і оплатив нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. та зареєстровано за номером 113, 19.04.2021 вказаним нотаріусом здійснено реєстрацію права власності (номер запису 41590208), індексний номер рішення про державну реєстрацію 57745932.

Постановою Київського апеляційного суду від 31.01.2019 у справі №759/5335/14-ц було скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014, на підставі якого за відповідачем-1 було зареєстровано право власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Трейд Протекшен».

Посилаючись на вказані обставини, враховуючи скасування наведеного вище рішення суду, на підставі якого відповідачем-1 було зареєстровано право власності на нерухоме майно, яке відноситься до об`єктів комунальної власності та в подальшому відчужувалось відповідачам 2, 3, 4, 5, позивач просить суд визнати недійсними зазначені договори-купівлі продажу, скасувати реєстрацію права власності та припинити право власності відповідачів на нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474,8 кв.м за адресою м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В.

Предметом позову в цій справі є матеріально-правові вимоги про визнання недійсними договорів купівлі-продажу нерухомого майна, про скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно за відповідачами та припинення їх права власності. Підставами позову є незаконність проведення державної реєстрації права власності за відповідачем-1 та порушення права комунальної власності позивача.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частиною першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Так, статтею 203 Цивільного кодексу України визначено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Суд звертає увагу, що відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності виникає на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до частини другої статті 12 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" записи, що містяться у Державному реєстрі прав, повинні відповідати відомостям, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії. У разі їх невідповідності пріоритет мають відомості, що містяться в документах, на підставі яких проведені реєстраційні дії.

Як було вище зазначено та вбачається з матеріалів справи, рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014, зокрема, задоволено зустрічний позов ТОВ «Трейд Протекшен» (відповідач-1 в даній справі), визнано за останнім право власності на нежитлове приміщення №1 за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, загальною площею 474,8 кв.м. в літ. «А».

На підставі вказаного рішення суду відповідачем було проведено реєстрацію права власності на нежитлове приміщення №1 за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, загальною площею 474,8 кв.м. в літ. «А» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 37514508000).

Постановою Київського апеляційного суду від 31.01.2019 у справі №759/5335/14-ц було скасовано рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014 та ухвалено в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Трейд Протекшен».

Так, судом апеляційної інстанції було, зокрема, встановлено, що: «Наявні в матеріалах справи технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) кафе за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, а також технічний паспорт на громадський (виробничий) будинок (приміщення) нежитлового призначення за адресою: м. Київ, вул. Генерала Матикіна, 34, не є правовстановлюючими документами на зазначене в них нерухоме майно, не містять підписів уповноважених осіб, печаток чи інших відміток щодо здійснення державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, а відтак не можуть бути належними доказами на підтвердження права власності на об`єкти нерухомого майна. (а.с.30-36)

ТОВ «Трейд Протекшен» та (або) Паламар В.Б. не надано до суду доказів набуття права власності на нежитлове приміщення №1 за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, а також нежитлову будівлю в літ. «А» по вул. Генерала Матикіна, 34, не встановлено таких і судом першої інстанції, тому, колегія суддів дійшла висновку, що у районного суду не було правових підстав для визнання за ТОВ «Трейд Протекшен» права власності на вищевказані нежитлові приміщення та будівлю на підставі укладеного між сторонами 06 грудня 2013 року договору про заснування товариства з обмеженою відповідальністю».

Суд зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт набуття відповідачем-1 права власності на нежитлове приміщення №1 за адресою вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В.

Окрім того, слід врахувати, що в постанові Верховного Суду від 03.03.2021 у справі №643/10986/17 зазначено, що якщо судовий акт скасовано, то він не породжує жодних правових наслідків з моменту його ухвалення. При цьому зі скасуванням рішення суду втрачаються всі ті наслідки, які з нього випливають.

Такий правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду України від 16.09.2015 (провадження № 6-1193цс15) та від 05.10.2016 провадження № 6-1582цс16), постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №643/17966/14-ц, а також викладався в постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.05.2018 у справі № 643/18839/13-ц, від 23.01.2019 у справі № 643/12557/16-ц, від 13.03.2019 у справі № 643/19761/13-ц, Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №922/2621/17, від 04.02.2021 у справі № 911/1902/17.

У постанові Верховного Суду від 21.01.2021 у справі № 910/27779/14 наведено висновок про те, що законодавець визначив, що до інших правових наслідків, окрім офіційного визнання і підтвердження державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб, застосування норм Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не призводить. Державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для виникнення права власності, а самостійного значення щодо підстав виникнення права власності не має.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, а особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Частиною 4 та 5 зазначеної статті передбачено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом і має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі - продажу є, зокрема, товар, який є у продавця на момент укладення договору.

Статтею 658 Цивільного кодексу України встановлено, що право продажу товару належить власникові товару.

Згідно із ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння, користування та розпорядження майном.

Отже, законом встановлено, що розпоряджатись майном може тільки власник.

Враховуючи, що відповідач-1 не мав необхідного обсягу прав та повноважень, передбачених діючим законодавством на розпорядження майном, оскільки не був власником спірного майна, спірне майно було комунальною власністю і вибуло поза волею власника комунального майна, а тому договір купівлі - продажу від 23.07.2014 суперечить вимогам статей 658, 317 Цивільного кодексу України та підлягає визнанню недійсним у судовому порядку.

Разом з тим, підлягають визнанню недійсними в судовому порядку й договори купівлі-продажу нерухомого майна від 01.08.2014, від 27.05.2016 та від 19.04.2021, оскільки є похідними від договору купівлі - продажу від 23.07.2014 та також суперечать вимогам ст.658, 317 Цивільного кодексу України. Окрім того, суд зазначає, що договір з відповідачем-5 (19.04.2021) був укладений вже після скасування рішення Святошинського районного суду м. Києва від 29.04.2014 Київським апеляційним судом 31.01.2019.

При цьому суд зазначає, що відповідно до інформації наданої Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 12.10.2021 за №055-25096 відсутні відомості щодо присвоєння поштової адреси: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В (т.1., а.с.236).

Згідно вимог ч.8 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст.16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відновлення становища, яке існувало до порушення.

За змістом п.2 ч.3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону

Водночас, Верховний Суд при розгляді справ про скасування державної реєстрації прийшов до висновку, що рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав із внесенням відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вичерпує свою дію. Тому належним способом захисту права або інтересу позивача у такому разі є не скасування рішення суб`єкта державної реєстрації прав про державну реєстрацію прав.

Зокрема, вказана правова позиція Верховного Суду зазначена в постановах від 26.02.2020 у справі №635/2208/16-ц; від 05.02.2020 у справі № 759/20387/18; від 19.02.2020 у справі № 758/2524/17 та в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2019 у справі № 802/1340/18-а.

Так, відповідно до п. п.1, 2, 3 ч. 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Статтею 14 вказаного Закону України встановлено, що розділ Державного реєстру прав закривається державним реєстратором одночасно із проведенням державної реєстрації припинення речових прав, обтяжень речових прав, про що державний реєстратор обов`язково невідкладно повідомляє відповідного користувача, обтяжувача. У разі ухвалення судом рішення про закриття розділу Державного реєстру прав у випадках, передбачених цією статтею, закриття відповідного розділу допускається виключно в разі, якщо таким судовим рішенням вирішується питання щодо набуття та/або припинення речових прав, обтяжень речових прав на об`єкт нерухомого майна, щодо якого закривається розділ у Державному реєстрі прав.

Отже, відновлення становища, яке існувало до державної реєстрації неіснуючого права власності за відповідачем-1, а в подальшому за іншими відповідачами має відбуватися шляхом усунення відповідних наслідків такого порушення, яке можливе шляхом припинення права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. «А» площею 474.8 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Набережно-Хрещатицька, 8-В, (реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 375145080000).

Враховуючи викладене вище, скасуванню також підлягає державна реєстрація права власності на нерухоме майно (з відкриттям розділу) за відповідачем-1 та усі послідуючі реєстрації права власності.

Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п.5 ч.4 ст.238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.

Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах від 13.03.2018, від 24.04.2019, від 05.03.2020 Верховного Суду по справах №910/13407/17, №915/370/16 та №916/3545/15.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 Господарського процесуального кодексу України. Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на викладене вище, всі інші заяви, клопотання, доводи та міркування учасників судового процесу залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги як необґрунтовані, безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду.

На підставі викладеного, враховуючи доведення позивачем своїх позовних вимог, а відповідачами не представлення суду більш вірогідних доказів, ніж ті, які надані позивачем, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог та визнання недійсним договорів купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності відповідачів на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В.

Згідно із ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідачів.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2 Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 23.07.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" (реєстраційний номер 4880).

3. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 01.08.2014, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каргоніс Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-21"(реєстраційний номер 5207);

4. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 28.05.2016, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Столиця-21" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Едем Груп"(реєстраційний номер 1504);

5. Визнати недійсним договір купівлі-продажу від 19.04.2021, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едем Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм"(реєстраційний номер 113);

6. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення державного реєстратора Мощонської І.В. від 02.06.2014 за № 13475231 та припинити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшн" (ідентифікаційний код 38994568) із закриттям розділу реєстру речових прав на нерухоме майно;

7. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення нотаріуса Київського міського нотаріального округу Осипенко Д.О. від 01.08.2014 за № 14874427 та припинити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Столиця 21» (ідентифікаційний код 39317567);

8. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Манойло Н.Г. від 27.05.2016 за № 28794495 та припинити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Едем Груп" (ідентифікаційний код 39332522);

9. Скасувати державну реєстрацію права власності на нежитлове приміщення № 1 в літ. "А", площею 478,8 кв.м, що розташоване за адресою: місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8-В (реєстраційний номер: 375145080000), проведену на підставі рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Івченко А.В. від 20.04.2021 за № 57745932 та припинити право власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм" (ідентифікаційний код 44122266)

10. Стягнути з 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Трейд Протекшен" (03142, місто Київ, вулиця Малинська, будинок 18, офіс 3, ідентифікаційний код 38994568), 2) Товариства з обмеженою відповідальністю "Столиця-21" (04070, місто Київ, вулиця Набережно-Хрещатицька, будинок 8В, ідентифікаційний код 39317567), 3) Товариства з обмеженою відповідальністю "Едем Груп" (03084, місто Київ, вулиця Генерала Матикіна, будинок 34, ідентифікаційний код 39332522), 4) Товариства з обмеженою відповідальністю "Ордер Прайм" (65039, місто Одеса, проспект Гагаріна, будинок 12А, ідентифікаційний код 44122266) на користь Департамента комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001 місто Київ, вулиця Хрещатик, будинок 10, ідентифікаційний код 19020407) 6 356 (шість тисяч триста п`ятдесят шість) грн 00 коп. судового збору, з кожного.

11. Після набрання рішенням суду законної сили видати наказ.

12. Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. 254, 256, 257 ГПК України.

Повний текст складено та підписано 29.06.2022.

Суддя Я.А.Карабань