Постанова
від 06.06.2022 по справі 904/5858/20
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2022 року

м. Київ

cправа № 904/5858/20 (904/4630/21)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Погребняка В.Я. - головуючого, Білоуса В.В., Васьковського О.В.

за участі секретаря судового засідання Кравченко О.В.

учасники справи

позивач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин",

відповідач - Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич",

представник відповідача - Тарновецький П.Я. (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon"),

розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку "EasyCon") касаційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області

від 27.07.2021

у складі судді: Соловйова А.Є.

та постанову Центрального апеляційного господарського суду

від 06.12.2021

у складі колегії суддів: Верхогляд Т.А. (головуючий), Білецької Л.М., Паруснікова Ю.Б.

у справі за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич"

про стягнення заборгованості за поставлений товар, пені, штрафу, 10% річних та інфляційних втрат в загальній сумі 7 318 065,59 грн.

у справі за заявою

Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінвест-Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" (далі - ТОВ "Дніпромлин", позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" (далі - ТОВ "Терлич", відповідач) про стягнення 5 046 767,89 грн. - основного боргу, 280 960,36 грн. - пені, 224 534,22 грн. - 10 % річних та 251 772,75 грн. - інфляційних втрат, 1 514 030,37 грн. штрафу за Договором поставки № 52 від 12.02.2019 (том 1, а. с. 1 - 5).

1.1. Позовні вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №52 від 12.02.2019.

Розгляд справи місцевим судом та прийняте ним рішення

2. Рішенням від 27.07.2021 Господарський суд Дніпропетровської області позов задовольнив частково;

стягнув з ТОВ "Терлич" (код ЄДРПОУ 36921849) на користь ТОВ "Дніпромлин" (код ЄДРПОУ 37987680) 4 650 000,00 грн. - основного боргу, 280 960,36 грн. - пені, 1 514 030,37 грн. - штрафу, 224 534,22 грн. - 10% річних, 251 772,75 грн. - інфляційних втрат, 109 770,98 грн. - судового збору (том 1, а. с. 187 - 193).

2.1. Місцевим господарським судом встановлено, що 12.02.2019 між ТОВ "Дніпромлин" та ТОВ "Терлич" укладено Договір поставки № 52 борошна пшеничного вищого сорту (далі - Договір поставки), відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити та передати у власність відповідача товар (далі - товар), а відповідач зобов`язався прийняти та оплатити такий товар.

2.2. Суд встановив, що згідно з видатковими накладними в період з 20.02.2019 по 30.11.2020 позивач поставив відповідачу товар загальною вартістю 73 233 044,54 грн., які відповідно до пункту 5.4 Договору поставки (в редакції Додаткової угоди від 05.11.2019) відповідач мав сплатити до 21.12.2020.

2.3. Судом встановлено, що в період з 20.02.2019 по 04.02.2021 відповідач в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар сплатив 68 186 276,65 грн. Також судом встановлено, що після пред`явлення претензії відповідач сплатив 50 000,00 грн.

2.4. Місцевий суд зазначив, що під час судового розгляду справи, відповідачем було сплачено заборгованість на загальну суму 396 767,89 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 5126 від 13.07.2021, № 5133 від 14.07.2021, № 5154 від 15.07.2021, № 5174 від 16.07.2021, № 5236 від 23.07.2021, тому суд дійшов висновку, що провадження в частині стягнення 396 767,89 грн. основного боргу підлягає закриттю. Разом з тим, з огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 4 650 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

2.5. З урахуванням пунктів 6.4, 6.6. Договору та положень статті 625 ЦК України, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку пені, штрафу, 10% річних та інфляційних втрат, місцевий суд дійшов висновку, що розрахунок пені, штрафу, 10% річних та інфляційних втрат, здійснений арифметично та методологічно правильно, тому позовні вимоги про стягнення 280 960,36 грн. - пені, 1 514 030,37 грн. - штрафу, 224 534,22 грн. - 10% річних, 251 772,75 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованим.

2.6. Також, з урахуванням положень частини третьої статті 551 ЦК України, частини другої статті 233 ГК України, місцевий суд дійшов висновку, що доводи зазначені в клопотанні відповідача про зменшення штрафу з 30% до 3% від вартості поставленого та неоплаченого товару, не можуть слугувати підставою зменшення розміру санкцій, тому зазначене клопотання відповідача задоволенню не підлягає.

Розгляд справи в суді апеляційної інстанції та прийняте ним рішення

3. Постановою від 06.12.2021 Центральний апеляційний господарський суд апеляційну скаргу залишив без задоволення;

рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/5858/20 (904/4630/21) залишив без змін (том 1, а. с. 240 - 243).

3.1. Апеляційний суд, з огляду на встановлені обставини, зазначив про обґрунтованість висновків місцевого суду щодо наявності підстав для закриття провадження в частині стягнення 396 767,89 грн. відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України. Також апеляційний суд визнав обґрунтованими висновки оскаржуваного рішення щодо стягнення основної заборгованості та передбачених умовами договору пені та штрафу, оскільки господарським судом встановлено, що відповідачем допущено порушення строків розрахунку за поставлену позивачем продукцію, на час розгляду справи судом першої інстанції існував борг в розмірі 4 650 000,00 грн.

3.2. З урахуванням положень статей 551 ЦК України та 233 ГК України, апеляційний суд зазначив, що клопотання відповідача щодо необхідності зменшення штрафу не підтверджене доказами. Крім того, судом враховано неодноразові звернення скаржника про відкладення судового засідання, що вплинуло на час розгляду вимог позивача.

КАСАЦІЙНЕ ПРОВАДЖЕННЯ

4. ТОВ "Терлич" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 904/5858/20 (904/4630/21) в частині стягнення штрафу в розмірі 1 514 030,37 грн.

5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/5858/20 (904/4630/21) визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., судді - Білоус В.В., Васьковського О.В., що підтверджується протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.01.2022.

6. Ухвалою Верховного Суду від 27.01.2022 відкрито касаційне провадження у справі № 904/5858/20 (904/4630/21) Господарського суду Дніпропетровської області за касаційною скаргою ТОВ "Терлич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021, повідомлено учасників справи, що розгляд касаційної скарги ТОВ "Терлич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 відбудеться 15.03.2022 об 11:15.

7. Ухвалою від 13.04.2022 Верховний Суд розгляд касаційної скарги ТОВ "Терлич" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 у справі № 904/5858/20 (904/4630/21) призначив на 07.06.2022, 11:00.

8. Ухвалою від 01.06.2022 Верховний Суд задовольнив клопотання ТОВ "Терлич" про проведення судового засідання дистанційно у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

9. Від представника ТОВ "Дніпромлин" надійшов відзив на касаційну скаргу ТОВ "Терлич", в якому адвокат просив касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення - без змін.

10. З урахуванням положень Закону України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" (зі змінами), Указу Президента України від 17.05.2022 № 341/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" (від 22.05.2022 № 2263-IX), Верховний Суд дійшов висновку за можливе розглянути справу № 904/5858/20 (904/4630/21) у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

11. Суд констатує, що до визначеної дати проведення судового засідання (07.06.2022) від учасників справи не надійшло обґрунтованих заяв чи клопотань пов`язаних з рухом касаційної скарги, в т.ч. про перерву чи відкладення розгляду справи, що унеможливило б розгляд справи у судовому засіданні 07.06.2022.

УЗАГАЛЬНЕНІ ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Доводи скаржника (ТОВ "Терлич")

12. Скаржник доводив, що Центральний апеляційний господарський суд застосував статті 16, 22 ЦК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17, від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17, постановах Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 910/15893/17, від 19.05.2020 у справі №910/9167/19.

12.1. Також скаржник аргументував, що суди попередніх інстанцій застосували норми частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 22.01.2020 у справі № 912/684/19 та від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, що призвело до прийняття незаконного рішення.

12.2. Скаржник зауважив, що загальний розмір позовних вимог ТОВ "Дніпромлин" про стягнення неустойки (пені, штрафу), процентів річних та інфляційних втрат становив 2 271 297,70 грн (280 960,36 грн. + 224 534, 22 грн. + 251 772,75 грн. + 1 514 030,37 грн.) або майже половину розміру заборгованості за поставлений товар.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

13. Відповідно до статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

14. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

15. З урахуванням повноважень касаційного суду відповідно до статті 300 ГПК України, Верховний Суд вважає прийнятною касаційну скаргу щодо доводів скаржника, зазначених в пунктах 12 - 12.2. описової частини цієї постанови.

15.1. ТОВ "Терлич" оскаржує постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 лише в частині стягнення штрафу в розмірі 1 514 030,37 грн., тому Верховний Суд здійснює касаційний перегляд оскаржуваних рішень з урахуванням положень частини першої статті 300 ГПК України лише в зазначеній скаржником частині.

Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

Щодо застосування норм матеріального та процесуального права та мотивів прийняття (відхилення) доводів касаційної скарги

16. Пунктом 3 частини першої статті 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

17. Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов`язань.

18. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

19. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (частина друга статті 551 ЦК України).

20. За визначенням частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

21. Частина третя статті 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду за наявності кількох умов: якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобов`язання збитків; за наявності інших обставин, що мають істотне значення. Законодавцем не визначено переліку таких обставин, тому наявність таких обставин встановлюється на підставі аналізу конкретної ситуації. Зокрема, істотне значення мають обставини, які стосуються ступеня виконання зобов`язання, причин невиконання або неналежного виконання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків, тощо.

22. Стаття 233 ГК України визначає, як обставини, що беруться до уваги у випадку зменшення неустойки, ступінь виконання зобов`язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні, не лише майнові, але і інші інтереси сторін, які заслуговують на увагу.

23. Положення частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником.

24. Верховний Суд звертає увагу, що судова практика щодо застосування зазначених норм ГК України та ЦК України наразі є усталеною, а правові висновки неодноразово були висвітлені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі № 923/587/20, від 01.10.2020 у справі № 904/5610/19, від 02.12.2020 у справі № 913/698/19, від 26.01.2021 у справі № 922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі № 925/74/19, від 16.03.2021 у справі № 910/3356/20, від 30.03.2021 у справі № 902/538/18, від 19.01.2021 у справі № 920/705/19, від 27.01.2021 у справі № 910/16181/18, від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19, від 11.03.2020 у справі № 910/16386/18, від 09.07.2020 у справі № 916/39/19, від 08.10.2020 у справі № 904/5645/19, від 14.04.2021 у справі № 922/1716/20, від 13.04.2021 у справі № 914/833/19, від 22.06.2021 у справі № 920/456/17 і відповідно до цих висновків при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами):

- обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки;

- довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання;

- неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора;

- господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення;

- закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення;

- чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно статті 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів;

- підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

24.1. Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними в порядку, передбаченому положеннями статей 74, 76-77 ГПК України.

24.2. Суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій, оскільки це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи, а також повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (статті 86, 236-238 ГПК). Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 17.07.2021 у справі № 916/878/20.

25. За змістом статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

25.1. Отже, зменшення заявлених штрафних санкцій, які нараховуються за неналежне виконання стороною свої зобов`язань кореспондується із обов`язком сторони, до якої така санкція застосовується, довести відповідно до положень статей 74, 76 - 77 ГПК України, статтею 233 ГК України те, що вона не бажала вчинення таких порушень, їх спричинення зумовлене винятковими обставинами та не завдали значних збитків контрагенту на підставі належних і допустимих доказів.

Щодо суті касаційної скарги

26. Судами попередніх інстанцій встановлено, що обумовлений Договором поставки № 52 від 12.02.2019 товар (борошно пшеничне вищого сорту) скаржником у визначені умовами договору в повному обсязі не сплачено. Так, зі змісту судових рішень вбачається, що судами встановлено та враховано, що оплату за товар, поставлений у період по 30.11.2020, відповідач мав здійснити до 21.12.2020. Разом з тим, судами встановлено, що відповідачем допущено порушення строків розрахунку за поставлену позивачем продукцію.

26.1. Суди також встановили, що з урахуванням пунктів 6.4, 6.6. Договору та положень статті 625 ЦК України, наданий позивачем розрахунку пені, штрафу, 10% річних та інфляційних втрат здійснений арифметично та методологічно правильно, тому позовні вимоги про стягнення 280 960,36 грн. - пені, 1 514 030,37 грн. - штрафу, 224 534,22 грн. - 10% річних, 251 772,75 грн. - інфляційних втрат є обґрунтованим.

27. При цьому, доводи скаржника, викладені у пункті 12.2. описової частини цієї постанови є необґрунтованими, оскільки судами розмір штрафних санкцій визначений з урахуванням пунктів 6.4., 6.6. Договору поставки № 52 борошна пшеничного вищого сорту від 12.02.2019, положення якого в судовому порядку недійсними не визнавались, доказів визнання зазначеного договору недійсним скаржником судам попередніх інстанцій не надано.

28. З наявного в судових рішеннях розрахунку штрафних санкцій вбачається, що розмір штрафу не перевищує основної суми боргу, а скаржником не доведено наявність інших обставин, які мають істотне значення для вирішення питання судом про зменшення розміру штрафних санкцій.

29. Верховний Суд вважає необґрунтованими посилання скаржника на постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16979/17, від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17 та постанови Верховного Суду від 16.07.2019 у справі № 910/15893/17, від 19.05.2020 у справі № 910/9167/19, від 04.12.2018 у справі № 916/65/18, оскільки системний аналіз змісту зазначених рішень дає підстави для висновку, що судові рішення у зазначених справах прийнято з урахуванням інших встановлених судами обставин, суб`єктного складу, предмету судового розгляду; рішення у зазначених справах прийняті без застосування положень статей 551 ЦК України та 233 ГК України.

29.1. Крім того є необґрунтованими доводи скаржника про те, що суди попередніх інстанцій застосували частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України без врахування висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.01.2020 у справі № 902/855/18, від 06.11.2018 у справі № 913/89/18, від 03.07.2019 у справі № 917/791/18, від 22.10.2019 у справі № 904/5830/18, від 08.05.2018 у справі № 924/709/17, від 22.01.2020 у справі № 912/684/19 та від 12.02.2020 у справі № 924/414/19, оскільки викладена у зазначених постановах правова позиція щодо застосування положень частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України узгоджується з висновками судів попередніх інстанцій, викладеними у цій справі. При цьому суди обґрунтовано зазначили, що зменшення/залишення без зміни розміру штрафних санкцій є правом, а не обов`язком суду, тому рішення щодо зменшення/залишення без зміни розміру штрафних санкцій має прийматись у кожній справі окремо, з урахуванням встановлених судами обставин та наданих учасниками справи доказів.

30. Верховний Суд констатує, що аргументи касаційної скарги в цілому не містять у собі питань права чи правозастосування, а є лише намаганнями скаржника спонукати суд касаційної інстанції до здійснення нової оцінки установлених обставин справи (поведінки боржника, можливості виконання ним умов Договору поставки, порядок здійснення розрахунків) і переоцінки наявних у матеріалах справи доказів (договорів купівлі-продажу, відповіді на претензію), однак в силу вже згаданих вище приписів статті 300 ГПК України Верховний Суд таких повноважень немає.

31. Крім того, Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується також принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях Європейського суду з прав людини від 03.12.2003 у справі "Рябих проти Росії", від 09.11.2004 у справі "Науменко проти України", від 18.11.2004 у справі "Праведная проти Росії", від 19.02.2009 у справі "Христов проти України", від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватися лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у цій справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

31.1. З огляду на зазначене колегія суддів Верховного Суду вирішила, що касаційна скарга є необґрунтованою і задоволенню не підлягає, а прийняті у справі рішення і постанова повністю відповідають правовим нормам, а тому не можуть бути змінені чи скасовані.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

32. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

33. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 309 ГПК України).

34. Згідно з частиною другою статті 309 ГПК України не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

35. На підставі викладеного, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги ТОВ "Терлич" та залишення оскаржуваних судових рішень без змін.

Судові витрати

36. У зв`язку з відмовою у задоволенні касаційної скарги та залишенні без змін рішень судів попередніх інстанцій, витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги покладаються на скаржника.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 308, 309, 315, 317, 326 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Терлич" залишити без задоволення.

2. Постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2021 та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.07.2021 у справі №904/5858/20(904/4630/21) в частині стягнення штрафу в розмірі 1 514 030,37 грн. - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Я. Погребняк

Судді В.В. Білоус

О.В.Васьковський

Дата ухвалення рішення06.06.2022
Оприлюднено30.06.2022

Судовий реєстр по справі —904/5858/20

Ухвала від 24.01.2024

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Єфанова Ольга Володимирівна

Ухвала від 11.01.2024

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Постанова від 12.12.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 14.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 12.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 05.11.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 12.10.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Ухвала від 17.09.2023

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Огороднік К.М.

Постанова від 04.06.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

Ухвала від 26.03.2023

Господарське

Центральний апеляційний господарський суд

Верхогляд Тетяна Анатоліївна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні