Рішення

від 01.10.2024 по справі 904/5858/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 жовтня 2024 року Справа № 904/5858/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняПівоварові В.С. за участі: представника позивача представника відповідача Кропова А.В. Бережної К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Дніпрохарчпром'' до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" в межах провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 20.10.2021 №0153320705, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1 722 252,50 грн., з яких: 1 377 802,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 344 450,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 року у даній справі позов задоволено повністю.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 апеляційну скаргу ГУ ДПС України у Дніпропетровській області залишено без задоволення, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 у справі №904/5858/20 (904/8863/21) залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 13.12.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 05.06.2023 у справі № 904/5858/20(904/8863/21) скасувати, провадження у справі закрити.

Верховний Суд, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду щодо визначення підсудності спорів, які виникають з податкових правовідносин судам адміністративної юрисдикції, прийшов до висновку, що оскільки у справі, що розглядається, позовні вимоги стосуються перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, тому суть спору про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень свідчить про публічно-правовий характер такого спору та належить до юрисдикції адміністративних судів.

Оскільки господарськими судами помилково розглянуто по суті цю справу, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід задовольнити частково, судові рішення попередніх інстанцій скасувати, а провадження у справі закрити.

При цьому суд роз`яснив позивачу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції.

Ухвалою Верховного Суду від 01.01.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальність «Дніпромлин» задоволено. Справу № 904/5858/20(904/8863/21) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення форми "Р" від 20.10.2021 № 0153320705 направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 23.01.2024 р. справу розподілено судді Єфановій О.В.

Ухвалою від 25.01.2024 року суддею прийнято позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та відкрито провадження в адміністративній справі.

Призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки та в податковому повідомленні-рішенні форми "Р" від 20.10.2021 року №0153320705, зроблені передчасно та на підставі припущень відповідача, а не на підставі доказів, які можуть бути використані у відповідності до законодавства, з порушенням відповідачем норм матеріального права.

В засіданні від 27.02.2024 року ухвалено про зміну назви позивача на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпрохарчпром».

Крім того, судом встановлено, що ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 09.12.2021 заяву Головного управлінням ДПС у Дніпропетровській області б/н від 07.12.2021 щодо заміни сторони відповідача - задоволено. Замінено відповідача - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а, код ЄДРПОУ 39394856) на відокремлений територіальний підрозділ на правах філії Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-а., код ЄДРПОУ 44118658).

Відповідачем надано відзив, в якому зазначено, що за наслідками перевірки зроблено висновки податкового органу про "безтоварність" спірних операцій, наявність певних дефектів в наданих позивачем первинно-бухгалтерських документах, а також відсутність товарно-транспортних накладних та сертифікатів відповідності ТМЦ, які були предметом спірних операцій. Також, посилається на відсутність у контрагентів позивача - ФГ "Агрос Світ" та ТОВ "Мега-Торгбуд" справжнього джерела походження товару (робіт/послуг).

Надані ТОВ "Дніпромлин" для перевірки документи свідчать про відсутність факту реального вчинення господарської операції за період червень 2019 року, червень, листопад 2020 року по взаємовідносинам з ФГ "Маїс Агро Холдинг", ФГ "Агро Світ" та ТОВ "Мега-Торгбуд".

Контролюючий орган вважає, що неможливо підтвердити факт придбання позивачем товару (робіт/послуг) у ФГ "Маїс Агро Холдинг", ФГ "Агро Світ" та ФГ "Агро Світ" у червні 2019 року, червні, листопаді 2020 року, у зв`язку із відсутністю факту придбання товару (робіт/послуг) по ланцюгу походження товару та встановлення здійснення ТОВ "Дніпромлин" нереальних господарських операцій з товаром (роботами/послугами) за відсутністю факту (джерела) їх законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва.

Також, у відзиві та додаткових поясненнях зазначено, що:

- відповідно до вимог ст.1, ч.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції;

- якщо ж фактично здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення бухгалтерського обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством;

- первинні документи, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані контрагентом, який не мав можливості фактично здійснювати господарські операції; у зв`язку з відсутністю факту придбання товару по ланцюгу походження товару та здійснення ТОВ "Дніпромлин" нереальних господарських операцій з товаром за відсутності факту (джерела) його законного введення в обіг у попередніх ланках постачання та/або реального задекларованого виробництва, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноваженими особами звітні документами, які посвідчують факт придбання товарів, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставними.

Отже, з урахуванням аналізу фінансово-господарської діяльності платника, наявністю вчинених платником податкових правопорушень, а саме порушень п.198.2, п.198.3, п.198.6, ст.198 Податкового Кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість тягне за собою накладення штрафу відповідно до приписів ст.123 ПКУ.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві, просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, посилаючись на письмовий відзив, у зв`язку з чим у задоволенні позовної заяви просив відмовити.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що посадовими особами Головного управління ДПС у Дніпропетровській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" з питань дотримання вимог податкового законодавства, контроль за дотримання якого покладено на контролюючі органи.

За результатами перевірки контролюючим органом складено Акт перевірки від 15.09.2021 року №3115/04-36-07-05/37987680, в якому зазначено наступні висновки :

- ТОВ "Дніпромлин" встановлено відображення в податковій звітності за грудень 2019 року взаємовідносин з постачальником ТОВ Фірма "Колос ЛТД" (код ЄДРПОУ 20195649), за липень 2020 року з ПП "Компанія "Агролюкс" (код ЄДРПОУ 35545238), за серпень 2019 року з ПОГ "ДОБРОБУТ ДОГО" УСЗВІ МВС України" (код ЄДРПОУ 36354124), за серпень 2019 року з ПП "МЕРИДІАН ПЛЮС" (код ЄДРПОУ 38106770), за серпень, вересень 2020 року з ФГ "ОРГАНІК ФРУТ" (код ЄДРПОУ 40009130), за серпень, вересень 2020 року з ТОВ "ТД "ПЛАТАН-АГРО" (код ЄДРПОУ 40048781), за вересень, листопад 2020 року з ТОВ "ЗЕРНОВА ГРУПА КИЇВ" (код ЄДРПОУ 40154425), за грудень 2019 року з ТОВ "АГРОВОЛОДАР" (код ЄДРПОУ 40419480), за липень, серпень, жовтень, листопад 2020 року з ТОВ "ЗЕРНОЕКСПРЕС" (код ЄДРПОУ 41626686), за жовтень, листопад 2020 року з ФГ "ЗОЛОТО НИВИ" (код ЄДРПОУ 42829566), за листопад 2020 року з ТОВ "АБРАУ КУПАЖ" (код ЄДРПОУ 43210932), за серпень 2020 року з ТОВ "ТОРГОВИЙ ДІМ ОФІС-МАРКЕТ XX" (код ЄДРПОУ 43596161), за грудень 2020 року з ТОВ "ДМК ДНІПРОМЛИН" (код ЄДРПОУ 43846603);

- порушення ст.1, п.2 ст.3, п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996 (із змінами та доповненнями); п.п.1.1 п.1, п.п.1.2 п.1, п.2.16 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88 та зареєстрованим у Мін`юсті України 05.06.1995 року за №168/704; п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року за №2755-VI (зі змінами та доповненнями), внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 1377802 грн., в т.ч. за листопад 2020 року - 991373 грн. за грудень 2020 року на суму 180273 грн. та за липень 2020 року на суму 206156 грн.;

- TOB "Дніпромлин" не має права на віднесення до складу податкового кредиту вартості отриманих товарів в наступних податкових періодах по взаємовідносинам з ФГ "Маїс Агро Холдинг" (код ЄДРПОУ 41897939) за червень 2019 року.

На підставі Акту перевірки від 15.09.2021 року №3115/04-36-07-05/37987680 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" від 20.10.2021 року №0153320705, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпромлин" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у розмірі 1722252,50 грн. (один мільйон сімсот двадцять дві тисячі двісті п`ятдесят дві гривні 50 копійок) з яких: 1377802,00 грн. за податковими зобов`язаннями, 344 450,50 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Податкове повідомлення-рішення від 20.10.2021 року №0153320705 отримано позивачем 28.10.2021 року.

Вказане податкове повідомлення-рішення мотивовано тим, що при здійсненні контрольно-перевірочних заходів встановлено, що платник податків, використовуючи схеми ухилення від сплати податків, занизив суму ПДВ, що підлягала перерахуванню до бюджету, шляхом безпідставного документального оформлення нереальної господарської операції з одержання товару від підприємства ФГ "Агро Світ" та ТОВ "Мега-Торгбуд" без реального їх постачання. Вказані дії умисні, оскільки були створені умови для заниження суми ПДВ через використання схеми ухилення від сплати податків. Вина платника полягає у тому, що він міг дотриматися правил і норм, визначених Кодексом, однак вказаного не здійснив та не виконав свого податкового обов`язку.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "Дніпромлин" п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, внаслідок чого занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього на суму 1377802 грн., в т.ч за листопад 2020 року - 991373 грн. за грудень 2020 року на суму 180273 грн. та за липень 2020 року на суму 206156 грн.

Відповідно до приписів частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями статті 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регламентовано приписами Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Приписами пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Відповідно до пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з рахунку платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг на оплату товарів/послуг, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата списання електронних грошей платника податків як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець постачальника; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

За змістом норм статті 1,9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи складаються лише за результатами господарських операцій і мають бути достовірними. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити, перелік яких визначений у нормі статті 9 цього Закону.

Відтак, господарські операції для визначення податкового кредиту та витрат мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними документами, які відображають реальність таких операцій. Сума податку для включення до податкового кредиту повинна бути підтверджена податковою накладною, виписаною постачальником на операцію з постачання товару (послуг) і зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

За умови подання платником податків належним чином оформлених документів, які згідно з правовими нормами повинні бути виписані на господарські операції певного виду, та підтвердження суми ПДВ податковими накладними, зареєстрованими відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України, задекларовані платником податків дані податкового обліку вважаються підтвердженими (правомірними), якщо контролюючий орган не доведе зворотне.

Тобто, контролюючий орган не позбавлений можливості довести в установленому порядку факт невідповідності задекларованих наслідків господарської операції платника податків у податковому обліку фактичним обставинам за умови доведення факту, що відомості, які містяться в таких документах, є недостовірними.

Визначальним щодо податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є сукупність обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. При чому висновок суду про реальність господарських операцій для цілей податкового обліку, тобто про відповідність даних, зазначених у первинних документах, об`єктивним обставинам вчинення господарської операції, повинен бути результатом належного аналізу зібраних у справі доказів.

В підтвердження наявності взаємовідносин між ТОВ "Дніпромлин" та ФГ "Агро Світ" за листопад 2020 року позивачем надано договір поставки від 12.11.2020 року №225, укладений між ФГ "Агро Світ" (постачальник) та ТОВ "Дніпромлин" (покупець), за умовами п.1.1 якого постачальник зобов`язався поставити та передати у власність покупцеві товар (партію товару) у відповідальному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, прийняти та оплатити товар.

Відповідно до п.1.5 договору датою поставки вважається дата передачі постачальником товару на складі покупця (адреса складу: м.Дніпро, вул.Княгині Ольги, буд.10/14). Право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної на товар (товарно-транспортної або видаткової накладної).

Поставка товару покупцю здійснюється силами та за рахунок постачальника, на визначений покупцем зерносклад у відповідності до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) протягом 3-х робочих днів з моменту подання покупцем замовлення, яке повинне містити дані та інформацію, передбачену п. 3.2. цього договору, з урахуванням дня подачі замовлення (п.3.1 договору).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що замовлення покупця оформлюється на підставі даних Специфікації та повинне містити усі нижче передбачені дані: дату подачі замовлення: найменування, асортимент і кількість товару. У разі необхідності у замовленні зазначається код (артикул) постачальника, номер замовлення та інші дані.

За умовами п.5.3. договору оплата за поставлений товар здійснюється покупцем протягом п`яти банківських днів з моменту передачі постачальником покупцю партії товару (дати поставки товару на умовах п. 1.5. цього договору).

Згідно з п.9.2. договору строк цього договору починає свій перебіг у момент, визначений у п.9.1 цього договору та закінчується 30.06.2021 року.

До договору поставки від 12.11.2020 року №225 позивачем надано Специфікації від 13.11.2020 року та від 18.11.2020 року, в яких визначені: найменування товару, вартість товару, умови та адреса поставки, термін поставки.

ФГ "Агрос Світ" на адресу ТОВ "Дніпромлин" у листопаді 2020 року видано податкові накладні на загальну суму 7 029 869,57 грн. (ПДВ 1 171 645, 07 грн.).

Транспортування товару за договором поставки від 12.11.2020 року №225 здійснювалось за рахунок ФГ "Агро-Світ" відповідно до товарно-транспортних накладних: №001-1 від 13.11.2020, №001-2 від 13.11.2020, №001-3 від 13.11.2020, №001-4 від 14.11.2020, №001-4 від 15.11.2020, №001-6 від 16.11.2020, №001-7 від 16.11.2020, №001-8 від 16.11.2020, №004-1 від 20.11.2020, №004-3 від 21.11.2020, №004-5 від 22.11.2020, №004/6 від 22.11.2020, №002-7 від 19.11.2020, №002-3 від 18.11.2020, №002-4 від 18.11.2020, №003-1 від 19.11.2020, №003-2 від 19.11.2020, №003-7 від 19.11.2020, №004-2 від 20.11.2020.

У зазначених товарно-транспортних накладних вказано перевізники - ТОВ "Спецресурс-плюс", ФО ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 та інші.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що під час здійснення аналізу реєстру податкових накладних не встановлено наявність виписки податкових накладних від вказаних суб`єктів господарської діяльності в адресу ФГ "Агро Світ", що, на думку контролюючого органу, свідчить про відсутність господарських операцій та безпідставність складання ТТН.

Суд відхиляє вказані доводи відповідача, оскільки виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту, можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Відповідач також зазначає, що в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, відсутні дані стосовно конкретного пункту навантаження товару, відсутні дані по вантажно-розвантажувальних операціях.

Водночас, у наданих ТОВ «Дніпромлин» до перевірки товарно-транспортних накладних пунктом завантаження ТМЦ зазначено Полтавська обл., с.Козельщина. Контрагентом позивача відвантаження товару здійснювалось із складських приміщень, які могли використовуватись ним на орендній основі, що не заборонено чинним законодавством.

Оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 за листопад 2020 року за договором поставки від 12.11.2020 року №225 по взаємовідносинам з ФГ "Агро Світ" свідчить про те, що станом на 01.11.2020 року дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня; оборот по дебету 1 886 611,00 грн.; оборот по кредиту - 7029869,57 грн.

Станом на 30.11.2020 року заборгованість по кредиту 5143258,57 грн.; станом на 31.12.2020 року дебіторська/кредиторська заборгованість відсутня.

Отже, позивачем проведений розрахунок перед вказаним постачальником за поставлений товар, тобто відбувся рух коштів.

В Акті перевірки відповідачем зазначено, що відповідно до інформаційних баз даних ДФС України та в ході аналізу податкової звітності ФГ "Агро Світ" встановлено: перебуває на обліку: 916.ГУ ДПС В ІВ-ФРАНКІВСЬКІЙ ОБЛ. (М.КАЛУШ); основний вид діяльності - 01.11-вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; стан платника 65 платник з наступного року (основне місце обліку); свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2019 року № 200451678; згідно відомостей про нарахування заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) застрахованим особам за січень 2019 середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період - інформацію не надано; інформація щодо наявності основних засобів: відповідно до балансу (фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва на 30 вересня 2020 року) - 3175 тис. грн.

Тобто, ФГ "Агро Світ" не є виробником товару (пшениця), який реалізувався на адресу ТОВ "Дніпромлин".

Також, відповідач у відзиві зазначив, що згідно аналізу Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що реєстрацію податкових накладних, що виписані ТОВ "Галада" в адресу ТОВ "Калоагро" зупинено. Підприємством ФГ "Агро Світ" вищезазначені ТМЦ придбано у ТОВ "ВУД Холдінг Трейдінг" та ТОВ "Калоагро"

Суд зазначає, що в даному випадку зупинення реєстрації податкової накладної контрагента не є підставою для нарахування зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем.

Взаємовідносини та рух активів між позивачем з ТОВ "Мега-Торгбуд" за червень 2020 року підтверджуються наданими позивачем доказами.

Так, 01.06.2020 року між ТОВ "Дніпромлин" (покупець) та ТОВ "Мега-Торгбуд" (постачальник) укладено договір поставки №143, за умовами якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця партію зерна пшениці, у відповідному асортименті, кількості та по цінам в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар.

Поставка товару покупцю здійснюється на умовах СРТ за місцезнаходженням зерноскладу покупця за адресою м. Дніпро, вул Княгині Ольги 10/14.

Оплата товару здійснюється шляхом оплати вартості кожної окремої партії товару протягом п`яти календарних днів з моменту передачі постачальником покупцю кожної окремої партії товару.

Термін дії договору до 31 грудня 2020 року.

У специфікації від 01.06.2020 року до договору поставки від 01.06.2020 року №143 сторони узгодили найменування товару, вартість товару, умови та адресу поставки, термін поставки.

На виконання умов договору від 01.06.2020 року №143 ТОВ "Мета-Торгбуд" на адресу ТОВ "Дніпромлин" видано податкові накладні у червні місяці 2020 року на загальну суму 1 236 935 грн. (ПДВ 206 155,8 грн.).

Факт оплати позивачем заборгованості за придбаний товар у загальному розмірі 1 236 934,60 грн. підтверджується платіжними дорученнями №9113 від 07.07.2020 року, №9131 від 09.07.2020 року, №9141 від 10.07.2020 року, №9213 від 14.07.2020 року, №9265 від 16.07.2020 року та №9279 від 17.07.2020 року.

Відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 631 за червень 2020 року за договором поставки від 01.06.2020 року № 143 по взаємовідносинам з ТОВ "Мега-Торгбуд" станом на 30.06.2020 року кредиторська заборгованість складає 1 236 934,60 грн.; оборот по дебету 0 грн.; оборот по кредиту 1 236 934,60 грн.; станом на дату перевірки заборгованість відсутня.

Таким чином розрахунки за договором поставки від 01.06.2020 року № 143 проведені перед постачальником у повному обсязі, тобто відбувся рух коштів.

Транспортування товару за договором від 01.06.2020 року №143 здійснювалось транспортом ТОВ "Мега-Торгбуд", що підтверджується товарно-транспортними накладними №182239 від 04.06.2020, №399040 від 06.06.2020, №024715 від 13.06.2020, №024714 від 16.06.2020, №024716 від 16.06.2020. Перевізником за вказаними товарно-транспортними накладними є ТОВ "Чохом".

У акті перевірки відповідачем зазначено, що аналізом єдиного реєстру податкових накладних не встановлено виписки податкових накладних ТОВ "Чохом" в адресу ТОВ "Мета-Торгбуд", що, на думку податкового органу, свідчить про відсутність господарських операцій та безпідставність складання ТТН.

Суд також відхиляє і вказані доводи відповідача, оскільки виходячи з принципу індивідуального застосування відповідальності за порушення правил оподаткування, негативні наслідки, зокрема, у вигляді позбавлення права на формування податкового кредиту можуть бути застосовані саме до того платника податків, який їх припустився, а не до іншої особи.

Також відповідачем зазначено, що в товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, відсутні дані стосовно конкретного пункту навантаження товару, відсутні дані по вантажно-розвантажувальних операціях.

Водночас, у наданих позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних пунктом завантаження ТМЦ зазначено Полтавська обл., с.Солошино. Контрагентом позивача відвантаження товару здійснювалось із складських приміщень, які могли залучатись на орендній основі, що не заборонено чинним законодавством.

ТОВ "Дніпромлин" було здійснено декларування взаємовідносин відповідно дод.5 ПДВ на суму 206155,76 грн. (№9207083681 від 20.08.2020 року).

ТОВ "Мега-Торгбуд" здійснено декларування взаємовідносин відповідно дод.5 ПДВ на суму 206155,76 грн. (№9171235341 від 18.07.2020 року).

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що відповідно до інформаційних баз даних ДПС України ТОВ "Мега-Торгбуд" (код ЄДРПОУ 42939431) зареєстроване юридичним департаментом Маріупольської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 09.04.2019 року№12741020000016906.

Станом на дату звернення до суду вказане товариство перебувало на обліку 581 ГУ ДПС у Донецькій обл. (Центральний р-н м. Маріуполь). Стан платника 0 платник податків за основним місцем обліку, основний вид діяльності - 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин. Свідоцтво платника ПДВ №200481087 від 01.10.2019 року. Відповідно до звіту про нарахування єдиного внеску середньооблікова кількість штатних працівників за звітний період складала 1 особа. Основні засоби - інформація відсутня.

Отже, ТОВ "Мега-Торгбуд" є діючим підприємством з необхідним видом діяльності для торгівлі зерном пшениці.

Також, 29.09.2020 року ТОВ "Мега-Торгбуд" внесено до реєстру ризикових підприємств відповідно до п.6 Порядку зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вважає, що ТОВ "Мега-Торгбуд" не є виробником товару (пшениця), який реалізується на адресу ТОВ "Дніпромлин", та прослідковється ланцюг, за яким здійснювалось придбання позивачем товару. Зупинення реєстрації податкової накладної контрагента не є підставою для нарахування зобов`язань з податку на додану вартість відповідачем.

Встановивши наведені обставини суд дійшов висновку, що вищевказані первинні документи свідчать про реальне отримання товарів позивачем від постачальників ФГ "Агро-Світ" та ТОВ "Мега-Торгбуд", а також про використання цих товарів у виробничому процесі.

Суд зазначає про те, що чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов`язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх.

Крім того, позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов`язань, адже поняття добросовісний платник, яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов`язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме - платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов`язань.

Надаючи оцінку обставинам по справі, суд зазначає про таке.

Сплачені суми податку на додану вартість, відповідачем віднесено до складу податкового кредиту відповідного періоду, витрати до суми витрат, що визначають об`єкт оподаткування податком на прибуток.

Пунктом. 138.2. Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов`язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Відповідно до пп. 139.9 ст. 139 Податкового кодексу України не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

У відповідності до п.198.2. ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) в необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків витрат та податкового кредиту вимагає наявності реального надання (отримання) послуг та безпосереднього зв`язку витрат на оплату цих послуг з господарською діяльністю платника податків, що передбачає використання у власній господарській діяльності придбаних (послуг) або ж призначення останніх для такого використання.

Реальність виконання укладених угод підтверджена належним чином сформованою первинною документацією, а саме акти прийому передачі виконаних робіт що підтверджують фактичне надання замовлених робіт та послуг; платіжні доручення, що свідчать про факт оплати виконаних послуг; виписки з банківських рахунків позивача, що підтверджують рух активів в процесі здійснення господарської діяльності; податкові накладні, які обґрунтовують правомірність формування податкового кредиту.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем не надані. Також відсутні докази недійсності податкових накладних, виписаних зазначеними контрагентами, які за приписами вищенаведених норм є єдиною підставою для формування податкового кредиту.

Відповідно до ч.1 ст.138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Предмет доказування у справах, пов`язаних із формуванням сум податкового кредиту становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту підприємства.

Суд зазначає, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Згідно з приписами пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з положеннями статті 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі Закон №996-XIV), в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин, первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Крім того, цією статтею визначено, що господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (ч. 1 ст. 9 Закону №996-XIV).

Отже, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. Документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, ураховуючи специфіку таких операцій та договорів, що їх регламентують, платник податків повинен мати відповідні належно оформлені первинні документи, які в сукупності з встановленими обставинами мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що є підставою для формування платником податкового обліку.

Також, при вирішенні податкових спорів суд враховує презумпцію добросовісності платника податків за якою передбачається економічна виправданість дій платника, що мають своїм наслідком отримання податкової вигоди та достовірність у бухгалтерській та податковій звітності платника.

Матеріалами справи не підтверджено дефектність первинної документації позивача по взаємовідносинам з зазначеними контрагентами, жодних вказівок на недоліки наданої первинної документації контролюючим органом ані в акті перевірки, ані в запереченнях на поданий позов не зазначено.

Щодо відсутності сертифікатів якості суд зазначає, що умовами укладених позивачем угод, не передбачений обов`язок постачальника надавати паспорти або сертифікати якості на товар. Зазначено, що якість товару повинна відповідати вимогам чинного законодавства, встановленим для даного виду товару. Окрім того, контрагенти позивача не є безпосередніми виробниками товару. Також, суд зазначає, що жодним законодавчим актом не передбачено обов`язок наявності сертифікатів якості для формування витрат або податкового кредиту. Таке посилання податкового органу жодним чином не спростовує реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами.

Також суд відхиляє доводи скаржника щодо наявності податкової інформації про те, що контрагенти позивача не є виробниками товару, що реалізувався на адресу позивача, що не дає змогу прослідкувати рух товару по ланцюгу придбання, а сукупність фактів та обставин що характеризуються діяльність означених суб`єктів господарювання задіяних по ланцюгу руху товару свідчить про те, що метою їх функціонування є створення виключно документообігу по нереальним господарським операціям для отримання податкової вигоди.

Суд зазначає, що нормативними актами України не передбачена відповідальність юридичної особи за зобов`язаннями іншої юридичної особи, в тому числі за податковими правопорушеннями.

Позивач не може нести відповідальність за дотримання вимог податкового та іншого законодавства посадовими особами контрагентів позивача.

Щодо твердження відповідача, що у контрагентів немає достатньої кількості працівників та основних засобів:

Позивач не має обов`язку здійснювати перевірки своїх контрагентів з питань повноти і достовірності оформлення ними трудових відносин з працівниками, порядку нарахування доходів, утримання і сплати податків, зборів з таки доходів. В даному випадку, кожне підприємство самостійно зобов`язане нараховувати, утримувати та сплачувати податок до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачується такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести індивідуальну відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.

Норми податкового законодавства не визначають певний обсяг матеріальних та/чи трудових ресурсів у платника податків при здійсненні господарської діяльності як критерій правового статусу платника податків щодо отримання податкової преференції у формі податкового кредиту чи наміру платника податків отримати певний результат від здійснення господарської операції (підприємницької діяльності).

Відсутність у сумнівних, на думку податкового органу, контрагентів матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

Також податковим органом не надано суду доказів недійсності (нікчемності) правочинів, використання придбаних товарів у неоподатковуваних операціях.

Законодавчо встановлені вимоги, необхідні для чинності правочину (ст.203 ЦК України), позивачем та його контрагентами дотримані. Також господарські зобов`язання з постачання товарів не містять ознак фіктивності (вчинених без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися відповідними правочинами) або нікчемності, як про те зазначає відповідач.

Податковим органом з цього приводу не враховано, що правочини, які вчинені без наміру створення правових наслідків, що обумовлені ними, визначаються законом як фіктивні (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесені законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом, а, як встановлено судом, доказів наявності відповідних судових рішень відповідачем суду не надано.

Щодо ланцюга постачання суд зазначає, що порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними. Допущені попередніми постачальниками у ланцюгу постачання товару певні порушення податкового законодавства тягнуть негативні наслідки саме для таких постачальників та не впливають на право ТОВ «ДНІПРОМЛИН» на віднесення до складу податкового кредиту сплаченого податку на додану вартість постачальникам товару та заявлення до бюджетного відшкодування від`ємного значення з податку на додану вартість.

Слід також зазначити, що за умови доведеності податковим органом, що платник при укладенні правочинів та виконанні господарських операцій діяв без належної обачливості та, виходячи з обставин такого укладення та виконання, знав або повинен був знати про порушення, допущені контрагентами, податкова вигода за такими операціями має бути визнана необґрунтованою.

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару, послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальником товару (робіт, послуг), відомості щодо якого містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України та який перебуває на обліку в податковому органу, в тому числі зареєстрований платником податку на додану вартість, вимог законодавства щодо створення підприємства, здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за протиправну діяльність контрагента за умови реального придбання товару.

Чинне законодавство не зобов`язує платника податків перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в п. 71 рішення у справі «Булвес» АД проти Болгарії» Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: «... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов`язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності».

Отже, Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентів.

Податковим органом не надано доказів необачності ТОВ "Дніпромлин" (нині ТОВ «Дніпрохарчпром») під час здійснення господарської діяльності.

З урахуванням вищезазначеного, суд доходить висновку, що податкове повідомлення-рішення, прийняте відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з порушенням використаного повноваження з метою, з якою це повноваження надано; необґрунтовано, тобто без врахування усіх обставин, які мають значення для прийняття рішення; не добросовісно та не розсудливо, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Дніпрохарчпром'' до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми "Р" Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 20.10.2021 року № 0153320705.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ';'Дніпрохарчпром'' понесені позивачем судові витрати в сумі 25833,80 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 10 жовтня 2024 року.

Суддя О.В. Єфанова