Рішення

від 28.06.2022 по справі 140/4008/22

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2022 року ЛуцькСправа № 140/4008/22

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.Д.,

розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Технодвір до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Технодвір (далі ТОВ Технодвір, позивач) звернулося з позовом до Волинської митниці (далі Волинська митниця, відповідач) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ Технодвір на умовах зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу №01/02/20 від 17 лютого 2020 року закуповує у компанії ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC.LTD.STI. (місто Стамбул, Туреччина) сільськогосподарську техніку (трактори та інші механізми) з метою подальшого імпорту в Україну. На підставі даного договору внаслідок передоплати відповідно до інвойсу №IHR2021000000010 від 30.11.2021 позивачу поставлено три трактори JOHN DEERE та відповідно до інвойсу №IHR2021000000009 від 30.11.2021 також три трактори JOHN DEERE.

Декларування даних товарів здійснювалося за двома митними деклараціями від 11.01.2022 №UA205050/2022/004964, №UA205050/2022/004973 за основним методом ціною договору (контракту). До складу митної вартості включено вартість транспортування товару до місця ввезення на територію України. Як зазначає представник позивача, товариство інших витрат (складових митної вартості) не понесло. На підтвердження заявленої митної вартості товару і обраного методу її обчислення декларантом подано достатню кількість документів для завершення митного оформлення за першим методом. Однак Волинською митницею прийнято оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2, оскільки під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару відповідачем встановлено, що подані документи, які подані для підтвердження заявленої митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, а декларант відмовився подавати додаткові документи на підтвердження митної вартості.

На думку представника позивача, рішення про коригування митної вартості товарів відповідач прийняв за відсутності обґрунтованих підстав вважати, що декларантом заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, та в порушення положень статті 55 Митного кодексу України (далі - МК України) митний орган не навів аргументованих доводів на підтвердження висновків про неповноту відомостей щодо складових митної вартості. При цьому застосовані у рішеннях формулювання щодо розбіжностей у документах є свідченням штучного створення ознак невідповідності обраного декларантом методу визначення митної вартості та її розрахунку вимогам законодавства у митній справі з метою створення підстав для витребовування додаткових документів та подальшого коригування митної вартості.

Представник позивача вважає, що подані документи не містили розбіжностей, також ознаки підробки документів відсутні, а всі відомості, які підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни, що сплачена за товар, у документах наявні, тому оцінка митним органом відомостей у поданих документах як таких, що містять розбіжності, не відповідає фактичним обставинам. Вимога митного органу про надання додаткових документів є безпідставною, оскільки подані документи містять усі дані про складові митної вартості.

Також відповідач в оскаржуваних рішеннях визначив митну вартість у спосіб, який не відповідає положенням ст. 64 МК України щодо застосування резервного методу визначення митної вартості, оскільки митну вартість скоригував на підставі цінової інформації інтернет-ресурсу «otomoto.pl» щодо товару на внутрішньому ринку Польщі, застосувавши довільну його ціну, без конкретизації порівнюваного товару. Тобто, митний орган визначив митну вартість не на підставі раніше визнаній (визначеній) митній вартості.

З наведених підстав представник позивача просить позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час здійснення митного контролю за правильністю визначення митної вартості товару у поданих у вказаних цілях разом з митними деклараціями документах було встановлено ряд розбіжностей, а тому у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товарів. При цьому митна вартість товару, який ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності щодо зазначення перевізника товару, реквізитів продавця, умов поставки. Крім того, надані банківські платіжні документи не містили відміток банку.

Сумніви щодо дійсних умов придбання товару в частині достовірності заявлених декларантом відомостей про вартість товару та складових митної вартості відповідно до МК України є тим беззаперечним фактом, який слугував підставою для витребування додаткових документів. Однак декларант не надав додаткових документів для підтвердження митної вартості, внаслідок чого митниця скоригувала митну вартість шляхом застосування резервного методу на підставі цінової інформації з інтернет-джерел (сайт otomoto.pl).

Можливість використання інформації, отриманої з мережі інтернет, як джерела довідкової інформації, яка може бути використана під час роботи з аналізу, виявлення та оцінки ризиків під час здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості визначено наказом Державної митної служби України Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України від 01.07.2021 №476 та підтверджено постановою Верховного Суду від 20.03.2020 справі № 480/3807/18.

З огляду на наведене вище, вважає прийняті рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2 такими, що прийняті у повній відповідності до вимог чинного законодавства, а тому просить відмовити у задоволенні позову повністю.

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

17 лютого 2020 року між ТОВ Технодвір (покупець) та іноземною компанією ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC.LTD.STI. (продавець) було укладено договір купівлі-продажу № 01/02/20, згідно з яким продавець продає, а покупець зобов`язується оплатити і прийняти техніку для подальшої реалізації. Загальна сума договору становить 500 000,00 USD доларів США.

Відповідно до пунктів 2.2, 3.2 цього договору покупець здійснює 100% передоплати за товар на розрахунковий рахунок продавця протягом 15-ти банківських днів, починаючи з дня підписання даного договору, а продавець зобов`язується поставити товар протягом 5-ти робочих днів після повної оплати покупцем товару, вказаного в пункті 1.1 даного договору.

Як визначено пунктом 3.1 договру, поставка товару здійснюється самовивозом і за рахунок покупця після отримання продавцем авансу в розмірі, визначеному пунктом 2.2 договору.

Також між ТОВ Технодвір (замовник) та компанією ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC.LTD.STI. (перевізник, експедитор) 24 грудня 2021 року укладено договір №1 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні, відповідно до якого перевізник здійснює доставку товару, вказаного експедитором у замовленні, яке є невід`ємною частиною договору, а замовник здійснює оплату послуг перевізника на умовах, які визначені у цьому договорі.

У замовленні №1 на транспортно-експедиційне обслуговування і перевезення автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 24.12.12.2021, укладеного відповідно до цього договору, зазначений маршрут перевезення: Стамбул (Туреччина) Прохід (Україна), де адресою завантаження вказано м. Стамбул (Туреччина), відповідно до CMR. Відповідно до цього замовлення, вантажем вказано трактори.

На виконання вищенаведених договорів та замовлення фірма ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC.LTD.STI. поставила ТОВ Технодвір трактори JOHN DEERE у кількості 6 шт., зазначені в інвойсах від 30.11.2021 №IHR2021000000010 на загальну суму 57700,00 доларів США та від 30.11.2021 №IHR2021000000009 на загальну суму 57100,00 доларів США..

11 січня 2022 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларант позивача подав митному органу митні декларації №UA205050/2022/004964, №UA205050/2022/004973.

Відповідно до МД №UA205050/2022/004964 задекларований наступний товар.

Товар 1: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, бувший у використанні,марка:JOHNDEERE;модель: 5105М; серійний номер: 1LV5105MJFV740202; календарний рік виготовлення - 2015; модельний рік виготовлення - 2015; номер двигуна: PE4045L272098; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 4525 куб.см; колісна формула: 4x4; власна маса: 3775 кг; потужність: 74 kW; повна маса: 5850 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: США.

Товар 2: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, бувший у використанні:марка:JOHN DEERE;модель: 5093Е;серійнийномер: 1P05093ECFK930002; календарний рік виготовлення - 2015; модельний рік виготовлення - 2015; номер двигуна: PE4045L967641; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 4525 куб.см.; колісна формула: 4x4; власна маса: 3234 кг; потужність: 69 kW; повна маса: 5220 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: Мексика.

Товар 3: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, бувший у використанні:марка:JOHNDEERE;модель: 5105М;серійний номер: 1LV5105MCEV640268; календарний рік виготовлення - 2014; модельний рік виготовлення - 2014; номер двигуна: PE4045L259135; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 4525 куб.см.; колісна формула: 4x4; власна маса: 3775 кг; потужність: 74 kW; повна маса: 5850 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: США.

Митну вартість даних товарів визначено декларантом за першим методом (ціною договору (контракту)), вказаною в інвойсі від 30.11.2021 №IHR2021000000010, з урахуванням вартості на транспортування товару на митну територію України. Ціна товару 1 становить 15000,00 доларів США, де митна вартість складає 15560,09 доларів США, товару 2 25000,00 доларів США (митна вартість 25479,82 доларів США); товару 3 17700,00 доларів США (митна вартість 18260,09 долварів США).

Також 11 січня 2022 року для митного оформлення ввезеного на територію України товару декларант позивача подав митному органу митну декларацію №UA205050/2022/004973, відповідно до якої задекларований наступний товар.

Товар 1: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, що був у використанні:марка:JOHNDEERE;модель: 5065Е;серійнийномер: 1PY5065ECHE021601;календарний рік виготовлення- 2017;модельнийрік

виготовлення - 2017; номер двигуна: PY3029H050405; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 2940 куб.см.; колісна формула: 4x4; власна маса: 3300 кг; потужність: 48 kW; повна маса: 5100 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: Мексика.

Товар 2: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, що був у використанні:марка:JOHNDEERE;модель: 5093Е;серійнийномер: 1P05093ELHK931357;календарний рік виготовлення- 2017;модельнийрік

виготовлення - 2017; номер двигуна: PE4045N009572; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 4525 куб.см.; колісна формула: 4x4; власна маса: 3234 кг; потужність: 69 kW; повна маса: 5220 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: Мексика.

Товар 3: Трактор колісний, самохідний для сільськогосподарських робіт, що був у використанні: марка: JOHN DEERE; модель: 6430; серійний номер: L06430G556156; календарний рік виготовлення - 2008; модельний рік виготовлення - 2008; номер двигуна: CD4045L035471; тип двигуна: дизельний; об`єм двигуна: 4525 куб.см.; колісна формула: 4x4; власна маса: 4750 кг; потужність: 96 kW; повна маса: 9000 кг.; посадочних місць: 1; Виробник: JOHN DEERE; Торгова марка: JOHN DEERE. Країна виробництва: США.

Митну вартість даних товарів визначено декларантом за першим методом (ціною договору (контракту)), вказаною в інвойсі від 30.11.2021 №IHR2021000000009, з урахуванням вартості на транспортування товару на митну територію України. Ціна товару 1 становить 12600,00 доларів США, де митна вартість складає 13067,92 доларів США, товару 2 19500,00 доларів США (митна вартість 19958,56 доларів США); товару 3 25500,00 доларів США (митна вартість 25673,52 доларів США).

На підтвердження заявленої митної вартості до МД №UA205050/2022/004964 декларантом позивача додано наступні документи: рахунок-факгуру (інвойс) від 30.11.2021 IHR2021000000010; автотранспортну накладну від 27.12.2021 №3439; декларація про походження товару від 30.11.2021 №IHR2021000000010; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 29.11.2021 №88; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 01.12.2021 №90; платіжний документ, що підтверджує вартість товару від 07.12.2021 №93; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.12.2021 №15; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №25; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №26; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №27; зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.02.2020 №01/02/20; договір про надання послуг митного брокера від 08.04.2021 №8/220-Д; копію митної декларації країни відправлення від 27.12.2021 №21341200ЕХ00470383.

На підтвердження заявленої митної вартості до МД №UA205050/2022/004973 додано наступні документи: рахунок-факгуру (інвойс) від 30.11.2021 №IHR2021000000009; автотранспортну накладну від 27.12.2021 №3440; декларацію про походження товару від 30.11.2021 №IHR2021000000009; документ, що підтверджує вартість перевезення товару від 30.12.2021 №14; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №22; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №23; висновок про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями від 11.01.2022 №24; договір про надання послуг митного брокера від 08.04.2021 №8/220-Д; договір про перевезення від 24.12.2021 №1; копію митної декларації країни відправлення від 27.12.2021 №21341200ЕХ00470410.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях з посиланням на розбіжності у поданих документах декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: 1) документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваних товарів; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товарів та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезених товарів; 4) транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) виписку з бухгалтерської документації; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

На електронні повідомлення митниці декларант позивача у заявах №1, №2 від 14.01.2022 повідомив відповідача про те, що по МД від 11.01.2022 №UA205050/2022/004964, №UA205050/2022/004973 додаткові документи подаватись не будуть.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2.

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності. Такими розбіжностями відповідач визначив:

1) за МД №UA205050/2022/004964: відповідно до CMR перевізником товару є фірма EZ-MER, в той же час до митного оформлення надано договір про перевезення та довідку про транспортні витрати від фірми ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI.; існує розбіжність в реквізитах продавця відповідно до п. 7 Контракту від 17.02.2020 № 01/02/20 та наданих декларантом банківських платіжних документів про оплату товару (вказано різні IBAN); надані банківські платіжні документи не містять відміток банку; встановлено розбіжність в умовах поставки (а саме пункту відправлення товарів) відповідно до товаросупровідних документів. Так, згідно графи 4 CMR 27.12.2021 завантаження відбулося в м. Стамбул, тоді як декларантом надано довідку про транспортні витрати від 30.12.2021 №15, де вказано, що доставка здійснюється з порта м. Карасу;

2) за МД №UA205050/2022/004973: відповідно до CMR перевізником товару є фірма ICHAK УКР ЛОГІСТІК, в той же час до митного оформлення надано договір про перевезення та довідку про транспортні витрати від фірми ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI.; існує розбіжність в реквізитах продавця відповідно до п. 7 Контракту від 17.02.2020 № 01/02/20 та наданих декларантом банківських платіжних документів про оплату товару (вказано різні IBAN); надані банківські платіжні документи не містять відміток банку; встановлено розбіжність в умовах поставки (а саме пункту відправлення товарів) відповідно до товаросупровідних документів. Так, згідно графи 4 CMR 27.12.2021 №3440 завантаження відбулося в м. Стамбул, тоді як декларантом надано довідку про транспортні витрати від 30.12.2021 №14, де вказано, що доставка здійснюється з порта м. Карасу.

У спірних рішеннях також вказано, що зважаючи на неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 МК України, у зв`язку із неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості (методу 2а та методу 2б - з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари; методу 2в та методу 2г - з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта), митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації, наявної в мережі Інтернет (сайт otomoto.pl).

Так, у рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2 митну вартість визначено: товару №1: 34290 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 38799,1054 дол. США; товару №2: 41095 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 46498,9571 дол. США; товару №3: 31180 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 35280,1431 дол. США.

У рішенні про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000004/2 митну вартість визначено: товару №1: 23420 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 26499,7098 дол. США; товару №2: 49935 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 56501,4095 дол. США; товару №3: 26515 євро, що на день подання митної декларації (11.01.2022) складає 30001,6996 дол. США.

Крім того, декларанта повідомлено про можливість випуску задекларованого товару у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X МК України.

Товар випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч. 7 ст. 55 МК України, про що свідчить митні декларації типу ІМ40ДЕ №UА205050/2022/005776 та №UA205050/2022/005785.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товару, порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару тракторів JOHN DEERE - за основним методом (за ціною договору (контракту)).

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Суд погоджується, що наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товару та ініціювання повної її перевірки, але така інформація аж ніяк не є підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Разом з тим, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірні рішення прийняті відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) позивач подав разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (зокрема, зовнішньоекономічний договір (контракт) від 17.02.2020 №01/02/20; рахунки-фактури (інвойси) на кожну партію товару, платіжні банківські документи, що підтверджує вартість товару, документи, що підтверджує вартість перевезення товару).

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

При цьому, лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Разом з тим, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості.

На думку суду, виходячи із встановлених обставин справи та досліджених доказів, відповідач безпідставно відмовив у визнанні заявленої митної вартості вказаних вище товарів, оскільки подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи підтверджують складові митної вартості за першим (основним) методом, розбіжностей чи неповноти складових сум митної вартості митним органом не наведено.

Подані документи не містили розбіжностей, ознаки підробки документів відсутні, усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості (витрат на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України) та ціни, що сплачена за товар (згідно інвойсів), у документах наявні, та піддаються обчисленню.

Разом з тим, підставою для витребовування додаткових документів на підтвердження числових значень складових митної вартості є наведені в оскаржуваних рішеннях розбіжності у поданих документах, однак такі розбіжності не впливають на числові складові митної вартості, заявленої декларантом.

Щодо наведених відповідачем розбіжностей суд зазначає наступне.

По обох оскаржуваних рішеннях відповідач вказав на розбіжності у перевізних документах.

Так, по декларуванню за МД №UA205050/2022/004964 у рішенні зазначено, що відповідно до CMR перевізником товару є фірма EZ-MER, в той же час до митного оформлення надано договір про перевезення та довідку про транспортні витрати від фірми ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI.

По декларуванню за МД №UA205050/2022/004973 у рішенні відповідач вказав аналогічну підставу, де відповідно до CMR перевізником товару є фірма ІСНАК УКР ЛОГІСТИК, в той же час до митного оформлення надано договір про перевезення та довідку про транспортні витрати від фірми ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI.

З цього приводу суд зазначає, що згідно договору №1 на транспортно-експедиційне обслуговування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 24.12.2021 позивач замовив у компанії ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI. транспортно-експедиторські послуги, тобто виконання роботи, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень імпортного вантажу за цим договором транспортного експедирування покладено саме на компанію ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI., яка має можливість залучати інших перевізників.

Відповідно до статті 1 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність від 01.07.2004 № 1955-IV транспортно-експедиторська діяльність - підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів;

транспортно-експедиторська послуга - робота, що безпосередньо пов`язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування;

експедитор (транспортний експедитор) - суб`єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування;

клієнт - споживач послуг експедитора (юридична або фізична особа), який за договором транспортного експедирування самостійно або через представника, що діє від його імені, доручає експедитору виконати чи організувати або забезпечити виконання визначених договором транспортного експедирування послуг та оплачує їх, включаючи плату експедитору;

перевізник - юридична або фізична особа, яка взяла на себе зобов`язання і відповідальність за договором перевезення вантажу за доставку до місця призначення довіреного їй вантажу, перевезення вантажів та їх видачу (передачу) вантажоодержувачу або іншій особі, зазначеній у документі, що регулює відносини між експедитором та перевізником;

учасники транспортно-експедиторської діяльності - клієнти, перевізники, експедитори, транспортні агенти, порти, залізничні станції, об`єднання та спеціалізовані підприємства залізничного, авіаційного, автомобільного, внутрішнього водного та морського транспорту, митні брокери та інші особи, що виконують роботи (надають послуги) при перевезенні вантажів.

Статтею 4 цього Закону визначено, що експедитори для виконання доручень клієнтів можуть укладати договори з перевізниками, портами, авіапідприємствами, судноплавними компаніями тощо, які є резидентами або нерезидентами України.

Тобто, сферою діяльності експедитора є як організація перевезення вантажу, в тому числі із залученням стороннього перевізника, так і саме перевезення вантажу безпосередньо експедитором.

У даному випадку компанія експедитор ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI. за замовленням позивача взяла на себе зобов`язання організувати транспортне перевезення вантажів та доручила таке перевезення обраним нею самостійно перевізникам. Відтак, доводи відповідача про розбіжності у поданих документах є безпідставними. При цьому, такі обставин не мають впливу на правильність визначення митної вартості товару, а надані декларантом довідки експедитора про вартість транспортування товару до пункту ввезення в Україну є належним підтвердженням цих витрат, які не ставились відповідачем під сумнів.

Також в оскаржуваних рішеннях відповідач вказав на розбіжності в умовах поставки (а саме щодо пункту відправлення товарів) відповідно до товаросупровідних документів. Так, згідно графи 4 CMR 27.12.2021 завантаження відбулося в м. Стамбул, тоді як декларантом надано довідки про транспортні витрати від 30.12.2021 №14, №15, де вказано, що доставка здійснюється з порта м. Карасу.

Однак такі аргументи відповідача про невідповідність умов поставки (місця відправлення товарів) не впливає на розрахунок вартості транспортування, оскільки такий розрахунок здійснений у довідках експедитора від 30.12.2021 №14, №15, відповідно до яких транспортно-експедиторські послуги щодо доставки товару за маршрутом порт Карасу (Туреччина) - село Прохід (Україна) становлять 3600,00 дол. США, з яких перевезення з порту Туреччини Карасу до порту України Чорноморськ становить 1600,00 дол. США, а з Чорноморського рибного порту до пункту розвантаження (Прохід) складає 2000,00 дол. США. Тобто, така загальна вартість перевезення узгоджується із замовленням №1 на транспортно-експедиційні послуги і перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному і міжміському сполученні від 24.12.2021, яка становить 3600,00 дол. США, а тому зміна пункту відправлення товарів не вплинула на загальну вартість перевезення товарів та не впливає на правильність визначення складових митної вартості.

Щодо заявлених розбіжностей у банківських реквізитах продавця компанії ISNAK LOJISTIK ULUSLARARASI TASIMACILIK SAN. VE TIC. LTD. STI. у пункті 7 договору купівлі-продажу №01/02/20 від 17.02.2020 та банківських платіжних документах про оплату за товар (різні IBAN рахунки) є безпідставними з огляду на те, що банківські реквізити сторін договору не відносяться до істотних умов договору, які можуть бути змінені упродовж здійснення господарської діяльності сторін. Така зміна не має і не може мати вплив на договірні відносини в частині істотних умов угоди, як то ціна, умови поставки, предмет договору.

Крім того, усі надані позивачем митному органу платіжні доручення у графі 70 містять таку підставу - договір №01/02/20 від 17.02.2020, на підставі якого банківська установа здійснили переказ коштів та відповідно до правил здійснення переказів коштів у іноземній валюті перевірила відповідність підстав для здійснення конкретних платежів.

Відтак, доводи відповідача про розбіжності у банківських рахунках продавця товару в договорі та платіжних дорученнях не мають і не можуть мати вплив на правильність визначення митної вартості.

Також відсутність відміток банку у банківських платіжних документах не впливає на правильність визначення митної вартості, оскільки вартість товарів визначена у інвойсах від 30.11.2021 №IHR2021000000010, №IHR2021000000009, яка відповідає сумам у банківських платіжних дорученнях (SWIFT платежах в адресу продавця) від 29.11.2021 №88, від 30.11.2021 №89, від 01.12.2021 №90, від 01.12.2021 №91, від 02.12.2021 №92, від 07.12.2021 №93.

Переказ коштів в іноземній валюті на рахунок продавця здійснено позивачем з використанням електронного розрахункового документа за допомогою системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк» відповідно до Положення про порядок виконання банками документів на переказ, примусове списання і арешт коштів в іноземних валютах та банківських металів, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.07.2008 №216.

Згідно з пунктом 1.4. Положення розрахунки за допомогою систем дистанційного обслуговування "клієнт-банк", "клієнт-Інтернет-банк" тощо здійснюються відповідно до порядку, визначеного нормативно-правовими актами Національного банку з питань здійснення безготівкових розрахунків у національній валюті в Україні.

Оформлення електронного платіжного документу позивач виконав у відповідності до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22.

Оригінали поданих платіжних доручень (як електронних документів) зберігаються на сервері банку, що надав відповідну послугу позивачу. Позивачем виготовлено паперові копії цих платіжних доручень, які містять усі передбачені п.10.5 Інструкції реквізити, включно з датами валютування та реквізитами договору, що був підставою для цих переказів. Дата валютування відповідно до п.1.4. Інструкції - це дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача.

Подані митному органу паперові копії електронних платіжних доручень засвідчені електронним цифровим підписом уповноваженого позивачем митного брокера та є належним підтвердженням здійснення оплати за товар, а доводи відповідача про відсутність відміток банку є безпідставними з огляду те, що згідно положень ст. 7 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством. Митне законодавство передбачає подання копій документів, засвідчених декларантом або уповноваженою ним особою. У даних спірних декларуваннях ці положення були дотримані.

Таким чином, твердження митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знаходять свого підтвердження. Суд погоджується із позивачем, що надані декларантом документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.

Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання та перевезення оцінюваного товару підтверджена документально.

За таких обставин відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).

З урахуванням наведеного висновки у спірних рішеннях про неможливість визнання митної вартості товару за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, та за рівнем, визначеним декларантом, не є доведеними. При цьому відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у митній декларації, не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах. Наведене дає підстави для висновку, що сумніви відповідача щодо складових митної вартості імпортованого товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.

Крім того, враховуючи позицію Верховного Суду у постановах від 12 березня 2019 року у справі №826/2313/16, від 13 червня 2019 року у справі №820/6315/15, суд зауважує, що вимоги частин третьої та четвертої статті 53 та частини другої статті 58 МК України зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності. Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товару, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2019 року у справі №825/648/17.

Разом з тим, у спірних рішеннях митний визначив митну вартість, посилаючись на цінову інформацію, наявну в мережі Інтернет (сайт otomoto.pl), тобто здійснив коригування митної вартості на підставі довільної цінової інформації, без врахування раніше визначених (визнаних) митними органами митних вартостях, не здійснивши пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо, що є порушенням вимог статті 64 МК України.

Крім того, суд зазначає, що можливість поставки товару іншим покупцям за меншою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв`язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті рішення про коригування митної вартості товару відповідач використав виключно інформацію з мережі Інтернет, тобто керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а керувався довільною інформацією з мережі Інтернет. Така інформація не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В адміністративних процедурах із митного контролю та митного оформлення митниця повинна довести законність свого рішення, яке не може ґрунтуватися на припущеннях та сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 08 жовтня 2019 року у справі №803/776/17 вказав, що декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, доки протилежне не буде доведено контролюючим органом.

На думку суду, відповідач не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи у своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар (чи підлягає сплаті), та що такі документи не дають можливість здійснити митне оформлення товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, як і не довів правових підстав для застосування резервного методу.

Отже, підстави вважати, що рішення про коригування митної вартості товарів від 14.01.2022 №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2 є обґрунтованими та мотивованими у контексті норм частини другої статті 55 МК України, відсутні. Тому такі рішення підлягають скасуванню як протиправні.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Звертаючись до суду, позивач сплатив судовий збір у сумі 15781,37 грн., що підтверджується платіжним дорученням №814 від 18 лютого 2022 року.

Оскільки суд задовольняє позов повністю, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір у сумі 15781,37 грн.

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 14 січня 2022 року №UA205050/2022/000003/2, №UA205050/2022/000004/2.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці (44350, Волинська область, Любомльський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13, код ЄДРПОУ 43958385) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Технодвір (44108, Волинська область, Ковельський район, село Прохід, вулиця Центральна, будинок 2А, код ЄДРПОУ 43334955) судовий збір у сумі 15781,37 грн. (п`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят одна гривня 37 копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.Д. Ковальчук